Київський навчальний центр Experts Club у співпраці з Art Gallery Universe цієї суботи відкриває виставку, що виходить за рамки звичного розуміння мистецтва, наближаючись до терапії та відновлення. “Відновлення життя: проект мистецтво та реабілітація” – це серія робіт, створених сучасними українськими митцями Ігорем Мошковим та Е-Людимирою Світлою, які через живопис передають глибокі емоційні стани та шляхи їх переосмислення та подолання.
“Кожна картина у нашій виставці – це не просто зображення, це діалог між художником та відвідувачем, що допомагає віднайти внутрішню гармонію та мир. Ми створюємо простір, де мистецтво стає інструментом психологічного відновлення тих, хто зіткнувся з випробуваннями”, – говорить Максим Уракін, засновник Experts Club.
“Для мене кожен мазок – це крок до осмислення та зцілення. Мої роботи – це історії, які я хочу розповісти, і я вірю, що вони можуть допомогти іншим знайти свій шлях до внутрішнього світла”, – в свою чергу зазначила Е-Людимира Світла.
Виставка пропонує непересічний досвід, що об’єднує арт-терапію та мистецтво, надаючи відвідувачам можливість не лише насолодитися живописом, але й відкрити для себе новий інструмент у боротьбі з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) та його наслідками. Проект зосереджується на підтримці духовного здоров’я та психічного відновлення через мистецький вираз, створюючи безпечний простір для особистісного зростання та самовираження.
“Відновлення життя” відображає справжню силу художнього символізму, що полягає не тільки в естетичному задоволенні, але й у його здатності зцілювати та об’єднувати людей навколо мистецтва.
Адреса проведення заходу: Київ, вулиця Василя Тютюнника, 51/1А, офіс 112.
Початок – 17 лютого 2024 року о 15:00.
Кількість учасників заходу обмежена. З питань акредитації ЗМІ звертатись на e-mail fam@experts.news до 23-00 16.02.2024.
ART_GALLERY_UNIVERSE, EXPERTS_CLUB, URAKIN, Е_ЛЮДИМИРА_СВІТЛА
Найбільший інтернет-провайдер України за кількістю абонентів Київстар продовжує убезпечувати послугу «Домашній Інтернет» на випадок відключень електроенергії. Протягом 2023 року компанія інвестувала понад 200 млн грн у забезпечення «Домашнього Інтернету» джерелами безперебійного живлення. До кінця лютого 2024 року інвестує ще додатково 50–70 млн грн. Також провайдер продовжує активно запускати інтернет за технологію GPON у різних містах України.
Співробітники Київстар почали підключати мережу «Домашнього Інтернету» до джерел безперебійного живлення (далі – ДБЖ) ще в жовтні 2022 року та продовжать цю роботу, аби забезпечити 700 тис. абонентів доступом до інтернету навіть за умов відключення електроживлення. Завдяки цій модернізації мережа «Домашнього Інтернету» зможе працювати за відсутності енергоживлення до 5-ти годин.
Загалом користувачі послуги будуть забезпечені обладнанням для безперебійної роботи в 44 містах України. Всього ж провайдер планує «охопити» понад 22,3 тис. адрес, де будуть встановлені ДБЖ. Для цього по всій Україні працюють 180 фахівців, які залучені до процесу встановлення, перевірки та тестування обладнання.
Також Київстар наприкінці 2023 року почав підключати інтернет за технологією GPON. У 2024 році компанія планує здійснити часткову модернізацію та заміну наявних технологій на GPON у деяких містах. Така технологія підключення є більш енергоощадною.
«В умовах коротко- та середньострокових відключень GPON може довше забезпечувати споживача доступом до інтернету, в тому числі й завдяки тому, що ми вибудовуємо лінії від базових станцій, на яких встановлені пересувні дизель-генератори. І допоки у нас буде людський ресурс і змога подавати паливо та комплектуючі, забезпечуючи роботу генератора на базовій станції, у користувачів, підключених за GPON-технологією, буде зберігатись інтернет-сигнал», – прокоментував керівник департаменту фіксованого зв’язку Сергій Сухорук.
Довідка про Київстар
Київстар – найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на вересень 2023 року обслуговував понад 24 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього Інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар допомагає абонентам, суспільству та країні долати складнощі воєнного часу. Від початку повномасштабної війни компанія виділила понад 1,4 млрд грн допомоги на гуманітарні потреби ЗСУ, суспільства, абонентів. Єдиний акціонер Київстару – міжнародна Група VEON (штаб-квартира в Нідерландах). Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 25 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією.
Гірничорудні підприємства України в січні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 3,36 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3 млн 115,839 тис. тонн із 927,433 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 2,7 раза – до $295,989 млн зі 110,857 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (48,05% поставок у грошовому виразі), Словаччини (13,65%) і Польщі (10,48%).
