Business news from Ukraine

СК “КД Життя” збільшила статутний капітал на 48%

Страхова компанія “КД Життя” (KD Life, Київ) збільшила статутний капітал на 48% – до 53,302 млн грн, повідомляється на сайті страховика.

Зазначається, що додаткова емісія акцій зареєстрована рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 січня 2024 року.

“Компанія продовжує розпочаті ще 2023 року процеси впровадження нових стандартів і процедур відповідно до вимог нового законодавства, активно адаптує свої внутрішні процеси та політики, спрямовуючи всі зусилля на відповідність новим нормативам”, наголошується в повідомленні.

Компанія KD Life – українська компанія, заснована 2007 року холдингом KD Group.

Холдинг KD Group – лідер фінансового ринку Східної Європи, багатий досвід якого налічує майже 130 років успішної роботи у сфері страхування життя та ризиків, управління фінансами та інвестиційними фондами.

Наразі послуги компанії пропонують понад 3 тис. консультантів по всій території України.

, ,

ДМЗ Ярославського в січні наростив випуск коксу на 64,4%

ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Дніпрококс”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня поточного року не виробляв прокат, тоді як у січні-2023 випустив 8,8 тис. металопродукції.

Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, у прокатних цехах ПЦ-1 і ПЦ-2 у січні не прокочували метал, допрацьовували та відвантажували продукцію, виготовлену в грудні минулого року. Так, у січні споживачам було відвантажено 3,7 тис. тонн прокату і 22,9 тис. тонн металургійного коксу.

При цьому уточнюється, що в цехах проводять ремонти основного і допоміжного обладнання, в останній декаді лютого в ПЦ-2 розпочнеться чергова прокатна кампанія.

Крім того, повідомляється, що виробництво металургійного коксу в січні-2024 зросло на 64,4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 22,7 тис. тонн.

ДМЗ продовжує відновлювати кладку коксових печей методом керамічного наплавлення.

Як повідомлялося, завод у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.

У грудні минулого року завод випустив 5,2 тис. тонн металопрокату, скоротивши виробництво на 35% до попереднього місяця. Випуск коксу знизився на 6% до листопада-2023 – до 23,9 тис. тонн.

У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.

ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.

,

Попит на ввезені в Україну вживані іномарки зріс на 45% – “Укравтопром”

Український автопарк у січні поповнили майже 16,7 тис. уживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 45% більше, ніж за той самий місяць 2023 року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.

Як повідомлялося, нових легкових авто в січні-2024, за даними асоціації, зареєстровано майже 4,4 тис. (приріст 47%).

Найбільша частка в сегменті вживаних іномарок минулого місяця, як і раніше, належала бензиновим авто – 46%. Далі йдуть: дизельні – 29%; електромобілі – 16%; авто з ГБО – 5%; гібриди – 4%.

Лідером реєстрацій серед ввезеного “секонд-хенду” залишається Volkswagen Golf – 948 реєстрацій.

До десятки найпопулярніших моделей увійшли також: Renault Megane – 759 од.; Skoda Octavia – 669 од.; Volkswagen Passat – 599 од.; Volkswagen Tiguan – 396 од.; Nissan Leaf – 355 од.; Audi A4 – 347 од.; Audi Q5 – 334 од.; Nissan Rogue – 330 од. і Tesla Model 3 – 309 од.

Середній вік уживаних машин, які перейшли в січні на українські номери, становить 9,8 років.

Як повідомлялося, у січні-2023 попит на уживані вживані іномарки в Україні скоротився у 2,8 раза порівняно із січнем-2022 – до 11,5 тис. од., а лідером був Renault Megan із 926 авто.

За весь минулий рік реєстрації таких авто знизилися на 45% проти попереднього року – до 214,4 тис. од.

,

Боротьба з чорним PR: реальна історія від Maestro Hotel Management

Маестро Hotel Management, керуюча компанія, що спеціалізується на управлінні готельними комплексами преміум-класу, нещодавно зіткнулася з викликом, знайомим багатьом бізнесам — чорним PR.

Чорний PR — це відомий всім інструмент, націлений на усунення конкурента нечесними методами, шляхом погіршення репутації. Чорний піар часто використовують, щоб вижити конкурента з ринку або перешкодити виходу на ринок, що цікавить. Ця історія про те, як компанія зіткнулася з чорним PR і які кроки вона вжила, щоб захистити свою репутацію та відновити справедливість, здобувши перемогу над наклепниками.

