Україна близька до досягнення угоди з Міжнародним валютним фондом, щоб отримати наступну виплату в розмірі $900 млн із кредиту в $15,6 млрд, що стане стимулом для бюджету країни, зруйнованого війною, і вотумом довіри, оскільки допомога США залишається нестійкою, повідомляє в середу агентство Bloomberg.
За інформацією агентства, Україна розраховує досягти угоди зі співробітниками МВФ уже в четвер, за словами чиновників, обізнаних із перебігом переговорів, які попросили не називати їхніх імен, оскільки угоду ще не завершено. Угода має бути ратифікована виконавчою радою фонду, що майже завжди відбувається без проблем.
Група співробітників МВФ під керівництвом глави місії Гевіна Грея, яка оцінювала, чи виконала Україна умови для отримання кредиту, має завершити свою роботу і зробити заяву в четвер у Вашингтоні, повідомили чиновники. За словами одного з чиновників, після цього може знадобитися ще кілька днів на доопрацювання угоди на рівні персоналу, інформує Bloomberg.
Як повідомлялося раніше, місія МВФ і представники влади України провели у Варшаві та он-лайн переговори щодо третього перегляду програми розширеного фінансування EFF. Чотирирічна програма EFF була затверджена 31 березня 2023 року. Перший транш $2,7 млрд виділено на початку квітня, другий і третій у розмірі SDR664 млн (приблизно $881-890 млн за тодішнім курсом) – на початку липня і в середині грудня.
Плановий графік програми передбачає виділення Україні ще одного траншу наприкінці лютого 2024 року за підсумками третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець грудня 2023 року. На 2024 рік передбачено ще три транші: SDR1,670 млрд ($2,226 млрд) у середині червня, потім по SDR835 млн ($1113 млн) на початку вересня і грудня. На 2025 рік заплановано два транші: по SDR684 млн ($912 млн) на початку березня і наприкінці серпня, після чого планують ще три останні транші по SDR966 млн ($1,288 млрд).
Прогноз динаміки зміни ВВП у % на 2022-2025 рік відносно попереднього періоду
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Рада ЄС оголосила в середу, що Комітет постійних представників (Coreper) країн Євросоюзу погодив переговорний мандат ради щодо продовження ще на рік призупинення імпортних мит і квот на український і молдовський експорт до ЄС.
“Погоджуючись відновити ці заходи, ми демонструємо нашу незмінну підтримку Україні та Молдові, одночасно захищаючи внутрішній ринок від надмірного збільшення імпорту деяких чутливих сільськогосподарських продуктів”, – прокоментувала цю домовленість постпредів голова МЗС Бельгії, яка головує у Раді ЄС, Аджа Лябіб.
У комюніке ради пояснюється, що дві законодавчі пропозиції, які держави-члени обговорюватимуть із Європейським парламентом, спрямовані на подовження призупинення імпортних мит і квот ще на рік: із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року для України та із 25 липня 2024 року до 24 липня 2025 року для Молдови – за умови “одночасного посилення захисту чутливих сільськогосподарських продуктів через зміцнення захисних заходів”, які вже включені до відповідного чинного регламенту.
У Брюсселі пояснюють, що “відновивши ці заходи, ЄС продовжить підтримувати та стимулювати торговельні потоки з України до ЄС та решти світу, а також сприятиме створенню умов для розширення економічних і торговельних відносин, що ведуть до поступової інтеграції України у внутрішню структуру ЄС”.
Що стосується Молдови, ці заходи покликані “допомогти зберегти умови, необхідні для того, щоб Молдова могла продовжувати свої торговельні відносини з ЄС і з рештою світу через ЄС”, повідомили в Раді Євросоюзу.
ПрАТ “Славгородський арматурний завод” (САЗ, Дніпропетровська обл.) завершив 2023 рік із чистим прибутком 18,93 млн грн, що перевищило аналогічний показник 2022 року більш ніж у чотири рази.
Згідно з оприлюдненим оголошенням про проведення 22 березня загальних зборів акціонерів САЗ за підсумками минулого року, питання про розподіл отриманого прибутку внесено до порядку денного.
Проектом рішення зборів з цього питання прибуток передбачається залишити в розпорядженні товариства “для використання його в статутних цілях”. Дивіденди нараховувати і виплачувати не планується.
За інформацією до оголошення, на початок 2024 року нерозподілений прибуток компанії становив 20,35 млн грн (роком раніше – 1,42 млн грн).
САЗ вдалося за рік скоротити поточні зобов’язання у 2,1 раза – до 25,89 млн грн, довгострокові не з’явилися. Вартість активів компанії скоротилася на 16,8% до 46,83 млн грн, зокрема за рахунок зниження сумарної дебіторської заборгованості на 46% до 7,1 млн грн.
