Ризик пошкодження насаджень через нічні заморозки після раннього потепління та зростання собівартості виробництва у півтора раза внаслідок подорожчання пального та засобів захисту рослин (ЗЗР) стануть головними викликами для українських ягідників у сезоні 2026 року, повідомила асоціація “Ягідництво України” в аналітичному звіті.
“Головний виклик сезону – нестабільність температур і ризик пошкодження ягідних культур у критичні фази розвитку”, – зазначили експерти асоціації.
Понад 60% ягідних господарств України переходять на дизель-генератори для стабільної роботи систем поливу.
Згідно з даними моніторингу асоціації “Ягідництво України”, стан перезимівлі ключових культур є переважно стабільним, проте лохина продемонструвала найбільшу вразливість до морозів. Так, частка пошкоджених морозом рослин лохини становить 16,30%, тоді як малина та полуниця перенесли зиму значно краще – із втратами на рівні 2,50% та 1,80% відповідно.
Через ушкодження лохини в асоціації прогнозують можливе зниження валового збору цієї ягоди при одночасному збільшенні її середнього розміру.
У бізнес-об’єднанні також відзначили суттєве зростання собівартості виробництва. Згідно з індексом зростання цін на ресурси, найбільше подорожчали ЗЗР – у 1,61 раза. Ціни на пальне зросли в 1,48 раза, а на добрива – в 1,34 раза порівняно з попереднім періодом.
За даними асоціації “Ягідництво України”, питання енергонезалежності залишається пріоритетним для галузі. Станом на 2026 рік, структура джерел живлення підприємств суттєво диверсифікована: найбільшу частку в забезпеченні електроенергією займають дизель-генератори – 61,20%. Лише 26,60% господарств зберігають повну залежність від загальної мережі, тоді як 12,20% виробників уже використовують власні сонячні електростанції для мінімізації ризиків відключень.
При цьому більшість підприємств забезпечена автономними джерелами, що покривають від 50,00% до 100,00% потреб у електроенергії для систем поливу та холодильників.
30 квітня 2026 року в Києві відбувся Міжнародний жіночий економічний форум 2026 — масштабна подія, що об’єднала жінок-підприємиць, лідерок бізнесу, представниць міжнародних організацій, бізнес-асоціацій, фінансових інституцій, громадського сектору та експертного середовища.
Форум став майданчиком для змістовної розмови про роль жінок в економіці України, розвиток жіночого підприємництва, інтернаціоналізацію бізнесу, вихід українських компаній на ринки Європейського Союзу, експортну готовність, доступ до фінансування та нові можливості для масштабування women-led SMEs.
Захід організовано Торгово-промисловою палатою України у співпраці з ГО «Міжнародний жіночий економічний форум» та UKRSIBBANK BNP Paribas Group за підтримки програми міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU, що співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, а також Європейським Союзом у межах ініціативи EU4Business та реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Форум відкрив Геннадій Чижиков, Президент Торгово-промислової палати України, який наголосив, що жіноче підприємництво сьогодні є не лише соціально важливою темою, а й вагомим економічним ресурсом для відновлення, розвитку експорту та посилення конкурентоспроможності України.
«Серед українських експортерів досі жінок вдвічі менше за чоловіків. Не тому, що не можуть. Тому що умови тривалий час не сприяли. Я щасливий бачити, як спільнота жінок-підприємниць росте. Як все більше бізнесів та установ включаються у формування можливостей для розвитку жіночого лідерства», — зазначив Геннадій Чижиков.
З вітальними словами до учасниць та гостей форуму також звернулися Олена Кондратюк, віцеспікерка Верховної Ради України, Тетяна Аніщук, заступниця керівника програми STEP IN 2 EU, GIZ Ukraine, та Наталя Коломацька, заступниця Голови Правління, Головна операційна директорка UKRSIBBANK BNP Paribas Group.
У своєму виступі Олена Кондратюк акцентувала увагу на тому, що українські жінки вже є потужною силою економічної стійкості країни. Вона підкреслила, що жінки не лише відкривають нові бізнеси, а й беруть на себе відповідальність за робочі місця, громади, родини, експортні можливості та майбутнє української економіки.
