Український бізнесмен, колишній народний депутат та один із найвідоміших великих інвесторів у металургійну галузь України Вадим Новинський отримав громадянство Сербії, повідомляє сербський діловий портал Parametar.
Як пише Parametar, рішення про прийняття Новинського до громадянства Республіки Сербія було ухвалено урядом країни 24 вересня 2026 року та опубліковано в офіційному «Службени гласник». Документ підписав прем’єр-міністр Сербії Джуро Мацут.
Новинський народився 3 червня 1963 року в Старій Русі на території сучасної Росії, проте значну частину своєї бізнес-кар’єри побудував в Україні. Українське громадянство він отримав у 2012 році.
В Україні Новинський насамперед відомий як засновник Smart Holding і багаторічний партнер групи SCM Ріната Ахметова в гірничо-металургійній групі «Метінвест». Smart Holding належала частка 23,76% у «Метінвесті». Бізнес-інтереси групи також охоплювали суднобудування, аграрний сектор, нерухомість та інші напрямки.
Наприкінці 2022 року Новинський повідомив про передачу своїх активів у траст. «Метінвест» згодом заявляв, що Новинський не є бенефіціаром компанії й не здійснює фактичного контролю над нею.
Новинський також займався політичною діяльністю. У 2013–2022 роках він був народним депутатом України кількох скликань, входив до фракції Партії регіонів, а згодом — «Опозиційного блоку».
У грудні 2022 року Україна ввела проти Новинського персональні санкції. У січні 2025 року Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України повідомили про підозру колишньому народному депутату у державній зраді та розпалюванні релігійної ворожнечі. Українські ЗМІ ідентифікували фігуранта як Вадима Новинського. Сам бізнесмен відкидав висунуті проти нього звинувачення і називав їх політично вмотивованими.
У червні 2025 року українські правоохоронні органи також повідомили про розслідування можливого ухилення від сплати податків на суму понад 4 млрд грн стосовно колишнього депутата, якого ЗМІ ідентифікували як Новинського. Наразі йдеться про підозри та розслідування, а не про обвинувальні вироки, що набрали законної сили.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Новинський публічно виступив проти війни.
Сербська влада поки що публічно не розкривала детальних мотивів надання Новинському громадянства і не повідомляла про можливі інвестиційні проєкти бізнесмена в Сербії.
Джерело: сербський діловий портал Parametar.
Як проаналізував сербський діловий портал Parametar, з 1 листопада 2026 року Чорногорія запроваджує візовий режим для громадян Росії, Білорусі та Туреччини, що може помітно вплинути на туризм, ринок праці, оренду та нерухомість країни. Parametar.rs
24 вересня уряд Чорногорії підтвердив початок процедури припинення чинних угод про безвізові поїздки з цими трьома країнами. Рішення ухвалено в рамках приведення візової політики країни у відповідність до правил Європейського Союзу. Ще 23 липня уряд затвердив зміни до візового режиму, які мають набрати чинності 1 листопада.
До 31 жовтня громадяни Росії та Білорусі можуть в’їжджати до Чорногорії без візи та перебувати там до 30 днів. Аналогічний безвізовий режим діє для громадян Туреччини. Після вступу в силу нових правил для звичайних паспортів буде потрібна чорногорська віза. Щодо Туреччини Подгориця планує укласти окрему угоду, зберігши безвізовий в’їзд для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів.
При цьому передбачені суттєві винятки. Громадяни цих держав, які мають чинну шенгенську, американську, британську або ірландську візу чи відповідний дозвіл на проживання, зможуть, як і раніше, в’їжджати до Чорногорії без окремої чорногорської візи на строк до 30 днів.
Новий режим також не означає необхідності отримання туристичної візи для іноземців, які вже мають чинний тимчасовий або постійний дозвіл на проживання в Чорногорії або дозвіл на тимчасове проживання та роботу.
За даними МВС Чорногорії, які наводить Parametar, на кінець 2025 року тимчасовий або постійний дозвіл на проживання мали 20 793 громадянина Росії та 13 506 громадян Туреччини. Разом ці дві громади становлять приблизно 5,5 % населення країни, яке налічує близько 624 тис. осіб.
Білоруська громада значно менша. Згідно з останнім переписом населення, наприкінці жовтня 2023 року постійне місце проживання в Чорногорії мали 738 громадян Білорусі; більш свіжих даних щодо білорусів наразі немає.
Одним із найбільш вразливих секторів може стати туризм. У 2025 році на російських туристів припадало 16,4% усіх ночівель іноземних гостей у Чорногорії, на туристів із Туреччини — ще 4,3%. У сегменті приватного розміщення частка російського ринку сягала 22,1%, турецького — 4,9%. Таким чином, ці дві країни забезпечували понад чверть іноземних ночівель в апартаментах, віллах та іншому індивідуальному житлі.