Початок PR кампанії проти Maestro Hotel Management

Протягом двох тижнів конкуренти опублікували дві негативні статті у шести платних виданнях, використовуючи відверту вигадку та неправдиві звинувачення з метою пошкодити репутацію Maestro Hotel Management. Конкурент обрав гучну та скандальну назву, щоб напевно привернути увагу — «Афера на березі моря». Статті фокусувалися на стратегічних цілях компанії та поширювались у тих регіонах, де працює Maestro. Все це переслідувало одну мету — завдати репутаційної шкоди та перекреслити шлях компанії на новий ринок.

Компанія не забарилася з реакцією. Maestro надіслали виданням претензії з вимогою видалити неправдиву інформацію.

«На жаль, є ресурси, які не дотримуються інформаційної гігієни та їх не цікавить достовірність фактів. Вони не вимагають від замовника жодних підтверджень і не перевіряють дані самостійно, хоча спростувати наклеп досить легко за допомогою відкритих реєстрів юридичних осіб. Розцінки за розміщення варіюються від 500 до 1000 євро. Існують навіть окремі прайси на скандальні статті. Відповідно, розмістити замовний матеріал може будь-хто і на кого завгодно — достатньо мати необхідну суму. І нічого з таким станом речей зробити неможливо». — розповів редакції СЕО Maestro Hotel Management Едуард Режинський.

Зі свого боку Maestro звернулася до правових методів, подавши адвокатські запити на вилучення недостовірних матеріалів.

Розгортання кампанії

Конкуренти не обмежилися лише публікаціями у ЗМІ та розширили кампанію з чорного піару на інші інформаційні майданчики.

  1. Популярні телеграм-пабліки.

Вибір інструменту для швидкого розповсюдження інформації, безперечно, чудовий — телеграм-канали мають неймовірно широку аудиторію. У публікаціях, очікувано, була закрита можливість коментувати допис, щоб не компанія не мала можливості захиститись.

Знов таки конкурентом було обрано ресурси з регіонів, які входять до сфери інтересів Maestro Hotel Management. Звернення до адміністрацій каналів принесла різні результати: від швидкої згоди вилучити наклеп до вимагання грошей за видалення.

  1. Бізнес-спільноти та групи у сфері профільних інтересів компанії — управління готелями та інвестиції.

На цьому етапі конфлікту, до різних груп, що об’єднують професіоналів галузі, було додано анонімні профілі. Вони розповсюджували посилання на негативні статті, супроводжуючи їх риторичними запитаннями на кшталт: «Як ви вважаєте, чи може це вплинути на ринок?». Такі дії мали мету привернути увагу до наклепницького контенту, тим самим ставлячи під сумнів репутацію компанії.

Представники компанії спростовували наклеп де мали змогу, але там де вони були відсутні у дискусії, конкурентам вдавалося створити негативний імідж Maestro в очах спільноти.

  1. Слідуючим етапом агресивних дій з боку конкурентів стало ініціювання цілеспрямованих кібератак за допомогою бот-мереж на офіційний веб-сайт компанії та її профілі в соціальних мережах.

Однак, завдяки високому рівню забезпечення інформаційної безпеки в Maestro Hotel Management, ці спроби були швидко нейтралізовані. Цей інцидент не спричинив критичних наслідків для діяльності компанії, але виявився важливим досвідом у сфері кіберзахисту.

  1. У ході подальшої ескалації конфлікту, дії конкурентів перейшли межу професійної етики, виражаючись у загрозах на адресу партнерів.

Від анонімних джерел почали надходити попередження про можливі негативні наслідки для тих, хто вирішить підтримувати співпрацю з Maestro Hotel Management. Такі дії могли б поставити під загрозу стабільність та довіру у партнерських відносинах, проте, завдяки незаперечній репутації компанії та прозорості у веденні бізнесу, спроби дестабілізації зазнали невдачі.

  1. Ситуація набула нового оберту, коли агресія поширилася і на персонал компанії, якому почали надходити погрози.

