Згідно з прогнозом Swedbank, економіка Литви 2025 року зросте на 3%, а 2026 року – на 2,5%. У 2024 році ВВП країни вже збільшився на 2,4%, чому сприяло зростання виробництва і розвиток роздрібної торгівлі.
Фактори, що підтримують зростання економіки: прискорення промислового виробництва, активний розвиток роздрібної торгівлі, державні інвестиції.
Однак перед Литвою стоять серйозні виклики. Зокрема, необхідне значне збільшення оборонних витрат, які можуть скласти 4-5% ВВП. Крім того, країні належить провести податкову реформу, що може вплинути на доходи бізнесу і споживачів.
Ще одним викликом залишається швидке зростання заробітних плат, особливо в державному секторі. Це чинить тиск на конкурентоспроможність литовських компаній, які змушені адаптуватися до мінливих умов. Інфляція у 2025 році прогнозується на рівні 3%, а у 2026 році вона знизиться до 2,7%.
Пасажиропотік через український кордон на тижні з 25 по 31 січня знизився ще на 4% порівняно з попереднім тижнем – до 435 тис., водночас із завершенням свят третій тиждень поспіль фіксуэться чистий приплив в Україну.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, кількість перетинів на виїзд зменшилася з 220 тис. до 213 тис., тоді як на в’їзд – з 233 тис. до 222 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, за тиждень скоротилася зі 119 тис. до 115 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами – з 586 до 493.
Як вказує Держприкордонслужба, цієї неділі станом на 12:00 невеликі черги з 5 легкових автомобілів були тільки на пунктах пропуску ПП “Лужанка” і “Вилок” на кордоні з Угорщиною.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього тижня 2025 року вищі за минулорічні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 205 тис., а в’їхало 202 тис., потік машин становив 112 тис. Минулого року цього тижня пасажиропотік стабілізувався і тримався на такому рівні вже практично до весняних шкільних канікул.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте потім знову відновилося і сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як від початку третього року – ще на 188 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, 2024 року до 6,8 млн. НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2025 року оцінювали в 6,303 млн, а загалом у світі – у 6,863 млн, що на 49 тис. більше, ніж на 16 грудня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), у тому числі приблизно 160 тис. осіб перемістили з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Банк розвитку Ради Європи виділить Україні додатковий кредит EUR100 млн на реалізацію проєкту HOME, який допоможе уряду вирішити житлові проблеми найбільш вразливих груп населення, які втратили житло через війну, та ще один кредит EUR50 млн, який буде спрямований на фінансування пільгових житлових кредитів через Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло).
Як повідомив банк на своєму сайті, таке рішення прийняла його Адміністративна рада 31 травня.
Відзначається, що початковий кредит проєкту HOME, який був затверджений у 2024 році і також становив EUR100 млн, дозволив відновити житлові права 3 тис. сімей, чиї будинки були зруйновані.
Щодо кредиту Держмолодьжитло, то ця ініціатива спрямована на подолання критичної соціально-економічної вразливості, надаючи пріоритет внутрішньо переміщеним особам (ВПО), які не мають альтернативних житлових рішень, уточнив CEB. За його даними, кредит дозволить придбати житло приблизно 1,1 тис. сім’ям.
Віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба в телеграм у суботу додав, що проєкт “HOME: Компенсація за знищене житло” є частиною програми “єВідновлення”. За його словами, зараз у Державному реєстрі пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) зареєстровано понад 250 тис. об’єктів нерухомості.
“Завдяки додатковому фінансуванню HOME, понад 3 тис. сімей, яким вже сформовано житлові сертифікати за знищене житло, матимуть змогу отримати нові домівки. Цей компонент “єВідновлення” дозволяє власникам сертифікатів придбати нові оселі замість знищених через російську агресію. Пріоритетне право на компенсацію за програмою мають учасники бойових дій, захисники і захисниці, люди з інвалідністю та багатодітні сімʼї”, – підкреслив Кулеба.
За його даними, завдяки проєкту пільгового кредитування для ВПО протягом 2025 року власним житлом будуть забезпечені 1,46тис. українських сімей на найбільш доступних умовах.
Безробіття в єврозоні в грудні минулого року становило 6,3% порівняно з мінімальними за всю історію 6,2% місяцем раніше, повідомило статистичне управління Європейського Союзу.
Аналітики також очікували 6,3%, за даними Trading Economics. Листопадовий рівень при цьому переглянуто з 6,3%. Для порівняння: у грудні 2023 року безробіття становило 6,5%.
Кількість безробітних у регіоні в грудні зросла на 96 тис. порівняно з попереднім місяцем – до максимальних за три місяці 10,83 млн.
Серед молоді (населення до 25 років) частка тих, хто не працює, знизилася до 14,8% з 14,9%.
Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,4%, як і місяцем раніше), найвищий – в Іспанії (10,6% проти 10,7% у листопаді). У Франції безробіття в грудні підвищилося на 0,1 відсоткового пункту і сягнуло 7,8%, в Італії – зросло на 0,3 п.п., до 6,2%.
Загалом у Європейському Союзі безробіття минулого місяця становило 5,9% порівняно з 5,8% у листопаді. У грудні 2023 року воно становило 6%.
Департамент Патрульної поліції 31 січня оголосив тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 12,124 млн грн. Кінцевий термін подання пропозицій – 8 лютого.
Як повідомлялося, раніше переможцем аналогічного тендера була СК «Гардіан».
За даними Swedbank, економіка Латвії 2025 року продемонструє зростання на рівні 2,2%, а 2026 року темпи прискоряться до 2,8%. Після скорочення ВВП на 0,2% у 2024 році вже до кінця року з’явилися ознаки відновлення, що створює позитивні очікування для наступного періоду.
Основними драйверами зростання стануть: збільшення обсягів експорту, зростання споживання домашніх господарств, збільшення державних інвестицій.
Ринок праці в Латвії залишається стабільним: рівень безробіття продовжує знижуватися, а заробітні плати демонструють зростання, хоча темпи збільшення сповільнюються. Інфляція у 2025 році прогнозується на рівні 2,6%, що є помірним показником.
Одним із ключових викликів для економіки залишається реалізація проєктів, що фінансуються Фондом ЄС із відновлення та стійкості (RRF). Усі заплановані проєкти мають бути завершені до середини 2026 року, і їхнє успішне впровадження може стати каталізатором для подальшого економічного зростання.
