Гарантоване збереження фізичного транзиту газу через територію України обсягом щонайменше 45 млрд куб. м на рік є одним із важливих моментів, щоб не дозволити Росії застосовувати зброю проти України або Європи, заявив голова Оператора ГТС України Сергій Макогон у середу.
“Енергетична безпека України є невід’ємною складовою безпеки євроатлантичного регіону – саме цю ідею я пояснював партнерам України на засіданні Політичного комітету альянсу з енергетичної безпеки”, – написав він у Facebook після засідання Політичного комітету НАТО з енергетичної безпеки та двосторонніх зустрічей із представниками країн-членів альянсу в Брюсселі.
Іншими важливими кроками Макогон назвав відсутність будь-яких винятків на застосування норм Третього енергетичного пакета для “Північного потоку-2” і дотримання ринкових, а не геополітичних принципів діяльності – без штучного створення “вузьких місць” і без необґрунтованого бронювання потужностей, з прозорим тарифоутворенням.
Голова ОГТСУ наголосив, що Україна ніколи не була єдиною мішенню в багаторічній гібридній війні Росії. “Наслідки дій “Газпрому” вже відчули на собі і країни НАТО. Основні цілі агресора – послабити безпеку України, створити розкол у ЄС і підірвати засади трансатлантичного союзу”, – вважає він.
Макогон повідомив, що, незважаючи на газову кризу в Європі та зростання ціни до рекордно високих $1900 за 1000 куб. м, наразі “Газпром” транспортує через ГТС України навіть менше за законтрактовані обсяги (менше ніж 109 млн куб. м за добу), тоді як Україна пропонує додаткові потужності у 80 млн куб. м за добу.
Як повідомлялося, договір між “Нафтогазом” і “Газпромом” на організацію транспортування, транспортну угоду між НАК і новим оператором ОГТСУ, а також міжоператорську угоду між ОГТСУ і “Газпромом” було підписано пізно ввечері 30 грудня 2019 року за підсумками тристоронніх газових переговорів Україна-Росія-Єврокомісія.
Контракт передбачає транзит у 2020 році щонайменше 65 млрд куб. м російського газу, що в добовому обчисленні становить 178 млн куб. м. У 2021-2024 роках транзит становитиме по 40 млрд куб. м. Оплата вищезазначених обсягів є гарантованою навіть у разі меншого прокачування через ГТС України.
Нещодавня угода “Газпрому” з Угорщиною, після якої транзит російського газу через Україну до цієї країни було припинено, незважаючи на заброньовані на рік наперед потужності, засвідчила, що “Газпром” готовий до таких втрат. Водночас зниження транзиту, яке не суперечитиме контракту за умови продовження оплати потужностей, створює серйозні технічні проблеми для української сторони.
Постачання природного газу в Україну з ЄС у січні-вересні 2021 року скоротилися у 6,2 раза (на 12,4 млрд куб. м) порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 2,4 млрд куб. м, повідомила прес-служба ТОВ “Оператор ГТС України”.
За її даними, в січні вони становили 439 млн куб. м, у лютому – 29 млн куб. м, у березні – 8 млн куб. м, у квітні – 77 млн куб. м, у травні – 8 млн куб. м, у червні – 90 млн куб. м, у липні – 498 млн куб. м, у серпні – 567 млн куб. м, у вересні – 665 млн куб. м.
Зокрема, у вересні-2021 частка імпорту в Україну з Угорщини становила 90,7% (603 млн куб. м) – все віртуальним реверсом. Водночас зупинка фізичного транзиту до Угорщини через Україну з 1 жовтня змушує замовників послуг переорієнтуватися на інші напрямки імпорту – з Польщі та Словаччини.
Експорт та реекспорт газу з України за дев’ять місяців 2021 року становить 1,149 млрд куб. м. Зокрема, у вересні він становив 0,264 млрд куб. м.
“У вересні активність учасників ринку значно зросла напередодні опалювального сезону – зріс імпорт газу в Україну, зріс зворотний потік газу з українських сховищ європейським споживачам. Цей природний процес ускладнився у жовтні, коли зупинився фізичний транзит газу до Угорщини – основного експортера газу в Україну в 2021 році. Нестабільність постачань, яка виникла через рішення Росії перенаправити потоки газу, може посилитися через ризик запуску газопроводу “Північний потік-2″. Прозорість і безбар’єрність, до якої звикли європейські та українські постачальники газу, може бути втрачена через бажання одного гравця створити вузькі місця для маніпуляцій з цінами”, – зазначив гендиректор ОГТСУ Сергій Макогон.
