Верховна Рада ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду.
За відповідний законопроект №0285 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду і поправок до нього в цілому проголосував 281 народний депутат на пленарному засіданні Верховної Ради в середу, повідомив член фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко в Телеграмі в середу.
Україна ратифікувала Римський статут із заявами про порядок відносин із МКС і впродовж семи років після набрання Римським статутом чинності «не визнає юрисдикції Міжнародного кримінального суду стосовно її громадян щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту» (воєнні злочини).
Законопроєкт підтверджує визнання Україною юрисдикції МКС щодо злочинів проти людяності, геноциду та воєнних злочинів із 21 листопада 2013 року та заявляє про визнання юрисдикції МКС щодо злочину агресії з 17 липня 2018 року (момент набрання чинності поправок, ухвалених Асамблеєю держав-учасниць Римського статуту в м. Кампала щодо злочину агресії).
Як наголошується в пояснювальній записці до законопроекту, ратифікація Римського статуту дасть змогу Україні набути повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді. Після набуття чинності Римського статуту Україна братиме участь у роботі Асамблеї держав – учасниць Римського статуту, зможе подавати кандидатури для обрання суддів і прокурорів МКС. Членство в Римському статуті дасть змогу сприяти запобіганню та стримуванню вчинення особливо тяжких злочинів у майбутньому. Україна зможе ефективно співпрацювати з МКС, що сприятиме забезпеченню покарання осіб, винних у скоєнні особливо тяжких злочинів, які викликають занепокоєння всієї міжнародної спільноти.
Індекс цін на житло в Україні за підсумками квітня-червня 2024 року становив 110%, тоді як в аналогічний період 2023 року показник становив 114,2%, повідомила Державна служба статистики. За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками другого кварталу 2024 року прискорили зростання до 12,6% проти 11,9% у першому кварталі минулого року. Зростання цін на однокімнатні та двокімнатні квартири становило 12,8%, трикімнатні – 12,5%.
На вторинному ринку ціни сповільнили зростання до 8,7% у квітні-червні 2024 року проти 15,6% за аналогічний період 2023-го. Так, зростання цін на однокімнатні квартири становило 9%, двокімнатні – 8,8%, трикімнатні – 8,7%.
Порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли в середньому на 0,5%, при цьому на первинному ринку – збільшилися на 2,1%, на вторинному – знизилися на 0,3%.
За даними Держстату, з початку року ціни на «первинці» зросли в середньому на 15,1%, при цьому на однокімнатні – на 15,2%, двокімнатні – на 15%, трикімнатні – на 15,1%. На вторинному ринку ціни зросли на 12,4%, 11,9% і 12% відповідно.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
ТОВ «Нова пошта» залучила кредит $20 млн у банку Credit Agricole для викупу вантажного і поштового терміналів у Львівській області для поліпшення логістичних потужностей компанії на заході України.
«Термін кредиту – п’ять років. Гроші підуть на розвиток логістичного хаба у Львові», – зазначено в повідомленні “Нова пошта” в понеділок.
Уточнюється, що кошти кредиту також спрямують на автоматизацію і встановлення нових сучасних сортувальних ліній, що втричі збільшить потужності хаба.
«Це вже не перший кредит «Нової пошти» від банку Credit Agricole, і нова угода є послідовним розвитком нашої стратегічної співпраці. Коли прийде час фінансувати масштабні міжнародні проєкти, ми хочемо мати надійну кредитну репутацію в провідних європейських банках», – наводяться в релізі слова фінансового директора групи NOVA Петра Фокова.
ТОВ «Нова пошта», найбільший логістичний оператор України з групи NOVA, має намір придбати ТОВ «Нова девелоп» (с. Сокільники Львівського р-ну Львівської обл.), основним видом діяльності якого зазначено надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна.
Як повідомлялося, наприкінці лютого цього року Антимонопольний комітет України надав «Новій пошті» дозвіл на купівлю понад 50% у «Нова девелоп» – правонаступнику «Бест Логістик Груп», що займалася будівництвом і наданням в оренду логістичних комплексів і входила до девелоперського холдингу повного циклу Globus.
«Бест Логістик Груп» уже співпрацювало з “Новою поштою” під час будівництва сортувального терміналу у Львові 2019 року, інвестиції у створення якого становили майже EUR10 млн, при цьому вкладення »Нової пошти» – приблизно EUR4 млн. За словами співзасновника ГК NOVA В’ячеслава Клімова, «Нова пошта» відповідала за обладнання, тоді як «Бест Логістик Груп» – за будівництво будівлі.
