Ukraine open for business

“ДТЕК ВДЕ” отримав 1,7 млрд грн збитку за півріччя

Чистий консолідований збиток холдингу “ДТЕК ВДЕ” у першій половині 2025 року склав 1,710 млрд грн порівняно із 1,397 млрд грн прибутку за перше півріччя 2024 року.

Як ідеться в біржовому звіті холдингової компанії DTEK Renewables B.V., такий результат пов’язаний зі зростанням чистих збитків від курсових різниць за фінансовою та інвестиційною діяльністю у 5,4 раза – до 2,381 млрд грн, а також з тим, що торік компанія скасувала знецінення активів на 0,566 млрд грн.

Згідно зі звітом, консолідована виручка “ДТЕК ВДЕ” у першому півріччі 2025 року скоротилася на 1,6% – до 2,953 млрд грн, а валовий прибуток – на 23,6%, до 2,219 млрд грн.

Зазначається, що продажі ВЕС зросли до 0,79 млрд грн з 0,61 млрд грн, тоді як СЕС – до 1,986 млрд грн з 1,948 млрд грн

На середину цього року сукупні активи “ДТЕК ВДЕ” становили 47,91 млрд грн проти 38,21 млрд грн на початок року, тоді як загальний капітал скоротився до 6,206 млрд грн з 7,916 млрд грн.

У звіті зазначається, що за перше півріччя цього року, включаючи перші дві декади червня, фактичний середньозважений рівень виплат з боку “Гарантованого покупця” досяг 84%, тоді як за аналогічний період 2024 року він складав лише 55%, а борг на 30 червня 2025 року становив 0,614 млрд грн.

“ДТЕК ВДЕ” очікує у цьому році на рівень платежів 90% та погашення 0,778 млрд грн боргу з виплатою решти 1,119 млрд грн у 2026-27 рр.

Серед інших позитивних подій компанія назвала ухвалений Верховною Радою у лютому 2025 року закон №4213 “Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов’язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні”, який вирішує критичні проблеми шляхом спрощення доступу до енергомережі, підвищення впевненості інвесторів та стимулювання створення нових потужностей. “Процедури підключення до енергомережі стануть більш надійними та прозорими, а система резервування потужностей слугуватиме інструментом для зниження ризиків великих інвестицій у вітроенергетику”, – вважають у “ДТЕК ВДЕ”.

У компанії додали, що закон також збільшив щорічну квота на участь у “зелених” аукціонах та скерував 45% надлишку, отриманого НЕК “Укренерго” внаслідок діяльності з диспетчеризації в 2023 і 2024 рр. погашення накопичених боргів перед виробниками ВДЕ.

У звіті також повідомляється, що у першій половині цього року “ДТЕК ВДЕ” брала участь у будівництві другої черги “ДТЕК Тилигульська ВЕС” та проектів акумуляторних накопичувачів енергії, і додаткові потужності в цих проєктах склали 7,283 млрд грн та 3,746 млрд грн. Окрім того, у липні-вересні на ці цілі було спрямовано ще 2,385 млрд грн та 250 млн грн, і в серпні ці накопичувачі потужністю 200 МВт було введено в експлуатацію.

Загальна сума позик компанії за перше півріччя цього року зросла з 26,51 млрд грн до 37,58 млрд грн, у тому числі довгострокових – з 16,07 млрд грн до 26,38 млрд грн, з них за “зеленими” євробондами – з 12,10 млрд грн до 13,46 млрд грн, а решта за кредитами банків.

В звіті сказано, що за кількома кредитами продовжуються переговори щодо їх реструктуризації у зв’язку із окупацією активів компанії Росією. В той же час з Укргазбанком у серпні цього року вдалося знову підписати додаткову угоду про відстрочення платежів за основною сумою боргу на рік з нарахуванням відсотків протягом періоду відстрочки.

Окрім того, “ДТЕК ВДЕ” в січні-липні цього року вдалося повністю погасити борг EUR198 млн за небанківською позикою, який виник через обмеження НБУ щодо валютних платежів.