Як повідомлялося, постачання природного газу до України у 2020 році збільшилося на 12% (на 1,7 млрд куб. м) порівняно з 2019 роком – до 15,9 млрд куб. м. Зокрема, з боку Словаччини надійшло 10,2 млрд куб. м газу, Угорщини – 4,2 млрд куб. м, Польщі – 1,5 млрд куб. м. При цьому 45% обсягів імпортовані “віртуальним реверсом” (backhaul), який став доступним з початку 2020 року.
Згідно зі звітом НКРЕКП, чистий імпорт природного газу до України у 2020 році становив 9,243 млрд куб. м, що на 20% менше, ніж у 2019 році (11,554 млрд куб. м).
ОГТСУ забезпечує функціонування ГТС України, інтегрованої в газотранспортну систему Європи. З 1 січня 2020 року отримав статус ліцензованого оператора.
Через стрімке збільшення рівня захворюваності на коронавірус львівський міський штаб оперативного реагування рекомендував посилити карантинні обмеження у Львові, повідомив мер міста Андрій Садовий у своєму Telegram-каналі в середу.
“Маємо погану статистику захворювання на коронавірус, тому треба ухвалювати складні й непопулярні рішення. Але робити це маємо з розумом. Міський штаб оперативного реагування рекомендує нам починаючи з 14 жовтня посилити карантинні заходи. А саме: обмежити масові заходи, перевести навчальні заклади на дистанційний режим та припинити планові операції в лікарнях, які приймають хворих на COVID-19”, – йдеться в повідомленні.
У ньому наголошується, що остаточна інформація про посилення карантину буде відома в п’ятницю після засідання комісії з надзвичайних ситуацій.
Американська торговельна палата в Україні увійшла до трійки фіналістів творчої премії Європейської ради Американських торговельних палат (AmChams in Europe Creative Network Award 2021) із проектом «Membership Engagement Tracker» – трекером залученості компаній-членів, що допомагає відстежувати кількість взаємодій з компаніями та вимірювати рівень їх залученості.
Палата запустила проект «Membership Engagement Tracker» в квітні 2021 року, щоб краще служити компаніям-членам Палати, відслідковувати їх щоденні запити і потреби, активізувати взаємодію з ними та скоротити відтік компаній.
Минулого року Американська торговельна палата в Україні стала переможцем та отримала творчу премію Європейської ради Американських торговельних палат 2020 за проект «Лідерство в часи кризи».
«Membership Engagement Tracker» використовує технологію WorldApp Key Survey, що забезпечує зручний інтерфейс користувача і спрощує впровадження з мінімальними бюджетними витратами. У трекері можна ідентифікувати неактивних
учасників і активізувати спілкування з ними, покращувати відносини з членами і визначати кількість запитів на компанію, а також кількість запитів від компаній на одного члена команди Палати.
«Ми дуже раді, що Американська торговельна палата в Україні визнана серед усіх 44 Палат. Ми запустили «Membership Engagement Tracker» – трекер залученості компаній-членів, аби краще служити нашим компаніям та активізувати взаємодію з ними. Ми пишаємося тим, що можемо поділитися своїм інноваційним досвідом з іншими Американськими Палатами по всій Європі», – прокоментував Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні.
«Ми завжди слідкуємо за тим, щоб компанії відчували нашу підтримку кожен день та піклуємося про те, щоб їхні запити були не тільки почуті, а й виконані в найкоротші можливі терміни. ME Tracker – це доволі простий інструмент, який допомагає бачити на скільки компанії залучені до наших активностей та бути завжди на зв’язку з ними», – прокоментувала Наталія Червона, Керівник Департаменту Палати з розвитку бізнесу.
Трьома фіналістами творчої премії Європейської ради Американських торговельних палат 2021 було обрано: Палату в Хорватії («Дискусія: Цифрова трансформація з точки зору генерального директора»), Палату в Німеччині («Трансатлантичні переговори 2021 — прокладаючи шлях вперед»), та Американську торговельну палату в Україні за проект «Membership Engagement Tracker» – трекер залученості компаній-членів.
Творчу премію Європейської ради Американських торговельних палат було засновано в 2014 році з метою обміну творчими ініціативами та проектами на благо всіх організацій мережі Європейської ради Американських торговельних палат.
Обираючи переможця, 44 керівники Американських торговельних палат шукатимуть творчий та інноваційний за своєю суттю проект, що мав значний вплив на Палату та її компанії-члени, та зможе принести користь іншим Палатам у мережі Європейської ради Американських торговельних палат. Переможця буде оголошено 15 жовтня, під час щорічних зборів Європейської ради Американських торговельних палат.
Раніше переможцями премії були: Україна (2020), Бельгія (2019), та Великобританія (2018).
