Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) зареєструвала 15-й випуск облігацій серії “О” міжнародного фінансового сервісу NovaPay (ТМ NovaPay) з групи Nova, емітентом яких є його дочірня компанія “НоваПей Кредит”, номінальною вартістю 200 млн грн, йдеться у повідомленні компанії.
На сайті НКЦПФР зазначається, що облігації емітовані традиційним номіналом по 1 тис. грн. Фіксована дохідність від відповідних облігацій складатиме до 18% річних.
“Ми послідовно розвиваємо програму корпоративних облігацій, адже бачимо стабільний інтерес українців до цього інструменту інвестування”, – цитується у релізі директорка з розвитку роздрібного бізнесу NovaPay Яна Левада.
Вона уточнила, що реєстрація нового випуску дозволить компанії надалі залучати ресурси для розвитку фінансових сервісів та кредитних продуктів фінансового сервісу.
На початку червня компанія розмістила у повному обсязі 14-й випуск облігацій – серії “N” номінальною вартістю 200 млн грн.
Як повідомлялось, кількість інвесторів, які придбали облігації у NovaPay, перевищила 8 тис., а загальний обсяг їх продажу – 4 млрд грн, тоді як у березні цього року ці показники складали понад 7 тис. інвесторів та 3,5 млрд грн інвестицій.
У лютому NovaPay повідомляв про розміщення у повному обсязі облігації серії “М”, номінальною вартістю 200 млн грн.
Всього з 2023 року здійснено 15 випусків корпоративних облігацій, з яких погашено два: серія “С” обсягом 100 млн грн у 2025 році та серія “А” обсягом 100 млн грн у 2026 році.
NovaPay заснований 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. Компанія першою в Україні серед небанківських фінансових установ отримала 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дало змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першою серед небанків наприкінці минулого року запустила власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.
NovaPay у 2025 році збільшила виручку на 10,4% – до 10,01 млрд грн, тоді як її чистий прибуток зменшився на 22% – до 2,58 млрд грн.
У січні-березні 2026 року компанія збільшила обсяг переказів на 53% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до понад 200 млрд грн, тоді як кількість транзакцій зросла на 12% – до 126 млн.
За даними Національного банку України, компанія займає близько 22,7% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.
ТОВ “КГ Груп” планує залучити $8,6 млн для реалізації проєкту будівництва біометанового заводу в Полтавській області, йдеться в інвестиційному каталозі Ukraine Investment Guide 2026, презентованому на Ukraine Recovery Conference 2026 (URC2026) у Гданську (Польща).
Загальний бюджет проєкту становить $15,7 млн, з яких $7,1 млн компанія готова профінансувати власним коштом, решту ($8,6 млн) планує залучити від інвесторів.
Проєкт має два варіанти реалізації – у Семенівській або Омельницькій територіальній громаді Полтавської області. Сировиною для виробництва біометану стануть відходи місцевих сільськогосподарських підприємств.
У каталозі зазначено, що техніко-економічне обґрунтування вже розроблено, оформлено земельну ділянку під будівництво, спроєктовано газопроводи до майбутнього заводу. Наразі триває вибір виробника обладнання та проєктування підключення до газорозподільних мереж.
Засноване у 2004 році, ТОВ “КГ Груп” – українська група компаній, до складу якої входять шість підприємств. Працює у сфері постачання природного газу та електроенергії, займається проєктуванням, будівництвом і реконструкцією газових і теплових мереж та споруд, продажем і сервісним обслуговуванням газового обладнання. Основний регіон діяльності – Полтавська область.
ТОВ “КГ Груп” минулого року збільшило виручку на 39,5% – до 69,1 млн грн, чистий прибуток – на 13,2%, до 4,3 млн грн.
Імпорт товарів до України за січень-червень 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 29% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – з $38,3 млрд до $49,3 млрд, свідчать дані з телеграм-каналу Державної митної служби (ДМС) України.
Натомість обсяги експорту в грошовому еквіваленті зростають повільніше: за січень-червень 2026 року він склав $21 млрд, тоді як роком раніше він складав $20.
“При цьому оподаткований імпорт склав $34,6 млрд, що становить 70% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-червні 2026 року склало $0,58/кг”, – йдеться в публікації.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю – $13,9 млрд, Польщі – $4,7 млрд, Німеччини- $3,2 млрд. Експортували з України найбільше до Польщі – на $2,4 млрд, Туреччини – на $1,8 млрд, Італії – на $1,3 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-червні 2026 року товарів 72% склали такі категорії товарів машини, устаткування та транспорт – $21,3 млрд (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 120,6 млрд грн, або 28% митних платежів), паливно-енергетичні – $7,4 млрд (сплачено 148,3 млрд грн, чи 34% надходжень митних платежів),продукція хімпромисловості – $6,9 млрд (сплачено 56,8 млрд грн, чи 13% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари – $12,5 млрд, метали та вироби з них – $2,2 млрд, машини, устаткування та транспорт – $1,8 млрд.
