Міжнародний валютний фонд (МВФ) за підсумками третього перегляду програми розширеного фінансування EFF України, як і раніше, вважає базовим сценарієм завершення активних бойових дій у 2024 році, водночас в оновленому негативному сценарії, де зберігається припущення щодо інтенсивнішої війни, що триватиме і 2025 року, Фонд дещо поліпшив макропрогноз.
“Якщо припустити, що шок почнеться в другому кварталі 2024 року, то 2024 року скорочення економіки сягне 4% порівняно зі зростанням у базовому сценарії в 3-4%. Очікується, що триваліша й інтенсивніша війна матиме істотний вплив на економічні настрої, темпи повернення мігрантів, потреби в бюджетних витратах і експортний потенціал”, – ідеться в матеріалах МВФ, опублікованих на його сайті.
За його оцінками, інфляція 2024 року в такому негативному сценарії також буде вищою – 10% порівняно з 8,5% у базовому сценарії.
Водночас у грудні минулого року, після другого перегляду програми, МВФ у негативному сценарії на 2024 рік очікував зниження ВВП на 5% за інфляції 11%.
Що стосується 2025 року, то прогноз зростання ВВП та інфляції на нього в негативному сценарії збережено на попередньому рівні – відповідно 0% і 8,5%, тоді як у базовому сценарії Фонд очікує зростання економіки на 6,5% за інфляції 7%.
Крім того, в оновленому негативному сценарії істотно поліпшено оцінку дефіциту торговельного балансу на цей рік – на $5,8 млрд, до $33,1 млрд ($28,7 млрд у базовому варіанті), відповідно резерви НБУ скоротяться до $34,4 млрд ($42,1 млрд у базовому варіанті), а не до $32,4 млрд, як це очікувалося в грудні.
Крім того, на 1,4 відсоткових пункти (п.п.) підвищено прогноз дефіциту держбюджету – до 17,6% ВВП (13,7% ВВП у базовому варіанті), а оцінку держборгу знижено на 5,5 п.п. – до 105,9% ВВП (94% у базовому варіанті).
“З огляду на резервні запаси, передбачається, що деякі заходи втручання дадуть змогу запобігти надмірній волатильності валютного курсу та перенесенню інфляції. На відміну від базового сценарію, у сценарії зниження інфляції знадобиться більше часу, щоб повернутися до цільового рівня”, – зазначається в матеріалах.
Згідно з ними, оцінку збільшення донорського фінансування порівняно з базовим сценарієм залишено незмінною – $140,6 млрд проти $121,8 млрд у базовому сценарії.
“Якщо серйозність потрясінь виведе країну за рамки знижувального сценарію, можуть знадобитися додаткові заходи, і у влади є зобов’язання і можливості для їх реалізації. Повторні потрясіння, що виходять за рамки сценарію зниження, можуть змусити владу вжити тимчасових нетрадиційних заходів”, – вказав також Фонд.
Залежно від розміру потреби у фінансуванні, на думку експертів МВФ, можуть знадобитися надзвичайні заходи, здатні додатково збільшити доходи (наприклад, податок солідарності у вигляді доповнення до податку на дохід фізосіб, та/або додатковий податок на предмети розкоші, або акцизи/збори), а також мобілізація внутрішнього облігаційного фінансування в іще більших масштабах, і монетарне фінансування в межах програмних параметрів. “Останнє може включати в себе, за необхідності, адміністративні заходи, що вимагають від банків тримати державні цінні папери у встановленому обсязі або з мінімальним періодом зберігання, можливо, диференціюючи банки залежно від індивідуальних умов ліквідності. Вторинні купівлі державних облігацій НБУ також можуть слугувати підмогою для первинного ринку”, – пояснив Фонд.
Крім того, вважає МФ, хоча можливості для посилення бюджетної політики обмежені, доведеться розглянути і їх, оскільки, зрештою, витрати за деякими категоріями залежать від припливу зовнішнього фінансування.
“Загалом, широкомасштабні обговорення з владою планів дій у надзвичайних ситуаціях під час Третього огляду ще раз підтверджують, що програма залишається надійною навіть у разі такого негативного сценарію. Політичні зобов’язання і послужний список влади, а також відновлені фінансові гарантії з боку міжнародних партнерів та очікуване полегшення боргового тягаря вселяють упевненість у тому, що навіть у цьому оновленому сценарії погіршення мети програми з підтримання макроекономічної та фінансової стабільності, відновлення боргової стійкості в майбутньому будуть досягнуті”, – підсумував Фонд, зазначивши, що влада готова вжити відповідні політичні заходи в разі потреби.