Як повідомлялося, чистий консолідований прибуток холдингу “ДТЕК ВДЕ” у 2024 році склав 1,584 млрд грн порівняно із 547 млн грн збитку за 2023 рік. Консолідована виручка зросла на 50,3% – до 5,604 млрд грн, а валовий прибуток – вдвічі, до 5,19 млрд грн.

ДТЕК ВДЕ, ЗБИТОК

Міністри закордонних справ Узбекистану та України домовилися поглиблювати діалог між країнами

В рамках заходів сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку міністр закордонних справ Узбекистану Бахтійор Саїдов провів зустріч з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.

Обговорювалися актуальні питання двостороннього співробітництва — зокрема у сферах торгівлі, інвестицій, освіти та культурного обміну, а також ключові аспекти взаємодії у багатосторонніх форматах в межах міжнародних організацій.

«Зустріч підтвердила взаємну прихильність Узбекистану та України поглиблювати діалог, зміцнювати партнерство та розвивати нові можливості на благо наших народів», — зазначив Бахтійор Саїдов.

Андрій Сибіга на своїй сторінці в соціальній мережі X написав, що сторони домовилися відновити політичний діалог та розширити двостороннє і багатостороннє співробітництво у різних сферах.

«Україна прагне розвивати відносини з Узбекистаном та зміцнювати зв’язки з країнами Центральної Азії.», — йдеться у заяві.

https://uzbekistan.org.ua/ua/

Андрій Сибіга, Бахтійор Саїдов, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА

Зростання ВВП Великої Британії сповільнилося до 0,3% у II кварталі

Економіка Великої Британії у другому кварталі 2025 року зросла на 0,3% порівняно з попередніми трьома місяцями, згідно з остаточними даними Національного статистичного управління (ONS). Результат збігся як із попередньою оцінкою, так і з консенсус-прогнозом аналітиків, опитаних Trading Economics.

Таким чином, темпи підйому ВВП сповільнилися порівняно з 0,7% у першому кварталі.

У сфері послуг у квітні-червні було зафіксовано зростання на 0,4%, у будівельному секторі – на 1%, тоді як виробнича галузь скоротилася на 0,8%.

Споживчі витрати збільшилися на 0,1%, державні витрати – на 1,3%. Капіталовкладення бізнесу зросли на 0,5% (раніше повідомлялося про скорочення на 1,1%).

Експорт знизився на 0,2% (спад зафіксовано за підсумками третього кварталу поспіль), імпорт не змінився.

Зростання британського ВВП у другому кварталі становило 1,4% порівняно з тим самим періодом минулого року. Попередньо повідомлялося про підвищення на 1,2%.

Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео про показники економіки України та основних країн світу – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=dhZl9SIChwDiTinw

ВВП, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

NASA за 10 років побудує на Місяці поселення для астронавтів

NASA збирається побудувати на Місяці до 2035 року поселення для астронавтів, повідомив виконуючий обов’язки глави управління Шон Даффі, виступаючи на Міжнародному конгресі астронавтики в Сіднеї.

«Ми збираємося створити стійкі умови життя людей на Місяці, – сказав Даффі. – Не просто аванпост, а ціле поселення».

За його словами, для забезпечення життєдіяльності поселення буде використовуватися атомна енергія. Реактор вагою менше 15 тонн буде здатний виробляти 100 кВт електроенергії. Цієї кількості достатньо для забезпечення місячної бази електроенергією протягом 14 місячних ночей, коли сонячні панелі будуть неефективні.

Даффі заявив, що США «повернуться на Місяць, і цього разу, коли ми встановимо наш прапор, ми залишимося там». Поселення зможе постійно приймати астронавтів і буде побудоване з матеріалів, знайдених на поверхні Місяця.

