Ощадбанк запускає кредитний продукт, метою якого є купівля та встановлення обладнання, що забезпечує безперебійну роботу енергосистеми бізнесу, в рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%».
Підприємці можуть придбати за ставкою від 0% генератори для виробництва електроенергії, сонячні панелі, електронакопичувачі, акумулятори, вітрові генератори, біопаливо від будь-яких постачальників, в тому числі й партнерів банку.
В умовах енергетичної кризи продукт стане у нагоді широкому колу підприємців, адже призначений для магазинів біля дому, аптек, кафе, торгівельних приміщень, зокрема квіткарень, книгарень, магазинів напівфабрикатів, цехів з виробничими лініями, офісних приміщень тощо.
Залежно від обсягів проєкту кредит надається на суму від 100 тис до 60 млн грн. Строк кредиту – від 6 до 60 місяців.
«З початку війни ми як державний банк не на мить не припиняли кредитування бізнес-клієнтів. В фокусі нашої уваги аграрії, релоковані та переробні підприємства, експортери. Наразі в умовах постійних атак на енергосистему України Ощадбанк зосереджується на максимальній підтримці працюючого бізнесу з точки зору забезпечення безперебійної роботи енергосистеми підприємств. Разом ми маємо вистояти!», – зазначила Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малого та середнього бізнесу.
Ціни на нафту падають у понеділок на тлі загального зниження апетиту інвесторів до ризику у зв’язку з інформацією про акції протесту, що відбуваються в Китаї проти ковідних обмежень.
Як повідомляє Bloomberg, акції протесту відбулися в містах по всій країні, включно зі столицею Пекіном, а також Шанхаєм, Сіньцзяном і Уханем, який від початку був епіцентром поширення COVID-19.
Це сприяє зміцненню долара США, що знижує привабливість інвестицій у сировину, а також підвищує ймовірність ще істотнішого посилення обмежень китайською владою, зазначає агентство.
Вартість січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:10 кск у понеділок становить $81,31 за барель, що на $2,32 (2,77%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у п’ятницю ці контракти подешевшали на $1,71 (2%), до $83,63 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $2,31 (3,03%), до $73,97 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів зменшилася на $1,66 (2,1%), до $76,28 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подешевшала на 4,6%, WTI – на 4,8%.
“Перспективи нафтового ринку залишаються несприятливими, і події цих вихідних у Китаї не додають позитиву”, – зазначає Воррен Паттерсон, відповідальний за стратегію на сировинних ринках ING Groep NV у Сінгапурі.
Згідно з прогнозом аналітичної компанії Kpler, попит на нафту в КНР у четвертому кварталі зменшиться до 15,11 млн барелів на добу (б/д) порівняно з 15,82 млн б/д роком раніше.
Долар США зміцнюється до євро і фунта стерлінгів на торгах у понеділок, дешевшає в парі з ієною.
Курс юаня знижується на тлі акцій протесту проти ковідних обмежень, що проходять у Китаї.
Ситуація в КНР призвела до падіння апетиту до ризику на світових ринках, що підтримує долар і ієну, які вважаються валютами “тихої гавані”.
Як повідомляє агентство Bloomberg, акції протесту відбулися в містах по всій країні, включно зі столицею Пекіном, а також Шанхаєм, Сіньцзяном і Уханем, який від початку був епіцентром поширення COVID-19.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара відносно шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), додає в понеділок 0,39%, ширший WSJ Dollar Index – 0,25%.
Пара євро/долар за даними на 7:55 кск торгується на рівні $1,0354 порівняно з $1,0400 на закриття попередньої сесії. Курс фунта опустився до $1,2050 порівняно з $1,2094 за підсумками торгів у п’ятницю.
Вартість долара в парі з ієною знизилася до 138,44 ієни проти 139,19 ієни на закриття попередньої сесії. Євро подешевшав до 143,28 ієни зі 144,75 ієни.
Курс американської валюти в парі з юанем збільшився до 7,2053 юаня проти 7,1654 юаня в п’ятницю. Вартість долара до офшорного юаня (торгується в Гонконзі) зросла до 7,2249 юаня з 7,1920 юаня.
