Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 01.06.2025
Open4Business.com.ua
Річка Ганг переживає найсильнішу кризу за останні 1300 років, що може спричинити масштабні соціально-економічні наслідки та загострити відносини Індії з Пакистаном через питання розподілу водних ресурсів, пише Phys.org із посиланням на дослідження, опубліковане у Proceedings of the National Academy of Sciences.
Вчені з Індійського технологічного інституту Гандінагара та Університету Аризони встановили, що сучасне висихання Гангу з 1991 по 2020 рік на 76% сильніше, ніж попередня найгірша посуха у XVI столітті. Річка стала загалом сухішою, посухи трапляються частіше і тривають довше.
Головна причина — антропогенний вплив, зокрема потепління Індійського океану та забруднення атмосфери аерозолями від промисловості й транспорту, що послаблюють літній мусон.
Для реконструкції течії за 1300 років (700–2012 рр. н.е.) науковці використали дані кільців дерев із Monsoon Asia Drought Atlas, поєднавши їх із сучасними спостереженнями та перевіривши на основі задокументованих посух і голодів.
Ганг — ключове джерело питної води, сільського господарства та промисловості для понад 600 млн мешканців Індії. Поглиблення водної кризи може напряму вплинути на відносини Індії та Пакистану, оскільки країни вже мають давні суперечки щодо розподілу стоків річок у межах Індуської водної угоди 1960 року.
Пакистан неодноразово заявляв про загрози своєму водопостачанню через індійські гідроенергетичні проєкти. Поглиблення дефіциту Гангу та пов’язані з цим зміни в басейнах інших річок можуть створити нові осередки напруженості між країнами.
Автори дослідження закликають:
удосконалити кліматичне моделювання, щоб врахувати регіональний вплив людської діяльності,
розробити нові адаптивні стратегії управління водними ресурсами, аби уникнути масштабного дефіциту.
Річка Ганг історично відіграє не лише економічну, а й культурно-релігійну роль у Південній Азії. Водночас доступ до водних ресурсів у регіоні вже є предметом геополітичної конкуренції. Посилення кліматичних ризиків може зробити це питання ще одним фактором протистояння між Індією та Пакистаном.
Середня вартість оренди однокімнатної квартири в Києві склала €615, випливає з рейтингу орендних цін на житло в Європі.
У десятку найдорожчих міст увійшли Монако (€6 500), Лондон (€2 797), Цюрих (€2 570), Рейк’явік (€2 160) і Дублін (€1 997). Ці мегаполіси залишаються недоступними для більшості орендарів, а вартість оренди порівнянна з місячним доходом середньостатистичного жителя.
Найдоступніше житло серед європейських столиць пропонують Скоп’є (€250) і Сараєво (€271). У цих містах ринок оренди залишається малоспекулятивним і визначається локальними доходами.
Київ опинився серед країн з відносно низькою вартістю оренди — €615. Це нижче, ніж у Белграді (€750), Варшаві (€880) і Празі (€922), але вище, ніж у Таллінні (€600), Загребі (€570) або Софії (€550). Експерти відзначають, що при збереженні військового ризику і відтоку населення попит на оренду залишається обмеженим, що стримує зростання цін.
Дослідження базується на даних найбільших європейських порталів нерухомості та оновлюється кожні півроку. Методологія враховує медіанну вартість оренди квартир у центрі та на периферії міст. Рейтинг широко використовується інвесторами та аналітиками для оцінки інвестиційної привабливості ринків житла та рівня доступності оренди для населення.
Онлайн-магазин електроніки та побутової техніки Rozetka в партнерстві з Unex Bank та платіжною системою Mastercard випустив власну кредитну картку з лімітом 200 тис. грн.
Згідно з інформацією на сайті компанії, картка доступна громадянам України старше 18 років. Після оформлення на сайті платформи користувачу будуть доступні додаткові ексклюзивні низькі ціни на товари Rozetka, навіть на акційні товари, бонуси, знижки, кредитний ліміт до 200 тис. грн, можливість використання ліміту для покупок на Rozetka, оплати частинами та звичайних транзакцій.
Зазначено, що пільговий період доступний до 62 днів (0,0001%), поза пільговим періодом ставка становитиме 4,334% на місяць. Реальна річна процентна ставка – 54,77%
Розстрочка доступна до 24 місяців, а також можна проводити повний контроль витрат і платежів у застосунку Rozetka.
Плата за обслуговування картки не зніматиметься, проте для її створення Unex Bank відкриватиме окремий рахунок.
Онлайн-магазин електроніки та побутової техніки Rozetka заснований 2005 року в Києві Владиславом та Іриною Чечоткіними, пізніше співвласником компанії став фонд під управлінням Horizon Capital. Компанія на сьогодні трансформувалася в мультикатегорійний онлайн-маркетплейс, але також розвиває мережу власних магазинів. Станом на 1 серпня 2025 року мережа налічує 549 магазинів у 166 містах.