Уже в лютому наступного року NASA запустить місію Artemis II з чотирма астронавтами на борту в першу за більш ніж 50 років пілотовану експедицію на Місяць. Астронавти не висаджуватимуться на поверхню природного супутника Землі. В ході місії Artemis II астронавти випробують ракету Space Launch System і космічний корабель Orion, які в кінцевому підсумку доставлять людей на Місяць. За 10 днів екіпаж здійснить обліт Місяця, перш ніж повернутися на Землю.

Але серйозне випробування для NASA чекає в середині 2027 року із запуском місії Artemis III, в рамках якої планується висадка двох астронавтів поблизу південного полюса Місяця. У вересні Даффі заявляв, що в рамках місії Artemis III з дослідження Місяця, яку NASA планує здійснити в середині 2027 року, астронавти перебуватимуть на планеті від восьми до дванадцяти днів. Зібрані ними дані про геологію та умови навколо Південного полюса будуть використані для підготовки до кінцевої мети – будівництва постійної бази на Місяці.

NASA, астронавт, Місяць, поселення

Ринок цементу України – дослідження Experts Club

Аналіз показників цементної галузі України проведено інформаційно-аналітичним центром Experts Club за сприяння Асоціації виробників цементу України “Укрцемент”.

За п’ять останніх років українська цементна галузь пережила пік виробництва у 2021 році, різке падіння у 2022-му, поступове відновлення у 2023-му та вихід на стадію стабілізації у 2024-му. Втім, поточний рівень все ще далекий від довоєнних показників.

За даними профспільноти та галузевих оглядів, випуск становив близько 11 млн т у 2021 році, знизився до 5,4 млн т у 2022-му, відновився до 7,43 млн т у 2023-му та досяг 7,93 млн т у 2024-му. У 2025 році виробники говорять про фактичну «стелю» — приблизно 8 млн т за поточних ризиків і логістики, ймовірно це максимальна цифра.

Динаміка внутрішнього споживання цементу демонструє схожу тенденцію «спаду та нормалізації». У 2021 році, до початку повномасштабного вторгнення, обсяг споживання становив близько ~ 10,6 млн тонн. У 2022-му ринок цементу різко впав до приблизно ~ 4,5 млн тонн, у 2023 році піднявся до ~ 6,2 млн тонн, а у 2024-му стабілізувався на рівні близько ~ 6,3 млн тонн. Таким чином, країна наблизилася до стабільного рівня «воєнного» попиту, який майже вполовину менше довоєнного, в межах 6–6,5 млн тонн.

Структура попиту змінилася: частка класичного житлового та комерційного будівництва поступилася місцем інфраструктурним і оборонним проєктам. Ключові короткострокові драйвери — фортифікаційні роботи, укриття, екстрені ремонти доріг і мостів, а також адресні житлові програми на кшталт «єОселя», які підтримували попит у 2023–2024 роках, хоч і не повернули його до рівня 2021-го. На 2025 рік ринок очікує «рівного» попиту, чутливого до обсягів бюджетного та міжнародного фінансування.

В умовах скорочення внутрішнього попиту, природним кроком у підтримці завантаженості виробництва стало поступово переорієнтувати частину обсягів цементу на зовнішні ринки. У 2021-му експорт цементу становив порядку 971 тис. тонн (9% обсягів виробництва), 2024 році близько 1,7 млн тонн (21,3% обсягів виробництва). Основними напрямами залишаються сусідні країни — Польща, Румунія, Угорщина та Молдова, що підтверджуються як статистичними даними, так і галузевими оцінками. У галузі не раз підкреслювали: щойно внутрішнє споживання почне зростати, експортна частка скоротиться на користь українських будмайданчиків.

Імпорт, навпаки, стиснувся. Після приблизно 1 млн т у докризовому 2020 році поставки у 2024-му зменшилися до ~40 тис. т (включно з нішевими позиціями, наприклад білим цементом). На це вплинули й антидемпінгові мита: проти Туреччини — 33–51% (чинні пока що до вересня 2026 року), а проти РФ/Білорусі/Молдови заходи продовжено до 2030-го. За нинішніх умов, коли виробничі потужності та логістика адаптовані до «воєнного» рівня споживання, попит повністю покривається за рахунок внутрішніх ресурсів.

