Оператор китайського сервісу обміну короткими відео TikTok планує інвестувати $8,8 млрд у будівництво центрів обробки даних (ЦОД) у Таїланді впродовж п’яти років, заявила віцепрезидентка з публічної політики TikTok Хелена Лерш під час заходу в Бангкоку в п’ятницю.
У січні рада з інвестицій Таїланду оголосила про плани TikTok інвестувати $3,8 млрд у країну. Наразі незрозуміло, чи входить ця сума в загальний обсяг оголошених Лерш вкладень. Кількість користувачів TikTok у Таїланді становить понад 50 млн.
Активи недержавних пенсійних фондів (НПФ) під управлінням інвестгрупи ICU зросли 2024 року на 20,4% – до 1,07 млрд грн, тоді як загальний приріст активів усієї недержавної пенсійної системи країни становив 17,3% – до 5,72 млрд грн, наголошується в прес-релізі групи в п’ятницю.
«Незважаючи на виклики воєнного часу, стабільна робота НПФ і зростаюча потреба в довгострокових мотиваційних інструментах для працівників привернули увагу роботодавців до корпоративних пенсійних програм», – наводяться в ньому слова директора з управління активами групи ICU в Україні Григорія Овчаренка.
Зазначається, що без урахування НПФ Національного банку України, частка активів інвестгрупи в розрізі всієї недержавної пенсійної системи становила на кінець цього року 32,1%.
У компанії нагадали, що ICU управляє активами шести НПФ: НКПФ «Укрексімбанк» (ВЧА на лютий – 413,5 млн грн), ВНПФ «Емеріт-Україна», НПФ «Династія», НПФ «Причетність», НПФ «Взаємодопомога», НПФ «Турбота».
Згідно з релізом, НПФ «Турбота» за підсумками 2024 року збільшив суму внесків на 84,8% (вартість чистих активів, ВЧА на лютий становила 2,55 млн грн), НПФ «Династія» – на 42,8% (ВЧА 292,4 млн грн) і НПФ «Взаємодопомога» – на 33% (ВЧА 10,6 млн грн).
Лідерами НПФ ICU за чистою прибутковістю за результатами 2024 року стали: НПФ «Династія» (+19,8%), НПФ «Взаємодопомога» та ВНПФ «Емеріт-Україна» (+18,3%, ВЧА 328,8 млн грн), які посіли четверту, п’яту та шосту позиції серед усіх НПФ країни.
«Усі ці фонди перевищили інфляцію, девальвацію і прибутковість гривневих ОВДП і депозитів», – зазначає компанія в релізі.
За інформацією ICU кількість клієнтів у фондах під управлінням групи зросла за рік на 4,4% – до понад 124 тис. осіб.
Група ICU – незалежна фінансова група, що надає брокерські послуги, послуги з управління активами та приватним акціонерним капіталом. Компанія також займається венчурними та фінтех-інвестиціями. Географія інтересів ICU – ринки, що розвиваються в усьому світі. Під її управлінням перебувають активи в розмірі понад $500 млн, інвестиційний портфель клієнтів становить 23,8 млрд грн.
Група, за її даними, вже понад 15 років є найбільшим брокером державних облігацій в Україні.
Співвласники ICU – Макар Пасенюк і Костянтин Стеценко.
Компанія «Філіп Морріс в Україні» вивела на планову потужність нову фабрику у Львівській області, яку було запущено в травні 2024 року, повідомляють у пресрелізі компанії.
«Із січня цього року наша фабрика вийшла на повну потужність. Це означає, що ми можемо повністю забезпечувати український ринок власною продукцією. Також на початку 2025 року ми повністю завершили контракт із компанією-партнером в Україні, яка понад два роки виробляла продукцію під нашими брендами. Вдячні колегам за співпрацю, адже завдяки цьому партнерству ми змогли зберегти виробництво в Україні та продовжували сплачувати тут податки», – прокоментував генеральний директор “Філіп Морріс Україна” Максим Барабаш.
У компанії нагадали, що Philip Morris (PMI) інвестувала $30 млн у запуск львівської фабрики, де встановлено п’ять виробничих ліній, введених в експлуатацію. Їхня планова потужність – 10 млрд шт. сигарет на рік. На підприємстві створено 250 робочих місць, на які вже повністю релоковані працівники з харківського підприємства компанії.
За словами Барабаша, інвестиції компанії в Україні не обмежуються лише фабрикою. У 2025 році PMI планує додатково інвестувати 60 млн грн у повноцінне велике укриття на території фабрики, щоб люди могли перебувати там у комфорті та безпеці. Роботи з його облаштування вже почалися. Завершити будівництво планують до травня 2025 року.
Крім того, компанія допомогла модернізувати за приблизно 1,3 млн грн наявне укриття на території Львівської міської територіальної громади.
Philip Morris була виділена з Altria 2008 року і входить до числа найбільших світових виробників тютюнових виробів. Виручка компанії за 2023 рік зросла на 10,7% порівняно з 2022 роком – до $35,2 млрд. У звіті вказували, що на частку України припало приблизно 2% від загального обсягу продажів у натуральному вираженні та 1% у грошовому.
У 2022 році PMI через війну скоротила відвантаження на українському ринку на 30,1% – до 11,07 млрд сигарет і тютюнових стіків, проте у 2023-му їй вдалося збільшити відвантаження готової продукції на 8,4%, зокрема в четвертому кварталі – на 14,9%. Компанія в жовтні 2023 року повідомила про відновлення своєї частки на українському ринку до 24%. У 2024 році показники України було виключено з квартальних звітів PMI.