«Сила української жінки — це не абстракція. Це здатність швидко адаптуватися до нових умов і тримати економіку», — наголосила Олена Кондратюк.
Окремо під час форуму було підкреслено, що жіноче підприємництво в Україні демонструє зростання навіть в умовах війни. Жінки все активніше створюють нові компанії, виходять на міжнародні ринки, долучаються до експортної діяльності, розвивають виробництва, соціальні підприємства, сервісні бізнеси, креативні індустрії, технологічні рішення та продукти з високою доданою вартістю.
Програма форуму була побудована навколо кількох ключових тематичних блоків. Перша панельна дискусія була присвячена ролі жіночих бізнес-об’єднань, асоціацій, палат, клубів і міжнародних мереж у підтримці підприємиць. Учасниці говорили про те, що для розвитку жіночого бізнесу потрібні не лише окремі грантові чи навчальні програми, а стала інфраструктура підтримки: доступ до знань, менторства, партнерств, ринків, фінансових інструментів та міжнародних контактів.
Особливу увагу було приділено тому, як українські жіночі бізнес-організації можуть посилювати одна одну, формувати спільний порядок денний, взаємодіяти з міжнародними партнерами та ставати голосом жінок-підприємиць у діалозі з державою, донорами, фінансовими установами та європейськими бізнес-мережами.
Друга панель була сфокусована на програмах підтримки жіночого підприємництва, які реалізують міжнародні організації, донорські програми та партнери розвитку. Йшлося про можливості для українських компаній у сфері навчання, консультацій, грантової підтримки, підготовки до експорту, виходу на ринки ЄС, цифровізації, сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу.
Представники міжнародних партнерів говорили про те, що підтримка жінок-підприємиць має бути практичною, довгостроковою і прив’язаною до реальних бізнес-потреб. У центрі обговорення були не лише загальні питання жіночого лідерства, а й конкретні інструменти: як підготувати компанію до експорту, як оцінити готовність до міжнародного ринку, як адаптувати продукт до вимог ЄС, як працювати з регуляторними бар’єрами, сертифікацією, логістикою, фінансуванням та партнерськими каналами.
Третя панельна дискусія була присвячена практичному досвіду жінок-підприємиць: експорту, масштабуванню та виходу на ринки Європейського Союзу. Учасниці ділилися власними історіями зростання, помилками, викликами та рішеннями, які допомогли їм вийти за межі українського ринку. Серед ключових тем — адаптація бізнес-моделі, побудова довіри з іноземними партнерами, участь у міжнародних виставках, розвиток бренду, робота з дистриб’юторами, пошук фінансування та формування репутації українського продукту за кордоном.
Учасниці панелі наголошували, що український бізнес сьогодні експортує не лише товари чи послуги, а й нову якість підприємницького мислення: гнучкість, швидкість ухвалення рішень, здатність працювати в умовах невизначеності, відповідальність та високу внутрішню мотивацію. Саме ці риси роблять українські компанії конкурентними на міжнародних ринках.
Окремим фокусом форуму стала тема практичного продовження заходу. Міжнародний жіночий економічний форум 2026 не розглядається як одноразова подія. Його мета — стати платформою для системної підтримки жінок-підприємиць, які прагнуть масштабувати бізнес, виходити на зовнішні ринки та посилювати свою експортну спроможність.
У межах подальшої роботи після форуму буде відібрано 15 жінок-підприємиць, які отримають індивідуальні консультації з питань інтернаціоналізації бізнесу, експортної готовності, виходу на ринки ЄС, відповідності регуляторним вимогам, побудови міжнародної стратегії та практичних кроків для масштабування. Такий формат дозволить перетворити дискусії форуму на конкретні дорожні карти для розвитку українських women-led SMEs.
Загалом форум об’єднав підприємницьку, експертну, міжнародну та інституційну спільноту навколо спільного завдання — зробити жінок в українській економіці більш видимими, сильнішими, представленими у міжнародній торгівлі та краще інтегрованими у європейські й глобальні ланцюги створення вартості.