Статутний капітал «Нова девелоп», згідно з держреєстром, становить 186,4 млн грн, тоді як у «Бест Логістик Груп» він був на рівні 1 млн грн. Бенефіціаром через корпоративний венчурний інвестфонд «Магістрат інвест» вказано Володимира Феника.
Згідно з даними звіту «Нова пошта» за перше півріччя 2024 року, його заборгованість перед банками на середину цього року становила 3,4 млрд грн, зокрема перед донькою французького банку – 489,2 млн грн, австрійського банку – 1 млрд 474,6 млн грн, угорського банку – 420,3 млн грн і німецького банку – 4,4 млн грн, а також два кредити українського банку на суму 747,7 млн грн.
ТОВ «Нова пошта» збільшила неконсолідований чистий дохід у першому півріччі 2024 року на 20,1% – до 20,12 млрд грн, проте чистий прибуток компанії зменшився на 38,1% – до 1,49 млрд грн.
LVIV, NOVA POSHTA, КРЕДИТ, хаб
ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» 20 серпня оголосив тендер добровільне страхування відповідальності членів наглядової ради, генерального директора, членів дирекції. Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,6 млн грн.
Згідно з даними системи, останній день подання тендерних пропозицій – 2 вересня.
Оператор газотранспортної системи України, тендер страхування
Акціонери СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» (Київ) на зборах 28 вересня планують перейменувати компанію на ПрАТ «Глобаліс», повідомляють на порядку денному зборів акціонерів, розміщеному в системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Крім цього, у проєкті рішення пропонується виключити страхування з видів діяльності компанії, а натомість внести консультації з питань комерційної діяльності та управління, надання в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна, діяльність у сфері права, діяльність головних управлінь (хед-офіс) і виявлення громадської думки.
Як повідомлялося, Національний банк України на початку січня 2024 року виключив ПрАТ «СК “Глобаліс Іншуренс Солюшенс” із Державного реєстру фінансових установ через анулювання 4 січня 2024 року її ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування. Такий захід впливу щодо страховика регулятор ухвалив у зв’язку з його відмовою у проведенні перевірки НБУ, а саме через ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки.
СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» зареєстрована в березні 1997 року, спеціалізувалася на ризиковому страхуванні.
Європейська Комісія у вівторок повторно ввела тарифні квоти на український мед через перевищення безквотних обсягів його поставок на європейський ринок, повідомляють у прес-релізі ЄК.
«З 21 серпня і до 5 червня 2025 року імпорт українського меду в ЄС буде здійснюватися в рамках тарифної квоти Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA), що діє з 2016 року між двома сторонами. Автоматичне повторне введення цієї тарифної квоти є результатом переглянутих Автономних торговельних заходів (ATM), які діють з 6 червня 2024 року», – зазначається в повідомленні.
У ЄК нагадали, що перегляд зазначених ATM включають екстрене гальмування для семи сільськогосподарських продуктів, що автоматично спрацьовуватиме, якщо обсяги імпорту сягнуть середньорічного імпорту, зафіксованого в період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року. Для меду цей середній показник становить 44,418 тис. тонн.
У Єврокомісії звернули увагу, що, згідно зі ст. 4 Регламенту 2024/1392, після досягнення цих обсягів ЄК має 14 днів для повторного запровадження відповідної тарифної квоти з DCFTA між ЄС та Україною. Оскільки імпорт меду з України з початку 2024 року вже перевищив встановлені цією квотою обсяги, додатковий імпорт обкладатиметься митами найбільшого сприяння (MNF). Зокрема, з 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідатиме 5/12 порогу, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування. Для меду обсяг нової квоти становитиме 18,507 тонни.
При цьому Єврокомісія зазначає, що імпорт українського меду в ЄС за останні п’ять років був досить стабільним – у середньому близько 49 тис. тонн на рік.
Як повідомлялося, ЄК з 2 червня 2024 року до 5 червня 2025-го запровадила квотування поставок до Європейського Союзу яєць і цукру. Для яєць нова квота встановлена в розмірі 9,662 тис. тонн, а для цукру – у розмірі 109,44 тис. тонн.
Згідно зі ст. 4 (7) регламенту про автономні торговельні заходи, що застосовуються до українських продуктів, Україна зможе поставити в ЄС із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року без сплати мита 57,101 тис. тонн м’яса птиці, 9,662 тис. тонн яєць, 109,439 тис. тонн цукру, 18,507 тис. тонн меду, 4,648 млн тонн кукурудзи, 1,017 тис. тонн вівса, 8,603 тис. тонн круп.
