На кордоні з Польщею відновлено пропуск вантажного транспорту, повідомляє Державна митна служба України.
“У зв’язку з врегулюванням польською стороною питання перетину кордону вантажівками з українською реєстрацією, відновлено пропуск вантажних транспортних засобів через пункти пропуску на кордоні з Республікою Польща, розташованих у зоні діяльності Львівської митниці”, – зазначено в повідомленні в телеграм-каналі.
Як повідомлялося, пропуск вантажівок було припинено з 00:00 1 липня.
Держпідприємство “НАЕК “Енергоатом” (Київ) 25 червня оголосило про намір укласти з СК “Європейський страховий альянс” договір на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція СК “Європейський страховий альянс” становила 782,708 тис. грн за очікуваної вартості в умовах тендера 1,645 млн грн.
У тендері також брали участь СК “ВУСО” – 799,162 тис. грн і СК “Країна” – 863,491 тис. грн.
“ЕСА” працює на страховому ринку України з 1994 року, є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та членом Ядерного страхового пулу України.
ENERGOATOM, АВТОТРАНСПОРТ, Європейський страховий альянс, СТРАХУВАННЯ
Державний енерготрейдер АТ “Енергетична компанія України” (“ЕКУ”) перерахував до державного бюджету України 100,4 млн грн дивідендів за підсумками діяльності у 2023 році.
У пресрелізі компанії в понеділок зазначається, що таким чином “ЕКУ” стала першою за розміром цих відрахувань серед усіх підприємств зі сфери управління Фонду державного майна (ФДМ) України.
“Сьогодні нашим першочерговим фокусом є надійне забезпечення споживачів України електричною енергією в умовах енергодефіциту. З цією метою ми збільшуємо імпорт, розвиваємо співпрацю з виробниками електроенергії, виводимо на ринок нові продукти та послуги. Водночас, наша діяльність створює нові джерела доходів для держави в надскладний період для економіки України”, – прокоментував генеральний директор “ЕКУ” Віталій Бутенко.
За словами голови ФДМ Віталія Коваля, “ЕКУ” демонструє, як державні активи можуть працювати і генерувати значний прибуток для держави, а дивіденди, перераховані нею, стануть вагомим внеском до державного бюджету, з якого, зокрема, фінансуються Сили оборони України.
У компанії зазначили, що сума сплачених нею дивідендів за підсумками перших п’яти місяців комерційної діяльності у 2022 році склала 27,1 млн грн.
Як повідомлялося, АТ “Енергетична компанія України” – створена влітку 2022 року національна енерготрейдингова компанія, що здійснює операції з купівлі, продажу та постачання енергоресурсів, зокрема через імпортно-експортні операції.
“ЕКУ” входить до топ-5 трейдерів України за обсягами продажів електроенергії та заснувала першу державну балансуючу групу учасників ринку електроенергії, нині другу за розміром в Україні. 100% компанії належить державі.
Чистий прибуток “ЕКУ” за 2023 рік склав 148,9 млн грн, що більш ніж у чотири рази перевищує показник 2022 року, відрахування до державного бюджету – 209,4 млн грн.
Співпраця АТ «ОТП БАНК» з міжнародними фінансовими партнерами дає можливість відкрити широкий доступ до програм пільгового кредитування якомога більшій кількості клієнтів, тим самим допомагаючи бізнесу у надскладних умовах війни. Про це голова правління ОТП БАНК Володимир Мудрий розповів під час Банківського форуму, організованого виданням «Економічна правда» у Києві.
«Міжнародні фінансові інституції відіграють важливу роль у підтримці економіки України та відновленні кредитування. Співробітництво з EBRD, USAID та IFC дозволяє надати клієнтам максимальний доступ до програм з низькими відсотковими ставками, з кешбеком, з додатковими гарантіями з боку інституційних інвесторів», – сказав В.Мудрий.
ОТП БАНК з Європейським банком реконструкції та розвитку втілює у життя програму, у межах якої пропонує малим і середнім підприємствам інвестиційні кредити з можливістю компенсації частини витрат. Сторони уклали угоду про співпрацю, що дозволяє ОТП БАНК надати українському приватному сектору 120 млн євро фінансування за участі ЄБРР через інструмент покриття 50% кредитного ризику на портфельній основі. Такі кредити можуть бути направлені на підтримку «зелених» технології (сучасна агротехніка та інше енергоефективне обладнання, сонячні панелі для електростанцій, газотурбінні чи газопоршневі станції).
Також Банк реалізує грантову програму з агентством США з міжнародного розвитку USAID, що вже дозволила профінансувати українські підприємства на понад 500 млн грн за пільговою ставкою 7%. Підтримка надається компаніям із критичних галузей економіки (сільське господарство, логістика, енергетика), бізнесу, який потребує релокації, а також компаніям, де власниками або управлінцями є жінки. «Для мене приємним відкриттям стала кількість українських жінок у бізнесі, адже 48% кредитів за програмою було видано саме жінкам-підприємницям. Тож очікуємо на продовження та розширення співпраці з USAID», – додав голова правління ОТП БАНК.
З Міжнародною фінансовою корпорацією IFC Банк співпрацює в межах угоди за програмою розподілу ризиків для надання фінансової підтримки підприємствам ключових галузей економіки України.
