Парламент Румунія підтримав вотум недовіри уряду прем’єр-міністра Іліє Боложан, що призвело до падіння проєвропейського кабінету та відкрило новий етап політичної невизначеності в одній із ключових країн східного флангу ЄС і НАТО.
За вотум недовіри проголосував 281 депутат при необхідному мінімумі у 233 голоси. Проти виступили лише чотири парламентарі. Такий результат став одним із наймасштабніших вотумів недовіри в історії румунського парламентаризму.
Політична криза загострилася після виходу з уряду представників Соціал-демократичної партії (PSD). Після цього соціал-демократи разом із правими та ультраправими силами ініціювали розгляд вотуму недовіри на спільному засіданні Палати депутатів і Сенату. Одразу після оголошення результатів голосування Боложан залишив будівлю парламенту та повернувся до урядової резиденції.
Однією з причин кризи стали розбіжності навколо заходів бюджетної економії. Кабінет Боложана проводив курс на скорочення дефіциту, підвищення податків і урізання витрат, що викликало опір із боку соціал-демократів. Після виходу PSD з коаліції уряд фактично втратив стійку більшість.
Боложан залишається виконувачем обов’язків прем’єр-міністра до формування нового уряду, однак його повноваження будуть обмежені. Президент Румунії Нікушор Дан має розпочати консультації з партіями для пошуку нової формули кабінету. Серед можливих сценаріїв — відновлення проєвропейської коаліції в зміненому складі, призначення технократичного прем’єра або формування нового уряду меншості.
Політична ситуація ускладнюється тим, що румунський парламент залишається вкрай фрагментованим. За підсумками парламентських виборів 1 грудня 2024 року жодна партія не отримала більшості ні в Палаті депутатів, ні в Сенаті.
У Палаті депутатів найбільшою силою стала Соціал-демократична партія (PSD), яка отримала 86 місць. Далі йдуть правий націоналістичний Альянс за об’єднання румунів (AUR) — 63 місця, Націонал-ліберальна партія (PNL) — 49 місць, ліберальний «Союз порятунку Румунії» (USR) — 40 місць, ультраправа S.O.S. Romania — 28 місць, Партія молодих людей (POT) — 24 місця, Демократичний союз угорців Румунії (UDMR) — 22 місця. Ще 19 місць займають представники національних меншин.
У Сенаті після виборів PSD отримала 36 місць, AUR — 28, PNL — 22, USR — 19, S.O.S. Romania — 12, UDMR — 10, POT — 7 місць.
З політичної точки зору парламент зараз умовно поділяється на три блоки. Перший — помірковані проєвропейські партії: PSD, PNL, USR, UDMR і представники національних меншин. Теоретично вони можуть сформувати нову більшість, але мають серйозні розбіжності щодо бюджету, податків і соціальної політики. Другий блок — націоналістичний та євроскептичний фланг, насамперед AUR, S.O.S. Romania і POT. Третій — ситуативні групи та окремі депутати, чия роль зростає під час вузьких голосувань.
Криза в Бухарест має не лише внутрішнє, а й регіональне значення. Румунія залишається однією з найважливіших країн для логістики України, експорту через Дунай і Чорне море, розміщення інфраструктури НАТО та підтримання безпеки на східному фланзі Європи. Будь-яка затяжна політична невизначеність може ускладнити ухвалення бюджетних, оборонних та інфраструктурних рішень.
Економічний блок ризиків також суттєвий. Політична нестабільність посилює побоювання щодо суверенних рейтингів Румунії, доступу до коштів ЄС і стійкості національної валюти. Бухарест має виконати реформи та цілі зі зниження бюджетного дефіциту, щоб зберегти доступ до значних коштів із європейських фондів відновлення.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, падіння уряду Румунії створює для регіону три основні ризики: уповільнення бюджетної консолідації, зростання волатильності на фінансових ринках і послаблення політичної передбачуваності у питаннях підтримки України.
«Для України та всього регіону важливо, щоб політична криза в Румунії не перейшла в інституційний параліч. Румунія — не периферійний гравець, а один із ключових вузлів східноєвропейської безпеки, дунайської логістики та взаємодії з ЄС. Якщо новий уряд буде сформовано швидко і збереже проєвропейський курс, ефект буде обмеженим. Якщо ж криза затягнеться, це може позначитися на інфраструктурних проєктах, оборонній координації та інвестиційному кліматі в усьому регіоні», — вважає засновник Experts Club Максим Уракін.
За його словами, окреме значення має фактор ультраправих сил, які підтримали вотум недовіри.