Крім цигарок, PMI розробляє і виробляє бездимні продукти – тютюнові вироби електричного нагріву (ТВЕНи), POD-системи, що містять нікотин, а також продукти з нікотином для перорального прийому. Продажі від бездимної продукції забезпечили 39% загального чистого доходу PMI в першому кварталі 2024 року і 38% – у третьому кварталі.
Компанія «Філіп Морріс Україна» працює на українському ринку з 1994 року і за цей час інвестувала в економіку України понад $750 млн. Від початку повномасштабного вторгнення виділила понад 400 млн грн на гуманітарні проєкти.
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, у 2024 році реалізував ряд енергоефективних проєктів і збільшили відсоток заміщення природного газу біопаливом з 50% до 53%.
Згідно з інформацією компанії, за результатами роботи в минулому році фабрика огрудкування закінчила рік та розпочала 2025-й із високою продуктивністю та операційними покращаннями.
При цьому уточнюється, що високу оцінку роботі фабриці забезпечило, зокрема, виконання виробничої програми. Протягом 2024 року завантаженість фабрики зберігалась на рівні 100%, а цех працював із своєю максимальною продуктивністю – до 298 тонн окатків на годину. Загалом торік фабрика випустила близько 2,2 млн тонн високоякісної продукції. Окатки відвантажуються внутрішнім клієнтам та на європейський ринок.
Упродовж року на фабриці огрудкування реалізували низку інвестиційних проєктів для забезпечення стабільного виробництва. Двічі, у березні та листопаді, провели капітальний ремонт комплексу випалювальної машини ОК-324.
Спеціалісти відновили вогнетривку кладку горна випалювальної машини та провели ремонти шести форкамер. Встановили валоповорот димососу, що значно зменшило час його роботи під час проведення на фабриці планово-попереджувальних ремонтів. Встановлення механізму зменшило витрати енергоресурсів та підвищило надійність роботи обладнання. Для зменшення екологічного навантаження та задля енергоефективності частково замінили два краплевловлювачі на двох димососах та провели ремонти газоходів на інших двох димососах. Усе це загалом забезпечує надійність роботи всього комплексу обладнання.
Ключовими напрямками роботи фабрики, на який колектив спрямовує увагу, є питомі витрати – газ та електроенергія, а також такі витратні статті як біопаливо, бентоніт тощо. Як результат системної роботи, протягом минулого року на фабриці реалізували низку операційних заходів. Так, економії електроенергії сприяло встановлення механізму валоповороту димососа Д-3 та автоматизація закриття напрямних апаратів димососа Д-6.
Начальник фабрики огрудкування ЦГЗК Андрій Жилкінський відзначив, що своєчасні ремонти разом із модернізацією обладнання та автоматизацією деяких процесів дозволяє тримати стабільний виробничий ритм, виконуючи всі вимоги до якості залізорудної сировини (ЗРС) та встановлені обсяги замовлень клієнтів.
“З іншого боку, час вимагає від нас ще більш прискіпливо дивитися на всі процеси та фокусуватися на розробці заходів, які б економили наші ключові статті витрат, сприяючи сталості комбінату. Тому колектив фабрики продовжує розробляти й втілювати інноваційні рішення і раціональні ідеї для оптимального використання ресурсів у виробничому процесі та підвищення ефективності виробництва”, – резюмував керівник фабрики.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини – концентрату й окатишів.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Українським морським коридором за час його роботи було транспортовано 106 млн тонн вантажів, із яких майже 70 млн тонн — зерно, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад і територій (Мінрозвитку).
“Це 4 тис. суден, що доставили нашу агропродукцію до країн Африки, Азії та Європи”, — підкреслив віцепремʼєр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
У міністерстві нагадали, що 1 березня росія здійснила ракетний удар по портовій інфраструктурі в Одесі. Внаслідок атаки постраждали двоє цивільних працівників порту.
Ударом пошкоджено два цивільних судна: суховантаж SUPER SARKAS під прапором Сьєрра-Леоне, завантажений понад 21 тис. тонн кукурудзи та сої для експорту. Крім того, постраждав контейнеровоз MSC LEVANTE F під прапором Панами, що належить провідній європейській компанії. Загалом це вже 29-те цивільне судно, що зазнало ушкоджень внаслідок російських атак, додали в міністерстві.
Інфляція в Італії, розрахована за національними стандартами, прискорилася в лютому до 1,7% у річному вираженні з 1,5% місяцем раніше, йдеться в попередніх даних італійського статистичного агентства Istat. Дані збіглися з очікуваннями аналітиків, опитаних Trading Economics, і вказали на рекордні темпи зростання споживчих цін із вересня 2023 року.
Інфляція, розрахована за стандартами Європейського союзу, становила 1,7%, як і в січні, тоді як експерти очікували прискорення до 1,8%.
Як ідеться в попередньому звіті, ціни на енергоносії в поточному місяці підскочили на 31,5% після зростання на 27,5% у січні. Транспортні послуги подорожчали на 1,9% після підйому на 2,5% місяцем раніше, послуги зв’язку – на 0,5% після зростання на 1,1%. Послуги загалом подорожчали на 2,4% (у січні – на 2,6%). Ціни на продукти харчування підвищилися на 2,2% після зростання на 1,7%.
Базова інфляція без урахування енергоносіїв і продуктів харчування в лютому залишилася на рівні 1,8%.
http://relocation.com.ua/v-italii-pryskorylasia-infliatsiia/