Як зазначив В.Мудрий, загалом ситуація на ринку кредитування поступово змінюється. «Якщо з початку повномасштабної війни корпоративний портфель українських банків скоротився на 20%, то зараз фінансові установи адаптувалися до умов сьогодення і почали нарощувати свої кредитні можливості. У 2023 році переважна більшість позик видавалася за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», яка реалізується урядом за ініціативи Президента України через Фонд розвитку підприємництва, тепер – дедалі більше на ринкових умовах», – відзначив В.Мудрий.
Наразі вже 30 тисяч квадратних кілометрів деокупованих територій України визнано такими, що не містять доказів наявності забруднення вибухонебезпечними предметами, це понад 17% від попередньої оцінки забруднення, повідомили в Міноборони України.
“Сьогодні завдяки нашій спільній роботі площа забруднених територій уже зменшилася на 30 тисяч квадратних кілометрів. Це означає, що на цих територіях не було виявлено або було знешкоджено виявлені вибухонебезпечні предмети”, – розповів начальник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України полковник Руслан Берегуля.
Він також наголосив, що наразі найбільш забрудненими залишаються Херсонська, Харківська та Миколаївська області, де сумарно сталося понад 50% усіх інцидентів із вибухонебезпечними предметами серед цивільного населення.
За словами полковника, під час проведення заходів розмінування застосовується комплексний підхід, який серед іншого передбачає проведення хімічного аналізу ґрунтів земель сільськогосподарського призначення на наявність небезпечних речовин.
Начальник Головного управління протимінної діяльності також зауважив, що наразі для розмінування деокупованих територій від вибухонебезпечних предметів, групами розмінування сил безпеки і оборони, а також операторами протимінної діяльності використовується 78 машин механізованого розмінування як вітчизняного, так і іноземного виробництва.
У відомстві нагадали, що від самого початку площу потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами деокупованих територій в Україні оцінювали в 174 тисячі квадратних кілометрів, із них 14 тисяч квадратних кілометрів – це водні акваторії.
Містоутворююче підприємство Обухова (Київська обл.) Київський картонно-паперовий комбінат (ККПК) прогнозує можливість зупинки роботи підприємства в разі тотальної мобілізації працівників-чоловіків, яких неможливо замінити жінками, що, окрім відсутності необхідної продукції у споживачів, може призвести до складності функціонування всієї Обухівської громади.
“Великий бізнес, зокрема, Київський картонно-паперовий комбінат австрійського Pulp Mill Holding уже моделює наслідки кадрового дефіциту. Побоювання залишитися без спроможності забезпечувати необхідні виробничі процеси підприємства через брак персоналу, не є безпідставними – наразі в лавах ЗСУ кожен 10-й співробітник. На ділянках, де раніше працювали переважно чоловіки, сьогодні можна побачити жінок, адже ККПК започаткував програми з професійного навчання, завдяки яким можна оволодіти новою професією коштом підприємства – наприклад, водія навантажувача”, – розповіли агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі ККПК.
Водночас, підкреслюють на комбінаті, є працівники, замінити яких складно, а іноді й неможливо. Зокрема, щоб стати машиністом папероробної або картоноробної машини, необхідно близько п’яти років, оскільки потрібно опанувати низку поетапних робіт.
У прес-службі ККПК зазначили, що незамінність професіоналів паперової галузі зумовлена й тим, що виробництво паперу пов’язане з підвищеним рівнем шуму, температури, вологості та вібрації, тож ті, хто працює в цехах, мають бути фізично витривалими.
“На підприємстві є й професії, де за вимогами охорони праці можуть працювати тільки чоловіки. Тому варіант заміни їх жінками неможливий. Якщо таких співробітників мобілізують, зупиниться виробництво”, – припускають на комбінаті.
У компанії прогнозують, що споживачі можуть залишитися без санітарно-гігієнічної продукції, а великі виробники українських товарів без картонної тари, зупинка підприємства може кардинально вплинути на життя Обухівської громади.
“До складу Обухівської міської територіальної громади входить 25 населених пунктів: 24 села та місто Обухів. Із 50 тис. осіб населення понад 2 тис. працює на Київському КПК, і у 2023 році третину бюджету громади становили податки ККПК. Тому припинення діяльності комбінату загрожує важкими наслідками”, – цитують у пресслужбі секретаря Обухівської міськради Ларису Іллєнко.
За її словами, у цьому разі значно знизяться надходження до місцевого бюджету, що вплине на соціально-економічний розвиток громади і торкнеться практично всіх галузей, зокрема освіти та медицини.
“У сфері ЖКГ виникне проблема з очищенням побутових стоків. Зникне опалення в багатоквартирних житлових будинках – споживачах підприємства, а це понад 20 тисяч абонентів. Але хочеться сподіватися, що громада зможе й надалі розраховувати на плідну співпрацю з комбінатом”, – вважає вона.
“З огляду на складні умови мобілізації, Київський картонно-паперовий комбінат стоїть перед серйозними викликами. Відповідь на питання, чи зможе підприємство зберегти свою стабільність і надалі залишається відкритою. Чи зможемо подолати кадровий голод і продовжувати роботу, покаже час”, – резюмують у прес-службі підприємства.
Київський КПК – головне підприємство однойменної групи компаній, одного з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. працівників.
Як повідомлялося, 2023 року комбінат випустив продукції (гофротари, паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення, литої тари для яєць) на 7 млрд 568 млн грн, а в січні-травні поточного року – на 3 млрд 173 млн грн.
Власником комбінату є австрійський Pulp Mill Holding.
