Оператори системи розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” у 2023 році переробили 3,5 тис. тонн різного роду відходів.
“В ОСР “ДТЕК Мережі” працює ефективна система поводження з відходами. Вона побудована на засадах циркулярної економіки і тільки торік допомогла передати на переробку для повторного використання понад 3,5 тис. тонн різного роду відходів”, – повідомляється в пресрелізі енергохолдингу у вівторок.
Як ідеться в документі, торік на підприємства ОСР “ДТЕК Мережі” в Дніпропетровській, Одеській, Донецькій та Київській областях і Києві відправили на переробку для повторного використання близько 25% загальної кількості відходів. Це, зокрема, будівельні матеріали, використані шини, макулатура, скло, оргтехніка, нафтопродукти.
“Наші підприємства незважаючи на війну, продовжують реалізовувати принципи циркулярної економіки, зокрема, в частині поводження з відходами. Збирають окремо, зберігають у спеціальних умовах і відправляють на переробку та використання. Завдяки цьому, за останні три роки друге життя отримали близько 20 тис. тонн виробничих відходів ВЗР “ДТЕК Мережі”, – зазначила процитована у пресрелізі керівниця відділу екологічної безпеки “ДТЕК Мережі” Олена Потапенко.
За її словами, наприклад, понад 15 тис. тонн залізобетонних опор було використано в будівництві та для виробництва вторинного щебеню.
Для роздільного збору відходів в ОСР компанії використовуються понад 2 тис. промаркованих ємностей (контейнерів).
“Усе організовано таким чином, щоб запобігти негативному впливу на навколишнє середовище і максимально спрямовувати відходи на переробку та повторне використання”, – додали в енергохолдингу.
“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес із розподілу електроенергії та експлуатації електромереж у Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР енергохолдингу обслуговують 5,4 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.
Агрохолдинг “Агротрейд” у 2023 році експортував зерно в 13 країн світу, найбільшими покупцями з яких стали Єгипет і Туніс, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, найбільшими покупцями зерна від “Агротрейду” стали Єгипет, Туніс, Туреччина та Іспанія. Зерно також постачалося в Італію, В’єтнам, Грецію, Угорщину, Румунію, Латвію, Кіпр, Болгарію та Австрію.
“Минулого року ми працювали переважно зі звичними для нас країнами призначення, крім Тунісу, до якого вперше експортували великі партії кукурудзи – майже 56 тис. тонн. Таким чином, ця держава одразу посіла друге місце в структурі нашої зовнішньої торгівлі. Загалом найбільші обсяги зерна в компанії придбав Єгипет – понад 35 тис. тонн кукурудзи та понад 25 тис. тонн сої. Уже традиційно великі обсяги агропродукції ми поставили до Туреччини та Іспанії. Наші південні сусіди купували сою та кукурудзу, а іспанці – пшеницю. Найменші обсяги товарів надійшли до Австрії – 320 тонн сої”, – повідомив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності агрохолдингу Андрій Бут.
Як повідомлялося, 2023 року “Агротрейд” поставив на світовий ринок близько 350 тис. тонн зерна. З них частка власної агропродукції склала 35% або 116 тис. тонн, а сторонніх виробників – 65% або 230 тис. тонн.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник і генеральний директор “Агротрейд” Всеволод Кожем’яко.
Банк “Кліринговий дім” може викупити 2 540 простих іменних акцій, або 5,2727% статутного капіталу, ідеться в інформації в системі розкриття Національної комісії цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР).
Згідно з оголошенням, відповідне питання буде розглянуто на загальних зборах акціонерів 29 квітня цього року.
У порядку денному передбачається, що викуп акцій планується здійснити за ринковою вартістю, визначеною оцінювачем ТОВ “Гарант-Експертиза”.
За даними банку, станом на 1 січня цього року його акціонерами були: Юлія Льовочкіна -63,4068%, Іван Фурсін – 16,7791%, Ігор Воронін – 9,7855%, Фабіан Боннелейм – 6,4642%, Нг Чінг Ю – 2,5408%, Юрій Бойко – 1,0172% і Олександр Данченко – 0,0005%.
Станом на 1 лютого 2024 року за розміром загальних активів банк “Кліринговий дім” посідав 34-те місце (5,74 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні. Його статутний капітал становив 510,4 млн грн, власний – 1 млрд 71,4 млн грн.
Минулого року банк збільшив чистий прибуток до 143,56 млн грн із 83,58 млн грн 2022 року, його активи зросли до 6,09 млрд грн із 5,85 млрд грн.
Обсяг українського експорту за березень поточного року становив 11,8 млн тонн вантажів на $3,2 млрд, повідомила перша віцепрем’єрка – міністр економіки Юлія Свириденко в понеділок.
“У січні Україна вийшла на рекордні з початку повномасштабного вторгнення показники – 12 млн тонн на місяць. Абсолютна більшість йшла морським шляхом. У березні ми експортували 11,8 млн тонн вантажів. У грошовому вимірі – на $3,2 млрд”, – написала вона у Facebook.
За даними Державної митної служби за січень-лютий цього року було експортовано товарів на $6,8 млрд.
