Топменеджери українського бізнесу, державні діячі, лідери суспільної думки обговорили тему відповідальності на VII Форумі «Диригенти змін» у Києві.
23 вересня в Києві відбувся VII Форум «Диригенти змін», який об’єднав понад 300 учасників – власників і керівників українських та міжнародних компаній, суспільних та державних діячів, лідерів думок. Тема цьогорічного Форуму – «Відповідальність. Хто, як не я?», розкриттю якої було присвячено чотири панельні дискусії.
«Відповідальність безпосередньо впливає на наше щоденне життя. Її можна певним чином виміряти показниками ефективності, залученості та фінансової успішності. Поняття «відповідальність бізнесу» розширюється з плином часу. І сьогодні фінансова відповідальність – те, що притаманно за своєю сутністю бізнесу – вже доповнюється соціальною та етичною», – зазначив керівний партнер «Делойт» в Україні Сергій Кулик, відкриваючи VII Форум «Диригенти змін».
Розпочався Форум дискусією «Лідерство через відповідальність», у якій взяли участь Вячеслав Климов, співзасновник компанії Нова пошта, Дмитро Сенниченко, голова Фонду державного майна України, Олена Кошарна, засновниця та головна виконавча директорка Horizon Capital, Ярослава Гресь, співзасновниця Gres Todorchuk, та Владислав Чечоткін, співзасновник та СЕО ROZETKA. Модерував панельну дискусію Сергій Кулик.
Панелісти поділилися баченням того, яким має бути лідер і що означає відповідальне лідерство сьогодні. «На відповідальне лідерство важливо подивитися раціонально. Я вважаю, що це має бути елемент капіталізації будь-якого бізнесу. Коли підприємці співпрацюють із суспільством, долучаються до соціальних проєктів, то капіталізація їхнього бізнесу зростає. А бізнес має бути прибутковим. До того ж, будь-яка компанія, котра хоче «грати у довгу» має піклуватися про людей, яким пропонує свій продукт, і про територію, на якій розвивається», – зазначив Вячеслав Климов.
Учасники заходу мали змогу взяти участь у голосуванні та висловити свою думку щодо того, чи існує сьогодні в суспільстві запит на відповідальне лідерство. Так, 55% аудиторії відповіли, що такий запит існує і він дуже гострий; 40% висловилися, що запит є, але він помірний; майже 4% упевнені, що на часі інші проблеми, а менше 1% вважають, що в Україні вже все гаразд з відповідальним лідерством.
На думку Владислава Чечоткіна, відповідальний лідер – це насамперед передбачуваний і послідовний бізнесмен та керівник. «Це людина, яка розуміє, навіщо вона створює організацію, яку мету прагне досягти, і бачить перспективу цього, а також є частиною суспільства та країни, в якій живе», – зазначив він.
«Відповідальне лідерство – це особиста відповідальність на базі своїх внутрішніх принципів», – підсумувала Олена Кошарна.
Другу панельну дискусію було присвячено відповідальності в бізнесі. А саме тому, як правильно ділитися відповідальністю з іншими. До обговорення долучилися Сергій Бадрітдінов, СЕО INTERTOP, Світлана Панаіотіді, членкиня Наглядової ради «Прозорро.Продажі», Філіпп Грушко, член Наглядової ради ТІС, Сергій Черненко, голова правління ПУМБ. Модератором став партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками «Делойт» в Україні Єгор Григоренко. Презентуючи тему панельної дискусії, він зазначив, що, не дивлячись на традицію українських керівників бізнесу концентрувати всю відповідальність у своїх руках, за останні роки можна спостерігати тенденцію ділитися нею з командою. Чи є це ознакою дорослості?