В Україну минулого місяця було імпортовано ЗРС на $7 тис. у сумарному обсязі 9 тонн, тоді як у січні-2023 ввезено на $1 тис. в обсязі 1 тис. тонн. Імпорт за січень-2024 здійснювався з Італії (100%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Українські підприємства в січні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні в 2,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $16,833 млн із $6,368 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в п’ятницю, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 17,6% – до $5,279 млн із $6,407 млн.
Крім того, Україна в січні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів із нього в 11,5 раза порівняно із січнем-2023 року – до $3,573 млн із $312 тис., алюмінію та виробів із нього – на 26,3%, до $33,501 млн.
Водночас збільшила ввезення свинцю та виробів із нього в 4,2 раза – до $135 тис., імпорт олова та виробів із нього на 51,2%, до $260 тис., а також наростила цинку та цинкових виробів – на 82,9%, до $4,094 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за перший місяць 2024 року зріс на 18% порівняно із січнем 2023 року – до $7,999 млн, свинцю та виробів із нього знизився на 46,5% – до $873 тис., нікелю та виробів становив $3 тис., на рівні січня-2023.
Експорт цинку минулого місяця становив $8 тис., тоді як у січні-2023 він був відсутній. Експорт олова та виробів у січні-2024 був відсутній, тоді як у січні-2023 він становив $17 тис.
У грудні-2023 було імпортовано міді на $20,856 млн, експортовано – на $6,906 млн. Україна в грудні минулого року ввезла на $1,025 млн нікелю і виробів, на $31,951 млн алюмінію, а також свинцю та виробів із нього на $70 тис., олова на $310 тис., цинку на $3,665 млн.
Водночас у грудні-2023 було експортовано алюмінію на $8,433 млн, свинцю та виробів із нього на $704 тис., нікелю та виробів на $24 тис., цинку на $13 тис., олова на $79 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Металургійні підприємства України в січні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 65,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $274,077 млн з $165,690 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, на чорні метали за цей період припало 8,06% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 5,29% за січень-2023.
Водночас Україна в січні поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 59,5% – до $109,414 млн із $68,593 млн.
Крім того, в січні Україна збільшила експорт металовиробів на 3,5% – до $64,327 млн з $62,127 млн. Імпорт металовиробів зріс на 41,7% – до $72,646 млн з $51,263 млн.
У грудні-2023 надходження від експорту чорних металів становили $214,531 млн, тоді як попереднього місяця – $174,380 млн. У грудні-2023 завезено цієї продукції на $107,367 млн.
У грудні експортовано металовиробів на $56,083 млн, імпортовано на $74,186 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2023 році скоротили надходження від експорту чорних металів на 41,59% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,722 млн, на чорні метали за цей період припало 7,32% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,26%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,046 млн.
Крім того, минулого року Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,916 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,565 млн.
Україна 2022 року знизила надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна 2022 року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
Медична мережа “Добробут” у 2023 році збільшила кількість пацієнтів на 14% порівняно з 2022 роком – до 257 тис., кількість візитів пацієнтів до медцентрів і лікарень мережі становила понад 1,1 млн.
Як повідомляють у пресрелізі “Добробуту”, виручка мережі 2023 року становила 2,3 млрд грн.
Медмережа уточнює, що 2023 року найбільш затребуваними медичними напрямами, як і роком раніше, були терапія, отоларингологія, гінекологія, неврологія та гастроентерологія.
“Добробут” уточнює, що нова багатопрофільна клініка на проспекті Бажана в Києві, яку мережа відкрила 2023 року, прийняла вже приблизно 140 тис. пацієнтів, у клініці провели 930 операцій. У 2024 році мережа планує збільшити ці цифри щонайменше вдвічі.
У повідомленні також нагадують, що 2023 року медмережа відкрила офтальмологічну клініку на базі багатопрофільної клініки на проспекті Бажана, яка може приймати до 2,5 тис. пацієнтів на місяць. Крім того, минулого року відкрито центр онкодерматології та центр сомнології, також мережа збільшила кількість стоматологічних клінік до трьох.
Крім цього, 2023 року в “Добробуті” почало працювати відділення фізичної реабілітації, де наразі відновлюються військовослужбовці.
У 2024 році “Добробут” планує відкрити нову поліклініку в центрі Києва, розвивати мережу стоматологічних центрів, розширити хірургічний блок, стаціонар і відділення анестезіології та інтенсивної терапії в клініці на проспекті Бажана, а також розширити спектр послуг офтальмологічної клініки і виконувати в ній процедури лазерної корекції зору.
“Добробут” – одна з найбільших приватних медичних мереж в Україні. До неї входять 17 медичних центрів у Києві та Київській області, служба екстреної медичної допомоги, центри стоматології та аптеки. Мережеві медцентри надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щороку проводиться понад 9000 операцій. У мережі працюють понад 2900 співробітників.
Наразі мобілізовано і служать у ЗСУ і ТРО 119 співробітників “Добробуту”, компанія виплатила мобілізованим співробітникам 21,6 млн грн.