У ДМС додали, що у січні-червні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 802,3 млн грн.
Антимонопольний комітет України надав дозвіл ТОВ “АБ Діамант Україна”, кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянин КНР Цай Ї, на набуття контролю над понад 50% ТОВ “Пауер Енерджи Катюжанка”.
“Надано дозвіл ТОВ “АБ ДІАМАНТ УКРАЇНА” на набуття контролю над ТОВ “ПАУЕР ЕНЕРДЖИ КАТЮЖАНКА” шляхом безпосереднього придбання часток у статутному капіталі, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства”, – говориться у рішенні АМКУ від 9 липня 2026 року.
ТОВ “Пауер Енерджи Катюжанка” засноване 20 вересня 2023 року з розміром статутного капіталу 8,746 млн грн. Основним видом діяльності товариства є виробництво електричної енергії.
Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ “Пауер Енерджи Катюжанка” зі 100% часткою є Роман Петрученко – співзасновник української групи компаній у сфері відновлюваної енергетики SPP Development Ukraine.
АБ Діамант Україна, АМКУ, ЕНЕРГЕТИКА, Пауер Енерджи Катюжанка
Дев’ять європейських держав — Бельгія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Мальта, Нідерланди, Португалія та Швейцарія — звернулися до Європейської комісії з проханням продовжити дію тимчасового механізму, що полегшує роботу нової системи реєстрації в’їзду та виїзду (Entry/Exit System, EES) на зовнішніх кордонах Шенгенської зони.
Система EES передбачає обов’язкову електронну реєстрацію громадян країн, що не входять до ЄС, під час перетину кордону, включаючи сканування обличчя та зняття відбитків пальців. За даними країн-ініціаторів звернення, перші місяці експлуатації системи виявили серйозні проблеми в ряді аеропортів та прикордонних пунктів: зросли черги, збільшився час проходження контролю та навантаження на прикордонні служби.
Чинний тимчасовий механізм дозволяє у виняткових випадках не збирати біометричні дані, зберігаючи при цьому електронну реєстрацію мандрівників. Дев’ять країн вважають, що відмова від цього заходу зараз може призвести до нових збоїв у роботі прикордонної інфраструктури.
Для громадян України це питання має безпосереднє практичне значення, оскільки українці також належать до мандрівників із країн, що не входять до ЄС, і підпадають під дію EES під час короткострокових поїздок до Шенгенської зони.
Якщо Єврокомісія погодиться продовжити дію тимчасового механізму, це може:
знизити ризик тривалих черг на популярних пунктах пропуску та у великих аеропортах ЄС, особливо в періоди масових поїздок; зменшити ймовірність затримок під час перетину кордону українськими туристами, водіями, діловими мандрівниками та сезонними працівниками;
дати країнам ЄС більше часу для технічного доопрацювання системи без призупинення її роботи.
При цьому українцям не слід розраховувати на скасування біометричної реєстрації. EES залишається обов’язковою системою, і в більшості випадків під час в’їзду до Шенгенської зони громадянам України доведеться проходити фотографування та здачу відбитків пальців під час першого перетину кордону після запуску системи.
Експерти зазначають, що продовження спрощеного режиму радше означає більш гнучке застосування правил у проблемних пунктах пропуску, ніж зміну вимог до самих мандрівників.
Система EES є частиною ширшої реформи контролю зовнішніх кордонів ЄС і в перспективі має замінити традиційне проставлення штампів у паспортах електронною фіксацією всіх в’їздів і виїздів громадян третіх країн.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив народному депутату, п’ятому президенту України Петру Порошенку у задоволенні позову про скасування санкцій, запроваджених рішенням Ради національної безпеки та оборони.
Таке рішення оголосила колегія суддів у п’ятницю.
Як повідомлялося, 13 лютого 2025 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про рішення РНБО від 12 лютого «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Згідно з додатком до документа, санкції введено щодо п’яти фізичних осіб: Порошенка, Ігоря
Коломойського, екс-власника банку «Фінанси і Кредит» Костянтина Жеваго, колишнього співвласника ПриватБанку Геннадія Боголюбова та екс-депутата Віктора Медведчука.
Порошенко оскаржив санкції у Верховному суді. 17 квітня суд розпочав розгляд позовної заяви в присутності народних депутатів України, а також дипломатів із місії Європейського Союзу, представників посольств Німеччини, Польщі, Австрії, Швеції, Литви та Данії. Представники Порошенка наголошують, що санкції накладені незаконно щодо громадянина України, який перебуває в країні, тоді як «терористом» його вважає лише Росія. Отже, жодних підстав для санкцій відповідно до закону немає.
19 травня стало відомо, що ЄСПЛ прийняв до розгляду справу Порошенка. Як повідомив захисник політика Ілля Новіков, адвокати подали ще дві скарги: першу – щодо оскарження санкцій, а другу – щодо порушення розумних строків розгляду справи.