Уточнюється, що в бюджетно-податковій сфері основна частина коригування здійснюватиметься за рахунок податкових заходів, які можна ефективно і швидко реалізувати для збільшення доходів, а частина видатків має бути поставлена в залежність від наявного фінансування.
“Тимчасовий тиск на режим керованого плаваючого валютного курсу в рамках негативного сценарію може зажадати повторного введення деяких заходів валютного контролю, що використовувалися раніше під час війни”, – зазначив також МВФ.
У матеріалах наголошується, що ризики для обох прогнозів – як базового, так і негативного – залишаються винятково значними і продовжують розвиватися на тлі переважаючої невизначеності. До числа основних ризиків Фонд відніс ризики, пов’язані з серйозним дефіцитом зовнішнього фінансування та/або наслідками більш інтенсивної і тривалої війни. Пояснюється, що нестача або тривалі затримки донорського фінансування можуть зажадати від влади вжиття оперативних контрзаходів для подолання тиску ліквідності, що може послабити довіру і ще більше загальмувати зростання, а також стати потенційно дестабілізувальним фактором, якщо невизначеність триватиме занадто довго.
Тоді як у міру продовження війни потреби у витратах на оборону можуть значно зрости через мобілізацію та підвищену інтенсивність воєнних дій, що може негативно позначитися на довірі та призвести до виникнення дефіциту фінансування.
“У разі серйозних негативних потрясінь влада може вдатися до неоптимальних заходів (наприклад, накопичення бюджетних заборгованостей і скорочення соціальних витрат). Негативні настрої, які можуть виникнути у зв’язку з цим, можуть призвести до соціальних хвилювань”, – вказав ще один ризик МВФ.
Підкреслюється, що бюджет на 2025 рік повинен буде враховувати ризики, що тривають, і передбачати більшу самостійність України для задоволення пріоритетних витрат. “Хоча у вихідному сценарії очікується, що війна завершиться до кінця 2024 року, імовірно, збережуться суттєві потреби в обороні, відновленні, соціальному захисті та економічному розвитку. Водночас очікується, що зовнішня бюджетна підтримка, хоча й залишається значною, різко скоротиться. Таким чином, будуть потрібні додаткові зусилля зі збільшення доходів”, – зазначив Фонд.
Згідно з оновленою програмою, якщо 2023 року зовнішнє фінансування становило $42,5 млрд, а цьогоріч воно прогнозується на рівні $38,1 млрд, то наступного року очікується його скорочення до $22,9 млрд.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалися ВВП країн останніми роками, докладніше відео аналіз доступний тут –
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат-Силур” (Одеса) завершило 2023 рік із чистим збитком 720 тис. грн, тоді як за підсумками 2022 року він становив 9,494 млн грн.
Згідно з інформацією до призначених на 18 квітня поточного року річних загальних зборів акціонерів, які пройдуть дистанційно, нерозподілений прибуток підприємства на кінець минулого року становив 102,193 млн грн.
Акціонери підіб’ють підсумки роботи у 2023 році, зокрема заслухають звіти генерального директора, наглядової ради та аудитора, ухвалять рішення про покриття збитків за рахунок прибутку майбутніх періодів. Також буде внесено зміни до статуту та внутрішніх документів товариства, проведено вибори членів наглядової ради.
Як повідомлялося, загальні збори акціонерів, які відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” із передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків.
Генеральний директор “Стальканат-Силур” Сергій Лавриненко пояснював раніше агентству “Інтерфакс-Україна”, що всі акції створюваного ПрАТ “Стальканат” розподіляються серед усіх акціонерів ПрАТ “Стальканат-Силур”. Акціонери домовилися виділити компанію “Стальканат”, в яку буде переведено одеський проммайданчик. Своєю чергою, збережеться також і ПрАТ “Стальканат-Силур”, на балансі якої перебуватиме “Силур”, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній території (Харцизьк Донецької області).
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур”, в Антона Михаленка (Ізраїль) – 23,7%, у Марії Кондратюк (Україна) – 23,1%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат-Силур” наразі становить 8,346 млн грн.
У понеділок, 25 березня, у більшості південних, центральних областей помірні, вдень подекуди значні дощі, у західних та північних областях подекуди невеликий дощ, вночі місцями з мокрим снігом, на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
У західних областях вночі та вранці місцями туман. Вітер південний із переходом на північний, 5-10 м/с.
Температура вночі 0-5° тепла, вдень 5-10° тепла, у південно-східній частині 9-14°.