«Сам по собі вотум недовіри не означає розвороту Румунії від ЄС або НАТО. Але він показує, що протест проти бюджетної економії та соціального тиску може бути використаний силами, які виступають за більш конфліктну та менш передбачувану зовнішню політику. Для сусідніх країн це сигнал: економічна втома населення стає фактором безпеки», — зазначив Уракін.
Experts Club вважає, що базовим сценарієм залишається спроба президента та поміркованих партій відновити керовану проєвропейську конфігурацію без участі ультраправих. Однак навіть у цьому випадку новий уряд буде змушений балансувати між вимогами ЄС щодо скорочення дефіциту, соціальним невдоволенням і необхідністю зберігати активну роль Румунії в регіональній безпеці.
Казахстан планує з 2027 року повністю відмовитися від закупівлі електроенергії у Росії завдяки введенню в експлуатацію власних енергетичних потужностей, заявив заступник міністра енергетики країни Сунгат Есімханов.
За його словами, якщо заплановані енергетичні об’єкти будуть введені в експлуатацію наприкінці 2026 року або на початку 2027 року, Казахстан зможе задовольнити внутрішній попит без російських поставок. «Якщо ми введемо в експлуатацію всі наші планові енергетичні об’єкти наприкінці цього року або на початку наступного року, думаю, у 2027 році ми взагалі не будемо закуповувати електроенергію у Росії», — сказав Есімханов на прес-конференції.
Казахстан останніми роками щорічно закуповував електроенергію у Росії через дефіцит власних потужностей. За даними Міненерго, дефіцит знижується: у 2024 році він становив 2,1 млрд кВт-год, у 2025 році — близько 1,5 млрд кВт-год, а у 2026 році очікується на рівні 1–1,2 млрд кВт-год. У 2027 році влада розраховує обнулити цей показник.
Раніше міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов заявляв, що країна має намір повністю покрити потреби економіки в електроенергії до кінця першого кварталу 2027 року. Для цього в Казахстані реалізується 81 енергетичний проєкт загальною потужністю 15,3 ГВт з обсягом інвестицій понад 13 трлн тенге, або понад $25 млрд.
Відмова від російських поставок стане важливим етапом в енергетичній політиці Казахстану. Для країни це означає зниження залежності від зовнішнього джерела електроенергії та перехід до більш автономної моделі енергобалансу. При цьому успішність плану залежатиме від термінів введення нових об’єктів, стану мереж та здатності енергосистеми покривати пікові навантаження.
Рішення також має регіональне значення. Казахстан залишається частиною об’єднаної енергосистеми Центральної Азії і пов’язаний з російською енергосистемою, тому скорочення імпорту з РФ не означає повного технологічного розриву. Однак в економічному та політичному плані курс на заміщення російських поставок демонструє прагнення Астани зміцнювати власну енергетичну безпеку та знижувати вразливість перед зовнішніми перебоями.
Для Росії це означає поступову втрату частини експортного попиту на електроенергію з боку Казахстану. Для Центральної Азії — сигнал до прискорення модернізації генерації, будівництва нових ТЕЦ, розвитку ВДЕ та підвищення надійності мереж, оскільки дефіцит потужності залишається однією з головних інфраструктурних проблем регіону.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у столичному кінотеатрі Кінотеатр “Жовтень” відбувся зірковий показ культової комедії “Монті Пайтон і Священний Ґрааль” в українському дубляжі, повідомляє пресслужба.
“Фільм отримав нове звучання завдяки українським комікам, які адаптували гумор до сучасного глядача”, — зазначили організатори показу.
Стрічка, що торік відзначила 50-річчя, вийде в український прокат 30 квітня за ініціативи коміка Василь Байдак спільно з дистриб’ютором “Артхаус Трафік”.
“Монті Пайтон і Священний Ґрааль” — дебютна повнометражна робота британського комедійного колективу “Монті Пайтон”, що вийшла у 1975 році та стала однією з найвпливовіших комедій в історії кіно. Сюжет стрічки є іронічною інтерпретацією легенд про короля Артура, який разом із лицарями Круглого столу вирушає на пошуки Священного Ґрааля, стикаючись із низкою абсурдних і непередбачуваних ситуацій.
Режисерами фільму виступили Террі Ґілліам і Террі Джонс. До фінансування проєкту свого часу долучилися відомі музиканти, зокрема Елтон Джон, а також учасники гуртів Led Zeppelin, Pink Floyd і Genesis.
Український дубляж створено за участі представників сучасної комедійної сцени. Зокрема, голоси героям надали Василь Байдак, Олег Свищ, Данило Повар, Марк Куцевалов, Роман Міщеряков, а також комікеси Даша Кубік, Лана Чубаха, Наталя Гаріпова та інші учасники проєкту.