Європейська рада Американських торговельних палат – це організація, яка об’єднує Американські торговельні палати з 44 країн Європи та Євразії. Американські торговельні палати — це неприбуткові, неурядові бізнес-асоціації, акредитовані Торговельною палатою США в Вашингтоні, аби представляти американський бізнес у відповідних країнах.
Американська торговельна палата в Україні є найбільшою Палатою Європи, із командою з понад 40 професіоналів, яка базується в Києві, та активно просуває Україну як напрям для інвестицій. Діяльність Палати спрямована на донесення голосу бізнесу, нетворкінг та бізнес-інформацію. Американська торговельна палата працює в Україні з 1992 року.
Україна не планує переговори з РФ щодо підписання прямого контракту на постачання природного газу, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Такі переговори не плануються”, – сказав він в оприлюдненому у вівторок інтерв’ю порталу lb.ua.
Прем’єр нагадав, що в підземних сховищах (ПСГ) України вже накопичено понад 18,5 млрд куб. м газу (вже 18,7 млрд куб. м – ІФ), також країна має власний газовидобуток, що дасть змогу пройти майбутній опалювальний сезон.
За його словами, також не варто очікувати суттєвого реекспорту на європейський ринок газу, що належить іноземним трейдерам, який зберігається в ПСГ України.
“У будь-якому випадку, перша пропозиція робиться завжди Україні в таких випадках. З імовірністю 100% газ, який перебуває в Україні, тут і буде використаний”, – сказав Шмигаль.
За даними АТ “Укртрансгаз”, на 1 жовтня 2021 року іноземні замовники послуг зберігають у режимі митний склад 2,8 млрд куб. м газу, компанії-резиденти – 0,8 млрд куб. м.
Як повідомлялося, на початок минулого опалювального сезону 20 жовтня 2020 року нерезиденти мали в ПСГ України майже 10 млрд куб. м газу, з яких до 30 квітня 2021-го вони використали приблизно 6 млрд куб. м, зокрема майже 0,5 млрд куб. м були реекспортовані та повернуті на європейський ринок, тоді як 5,5 млрд куб. м – розмитнені та реалізовані для потреб українських споживачів.
Із 4 млрд куб. м газу, які залишилися у підземках, ще 0,5 млрд куб. м також були розмитнені та продані всередині України, і лише 0,06 млрд куб. м у період із червня до вересня цього року – реекспортовані.
Україна не імпортує природний газ за контрактом із ПАТ “Газпром” (РФ) вже майже шість років – із 26 листопада 2015 року, закуповуючи ресурс виключно на західному кордоні країни. Причиною відмови України від купівлі газу на її східному кордоні наприкінці 2015 року стала неузгодженість за ціною.
При цьому після перегляду Стокгольмським арбітражем контрактної формули в контракті між “Нафтогазом” і “Газпромом” Україна навесні 2018 року була готова відновити прямий імпорт, але російський монополіст повернув НАК внесений авансовий платіж. Термін дії контракту на постачання газу між “Нафтогазом” і “Газпромом” закінчився 31 грудня 2019 року, новий сторони не підписували.
RF, ГАЗ, ПЕРЕГОВОРЫ
Криголам “Джеймс Кларк Росс” прибув під синьо-жовтим прапором в Одеський морський порт у вівторок, повідомляється на сайті Міністерства освіти і науки України.
“З Данії в Україну, через три моря – Північне, Середземне та Чорне, нашого красеня привели два капітани: український капітан Олег Новосильний та британський “капітан-наставник” Саймон Воллес”, – ідеться в повідомленні.
У відомстві повідомили, що протягом наступних тижнів відбуватиметься оформлення документів і технічна інвентаризація судна. Після буде офіційне представлення криголама для медіа і буде оголошено його нову назву. Також планується час для екскурсійного відвідування судна.
Україна придбала британський криголам “Джеймс Кларк Росс” 19 серпня, а 30 серпня в порту міста Фредеріксгавн (Данія) відбулося офіційне передання судна, і над ним було піднято синьо-жовтий прапор.
“Власний океанографічний криголам відкриває цілу низку нових можливостей для української науки та науковців. Насамперед він дозволить: після тривалої перерви повернутись до досліджень Світового океану; розв’язати логістичні проблеми на антарктичній станції “Академік Вернадський” та розширити можливості сезонних експедицій; створювати науково-дослідні та логістичні консорціуми з іншими країнами; проводити дослідження не тільки в Антарктиді, а й в Арктиці, та, за потреби, в інших регіонах океану”, – йдеться в повідомленні.
У Міністерстві освіти і науки також повідомили, що в 2021 році охочих працювати в зимовій експедиції на станції “Академік Вернадський” стало більше на 30%.