За оцінкою Parametar, найбільш помітний ефект може проявитися не серед росіян і турків, які вже легально проживають у Чорногорії, а серед нових туристів, покупців нерухомості, орендарів та тих, хто розглядає країну як місце для переїзду. Це особливо важливо для Будви, Бара, Тівта, Котора та Херцег-Нові, де іноземний попит має істотне значення для ринків оренди, нерухомості, громадського харчування та послуг.
Зміни можуть торкнутися й ринку праці. У 2025 році громадянам Туреччини було видано 10 346 дозволів на тимчасове проживання та роботу, громадянам Росії — 7 429. Туреччина стала найбільшим джерелом іноземної робочої сили в Чорногорії. Введення додаткової візової процедури для нових працівників потенційно може збільшити терміни їх залучення до будівництва, готельного бізнесу та інших галузей.
Візова реформа пов’язана з процесом вступу Чорногорії до ЄС. Уряд країни зазначає, що повне узгодження візової політики є однією з умов закриття переговорного розділу 24 «Правосуддя, свобода та безпека». Виконання цієї умови також створило передумови для отримання близько 4 млн євро в рамках Плану зростання ЄС для Західних Балкан.
У рамках більш широкої реформи візового режиму Чорногорії з 1 листопада візові вимоги поширюються також на громадян Китаю та Саудівської Аравії, оскільки раніше політика Подгориці щодо цих країн також не відповідала режиму ЄС. Однак рішення уряду від 24 вересня про припинення міжнародних угод стосується безпосередньо Росії, Білорусі та Туреччини.
Як повідомляє Еxperts.news, іноземні фахівці, які закінчили університет або професійне навчання в Німеччині, можуть отримати безстроковий дозвіл на проживання після двох років кваліфікованої роботи в країні.
Чинна редакція §18c Aufenthaltsgesetz передбачає спеціальний скорочений термін для тих, хто успішно завершив професійну підготовку або навчання у закладі вищої освіти безпосередньо в Німеччині. Для таких фахівців необхідний період перебування з дозволом на кваліфіковану роботу становить два роки, а необхідний період сплати внесків до пенсійного страхування – 24 місяці.
Водночас офіційний німецький портал для іноземних фахівців Make it in Germany уточнює, що ця пільгова норма не є абсолютно новою: вона вже діяла в межах спеціального режиму для випускників німецьких університетів та закладів професійної освіти і була збережена після реформи імміграційного законодавства. Для інших кваліфікованих працівників стандартний термін до отримання постійного статусу становить три роки, а не п’ять.
Щоб скористатися дворічним шляхом до постійного проживання, іноземець повинен щонайменше два роки мати дозвіл на проживання як кваліфікований працівник, дослідник або власник EU Blue Card за відповідними статтями закону. Також необхідно працювати на посаді, яка відповідає умовам дозволу на проживання, сплачувати внески до державного пенсійного страхування не менше 24 місяців, володіти німецькою мовою на рівні B1, мати базові знання правової та суспільної системи Німеччини та достатню житлову площу.
Для власників EU Blue Card діють окремі ще швидші правила. Постійний дозвіл на проживання можна отримати після 27 місяців кваліфікованої роботи, а за знання німецької мови на рівні B1 – після 21 місяця.
Німеччина протягом останніх років поступово спрощує залучення та утримання іноземних спеціалістів на тлі дефіциту кадрів. Зокрема, реформа Skilled Immigration Act розширила можливості в’їзду для кваліфікованих працівників, запровадила Opportunity Card для пошуку роботи та полегшила низку процедур для власників Blue Card і членів їхніх сімей.
За даними Федерального статистичного відомства Німеччини Destatis, на кінець 2025 року в Центральному реєстрі іноземців було зареєстровано 14,07 млн громадян інших держав, які проживали в Німеччині. Приблизно 5 млн із них були громадянами країн ЄС, ще близько 4,6 млн мали громадянство інших європейських держав.
Найбільшою окремою групою іноземних громадян залишалися громадяни Туреччини – 1,520 млн осіб. На другому місці перебували громадяни України – 1,410 млн, далі йшли громадяни Сирії – 936 тис., Румунії – 904 тис., Польщі – 840 тис. та Італії – 629 тис. У Німеччині також проживали близько 450 тис. громадян Афганістану, 422 тис. громадян Болгарії, 413 тис. громадян Хорватії та понад 311 тис. громадян Індії.
