Фонд державного майна України (ФДМ) закликав Національну аграрну академію наук (НААН) до прозорості та діалогу і наполягає на наданні інформації щодо 1736 земельних ділянок загальною площею 135 тис. га та їхнього реального використання для наукових цілей, повідомило відомство у Фейсбуці.
«Жодного «заволодіння» землею не відбувається. Йдеться виключно про передачу частини земель, які не використовуються або використовуються неефективно, у державне підприємство «Резерв» для прозорого управління. Ці землі не продаються, не приватизуються і не вилучаються з державної власності», – підкреслив ФДМ.
При цьому Фонд нагадав, що ДП «Резерв» є другим оператором проєкту «Земельний банк», що створений для ефективної передачі державних земель у користування на конкурентних засадах через систему «Prozorro.Продажі». Його створення передбачено державною стратегією, оскільки ТОВ «Державний земельний банк» не може отримати такі землі в постійне користування – за законом це може зробити тільки держпідприємство. У майбутньому ДП «Резерв» об’єднають з аналогічними структурами в єдиний державний земельний банк.
У ФДМ зазначили, що не мають наміру вилучати в НААН земельні ділянки, які реально використовуються для польових досліджень, селекції, тваринництва або підготовки кадрів. Не йдеться також про земельні ділянки, які належать навчальним закладам, а лише про землі, що перебувають у користуванні НААН, проте не мають підтвердження щодо їхнього наукового призначення.
ФДМ акцентував на тому, що продуктивність означає не гектари, а результат, і навів як приклад отримані 2024 року НААН 3,4 млрд грн із 276 тис. га, що перебувають у землекористуванні академії.
«Це в рази нижче за показники ефективного приватного сектору. При цьому більша частина прибутку формується не завдяки науці, а за рахунок комерційного землеробства, яке подекуди не має жодного стосунку до досліджень», – наголосив Фонд держмайна.
Він нагадав, що земля є національним ресурсом, і вона має працювати в інтересах держави особливо в умовах війни, коли бюджет потребує фінансових надходжень.
«Ми не можемо дозволити собі утримувати тисячі гектарів під «наукову потребу», яка не підтверджується об’єктивною діяльністю», – наголосили у ФДМ та закликали НААН до прозорості та діалогу.
ФДМ проаналізував землі НААН і визначив для передачі в «Земельний банк» 1736 ділянок загальною площею 135 тис. га. Ще 69 тис. га мають нерухомість або є непридатними для інвестування. Ці дані у травні 2024 року було передано НААН для уточнення. Однак за 10 місяців від НААН надійшла тільки одна відповідь – про передачу 65 тис. га, з яких 50 тис. га перебувають в окупації, а реально придатними є 7 тис. га.
Через відмову НААН від конструктивної співпраці ФДМ ухвалив рішення включити до проєкту «Земельний банк» усі ділянки без нерухомості – щоб припинити тіньове використання земель, які не приносять користі державі. НААН має надати чіткий та аргументований список підприємств та ділянок, які їм дійсно потрібні. Протидію НААН у Фонді назвали спробою зберегти контроль над занедбаними активами під гаслами «наука і розвиток».
«Наша мета – зробити державну землю джерелом наповнення бюджету, створення робочих місць, підтримка армії та реформ. Ми будуємо нову інституцію управління стратегічними ресурсами України – впорядковану, підзвітну та відкриту», – резюмували у ФДМ і закликали НААН розділити цей державницький підхід.
Україна в січні-березні цьогоріч наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 40,3 раза порівняно з аналогічним періодом торік – до 27,678 тис. тонн з 687 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився в 12,2 раза – до $29,540 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Алжиру (35,15% поставок у грошовому вираженні), Польщі (33,63%) та Італії (12,66%).
Крім того, за 3 міс-2025 Україна імпортувала 10,990 тис. тонн цієї продукції – зниження на 58,2% до першого кварталу 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 53,2% – до $19,383 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (23,64%), Грузії (17,05%) і Казахстану (15,10%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт знизився в 3,4 раза – до $88,631 млн із $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) і Казахстану (13,90%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Україна за підсумками 2024 року збільшила експорт сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу на 11%, йдеться у звіті ЄС щодо торгівлі такою продукцією минулого року.
“ЄС продовжував імпортувати сільськогосподарську продовольчу продукцію від різних торгових партнерів, серед яких головними джерелами були Бразилія, Велика Британія й Україна. Імпорт збільшився з Кот-д’Івуару, України й Нігерії, а знизився з Росії та Австралії”, – йдеться у звіті, повний текст якого оприлюднено на сайті Європейської Комісії.
Згідно з оприлюдненою статистикою, Україна була третім джерелом імпорту агропродовольчої продукції в ЄС у 2024 році (8% від загальної вартості імпорту). Аграрний імпорт з України до ЄС зріс на 11% порівняно з 2023 роком (+EUR1,3 млрд) й сягнув EUR13 млрд. Переважно це було пов’язано зі збільшенням частки в імпорті двох ключових товарів: рослинних олій (EUR3 млрд у 2024 році, + EUR946 млн порівняно з 2023-м), а також олійних і білкових зернових культур (EUR3,1 млрд, + EUR709 млн).