З тим, що СЕО бізнесу мають делегувати відповідальність, погоджується і Філіпп Грушко. «Якщо люди розуміють, що вони ні за що не відповідають – це демотивує», – ділиться він. На його думку, на ефективність співробітників впливає не тільки лідерство на місці, але й усвідомлення глобальної мети існування компанії. «Будь-якому лідеру важливо пояснити співробітникам, чим важлива діяльність компанії з погляду сталого розвитку та приналежності до чогось більшого. Коли ти кажеш, що «якщо ми не доставимо, то не буде хліба в країні», то це працює краще, ніж KPI», – зазначив Філіпп Грушко.
Сергій Детюк, гендиректор Metinvest Digital, вважає, що зараз, як і раніше, керівник бізнесу відповідає за його культуру, цінності, стратегію, досягнення бізнес-цілей та цілей сталого розвитку. Проте сьогодні фокус керівників полягає в забезпеченні максимальної гнучкості й адаптивності бізнесу. «Керівники мають забезпечувати можливості проведення швидких змін на стратегічному рівні й водночас на операційному рівні надавати команді більших повноважень із «правом на помилку» для своєчасної та відповідної реакції на нові умови», – зазначив він.
Третя панельна дискусія об’єднала спікерів темою «Відповідальність за власне життя». Про відповідальність за себе, рішення, що змінюють життя, та мотивацію до перемог говорили: Юрій Косюк, власник та голова правління МХП, Олександр Порхун, перший заступник Міністра у справах ветеранів України, Андрій Садовий, мер Львова, та Максим Крипак, український плавець, найтитулованіший учасник Паралімпіади-2020 у Токіо. Модерував дискусію Андрій Булах, заступник голови правління, директор департаменту з організаційної ефективності та управління персоналом МХП.
Учасники панельної дискусії міркували на тему того, що, зрештою, дозволяє бути успішним та максимально реалізовуватися в житті. «Усе в наших головах: і обмеження, і можливості. В бізнесі дорога складна – з вибоїнами. Але коли розумієш ціль, зупинитися неможливо. Мене, наприклад, складні речі рухають уперед, додаючи адреналіну. Знайдіть те, що вас робить щасливими, і з того живіть», – рефлексував на власне життя Юрій Косюк.
У свою чергу Андрій Садовий зазначив, що важливо не обмежуватися у власних мріях. «Бог дає кожному довжину життя, а ми вже визначаємо широту. Мрійте багато!», – підсумував він.
Четверта дискусійна панель була присвячена відповідальності перед наступними поколіннями. Подискутувати про цінності та соціальну відповідальність бізнесу прийшли Олександр Богуцький, СЕО StarLightMedia, Андрій Горохов, СЕО UMG Investments, Ольга Бєлькова, директорка з питань взаємодії з держорганами та міжнародними організаціями Оператора ГТС України, та Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки (KSE). Модерував дискусію Роман Бондар, віцепрезидент Ukrainian Corporate Governance Academy (UCGA).
Так, Андрій Горохов зазначив, що усвідомлення бізнесом ризиків для суспільства та навколишнього середовища при плануванні нових проєктів – це необхідність у сучасному світі. «Коли інвестфонди чи великі компанії виходять на нові ринки, в них уже є певна репутація. І компанії, які ведуть бізнес цивілізовано, відповідають певним нормам та стандартам, – більш ніж бажані гості. Зараз бути цивілізованим бізнесом – це дбати про суспільство, ставитися відповідально до ресурсів та бути далекоглядним», – пояснив він.
Роман Бондар запропонував слухачам долучитися до обговорення й висловити свою думку шляхом голосування з питання «Хто повинен нести відповідальність за наступні покоління?». Так, 54% відповіли, що держава; 21% проголосували за бізнес; 13% вважають, що майбутні покоління попіклуються про себе самі, а ще 11% заявили, що не замислювалися над цим питанням.
У свою чергу Олександр Богуцький каже, що відповідальність за майбутнє лежить насамперед на кожному з нас. «Маєш бізнес – відповідай за себе, береш щось у природи – віддавай природі, а інакше – то хижацька експлуатація, і закінчиться тим, що майбутнього не буде. Ми у StarLightMedia автори слогану «Всі відповідальні за всіх» і вважаємо, що це ключ до всього», – заявив він.