При цьому кількість громадян України за 2025 рік збільшилася приблизно на 76 тис. осіб, що стало одним із найбільших приростів серед окремих національностей. Кількість громадян Індії зросла на 34 тис. Водночас число громадян Сирії зменшилося на 39 тис., Польщі та Туреччини – приблизно на 25 тис. у кожному випадку, Росії – на 18 тис.
Якщо рахувати не за громадянством, а за країною народження, картина дещо інша. У 2025 році в Німеччині проживали 16,4 млн людей, які самі іммігрували до країни. Найбільші групи народилися в Польщі та Туреччині – приблизно по 1,5 млн осіб, в Україні – 1,3 млн, у Росії та Сирії – приблизно по 1 млн.
На ці п’ять країн припадало близько 39% усіх іммігрантів, які проживали в Німеччині. Загалом близько 21,8 млн жителів країни мали власний міграційний досвід або були прямими нащадками іммігрантів.
Таким чином, українці сьогодні є другою за чисельністю групою іноземних громадян у Німеччині після громадян Туреччини та однією з трьох найбільших груп іммігрантів за країною народження.
Гірничорудна компанія Ferrexpo із активами в Україні завершила перше півріччя 2026 року з чистим збитком $14,9 млн, що в 13,2 раза менше за показник першого півріччя 2025 року, йдеться у звіті компанії у п’ятницю.
Згідно з ним, виручка знизилася у 2,3 раза – до $196 млн внаслідок зменшення обсягів продажів, а прибуток EBITDA був від’ємним – $4 млн проти позитивного значення $4 млн у першому півріччі 2025 року, що відображає сукупний вплив зниження обсягів продажів і цін реалізації, а також зростання виробничих витрат.
Після публікації зранку фінансової звітності акції подорожчали з 28,9 пенсів до 32,88 пенсів, а завершили торги на позначці 32,48 пенсів, що означає приріст на 13,33% до ціни закриття напередодні. Останній раз так дорого вони коштували більше п’яти місяців тому.
Ferrexpo зазначило, що свідомо скоротило капітальні витрати (CapEx) до $10 млн з $28 млн у січні-червні 2025 року, спрямувавши 88% таких витрат на необхідні для підтримання діяльності проєкти та лише 12% – на проєкти розвитку.
Через тривалу затримку відшкодування ПДВ і пов’язане з цим зниження фінансової ліквідності група була змушена скоротити обсяги виробництва до однієї лінії з випуску окатишів, йдеться у звіті.
Загальний обсяг товарної продукції за перше півріччя склав 1,556 млн тонн, що на 40% менше порівняно з попереднім півріччям (що завершилося 31 грудня 2025 року) і на 54% менше порівняно з першим півріччям 2025 року.
Структура виробництва в першому півріччі 2026 року складалася з 89% окатишів і 11% товарного концентрату проти 61% і 39% відповідно в першому півріччі 2025 року, коли вища частка виробництва концентрату забезпечувала додаткові можливості на ринку в період зниженого попиту на окатиші та менших розмірів ринкових премій, зазначила Ferrexpo.
Тимчасовий голова правління Лучіо Дженовезе нагадав, що на початку вересня компанія змогла залучити $100 млн за рахунок додаткової емісії акцій, що суттєво зміцнило ліквідну позицію та забезпечило додаткову фінансову стійкість та більшу гнучкість для управління постійним операційним та фінансовим тиском, з яким стикається бізнес.
“Однак додатковий капітал не усуває основних проблем, що виникли в результаті тривалого утримання відшкодування ПДВ, війни в Україні, обмежень на логістичну та енергетичну інфраструктуру, а також необхідності підтримувати дисципліноване управління грошовими коштами та оборотним капіталом”, – зазначив він.
У п’ятницю Ferrexpo уточнило, що грошові витрати на виробництво за показником C1 зросли до $81,3 США за тонну з $77,1 за перше півріччя 2025 року через збільшення обсягів гірничих робіт і технічного обслуговування, вплив вищих цін на електроенергію та паливо, а також зростання витрат на персонал.
Наголошується, що група доклала значних зусиль для скорочення витрат із метою збереження фінансової стійкості. Ці заходи включають зменшення тривалості робочого часу для працівників, скорочення обсягів закупівлі товарів і послуг, а також призупинення всіх некритично важливих капітальних вкладень, накладних витрат і видатків на корпоративну соціальну відповідальність.
Окрім того у першому півріччі 2026 року збитки від знецінення активів були відсутні, тоді як у першому півріччі 2025 року вони склали $154 млн.