Уряд на засіданні 25 листопада виділив 152,7 млн грн на фінансування створення або розвитку переробних підприємств і сільськогосподарських товаровиробників у рамках програми “єРабота”, повідомило Міністерство економіки.
“Завдяки виділеним сьогодні коштам підприємці мають створити понад тисячу робочих місць”, – наводяться в релізі слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
У відомстві уточнили, що з цієї суми на створення або розвиток переробних підприємств передбачено 119 млн грн, які отримають 22 підприємства і завдяки яким планується створити 405 робочих місць.
У Мінекономіки уточнили, що 11 грантів буде надано для виробництва харчових продуктів, чотири – на ремонт і монтаж машин і устаткування, по два – на виробництво меблів і хімічної продукції, по одному – на виробництво гумових і пластмасових виробів, оброблення деревини та виготовлення виробів, а також на текстильне виробництво.
Згідно з релізом, решту 33,7 млн грн отримають 6 компаній у вигляді грантів для створення або розвитку садівництва, виноградарства та вирощування ягід. Зокрема, планується вирощування яблуневих, фундука, волоського горіха, лохини та чорниці, що має створити 635 робочих місць (28 – постійних і 607 – сезонних).
Благодійний фонд PIN-UP FOUNDATION спільно з Громадською організацією “Неємія” організували вивезення українців до Нідерландів.
Благодійний фонд PIN-UP FOUNDATION допоміг ГО “Неємія” фінансово забезпечити транспортне перевезення українців. Загалом в голандське місто Хервенен відправлено 28 переселенців, переважно з Донецької, Харківської та Миколаївської областей. Серед них більшість – жінки та діти. Поїздка тривала кілька діб. По прибуттю всі українці були влаштовані на проживання, їм була надана допомога в оформленні документів.
“Допомога українцям – це один з пріоритетів благодійного фонду PIN-UP FOUNDATION. Спільними зусиллями ми системно допомагаємо тим, хто цього найбільше потребує. Наші програми покликані підтримувати співвітчизників у складних ситуаціях, тому ми без вагань долучилися до цієї ініціативи та надали потрібну допомогу”, – прокоментувала Марина Ільїна, президентка PIN-UP FOUNDATION.
Організаторами ініціативи є Громадська організація “Неємія”, яка з 2014 року постійно надає допомогу та всіляку підтримку переселенцям.
Благодійний фонд PIN-UP FOUNDATION об’єднує волонтерів і професіоналів, неурядові організації та світову спільноту цінностями, направленими на розвиток України. Фонд системно допомагає тим, хто цього найбільше потребує. Програми PIN-UP FOUNDATION покликані підтримувати соціально незахищені категорії населення, сприяти розвитку освіти, спорту, охорони здоров’я та допомозі у відновленні України.
Фото ГО “Неємія”
Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 22 листопада 2022 року сягнула 4 млн 751,07 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
За місяць із 25 жовтня зростання становило 324,32 тис., тоді як за попередні два місяці – відповідно 242,9 тис. і 214,3 тис., а загалом із кінця травня – приблизно 1,8 млн.
Найбільший приріст за останній місяць показали Німеччина – близько 206,5 тис., Польща – близько 38,9 тис., Франція – близько 14 тис., Румунія – 11,7 тис. і Чехія – близько 9,5 тис.
Згідно з даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту в Польщі – 1 млн 507,89 тис. за умови, що в країну з України, за даними польської прикордонної служби, від початку війни прибуло 8,008 млн осіб, а у зворотному напрямку відбуло в Україну 6,196 млн.
Слідом ідуть Німеччина і Чехія, де кількість зареєстрованих для тимчасового захисту біженців з України становила відповідно 1 млн 21,67 тис. і 462,41 тис.
Італія, як і раніше, йде на четвертому місці – 164,17 тис. (приріст на 3,5 тис.), а замикає п’ятірку Іспанія – 154,46 тис. (зростання на 5,2 тис.).
