Найбільший оператор автобусних перевезень у Європі FlixBus напередодні зимових свят запускає три додаткові міжнародні маршрути з України до Німеччини.
Як повідомила пресслужба оператора в понеділок, рейси виконуватимуться в напрямках Івано-Франківськ – Берлін, Чернігів – Кельн і Одеса – Бремен.
«FlixBus відкриває нові маршрути до Німеччини, щоб допомогти ще більшій кількості українців возз’єднатися зі своїми сім’ями під час Різдва та зимових свят. За оцінками, у Німеччині проживає до 1,65 мільйона українців, для яких ці маршрути створюють можливість зручно та комфортно дістатися до близьких. Для багатьох це більше, ніж просто подорож. FlixBus прагне зробити ці зустрічі доступнішими, особливо в такий важливий період року», – йдеться в повідомленні прес-служби оператора.
Перший рейс за маршрутом Одеса – Умань – Вінниця – Хмельницький – Тернопіль – Львів – Берлін – Гамбург – Гамбург – Бремен заплановано на 10 грудня з Одеси. Відправлення відбуватимуться у вівторок, середу та суботу. У зворотному напрямку автобус курсуватиме в понеділок, четвер і суботу.
Рейс Чернігів – Київ – Житомир – Рівне – Львів – Берлін – Магдебург – Ганновер – Дортмунд – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Аеропорт Кельн-Бонн вирушить уперше 16 грудня. Як повідомляється, він є ще одним зручним варіантом подорожі до Кельна, зокрема до аеропорту Кельн-Бонн. Автобус відправлятиметься в понеділок, середу та п’ятницю. У зворотному напрямку автобус відправлятиметься у середу, п’ятницю та неділю.
Рейс Івано-Франківськ – Львів – Жешув – Кельце – Лодзь – Познань – Берлін вирушатиме двічі на тиждень: у четвер і неділю, у зворотному напрямку – у понеділок і п’ятницю.
З 1 листопада FlixBus також запустив новий маршрут із Києва до Мюнхена. Лінія дає змогу пасажирам легко пересідати на рейси до Італії, Франції, Хорватії та інших європейських країн.
Компанія забезпечує пряме сполучення між 29 містами Німеччини та 11 містами України. FlixBus має вже 28 прямих автобусних рейсів між Україною та 8 країнами ЄС. Дев’ять рейсів з’єднують Україну з європейськими аеропортами.
Реєстрації в Україні електромобілів (нових і старих) у листопаді становили 3,742 тис. од., що на 13% менше, ніж у листопаді минулого року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Водночас порівняно з жовтнем поточного року попит знизився на 12,5%.
Як повідомлялося, в серпні-2024 на хвилі чуток про введення 15%-го військового збору з покупців авто попит на електромобілі зріс на 68% до серпня-2023 – до 6,445 тис. од.
Однак уже у вересні цей ринок перейшов до невеликої негативної динаміки, яка прискорилася в наступні два місяці.
За даними “Укравтопрому”, у листопаді скоротилася і частка нових машин у реєстраціях – до 18% проти 19% у листопаді-2023 і 21% у жовтні поточного.
Основну масу зареєстрованих за минулий місяць електромобілів традиційно становили легкові – 3,597 тис. од. (нових – 669 од., старих – 2,928 тис. од.), а серед 145 комерційних новими були тільки 18 авто.
Лідерську п’ятірку нових електрокарів листопада очолила Honda M-NV з падінням реєстрацій до жовтня поточного року майже вдвічі – до 99 од., далі йдуть BYD Song Plus (з приростом на 12 машин) – 86 од.; Zeekr 001 – 73 од.; Volkswagen ID.4 – 71 од.; Audi Q4 e-tron – 35 од.
Найпопулярнішу п’ятірку старих склали Nissan Leaf – 384 од.; Tesla Model 3 – 301 од.; Tesla Model Y – 298 од.; Hyundai Kona – 194 од. і KIA Niro EV – 156 од.
Загалом у січні-жовтні 2024 року першу реєстрацію в Україні пройшло майже 48 тис. од. автотранспорту на акумуляторних джерелах живлення (на 45,5% більше, ніж роком раніше), з них: 20% нові та 80% б/в.