Уже традиційно у Форуму «Диригенти змін» є соціальна складова. Цього року 10% від вартості квитків і партнерських внесків спрямовані на користь освітньої ініціативи «Навчай для України». Таким способом організаторам вдалося зібрати 250 тисяч гривень, які сприятимуть розв’язанню проблеми освітньої нерівності в Україні.
Для «Делойт» підтримка освітніх проєктів є пріоритетним напрямом стратегії корпоративної відповідальності та сталого розвитку. До 2030 року завдяки глобальній програмі Deloitte WorldClass компанія прагне змінити життя 100 млн людей у світі через підвищення якості навчання, формування професійних навичок та надання доступу до нових можливостей.
Форум «Диригенти змін» відзначався увагою до інклюзивності –простір заходу було сплановано відповідно концепції доступності, а усі панельні дискусії перекладалися жестовою мовою. Також організатори попіклувалися про безпеку – усіх учасників заходу було протестовано на COVID-19.
Партнерами VIІ Форуму «Диригенти змін» виступили:
Генеральний партнер: МХП
Офіційні партнери: Нова Пошта, SAP, Odgers Berndtson Ukraine, UMG Investments, АТІС ФАРМА
Телевізійний партнер: StarLightMedia
Інноваційний партнер: Metinvest Digital
Автомобільний партнер: Winner Group Ukraine
Алкогольний партнер: The Glen Grant
Водний партнер: Моршинська
Інклюзивний партнер: Inclusive Friendly
Головний новинний партнер – Інтерфакс-Україна
Інформаційний диригент змін – ЛІГА.net
Інформаційні партнери: Апостроф, ТОП100, Фокус, InVenture, ЛІГА:ЗАКОН, The Page
#ДиригентиЗмін2021
Про «Делойт»
«Делойт» (Deloitte) — глобальна мережа компаній, що надають послуги в сфері аудиту, консалтингу, фінансового консультування, управління ризиками, оподаткування і супутні послуги. Із сумою глобальних доходів у розмірі 47,6 мільярда доларів США за 2020 фінансовий рік компанія «Делойт» є найбільшою компанією у світі з надання професійних послуг.
Наявність глобальної мережі, що охоплює понад 150 країн світу, дає змогу «Делойт» обслуговувати близько чотирьохсот з п’ятисот найбільших компаній світу за щорічним рейтингом журналу «Fortune Global»®. Близько 330 000 фахівців «Делойт» спрямовують свої професійні зусилля на здійснення впливу, що має значення.
Завдяки глобальній мережі «Делойт», а також понад 25-річному досвіду роботи в Україні, «Делойт» відкриває своїм клієнтам можливості світового класу та надає високоякісні послуги, які спрямовані на підтримку та надання комплексних інтегрованих рішень щодо економічної діяльності клієнтів у різних галузях економіки. Детальніше: www.deloitte.ua
Найкращим стимулом вакцинуватися проти коронавірусної інфекції COVID-19 є організація вакцинації роботодавцем, переконана лідер партії “Голос” Кіра Рудик.
Як повідомляє прес-служба політсили, за словами політика, по-перше, роботодавець показує підлеглим приклад, коли вакцинується сам, а по-друге, дозвіл працювати під час локдауну імунізованим працівникам і клієнтам дав свої плоди.
Рудик зазначила, що з цим згодні й іноземні партнери України. “Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата, Спілка українських підприємців – усі говорять, що найкраще, що було зроблено з початку епідемії – це саме дозвіл працювати вакцинованим під час локдауну. І це – ініціатива “Голосу”. Це матеріальний стимул і дуже чітка вигода, адже страх залишитися без хліба наразі сильніший, ніж страх від того, що може нібито відбутися від вакцини”, – зазначила вона.