Міжнародний жіночий економічний форум 2026 засвідчив: українські жінки вже сьогодні є однією з ключових сил економічної стійкості країни. Вони створюють бізнеси, відкривають нові ринки, представляють Україну за кордоном, підтримують команди, інвестують у розвиток громад і формують нову культуру підприємництва — сміливу, відповідальну, відкриту до світу.
І саме тому головний меседж форуму прозвучав особливо чітко: сміливим — дорогу.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у межах 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю в столиці проведуть 24-годинний челендж для молодих кінематографістів, під час якого учасники створюватимуть короткометражні фільми в режимі обмеженого часу, повідомляє пресслужба фестивалю.
“Формат передбачає повний цикл виробництва за 24 години — від ідеї до фінального монтажу”, — зазначають організатори ініціативи.
Челендж стане частиною індустрійного напряму фестивалю та орієнтований насамперед на молодих режисерів, акторів і креативні команди, які працюють із відеоконтентом. Учасники об’єднуватимуться в групи та зніматимуть короткі роботи тривалістю до кількох хвилин, використовуючи доступні інструменти, зокрема мобільні пристрої.
Організатори очікують, що такий формат дозволить протестувати навички швидкого сторітелінгу, роботи в команді та ухвалення рішень у стресових умовах — що є критично важливим для сучасної кіно- та креативної індустрії.
Окрему увагу приділятимуть практичному досвіду: учасники не лише створюватимуть контент, а й презентуватимуть свої роботи професійній аудиторії фестивалю.
Подія відбудеться наприкінці серпня у Києві в межах програми кінофестивалю, який уже кілька років проходить у столиці.
Одеський міжнародний кінофестиваль є одним із ключових кінофорумів Східної Європи. Після початку повномасштабної війни подія тимчасово змінила локацію та проводиться в Києві, зберігаючи фокус на розвитку української кіноіндустрії та підтримці молодих авторів.
https://interfax.com.ua/news/culture/1164937.html
Українська група компаній Kormotech, виробник кормів для собак і котів, продовжує розвивати власну сонячну генерацію на виробництві у Прилбичах Львівській області, введення в експлуатацію наземної СЕС потужністю 366 кВт заплановано на травень, повідомили у пресслужбі компанії.
“Досвід провідних європейських виробників підтверджує: власна сонячна генерація на промислових об’єктах стає стандартом галузі. Kormotech цілеспрямовано рухається в цьому напрямі, наша стратегічна мета до 2028 року полягає в забезпеченні щонайменше 15% споживання електроенергії за рахунок власної генерації”, – повідомив головний енергетик Юрій Компричевський.
Як повідомлялось, 2 липня 2024 року Kormotech ввів в експлуатацію дахову сонячну електростанцію потужністю 383 кВт. 6 червня 2025 року станцію модернізували, після чого її потужність зросла до 442 кВт. Це дало змогу збільшити обсяги виробництва зеленої електроенергії.
Паралельно команда енергетиків Kormotech шукала зовнішнього інвестора для будівництва наземної сонячної електростанції. Із травня минулого року фахівці компанії опрацювали пропозиції від п’яти компаній. За результатами переговорів Kormotech уклав угоду із Ecotech Invest. За цією моделлю інвестор повністю фінансує будівництво станції, а підприємство купує вироблену електроенергію за попередньо погодженим тарифом.
Станом на зараз компанія завершує будівництво наземної СЕС потужністю 366 кВт, після її запуску загальна потужність сонячної генерації на виробництві у Прилбичах сягне 808 кВт.
За словами Компричевського, у сонячні літні дні в обідні години електростанції зможуть покривати до 50% миттєвого споживання заводу. У місячному вимірі частка власної зеленої електроенергії складатиме близько 13% від загального споживання, а у річному – близько 8%.