Водночас імпорт українських зернових до ЄС скоротився на 12% у вартісному обсязі (до EUR 4,5 млрд) через зниження цін, однак його обсяг зріс на 6% проти попереднього року.
При цьому загальний обсяг європейського аграрного імпорту в 2024 році сягнув рекордного показника – EUR171,8 млрд (+ 8% проти 2023 року, або + EUR12,4 млрд).
За обсягом споживання європейського аграрного експорту Україна посідає 13-ту позицію з показником у EUR3,634 млрд, що становить близько 2% від загального сільськогосподарського експорту ЄС (EUR235,4 млрд). При цьому й за показником споживання європейських імпортованих сільськогосподарських продуктів Україна продемонструвала зростання на 5% проти 2023 року, коли країна імпортувала з ЄС аграрну продукцію на EUR3,461 млрд.
Україна в січні-березні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 90,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 212,366 тис. тонн з 111,600 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період збільшився на 59,2% – до $68,025 млн. Його завезли переважно з Польщі (84% поставок у грошовому вираженні), Індонезії (14,06%) та Чехії (1,92%).
У зазначений період Україна кокс не експортувала.
Як повідомлялося, “Метінвест” у січні поточного року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна торік наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
Перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко та делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України посол Жак Гербер підписали угоду про зміни до меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством економіки України та Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO), яка передбачає збільшення фінансування проєктів відновлення в Україні вдвічі – до CHF100 млн.
Як повідомила пресслужба Мінекономіки у вівторок, документ формалізує рішення Швейцарської Конфедерації збільшити підтримку конкурсу проєктів із відновлення України. Участь у конкурсі беруть швейцарські компанії, які вже працюють в Україні та можуть допомогти в її відновленні.
За словами обох сторін, зацікавленість бізнесу виявилася настільки високою, що фінансування вирішили збільшити одразу вдвічі.
«Високий інтерес з боку швейцарського бізнесу – це чіткий сигнал: наші міжурядові домовленості працюють. Додаткові CHF50 млн буде спрямовано на проєкти у сферах захисту цивільного населення, відновлення інфраструктури та розвитку комунальної сфери, а також на модернізацію державних послуг. Ми особливо зацікавлені в розвитку співробітництва в галузях енергетики, транспорту, житлового будівництва, водопостачання, охорони здоров’я, промислового машинобудування та освіти», – цитує пресслужба Свириденка.
Зазначається, що підписана угода відкриває нові можливості для реалізації спільних проєктів у межах міжурядової ініціативи, яку запустили на початку 2025 року. Виділені кошти – частина ширшої програми допомоги Україні від Швейцарії обсягом CHF1,5 млрд на 2025-2028 рр. Загалом Швейцарія планує інвестувати CHF5 млрд у 12-річну програму підтримки.
Як наголосив Жак Гербер, рішення про збільшення фінансування – результат тісної та довірливої співпраці між Україною та Швейцарією.
«Минулого тижня я відвідав Чернігів, а минулого року побачив масштаб руйнувань у Харкові. Потреби України у відновленні та реконструкції величезні. Водночас швейцарські компанії продовжують працювати в Україні, незважаючи на всі виклики. Вони створюють робочі місця та сплачують податки до державного бюджету України. Вони також прагнуть зробити свій внесок у відновлення країни», – пояснив Гербер.
У Мінекономіки нагадали, що меморандум про взаєморозуміння між відомством та SECO щодо впровадження конкурсу проєктів з економічного відновлення та реконструкції України у співпраці зі швейцарськими компаніями було підписано 23 січня 2025 року під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
У Мінекономіки додали, що Швейцарія є одним із ключових партнерів України в процесі будівництва. У квітні-2024 швейцарський уряд анонсував програму довгострокової підтримки України загальним обсягом 5 млрд франків на 12 років.
Аналітики Deutsche Bank поліпшили прогнози цін на золото на 2025 і 2026 рр. на тлі геополітичної та зовнішньоторговельної невизначеності, що сприяє підвищеному попиту за захисні активи. Експерти очікують, що золото в поточному році коштуватиме в середньому $3140 за тройську унцію, у 2026 році – $3700 за унцію. Попередній прогноз становив $2725 і $2900 за унцію відповідно. Наприкінці 2025 року, за оцінками експертів, золото коштуватиме $3350 за унцію.
Прогноз Deutsche Bank на 2026 рік є найоптимістичнішим серед провідних банків світу.
Котирування червневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex зростають на 1,6% – до $3022 за унцію. Напередодні ціна дорогоцінного металу падала нижче психологічно важливої позначки в $3000 за унцію.
Одним із факторів підтримки золота є активний попит на дорогоцінні метали з боку центробанків світу. За оцінками Deutsche Bank, на центробанки зараз припадає близько 24% світового попиту на золото проти 10% у 2022 році.
Минулого тижня аналітики HSBC поліпшили прогноз цін на золото на 2025 рік до $3015 за унцію, однак у 2026 році вони очікують зниження котирувань до $2915 за унцію.