Слідом ідуть Велика Британія – 146,2 тис. (зростання на 7,8 тис.) і Болгарія з показником 146,03 тис. (зростання на 3,3 тис.) – єдина, в якої кількість зареєстрованих зі статусом тимчасового захисту набагато більша, ніж кількість зафіксованих біженців з України – 51,86 тис.
Понад 100 тис. українців, які зареєструвалися для тимчасового захисту, ще у двох країнах – Франції та Словаччині: відповідно 118,99 тис. (дані на 21 жовтня) і 101,24 тис. (зростання на 2,7 тис.).
Від 50 тис. до 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також у Румунії – 87,89 тис., Австрії – 86,90 тис. (зростання на 2,1 тис.), Нідерландах – 79,25 тис. (дані на 30 вересня), Литві – 70,67 тис. (зростання менше ніж на 2 тис., як і для інших країн нижче, де динаміки не вказано).
Серед них також Швейцарія – 69,61 тис. (зростання на 2,8 тис.), Ірландія – 64,28 тис. (зростання на 3,8 тис.), Бельгія – 59,53 тис. і Португалія – 52,88 тис. (дані на 3 жовтня).
Слідом із показниками від 25 тис. до 50 тис. йдуть Швеція – 48,36 тис., Фінляндія – 43,81 тис., Латвія – 42,82 тис. (зростання на 2.1 тис.),
У цій категорії також Естонія – 38,73 тис., Данія – 34,95 тис., Угорщина – 32,27 тис., Норвегія – 32,10 тис.
Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в Греції – 20,0 тис., Хорватії – 19,13 тис. і на Кіпрі – 18,29 тис.
Крім того, у статистиці ООН про тих, хто набув статусу тимчасового захисту, представлено біженців України в Словенії – 8,07 тис., Чорногорії – 6,96 тис., Люксембурзі – 6,76 тис., Ісландії – 1,77 тис., на Мальті – 1,54 тис., у Сербії та Косово – 1,09 тис. і Ліхтенштейні – 0,36 тис.
ООН також вказала країни, в яких були зафіксовані біженці з України, проте немає даних про отримання ними статусу: Туреччина (дані на 19 травня) – 145 тис., Молдова – 96,65 тис., Грузія – 25,20 тис., Північна Македонія – 6,39 тис., Азербайджан – 3,94 тис., Албанія – 2,51 тис., Вірменія – 0,36 тис. та Боснія і Герцеговина – 0,13 тис.
Окремо ООН вказує Росію і Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 2 млн 852,4 тис. і 16,71 тис. осіб, однак після 3 жовтня дані щодо Росії перестали оновлюватися, тоді як щодо Білорусі вони ще давніші. Згідно з інформацією ООН, у РФ зафіксовано всіх осіб, які перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 16,43 тис. Дані про набуття ними статусу відсутні, як і дані про перетин кордону України у зворотному напрямку.
Згідно з даними УВКБ ООН на 22 листопада, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 15,592 млн осіб, із них до Польщі – 7,584 млн, Росії (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщини – 1,782 млн осіб, Румунії – 1,557 млн осіб, Словаччини – 953,9 тис. осіб, Молдови – 697,9 тис. осіб, Білорусі – 16,7 тис. осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого до 22 листопада в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 7,939 млн осіб.
“Від початку російського вторгнення майже третина українців були змушені покинути свої домівки. На сьогоднішній день це одна з найбільших криз переміщення людей у світі. В Україні близько 6,5 млн осіб були внутрішньо переміщеними на 27 жовтня внаслідок війни”, – зазначає УВКБ ООН, яка збільшила оцінку внутрішньо переміщених осіб на 0,3 млн осіб.
УВКБ ООН зазначає, що на середину 2021 року у світі було всього 53,47 тис. українських біженців, які просили відповідного статусу, з яких у Європі – 36,49 тис.
Українську діаспору у світі на середину 2020 року УВКБ ООН оцінювало в 6,1 млн, зокрема в Європі – 5 млн.