У Києві в понеділок місцями невеликий дощ. Вітер переважно північний, 5-10 м/с. Температура вночі 1-3° тепла, вдень 8-10°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 25 березня найвища температура вдень була 20,3° у 1921 р., найнижча вночі -14,3° у 1895 р.
У вівторок, 26 березня, у південній частині та центральних областях України помірний дощ, у північних областях місцями невеликий дощ, на решті території без опадів.
Вітер змінних напрямків, 3-5 м/с. Температура вночі 0-5° тепла, вдень 7-12°.
У Києві у вівторок місцями невеликий дощ. Вітер змінних напрямків, 3-5 м/с. Температура вночі 3-5° тепла, вдень 8-10°.
Польські фермери продовжують блокувати рух українських вантажівок на трьох напрямках, у пунктах пропуску “Ягодин” і “Рава-Руська” вантажні транспортні засоби не пропускають на виїзд з України, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
“Станом на зараз є три напрямки (блокування руху), нагадаю, що раніше було 6 пунктів пропуску, які вони блокували (польські протестувальники). Станом на зараз – 3, якщо предметніше, то це пункти пропуску “Ягодин”, “Угринів”, а також “Рава-Руська”. І фактично по двох найбільших із цих трьох пунктів пропуску – “Ягодин” і “Рава-Руська”, польські фермери взагалі не пропускають вантажні транспортні засоби, які прямують з України”, – сказав він в ефірі національного телемарафону в неділю.
За словами спікера Держприкордонслужби, останнім часом на цих двох пунктах пропуску фіксують нульові показники на виїзд з України, у чергах перебувають близько 500 вантажівок.
польські фермери, українські вантажівки, Ягодин і Рава-Руська Андрій Демченко
Металургійні підприємства України в лютому поточного року збільшили виробництво сталі на 25,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 532 тис. тонн із 424 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 22-ге місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у лютому зафіксовано зростання виплавки сталі до лютого-2023 у більшості країн першої десятки, окрім США, Росії та Південної Кореї.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) зріс із $262,6 млн минулого тижня до $680,4 млн цього, що відповідає показникам на самому початку року, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, продаж валюти збільшився з $263,0 млн до $680,9 млн, тоді купівля залишилася на мізерному рівні, хоч і злегка збільшилася – з $0,37 млн до $0,46 млн.
Офіційний курс гривні за підсумками тижня ослаб майже на 11 коп. – з 38,7998 грн/$1 до $38,9075 грн/$1. За даними регулятора, він знижувався в першій половині тижня, досягнувши історичного мінімуму в середу – 39,1399 грн/$1, після чого в четвер зміцнився одразу на 21 коп., а потім ще на 2 коп у п’ятницю.
На готівковому ринку курс гривні ослаб за тиждень на 29 коп. На відміну від міжбанківського ринку після зміцнення в четвер з 39,31 грн/$1 до 39,16 грн/$1 у п’ятницю він знову знизився до 39,30 грн/$1.
Динаміка негативного сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу відповідала коливанням гривні в цей час: з $15,4 млн у понеділок воно зросло до $20,7 млн у середу.
Як повідомлялося, Україна 20 березня отримала перший транш EUR4,5 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility і $1,5 млрд від Канади, тоді як до цього від початку року всі зовнішні надходження становили лише $1,2 млрд. Окрім того, рада директорів МВФ у ніч проти п’ятниці схвалила виділення Україні четвертого траншу за програмою розширеного фінансування EFF $880 млн, які повинні надійти протягом двох-трьох днів, а 22 березня до бюджету надійшло $230 млн від Японії в рамках проєкту Світового банку на відновлення сільського господарства.
За прогнозами Нацбанку, Україна з середини березня до кінця квітня може отримати зовнішнє фінансування на суму $10 млрд або навіть більше за визначеної в держбюджеті потреби на весь рік $37,3 млрд.
Водночас представники Нацбанку на прес-конференції 14 березня зазначили, що таке неритмічне зовнішнє фінансування не призведе до якихось шоків на валютному ринку.
За підсумками лютого чистий продаж НБУ знизився до $1,50 млрд із $2,53 млрд у січні, $3,55 млрд у грудні та $2,45 млрд у листопаді. Однак через низьку зовнішню підтримку міжнародні резерви знизилися в лютому на 3,8%, або на $1,47 млрд – до $37,05 млрд після того, як у січні вони впали на 4,9%, або на $1,98 млрд грн.
Нацбанк у січні знизив прогноз міжнародних резервів України на кінець 2024 року до $40,4 млрд із $44,7 млрд.