Крім того, дуже часто приклад роботодавця для його підлеглих набагато більш дієвий, навіть ніж публічні люди, сказала лідер партії. “Коли роботодавець говорить: “Якщо ми всі вакцинуємося, ми зможемо продовжити роботу”, це має більший ефект. Кроки організації спільних вакцинацій на заводах і підприємствах – це єдине і найкраще, щоб підвищити кількість щеплених із 13% до необхідних 80%. Щоб удесятеро швидше вакцинувати всіх українців, потрібно робити це через роботодавців. Це спрацює”, – зазначає Рудик.
Кабінет Міністрів доручив Міністерству молоді та спорту виплатити винагороду тренерам і спортсменам, які посіли четверте-шосте місця на літніх Олімпійських іграх у Токіо.
Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду в середу.
Так, за четверте місце спортсмени та тренери отримають 200 тис. грн, за п’яте місце – 140 тис. грн і за шосте місце – 100 тис. грн.
Зазначається, що на літній Олімпіаді в Токіо 25 українських спортсменів посіли місця з четвертого по шосте.
Як повідомлялося, збірна України зайняла 44-ту позицію в загальному медальному заліку Олімпійських ігор у Токіо. Загалом на рахунку 153 українських спортсменів 19 олімпійських медалей: одна золота, шість срібних і 12 бронзових. За загальною кількістю здобутих нагород Україна посіла 16-ту позицію в світовому рейтингу, а також перевершила результат Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро в 2016 році. Тоді українські спортсмени вибороли 11 олімпійських медалей (2 золоті, 4 срібні та 5 бронзових).
YouTube-телеканал «НАШ» перетнув межу в 1 000 000 підписників всього за три роки, тим самим встановив новий рекорд. Телеканал НАШ – лідер серед інформаційних мовників України та інтернет аудиторії.
НАШ YouTube-канал розпочав своє мовлення в листопаді 2018 року і перед командою була мета – золота кнопка YouTube в найкоротші терміни.
“Ми створювали нову високотехнологічну мультимедійну платформу та відразу ж знали, що важливим напрямком буде і YouTube-канал. Інтернет дає відносну свободу, ти не обмежений в технічному доступі до глядача, твоє покриття – весь світ.
Доступність до глядача та отримання швидкого зворотного зв’язку дає правильну і чітку аналітику з розумінням, що змінити або на що зробити акцент у відеоконтенті. Не порушуючи політику YouTube, керуючись світовими стандартами, а не політичною доцільністю, ми досягаємо мети. Пишаємося Нашою командою “, – розповіла генеральний директор телеканалу Олена Рудік.
“Мільйон підписників – це мета, сильне бажання, спокійна 100% впевненість в успіху. Стати першими можливо тільки із супер крутою командою! Кращі ведучі, журналісти, редактори, IT фахівці, оператори, режисери, продюсери, гримери, стилісти та інші. А ще кращі гості ефірів! Коли кожен учасник процесу отримує задоволення від роботи, все складається якнайкраще та вчасно. Ми можемо мовити хоч з Місяця, експериментувати з проектами і трансляціями, створювати канали для творчості, отримуючи мотивацію та підтримку від нашого глядача”, – поділилася секретами успіху керівник-стратег YouTube-команди “НАШ” Ірина Крамаренко.
Також Ірина зазначила, що дуже важливо спілкуватися з аудиторією: в чатах, коментарях під відео, телефоном, бачитися наживо
“Коли в ніч з 6 на 7 листопада 2018 року ми запустили стартову трансляцію, в чат прийшли перші глядачі. Ми з ними листувалися, жартували, разом чекали запуск каналу до 6 ранку. Їхні імена я і зараз пам’ятаю, вони до сьогоднішнього дня з нами дивляться ефіри. Це найприємніше”.
За три роки на каналі вийшло 42 тисячі відео, які сумарно зібрали 1 млрд 219 мільйонів переглядів. Ці показники з кожним днем зростають. Алгоритм YouTube доволі простий: класне, актуальне відео він підсвічує і просуває сам, погане і нудне – приховує. НАШ контент набирає багато переглядів і статистика показує, що глядачеві цікаво, тому наша команда з ентузіазмом продовжує творити та ставить перед собою нову мету – 2 мільйони підписників.