Ринкова структура у 2024–2025 роках високо концентрована. Ключові виробники — ПрАТ «Івано-Франківськцемент», група CRH (після погодження АМКУ угоди придбання CRH активів Dyckerhoff/Buzzi – ПрАТ «ВІПЦЕМ», АТ «Подільский цемент», ПрАТ «Миколаївцемент», ТОВ «Цемент») та ПрАТ «Кривий Ріг Цемент». Угода CRH, попри дискусії на ринку, юридичні спори та увагу з боку антимонопольних органів – очікувано для трансакцій такого масштабу, створює потенціал для інтеграції у глобальні виробничі й логістичні ланцюги, залучення нових інвестицій, модернізації виробництва та підвищення стандартів конкурентного середовища. У контексті майбутньої масштабної відбудови країни угода відкриває можливості для зміцнення стабільності постачань, підвищення якості продукції та розвитку конкурентного середовища.

Хто зараз «тягне» внутрішнє споживання. У мирний час головним стабілізатором попиту були масове житлове будівництво та інфраструктура. У 2023–2025 роках базовий попит формують дороги та інженерні споруди (включно з укріпленнями й укриттями), муніципальні та енергооб’єкти, точкові відновлювальні проєкти, а також приватний сектор — ремонти та локальні будівництва.

Дорожнє будівництво є важливим фактором економічного та соціального розвитку. Впровадження новітніх технологій, використання якісних матеріалів та дотримання екологічних вимог є ключовими аспектами успішного розвитку цієї галузі.

Розвиток будівництва та ремонту цементобетонних доріг на базі цементних сумішей сьогодні може мати ключову роль у стимулюванні стабільного споживання цементу в умовах війни та відновлення. Такий інфраструктурний напрям дозволяє підтримувати виробничі потужності підприємств, робочі місця та економічну активність, незважаючи на значне скорочення житлового й комерційного будівництва. Завдяки своїй довговічності та витривалості, цементобетонні покриття є оптимальним рішенням як для військової, так і для цивільної логістики. Реалізація подібних проєктів не лише забезпечує сталість галузевого попиту, а й розвиток суміжних секторів, створюючи мультиплікативний ефект для економіки навіть у кризових умовах. Цим питанням присвячено спеціалізований семінар НІРІ та Асоціації «Укрцемент», 15-16.10.2025, де обговорюватимуться переваги та роль цементобетонних рішень у відбудові України (деталі на ukrcement.com.ua).

З погляду каналів продажів ринок залишається переважно B2B: основну частину цементу купують підрядні організації, дорожні та інфраструктурні компанії, великі забудовники, виробники ЗБВ, бетонні вузли. B2C-канал (роздрібні мережі будматеріалів, малі підрядники) зберігає помітну роль у ремонтах і малоповерховому будівництві, але в загальному обсязі поступається проєктному сегменту. Побічні підтвердження «інфраструктурного» зсуву дають галузеві огляди будівництв і повідомлення про фортифікаційні роботи у 2024–2025 роках.

Географія зовнішніх продажів показує стійкий «коридор» і сусідстві з ЄС. За даними торгової статистики за 2023 рік, на Румунію припала найбільша вартість поставок, далі — Польща та Угорщина; У 2024 зберіглася – Румунія, Польща та Угорщина

Це відображає дефіцити на прикордонних ринках ЄС і конкурентоспроможність української ціни за близької логістики.

Що обмежує зростання. Воєнні ризики та енергетична інфраструктура (зокрема доступність електроенергії), регіональні логістичні плечі, а також регуляторні й конкурентні питання. Для масштабного стрибка споживання (умовно 12–13 млн т) потрібен стійкий приплив інвестиційних ресурсів під реконструкцію порядку $35 млрд на рік — асоціація оцінює такий сценарій як технічно й операційно реалістичний. У рівнянні важливі передбачувані правила конкуренції та моніторинг ціноутворення, аби «реконструкційний» мультиплікатор не поглинався витратами.