Як повідомлялося, за 2023 рік, за даними “Укравтопрому”, реєстрації нових і старих електрокарів в Україні зросли в 2,8 раза – до 37,6 тис., на частку нових припало 20% проти 17% роком раніше.
Українське дунайське пароплавство виставило на продаж шість суховантажів, повідомив гендиректор компанії Дмитро Москаленко.
Приймання заявок від охочих узяти участь в аукціоні розпочато на майданчику zakupivli.pro 5 грудня, і триватиме до 12 грудня. Усі шість суден виставляються єдиним лотом. Його ціна – 440,68 млн грн (без ПДВ).
“УДП починає реалізацію морського флоту. Болісне, але єдино правильне рішення. Ключовий сегмент УДП – вантажні річкові перевезення. Ми маємо позбутися збиткових непрофільних активів і спрямувати ресурси на модернізацію річкового флоту. Саме в сегменті вантажних річкових перевезень у пароплавства є перспективи розвитку”, – написав Москаленко у фейсбуці у п’ятницю.
За його словами, судновласників, найімовірніше, зацікавлять відремонтовані “Вилково” та “Izmail”, з документами, готові до роботи.
“Однак важливо, щоб покупця знайшли також “Татарбунари”, “Виана ду Каштело”, “Килия” та “Рени”, які вже багато років перебувають у відстої”, – зазначив гендиректор УДП.
За словами Москаленка, минулого року УДП почало відновлювати морський флот.
“Під час блокування портів Одеси уряд поставив завдання забезпечити вивезення агропродукції з Дунайських портів. За торішніх фрахтових ставок відновлення флоту було вигідною інвестицією з коротким терміном окупності. Але після зняття блокади з портів Одеси фрахтові ставки впали в кілька разів. Дунайські порти спорожніли. І подальша тенденція невтішна”, – повідомив він.
За словами гендиректора УДП, низка приватних компаній працюють і за низьких ставок, оскільки “оптимізують податки, оперують сотнями одиниць флоту різного тоннажу, працюють у різних сегментах, на різних ринках із гарантованим зворотним завантаженням суден”.
“Ми – державна компанія, яка сумлінно сплачує всі податки. У таких нерівних умовах, маючи робочий флот у два невеликих морських судна (решта чотири в неробочому стані), конкурувати майже неможливо”, – наголосив Москаленко.
Він зазначив, що УДП опрацьовувало всі можливі варіанти: розглядали пропозиції щодо передачі суден у тайм-чартер. Однак дохід від чартеру не буде перекривати майбутні витрати на обслуговування і ремонт суден. Проєкт міг стати свідомо збитковим для держави.
“Вічно тримати судна у відстої також не варіант. Утримання флоту – значні щомісячні витрати. Нашим суднам понад 30 років, тож за деякий час доведеться знову витрачатися на продовження терміну дії документів”, – резюмував Москаленко, зазначивши, що рішення реалізувати флот підтримано акціонером – Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Українські металургійні підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили виробництво чавуну – на 19,8%, до 6,524 млн тонн.
У листопаді було вироблено 542,9 тис. тонн чавуну, тоді як у попередньому місяці – 624,9 тис. тонн чавуну. Як повідомлялося, Україна у 2023 році знизила виплавку чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна у 2022 році скоротила виробництво чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн. За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року).
Туреччина за підсумками листопада 2024 року обійшла незмінного лідера, Іспанію, в імпорті української кукурудзи, повідомив народний депутат, член комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук у фейсбуці.
“У фізичній вазі показники значні – 2,5 млн тонн експорту в листопаді, з них 620 тис. тонн купила Туреччина”, – написав він.
Депутат зазначив, що в листопаді загалом було експортовано агропродукції на $2,3 млрд, із них кукурудзи – лише $512 млн.
Як повідомлялося, Туреччина 10 жовтня 2024 року запровадила квоти на імпорт 1 млн тонн кукурудзи і знизила мито до 5% до кінця грудня 2024 року.
Згідно з інформацією об’єднання «Укрметалургпром», українські металургійні підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили виплавку сталі на 23,1% – до 7,028 млн тонн.
У листопаді було вироблено 540,8 тис. тонн сталі, тоді як у попередньому місяці – 603,8 тис. тонн сталі.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн. Україна у 2022 році скоротила виробництво сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн. За 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі (103,6%).