Як зазначається, адаптація покликана зробити класичний британський гумор ближчим до української аудиторії та актуалізувати стрічку для сучасного глядача.
Фільм “Монті Пайтон і Священний Ґрааль” вважається класикою абсурдної комедії та одним із ключових творів британського кінематографа, що вплинув на розвиток гумору у світі.
https://interfax.com.ua/news/culture/1165064.html
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у столиці пройшов 10-й День італійського дизайну, присвячений темі “Re-Design: Regenerating spaces, objects, ideas and relationships” (“Редизайн: переродження просторів, предметів, ідей та зв’язків”), повідомило Посольство Італії в Україні на своїій сторінці у Facebook.
“Дизайн є самобутнім проявом італійської якості та ефективним інструментом для задоволення зростаючого попиту українського ринку”, — зазначив посол Італії в Україні Карло Формоза.
Захід відбувся у Taryan Towers. У ньому взяли участь понад 150 представників українських та італійських інституцій, бізнесу та креативних індустрій.
Серед учасників — міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев та представники провідних українських інституцій.
Основну увагу під час заходу приділили питанням архітектури, дизайну та післявоєнної відбудови. Італійську сторону представив “Design Ambassador” Лука Тріппетті, який презентував бачення співпраці у сфері деревообробної та меблевої галузі в Україні. Онлайн до заходу долучився також дизайнер Карло Коломбо.
У межах події представили виставку “Città in scena”, присвячену проєктам міської регенерації та сталого розвитку.
У посольстві зазначили, що захід відбувся на тлі зростання інтересу до Made in Italy, зокрема у сфері дизайну та меблів.
День італійського дизайну є міжнародною ініціативою, спрямованою на розвиток співпраці у сфері дизайну, архітектури та креативних індустрій.
https://interfax.com.ua/news/culture/1165047.html
ДИЗАЙН, карло_формоза, КУЛЬТУРА, посольство_італії_в_україні
Квітневі заморозки в Україні спричинили пошкодження та опадання цвіту абрикосів, персиків, черешні, груші та вишні, водночас вони не мали критичного впливу на стан озимих культур, повідомив Український гідрометеорологічний центр.
“Велика кількість інтенсивних заморозків була несприятливою для цвітіння плодових культур та багаторічних насаджень. Через тривале зниження температур у кісточкових відмічалося почорніння та опадання цвіту”, – констатували метеорологи.
За даними фахівців, упродовж квітня в Україні домінували арктичні повітряні маси, що зумовило холодну погоду. Стійкого переходу середніх добових температур через 10°С тепла до кінця місяця не відбулося, а відставання від середніх багаторічних термінів становило 1,5-2 тижні.
Агрометеорологічні умови для укорінення та вегетації озимих культур залишалися цілком сприятливими, оскільки їхня заморозостійкість виявилася вищою за зафіксовані температури. Заморозки майже не завдали шкоди озимині та сходам ранніх ярих, які на кінець квітня перебували у фазі масових сходів. Лише на окремих площах спостерігалося незначне пожовтіння листків пшениці та ячменю від впливу холодів.
Водночас через часті приморозки відбулося охолодження глибших шарів ґрунту: на глибині 5 см та 10 см температура подекуди не перевищувала 7-10°С. У регіонах із дефіцитом опадів верхні шари ґрунту оцінювалися як слабкозволожені або сухі, що ускладнювало посів пізніх теплолюбних культур.
Гідрометцентрі зазначили, що завдяки переважно помірному температурному режиму навесні засушливі явища розвивалися поступово. Це дало можливість зберегти вміст продуктивної вологи у ґрунті, особливо в його глибших шарах, на достатньому та оптимальному рівні до кінця місяця.
СК «Експрес Страхування» у березні 2026 року зібрала страхових премій на суму 119,9 млн грн, що на 35,9% більше порівняно з аналогічним показником 2025 року, повідомляється на сайті страховика.
Зокрема, премії за договорами КАСКО склали 78,1 млн грн, що на 28,9% перевищує показник березня 2025 року.
«За результатами місяця можемо спостерігати збільшений попит на програми повного захисту транспортних засобів», – зазначають у компанії.
За її даними, премії з ОСАГО сягнули 38,7 млн грн, що на 48,3% перевищує показник аналогічного періоду минулого року та підтверджує тенденцію до зростання премій у сегменті обов’язкового автострахування.
За іншими видами страхування було залучено 3,1 млн грн, що вдвічі більше за результат у березні минулого року.
СК «Експрес Страхування» заснована у 2008 році. Входить до складу групи компаній «УкрАВТО». Спеціалізується на автомобільному страхуванні.
Компанія має понад 300 страхових агентів по всій Україні та активно розширює мережу партнерських СТО.