НАШ YouTube-канал – це лише частина великої медіаплатформи, куди входять також телеканал, сайт nash.live, сторінки в Facebook, Instagram, Telegram. Кожен з ресурсів активно розвивається та за три роки роботи завоював довіру мільйонів. Приєднуйтесь до нашої спільноти! НАШ покаже!
TV, НАШ, НАШ YOUTUBE
“Шахтар” (Донецьк) зіграв внічию 0:0 з “Інтером” (Мілан, Італія) у другому матчі групового етапу Ліги чемпіонів 2021/22 рр.
Незважаючи на те, що “гірники” більше володіли м’ячем, матч пройшов у рівній боротьбі, з високим пресингом обох команд. До того ж “Інтер” наприкінці матчу був ближче до перемоги, але воротар “Шахтаря” Андрій П’ятов зробив пару якісних сейвів.
Як повідомлялося, в першому матчі групи D “Шахтар” програв молдавському “Шерифу” на виїзді 0:2, а “Інтер” вдома поступився мадридському “Реалу” 0:1.
У третьому турі 19 жовтня “Шахтар” прийматиме вдома “Реал”, а “Інтер” прийме “Шериф”.
Матч з трибун НСК “Олімпійський”, зокрема, спостерігали Олександр Усик, який у минулий вікенд став володарем чемпіонських поясів за версіями IBF, WBO, WBA Super, і IBO у важкій вазі (понад 90,718 кг), і український борець греко-римського стилю Жан Беленюк, який переміг у фіналі Олімпійських ігор у Токіо у ваговій категорії до 87 кг.
Реальна заробітна плата в Україні в серпні 2021 року порівняно із серпнем 2020 року зросла на 10,9%, тоді як порівняно з липнем поточного року вона скоротилася на 2,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок.
Як зазначив Держстат, середня номінальна заробітна плата штатних працівників у серпні порівняно з липнем-2021 знизилася на 2,4%, тоді як у річному вимірі зросла на 22,3%, сягнувши 13 997 грн, що в 2,3 раза вище за рівень мінімальної зарплати (6 тис. грн).
Статвідомство уточнює, що в липні 2021 року середня номінальна заробітна плата штатних працівників становила 14 345 грн, у червні – 14 313 грн, у травні – 13 499 грн, у квітні – 13 543 грн, у березні – 13 612 грн, у лютому – 12 549 грн, у січні – 12 337 грн.
За його даними, найбільше зростання середньої заробітної плати штатних працівників у серпні-2021 проти серпня-2020 спостерігалося в Рівненській (на 26,5%), Хмельницькій (на 25%), Львівській (на 24,4%), Полтавській (на 24,3%), Черкаській (на 24,2%), Херсонській (на 23,5%), Закарпатській (на 23,4%), Волинській (на 23,3%) та Сумській (на 23,1%) областях.
Найвищий рівень середньої зарплати минулого місяця зафіксовано в Києві – 20 385 грн, найнижчий у Чернівецькій області – 10 811 грн.
У серпні 2021 року порівняно з аналогічним місяцем 2020 року заробітна плата зросла у сфері тимчасового розміщення й організації харчування – на 57,3%, мистецтва, спорту та розваг – на 30,3%, в охороні здоров’я – на 28,4%, у сільському господарстві – на 28,3%, освіті – на 27,4%, у сфері держуправління та оборони – на 26,2%, інформації та телекомунікацій – на 25,1%, у професійній, науковій і технічній діяльності – на 23,4%, у сфері операцій з нерухомістю – на 22,1%, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служби – на 20,8%, у фінансовій та страховій діяльності – на 19,5%, у сфері оптової та роздрібної торгівлі – на 19,3%, у будівництві – на 18,6%, на підприємствах промисловості – на 16,5%, діяльність у сфері адміністративного обслуговування – на 12,8%, у сфері надання інших видів послуг – на 9,7%.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій АР Крим, міста Севастополя, частини Донецької та Луганської областей.