Kormotech – міжнародна сімейна компанія з українським корінням, заснована у 2003 році. Виробляє корми для котів і собак під ТМ Optimeal, Club 4 Paws, Delickcious, Мяу!, Гав!, My Love. Має виробничі потужності в Україні та ЄС, асортимент налічує понад 650 позицій. Продукція компанії представлена в 55 країнах світу як під власними торговими марками, так і під торговими марками компаній-партнерів.
Згідно з оприлюдненою інформацією, стратегічна мета компанії – до 2029 року увійти до топ-30 світових виробників кормів для тварин із річною виручкою EUR500 млн, з яких EUR300 млн планується забезпечити за рахунок європейських ринків.
Приватне акціонерне товариство “Карлсберг Україна” виплатить дивіденди на загальну суму 50,20 млн грн, повідомило підприємство в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Згідно з повідомленням, рішення про спрямування частини чистого прибутку за підсумками діяльності у 2025 році на виплату дивідендів прийняв єдиний акціонер компанії 4 травня 2026 року. Розмір виплат на одну акцію становить 0,0491 грн. Виплата здійснюватиметься у валюті EUR однією частиною в період з 19 травня по 4 листопада 2026 року. Перелік осіб, які мають право на отримання коштів, буде складено станом на 15 травня 2026 року.
У звіті про управління за 2025 рік компанія повідомила, що сплатила понад 3,20 млрд грн податків та зборів до бюджетів усіх рівнів. Загальний обсяг інвестицій у виробництво, інновації та безпеку з початку повномасштабного вторгнення перевищив 2,70 млрд грн.
За підсумками звітного року “Карлсберг Україна” утримує суттєві частки в ключових сегментах ринку: сидр – 54,94%, безалкогольне пиво – 41,64%, квас – 36,05% та алкогольне пиво – 30,05%. На ринку енергетичних напоїв частка компанії склала 5,62%. Експортна географія охоплювала 25 країн світу, зокрема Молдову, Німеччину, Чехію, Польщу та Китай.
Адаптація асортименту до нових трендів споживання супроводжувалася розвитком агропроєкту із дослідження нового сорту ячменю Null-LOX4G спільно з НУБіП України, що спрямований на підвищення якості продукції при одночасному зниженні енергоспоживання та викидів CO2. Крім того, у 2025 році виробник випустив низку інноваційних продуктів, серед яких енергетики Battery зі смаком персикового лимонаду та безалкогольний “Квас Тарас Пряний”.
Водночас єдиний акціонер товариства 28 квітня 2026 року (рішення № 3/2026) надав попередню згоду на вчинення значних правочинів протягом одного року загальною граничною сукупною вартістю 79,60 млрд грн. Ці кошти будуть спрямовані на забезпечення операційної діяльності підприємства. Найбільшу частку до 40,0 млрд грн (264,64% від активів) передбачено на договори з торговельними мережами та дистриб’юторами для реалізації і просування продукції. Значний обсяг коштів акціонер погодив на закупівлю пакувальних матеріалів: до 8,50 млрд грн на алюмінієву банку та кришку, до 3,60 млрд грн на скляну пляшку та до 3,0 млрд грн на ПЕТ-преформу. На закупівлю сировини та іншої тари закладено до 4,0 млрд грн.
Ліміти також включають можливість розміщення вільних коштів на депозитах у сумі до 8,0 млрд грн або еквівалент у валюті. На оплату енергоносіїв (газ, електроенергія), рекламні заходи та ліцензійні платежі виділено по 3,0 млрд грн на кожен напрям. Фінансування закупівлі обладнання, запчастин та ремонтних робіт погоджено в обсязі до 2,0 млрд грн, а на перевезення та транспортно-експедиційні послуги спрямують до 1,50 млрд грн.
За даними сервісу Opendatabot, за підсумками 2025 року компанія скоротила дохід на 2,6% порівняно з 2024 роком – до 12,167 млрд грн, а чистий прибуток зменшився на 17,1% – до 1,807 млрд грн. При цьому активи виробника зросли на 9,2% – до 15,114 млрд грн, тоді як боргові зобов’язання скоротилися на 5,7% – до 4,82 млрд грн.