До порядку денного зборів також внесено питання звіту наглядової ради, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності, затвердження звіту аудиторської компанії АФ “Фінансист”, внесення змін до статуту.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, у власності ПрАТ “Промарматура” (Дніпро) перебуває 53,5661% ПрАТ “САЗ”, ПрАТ “Міжгалузева база комплектації “Загальномашконтракт” – 22,0307%.
Власниками АТ “Промарматура”, що спеціалізується на виробництві гідравлічного і пневматичного обладнання, виступають його директор і голова наглядової ради САЗ Ігор Межебовський та Олександр Челядін (по 50% акцій). У 2022 році підприємство отримало 155 млн грн чистого доходу.
Статутний капітал ПрАТ “САЗ” – 0,045 млн грн, номінальна вартість акції – 0,25 грн.
За інформацією на сайті, на зборах 15 грудня 2023 року акціонери вирішили збільшити статутний капітал АТ “САЗ” на 1,375 млн грн завдяки розміщенню акцій додаткової емісії (без публічної пропозиції).
Славгородський арматурний завод засновано 1926 року як підприємство з випуску чавунних вентилів. Нині спеціалізується на випуску сталевої трубопровідної апаратури (перекривної, регулювальної, конденсатовідвідників) і комплектуванні її фланцями. Також випускає пристосування для кріплення гірничих виробок у вугільних шахтах, поковки і штампування для деталей авто- і сільгосптехніки.
Згідно зі звітністю компанії за 2022 рік, її чистий прибуток склав
Більшість опитаних українських біженців і внутрішньо переміщених осіб (65% і 72% відповідно) все ще висловлюють бажання одного дня повернутися додому, проте їхня частка знизилася.
Про це свідчить дослідження Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) “Життя в очікуванні: Наміри та перспективи біженців, біженців-репатріантів і ВПО з України”, підсумки якого опубліковано на сайті.
Згідно з даними ООН, частка біженців, які планують або сподіваються повернутися в Україну в майбутньому, зменшилася порівняно з минулим роком (з 77 до 65%), натомість зросла частка тих, хто не визначився щодо повернення (з 18 до 24%), а також тих, хто не має надії повернутися (з 5 до 11%). Аналогічна тенденція спостерігається і серед внутрішньо переміщених осіб.
Як зазначається в повідомленні за підсумками дослідження, опитані переселенці переважно називали небезпеку в Україні основним фактором, що гальмує їхнє повернення. Іншими проблемами були відсутність економічних можливостей і житла. Значна частина опитаних українських біженців (близько 59%) вказали, що вони можуть бути змушені повернутися додому, якщо й надалі стикатимуться з проблемами в країнах перебування, здебільшого пов’язаними з можливостями роботи та юридичним статусом.
Зазначається також, що зараз дедалі більше біженців здійснюють короткотермінові візити в Україну – майже 50% порівняно з 39% торік, здебільшого для відвідання членів сім’ї, але також для перевірки своєї власності.
В ООН вважають, що такі візити врешті-решт можуть сприяти повністю обґрунтованим рішенням про довгострокове повернення, коли цьому сприятимуть умови.
В ООН нагадують, що наразі майже 6,5 мільйона біженців з України шукають притулку в усьому світі та майже 3,7 мільйона осіб залишаються вимушено переміщеними всередині країни.
Звіт УВКБ ООН ґрунтується на інтерв’ю, проведених у січні-лютому 2024 року з майже 4 000 домогосподарств біженців у Європі, 4 800 домогосподарств внутрішньо переміщених осіб в Україні та близько 1 100 домогосподарств біженців, що повертаються до України (загальна вибірка складає понад 9 900 домогосподарств).
Прессекретар президента України Сергій Нікіфоров анонсував на 25 лютого велику конференцію з питань майбутнього шляху України, у якій візьмуть участь “усі топ-спікери від влади, військово-політичне керівництво, прем’єр-міністр”
“25 лютого ми готуємо щось особливе. Це буде конференція, чесна розмова про наш шлях далі, наш шлях у 2024 році. Будуть усі топ-спікери від влади, військово-політичне керівництво, прем’єр-міністр, голова Верховної ради, СБУ, ГУР, Мінстратегпром. Буде перша леді, буде Мінінфраструктури, Офіс президента і, звичайно, сам президент”, – повідомив прессекретар президента Сергій Нікіфоров в ефірі загальнонаціонального телемарафону в середу ввечері.
“Це буде чесна розмова про наш шлях далі, наш шлях у 2024 році”, – сказав Нікіфоров.
Він повідомив, що “говоритимемо про різні аспекти майбутнього України, зокрема про майбутнє армії та її розвиток, про впровадження сучасних технологій, про нашу інтеграцію в ЄС і НАТО, про те, що вже зроблено, про гарантії безпеки. Будемо говорити про ментальне і фізичне здоров’я. Будемо говорити про підтримку бізнесу. Про багато аспектів життя країни…”
“За результатами цієї конференції президент України візьме слово і проведе свою прес-конференцію. Він окреслить своє бачення окреслених тем і відповість на основні запитання”, – додав Нікіфоров.