У звіті Дженовезе наголосив, що подальше призупинення відшкодування ПДВ українськими податковими органами залишається суттєвою фінансовою проблемою: станом на 30 червня чистий залишок ПДВ до відшкодування становив $82,7 млн, а на 24 вересня Державна податкова служба призупинила відшкодування ПДВ на загальну суму 3,885 млрд грн або $86,9 млн.
У звіті також зазначається, що протягом перших шести місяців 2026 року Ferrexpo отримала звістки про загибель ще 11 колег, які служили в Збройних Силах України, й таким чином загальна кількість загиблих із початку повномасштабного вторгнення Росії сягнула 67 осіб, тоді як у 2024 та 2025 роках кількість загиблих складала по 11 щороку.
Згідно зі звітом, станом на кінець червня 2026 року 804 працівника Ferrexpo проходили службу в ЗСУ, а 218 осіб було демобілізовано, тоді як на кінець 2025 року таких було відповідно 771 та 194, ще роком раніше – 706 та 160.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Лондонська фондова біржа (LSE) з початку травня призупинила торги акціями Ferrexpo через неможливість компанії вчасно опублікувати річну звітність, які відновила 7 вересня.
Компанія у 2025 році зменшила виторг на 16% – до $787 млн, її прибуток EBITDA впав у 2,5 раза – до $28 млн, а чистий збиток зріс майже у 4,5 раза – до $223,9 млн.
Генеральний директор агрохолдингу “Кернел” Євген Осипов у стрес-сценарії допускає скорочення виробництва зернових в Україні наступного року на 12 млн тонн через можливе зменшення аграріями посівних площ, якщо протягом найближчих шести місяців не буде знайдено рішення для відновлення експорту, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Сьогодні важко робити такі прогнози. Ми сподіваємося, що в найближчі пів року якісь рішення буде знайдено. Якщо фізичне рішення не буде знайдено, то об’єктивно будуть знижені площі посівних. Ми в такому стрес-сценарії оцінювали це як недовиробництво 12 млн тонн зернових наступного року”, – сказав він на Форумі економічної стійкості “Forbes Україна” у Києві у середу.
На думку Осипова, за умови закритих морських портів Україна зможе експортувати лише близько 20 млн тонн із необхідних 50 млн тонн продукції агросектору, тобто 40% необхідного обсягу, тому компаніям доводиться переорієнтовувати на інші бізнес-моделі.
“З нашого власного досвіду в рамках останніх коридорів близько 50% була недостатня ефективність, треба шукати нові шляхи. Тому що зараз для бізнесу це питання побудови нової бізнес-моделі. Тобто стара бізнес-модель там не працює. Тому ми зі свого боку концентруємось на переробці і експорті продуктів переробки”, – зазначив Осипов.
За його словами, “Кернел” у новій бізнес-моделі зосереджується на експорті менших обсягів продукції з більшою доданою вартістю, водночас зберігаючи можливість закуповувати олійні культури в українських аграріїв, розраховуватися з ними та експортувати продукцію переробки.
Осипов також додав, що наразі через безпекові й логістичні обмеження та зовнішні фактори не можна розраховувати на те, що дунайські порти зможуть забезпечити обсяги перевезень, які Україна мала у 2022-2023 роках.
Як повідомлялося, Міністерство сільського господарства США (USDA) у вересневому звіті завдяки рекордній врожайності підвищило оцінку виробництва пшениці в Україні у цьому році на 0,6 млн тонн порівняно із серпневим прогнозом – до 26 млн тонн, інших зернових, окрім пшениці та кукурудзи, – на 0,5 млн тонн, до 7,29 млн тонн та зберегло прогноз виробництва кукурудзи 31,8 млн тонн. Тож USDA оцінює загальне виробництво зернових Україною цього року на рівні 65,09 млн тонн.
Товарообіг роздрібної торгівлі України в січні-серпні 2026 року зріс на 8,8% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, у номінальному вираженні товарообіг роздрібної торгівлі у січні–серпні цього року становив 1,968 трлн грн.
У серпні порівняно з липнем поточного року роздрібний товарообіг збільшився на 3,3%, у річному вимірі порівняно з серпнем 2025 року – на 7,6%.
Держстат уточнює, що товарообіг підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні-серпні 2026 року збільшився на 8,9% порівняно з січнем-серпнем 2025 року, склав майже 1,363 трлн грн.
Обсяг роздрібного товарообігу підприємств роздрібної торгівлі в серпні порівняно з липнем цього року зріс на 3,1%, у річному обчисленні (станом на серпень 2025 року) — на 7,5%.
За даними статистичного відомства, у 2025 році роздрібний товарообіг в Україні зріс на 7,5%.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих Російською Федерацією територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