Висновок Experts Club. Галузь знайшла «воєнну рівновагу»: виробництво близько 8 млн т, внутрішнє споживання ~6,3 млн т, експорт — страховка на рівні 1,5–1,7 млн т. Із масштабуванням програм відновлення та зміцнення енергетики логічний зсув з експорту на користь внутрішнього ринку. Ключ до прискорення — стабільне фінансування інфраструктури та житла, доступна енергетика і підтримання добросовісної конкуренції між великими гравцями. У такому сценарії цемент залишається одним із перших матеріалів, що швидко трансформує бюджет у зайнятість і ВВП — через бетон, ЗБВ, дороги та фортифікацію.

Джерела: Global Cement (випуск і споживання; мита на імпорт), Інтерфакс-Україна/Укрцемент (експорт 2024; оцінки потреби під реконструкцію), OEC (напрями експорту 2023), CEMBUREAU (імпорт-експорт і споживання, зокрема орієнтир по 2024), галузеві та ділові ЗМІ щодо угоди CRH/Dyckerhoff і конкурентної ситуації.

Джерело: https://expertsclub.eu/rynok-czementu-ukrayiny-doslidzhennya-experts-club/

EXPERTS CLUB, ДОСЛІДЖЕННЯ, УКРЦЕМЕНТ, ЦЕМЕНТ

Держборг України зріс до рекордних $192,7 млрд

Сукупний державний борг України на 31 серпня 2025 року зріс до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – до $192,71 млрд, у гривневому – до 7 трлн 951,29 млрд, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.

Згідно з ними, за вісім місяців цього року зростання боргу у доларовому вираженні становило $26,65 млрд, або 16,0%, у гривневому – 970,3 млрд грн, або 13,8%.

За даними Мінфіну, прямий держборг збільшився у доларах на 16,6% – до $185,58 млрд або до 7 трлн 657,17 млрд грн, і становив 96,3% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу.

Сукупний зовнішній держборг України за січень-серпень цього року збільшився на 21,9%, або на $25,08 млрд – до $145,17 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 1,5%, або на 28,93 млрд грн, до 1 трлн 961,42 млрд грн. У підсумку частка сукупного зовнішнього держборгу зросла за 8 місяців з 72,3% до 75,3%.

За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро на кінець серпня 2025 року зросла до 40,86% з 33,01 на початку року, тоді як в американських доларах зменшилась до 22,86% з 26,81%, у гривні – до 22,91% з 25,33%, у СПЗ – до 9,93% з 11,39%.

Окрім того на кінець серпня частка боргу у англійських фунтах складала 0,44%, у канадських доларах – 2,55%, а в єні – 0,47%.

Відомство також уточнило, що 69,39% держборгу має фіксовану процентну ставку, тоді як 9,93% прив’язано до ставки МВФ, 10,93% – до SOFR, 3,71% – до EURIBOR, 0,12% – до TORF та 0,10% – до SONIA.

Ставка ще 1,83% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 3,65% – до облікової ставки НБУ, та 0,35% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.

Як повідомлялося, державний борг України у 2024 році зріс у доларовому вираженні на $22,74 млрд, або 14,3%, а у гривневому – на 1 трлн 461,3 млрд грн, або 26,5%. У відношення до ВВП він збільшився з 79,4% до 91,2%.

В пояснювальній записці до проєкту державного бюджету на 2026 рік уряд заклав граничний обсяг державного боргу на кінець наступного року складе 10 трлн 928,42 млрд грн, що становитиме 106,0% від ВВП. “Враховуючи структуру державних запозичень у 2025 році та прогнозних запозичень у 2026 році на кінець 2026 року частка державного внутрішнього боргу становитиме 19,9% від обсягу державного боргу, а частка державного зовнішнього боргу – 80,1%”, – додав Кабмін.

Держборг України

Business news from Ukraine