Як повідомлялося, у квітні 2026 року новим власником 100% голосуючих акцій ПрАТ “Карлсберг Україна” стала шведська Carlsberg Sverige AB, до якої в результаті злиття перейшов пакет попереднього акціонера Baltic Beverages Invest Aktiebolag.
ПрАТ “Карлсберг Україна” є частиною Carlsberg Group і володіє трьома пивоварнями в Запоріжжі, Києві та Львові. До портфеля брендів входять “Львівське”, Carlsberg, Kronenbourg 1664, “Квас Тарас”, Somersby, Battery та інші.
Оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком” у 2025 році збільшив чистий дохід на 3,5% порівняно з 2024 роком – до 4,16 млрд грн, йдеться в окремому річному звіті компанії.
Згідно з ним, інші операційні доходи у минулому році зросли в 1,6 раза порівняно з показниками 2024 року – до 1,20 млрд грн, а загалом доходи компанії за рік становили 5,40 млрд грн, що на 5% бiльше, нiж за позаминулий рік.
Зазначається, що операційний прибуток (EBITDA) у 2025 році зрiс майже на 29% – до 1,20 млрд грн, хоча за підсумками року компанія отримала чистий збиток близько 365 млн грн, що зумовлено переоцiнкою справедливої вартостi довгострокової дебiторської заборгованостi.
“Укртелеком”, відповідно до звіту, протягом 2025 року проклав 4,5 тис. км волоконно-оптичного кабелю, зокрема й у прифронтових населених пунктах. Загальна протяжнiсть оптичної мережi досягла майже 93 тис. км та 3,4 млн домогосподарств.
Кiлькiсть пiдключень до оптичної мережi зростає в усiх сегментах, а частка користувачiв оптичного iнтернету перевищила 80% вiд загальної абонентської бази iнтернет-користувачiв компанiї, йдеться у документі.
Зазначається, що дохiд вiд надання послуг оптичного iнтернету за 2025 рiк зрiс на 12%, а NPS нових оптичних В2С клiєнтiв “Укртелеком” на кiнець 2025 року становить майже 75%.
Крім того, в рамках програми “Зона оптичної iнфраструктури” (ЗОI) за 2025 року збудовано оптичне покриття загальним обсягом 70,7 тис. Homepassеs.
Як повідомляється, з 1 сiчня 2026 року компанія впровадила новий стандарт швидкостi для домогосподарств, пiдключених до GPON мережi по всiй країнi, – до 1 Гбiт/с. Таким чином, абоненти отримали можливiсть користуватися гiгабiтним iнтернетом незалежно вiд дiючого тарифного плану та “за замовчуванням”.
Наголошується, що у 2025 році “Укртелеком” сплатив до бюджетiв усiх рiвнiв майже 1,6 млрд грн податкiв i зборiв, що на 17% бiльше, нiж у 2024 році.
Активи компанії станом на кінець року становили 13,82 млрд грн, що на 0,80 млрд грн бiльше, нiж на початок року.
В компанії також повідомили, що поточнi та довгостроковi зобов’язання і забезпечення за 2025 рiк зменшились на 408 млн грн, а обсяг капiтальних iнвестицiй скоротився на 11% – до 462 млн грн.
Серед інших важливих подій минулого року оператор фіксованого зв’язку виділив той факт, що він став першою українською компанiєю – членом Connect Europe, що об’єднує провiдних операторiв електронних комунiкацiй Європи.
Щодо основних планів, то йдеться про масштабування та модернізацію телекомунікаційної мережі, будiвництво нових сучасних волоконно-оптичних мереж, модернiзацiю iснуючої телеком мережi.
Серед інших планів – розвиток сумiжних та додаткових напрямкiв бiзнесу, куди входить партнерство з YASNO: лiдогенерацiя проєктiв установлення сонячних електростанцiй (СЕС), продаж обладнання “Розумний Watt” та E-Mobility, продаж та оренда IPv4-адрес, а також розвиток бізнес-процесів та IТ-систем.