Обсяг вантажних перевезень за січень-серпень 2025 року склав 208,9 млн тонн, що на 11,3% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, тоді як за підсумками січня-липня падіння становило 12,6%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) на сайті.
Згідно з її даними, лідером за обсягом перевезення вантажів залишається залізничний транспорт – 106,9 млн тонн, що на 9,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Вантажообіг залізничним транспортом склав за звітний період 67,70 млрд тонна*км, що на 11,8% менше за такий же період 2024 року.
Автомобільний транспорт за вісім місяців цього року, за даними Держстата, перевіз 77,4 млн тонн вантажів, що на 9,3% менше ніж за 8 місяців у 2024 році.
Перевезення вантажів водним транспортом за січень-серпень 2025 року склали лише 0,6 млн тонн, або 53,3% від обсягу січня-серпня 2024 року.
Дані щодо вантажоперевезень трубопровідним та залізничним транспортом під час воєнного стану не розголошуються.
Як повідомлялося, обсяг вантажних перевезень у 2024 року зріс на 7,8%, а вантажообіг – на 13%, до 184,58 млрд тонна/км.
На початку цього року падіння вантажних перевезень в Україні прискорювалося й за результатами чотирьох місяців досягло 18,5%, у тому числі на залізничному транспорті на 21,3%, але з того часу падіння щомісяця сповільнюється.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” скоротив чисельність персоналу втричі, залишив чотири напрямки роботи, орієнтується на впровадження нових цифрових сервісів і технологій і планує повернути свою довоєнну частку в експорті Україною зерна 10%, збільшивши цього року експорт до 4 млн тонн з 2,5 млн тон торік, заявив власник і СЕО компанії Андрій Вадатурський.
“До війни в компанії працювало 6 тисяч людей. Коли я чекав (на переїзд базового колективу з Миколаєва до Києва – ІФ-У), то працювало 4 тисячі. Зараз трошки менше 2 тисяч. Це – шлях оптимізації і автоматизації цифр. Коли запитують, “що у вас помінялося”, відповідаю, що все – вся бізнес-модель помінялася”, – сказав він на конференції Forbes Agro 2025 у Києві у п`ятницю.
Вадатурський зазначив, що “Нібулон” має наразі чотири основних напрямки бізнесу: агровиробництво, логістична компанія, трейдинг і діджиталізація.
За його інформацією, “Нібулон” розвиває агровиробництво на трохи більше ніж 50 тис. га, тоді як до війни агрохолдинг працював на 82 тис. га. Його втрачені сільгоспугіддя знаходяться в Луганській і Харківській областях. Крім того, до війни зернотрейдер володів 28 елеваторами, 5 із яких втрачено, а 13 заблоковані. Логістична компанія “Нібулону” оперує наразі 167 одиницями автотранспорту та 200 вагонами-зерновозами.
Агрохолдинг вирощує зараз самостійно, за словами власника компанії, приблизно 300 тис. тонн зерна. Проте 2024 року “Нібулон” зміг експортувати 2,5 млн тонн зерна, а 2025 року планує поставити на зовнішні ринки до 4 млн тонн.
“Не секрет, що “Нібулон” входив у війну з кредитами в $530 млн. Наразі у нас підтверджено збитків на $440 млн, в які, крім втрат землі та елеваторів, входять втрата порядка 140 тис. тонн зерна”, – зауважив Вадатурський і додав, що за три роки війни агрохолдинг зміг заробити $250 млн і повернути $160 млн боргів банкам.
Він запевнив, що “Нібулон” 2025 року має намір продовжити обслуговувати кредити, незважаючи на те, що 68% його активів наразі не працює.
Вадатурський пояснив, що під час війни “Нібулон” робитиме ставку на ефективність своїх бізнесів, розвиток їх вшир і вертикальну інтеграцію. При цьому основним критерієм будуть ефективність і “обезжирювання за рахунок вилучення всіх неефективних складових”. Крім того, зернотрейдер робитиме ставку на впровадження нових технологій, цифровізації та штучного інтелекту.
“Ми закладаємо порядка $60-80 млн EBITDA, щоб мати змогу повернути всі кредити. Для цього робимо все, щоб збільшити кількість зерна, яке проходить через нашу систему. І ми маємо амбіцію повернути нашу довоєнну частку експорту, яка складала порядка 10-12% всього експорту зернових Україною, надаючи більш конкурентні сервіси, ніж до війни, і заробляти за рахунок впровадження технологій і підвищення ефективності”, – резюмував власник агрохолдинга.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції та поставив на зовнішні ринки рекордні обсяги у серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн та у другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