Уточнюється, що в березні експорт залізницею становив 8 млн тонн вантажів, з них 3,2 млн тонн – зернові, тим часом через морський коридор за цей період було поставлено 6,3 млн тонн вантажів, з яких 2,1 млн тонн – агропродукція.
“Головне завдання цього року – утримати економічне зростання і стати більш економічно самодостатніми”, – наголосила Свириденко.
Віцепрем’єрка нагадала, що за минулий рік економіка країни зросла на 5,3%, здебільшого завдяки частковому розблокуванню морського експорту, стійкості бізнесу та підтримці міжнародних партнерів.
19 березня Європейський Банк Реконструкції та Розвитку й Європейський Союз оголосили десять українських компаній, які стали переможцями третьої хвилі грантової програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Завдяки цій програмі компанії отримають гранти на загальну суму 442 000 євро на розробку та впровадження «зелених» технологій.
Кожна з компаній-грантерів отримає до 50 000 євро на інноваційні рішення для скорочення викидів парникових газів, підвищення енергоефективності та протидії зміні клімату. Гранти покриють до 75% витрат на розробку та впровадження технологій протягом усього бізнес-циклу, від створення прототипів і сертифікації до розробки нових виробничих ліній.
Україна стала першою країною, де ЄБРР у 2017 році впровадив схему Інноваційних Ваучерів. У 2020 році Банк продовжив дію “Кліматичних Інноваційних Ваучерів” і в рамках нового етапу програми ЄС та ЄБРР надали 29 українським компаніям ваучери на кліматичні інновації на загальну суму 1,2 мільйона євро. Громадська організація Greencubator успішно впроваджує програму в Україні з моменту її запуску у 2017 році.
10 інноваційних компаній-переможців третьої хвилі «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»
Цитати про третю хвилю «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»
Костянтин Кінцурашвілі, регіональний керівник ЄБРР з питань кліматичної стратегії та реалізації проєктів
«Прагнення переможців розробляти та впроваджувати більш дружні до клімату рішення в Україні під час війни справді вражає. Підтримка інновацій прискорить розвиток високоефективних чистих технологій, і ми раді сприяти новим успішним підприємствам через нашу програму Кліматичних Інноваційних Ваучерів. ЄБРР є відданим і непохитним партнером України.
З початку повномасштабного російського вторгнення Банк спрямував 4 млрд євро на підтримку приватного сектору, енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки та торгівлі. Ми докладатимемо всіх зусиль, щоб допомогти Україні відновити зелену економіку та здійснити низьковуглецевий перехід».
Генрік Вітфельт, виконувач обов’язків керівника операційного відділу “Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура, довкілля” Представництва Європейського Союзу в Україні
«У контексті тривалої російської агресії проти України, подальші кроки зі зміцнення енергетичної безпеки країни є надзвичайно важливими. Нові енергоощадні й генерувальні технології й зелені рішення, що з’являються через “Кліматичні Інноваційні Ваучери” завдяки підтримці ЄС, сприятимуть посиленню витривалості й стійкості української економіки. Вони також забезпечать перехід до ресурсоефективності, сталого та низьковуглецевого розвитку, як це передбачено Європейським зеленим курсом».
Роман Зінченко, керівник проєкту, голова правління та співзасновник ГО «Грінкубатор».
«Ця хвиля Кліматичних Ваучерів вже друга, яку ми проводимо під час повномасштабної війни в Україні. Попри всі виклики воєнного часу, український бізнес подається на такі грантові програми значно активніше, ніж це було до 2022 року. Це говорить про стійкість українських підприємців, а також про їхню відданість принципам сталого розвитку та кліматично-дружнім рішенням.»
Ольга Зубчик, координаторка проєкту «Кліматичні Інноваційні Ваучери» від ГО «Грінкубатор».
«Переможцями цієї хвилі проєкту є компанії з найрізноманітніших сфер: автоматизації індустріальних процесів, циркулярних рішень, електромобільності, сільського господарства та інших. На шляху до членства України в ЄС вони розробляють інновативні рішення, що сприятимуть масштабуванню їхнього бізнесу та дадуть можливість виходу на нові рівні»
Про схему надання грантів «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»
Грантовий конкурс «Кліматичні Інноваційні Ваучери» є складовою програми ЄБРР «Центр трансферу фінансів та технологій у сфері зміни клімату» (FINTECC), що підтримується ЄС в межах ініціативи EU4CLIMATE. В Україні з 2017 року його впроваджує ГО «Грінкубатор».
«Кліматичні Інноваційні Ваучери» — це один із найбільших грантових конкурсів в Україні для інноваторів у сфері зелених та кліматично-дружніх технологій. Україна стала першою країною в регіоні роботи ЄБРР, де Банк запустив програму Інноваційних Ваучерів.
Конкурс підтримує українські компанії малого та середнього бізнесу, що зменшують викиди парникових газів, підвищують енергоефективність і запобігають змінам клімату. Гранти до 50 тисяч євро покривають 75% витрат на заявлені послуги.
Компанії можуть використати ваучер для розробки та впровадження «зелених» інновацій на різних етапах діяльності — від захисту інтелектуальної власності та промислового дизайну прототипів до сертифікації продуктів та проєктування своїх виробничих потужностей.
Open4business – інформаційний партнер
Теплова карта ризиків для фінансового сектору України
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