Для команди подібні атаки стали абсолютно неочікуваними і викликали обурення через свою безпідставність та цинічність. У відповідь на це керівництво Maestro Hotel Management провело серію інформаційно-роз’яснювальних зустрічей для співробітників, метою яких було не лише зняти зайву напругу, але й зміцнити внутрішній дух та згуртованість колективу. Ці дії допомогли зберегти позитивний моральний дух серед співробітників і підтвердили високий рівень корпоративної культури в Maestro Hotel Management.

Підсумки боротьби з чорним PR

Боротьба з чорним PR підтвердила, що найкращою стратегією залишається чесність та прозорість. Для протидії кампанії конкурентів Maestro Hotel Management задіяли два ключових підходи.

  1. Перша методика базується на превентивному підході, який включає систематичну роботу над підтриманням позитивної репутації та розвитком довірливих відносин з партнерами та клієнтами. Завдяки цьому підходу, бренд Maestro здобув високий рівень довіри на ринку.
  2. Друга методика полягає у ігноруванні негативних атак та фокусуванні на реалізації власної PR-стратегії, метою якої є подальший розвиток та просування бренду, незалежно від спроб конкурентів підірвати його репутацію. Витрати конкурентів на чорний PR, за оцінками компанії, склали кілька тисяч доларів.

Завдяки активній позиції Maestro Hotel Management та застосуванню легітимних юридичних інструментів протидії чорному PR, компанії вдалося нейтралізувати всі спроби дискредитації — всі неправдиві публікації були видалені. Maestro вирішили утриматися від заходів у відповідь, вибравши стратегію дотримання принципів чесної конкуренції, вважаючи, що досконалість у веденні бізнесу є найкращою стратегією.

Досвід Maestro може стати корисним не лише для галузевих представників, а й для широкого бізнес-співтовариства, підкреслюючи важливість репутаційного менеджменту, як безкінечного процесу в умовах конкурентного ринку.

,

Китай відкрив свій ринок для українського меду

Україна і Китайська Народна Республіка узгодили умови експорту українського меду до Китаю, тепер українські виробники меду можуть постачати свою продукцію до цієї країни, повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

“Завдяки злагодженій роботі Держпродспоживслужби та МЗС, а також за підтримки Посольства України в Китайській Народній Республіці, пройдено всі етапи погодження форми сертифіката на експорт меду до Китаю. Процедуру відкриття ринку меду на КНР, яка розпочалась ще в 2019 році, офіційно завершено і зазначений ринок відкритий для вітчизняних експортерів”, – повідомила Держпродспоживслужба в четвер.

За інформацією голови служби Сергія Ткачука, це перший ринок експорту, який відомство відкрило у 2024 році.

“Було зроблено великий обсяг роботи, проведено безліч зустрічей, переговорів, здійснено аудит державної системи контрою в Україні. В планах – не зупинятися, а продовжувати працювати для забезпечення безперебійного експорту української продукції з метою посилення економічної стабільності та збільшення робочих місць в нашій країні”, – наголосив Ткачук.

Погоджену форму сертифіката здоров’я на експорт меду з України до Китаю розміщено на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво” в рубриці “Сертифікати на експорт з України”.

У відомстві також порадили потенційним експортерам меду ознайомитися з методичними рекомендаціями для державних ветеринарних інспекторів України та операторів ринку, які мають намір здійснювати експорт меду до КНР.

“Ринок Китаю є дуже перспективним для експорту продукції українського виробництва і його відкриття для українського меду значно розширює можливості для вітчизняних виробників”, – висловили впевненість у Держпродспоживслужбі.

, ,

!Fest готується до відкриття бару “П’яна вишня” в Лондоні

Холдинг !Fest готується до відкриття нового бару “П’яна вишня” в Лондоні (Англія).

Холдинг створив профіль нового бару в Intagram, на якому розмістив два пости: з рекламою на тлі Тауерського мосту, а також з умовами конкурсу для відвідування відкриття бару.

За інформацією профільних ЗМІ, персонал і команда лондонського бару складатиметься переважно з українців, які добре знають англійську і “мають глибокі знання про вишнівку”.

Велика Британія стане вже десятою країною, де працюють заклади “П’яна Вишня”, а Лондон стане сороковим містом, де запустили мережу. Заклади “П’яна Вишня” також працюють у Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині, Молдові та країнах Балтії.

Холдинг емоцій !Fest заснований 2007 року. Розвиває мережу креативних ресторанів, кав’ярень і магазинів в Україні. Його власниками є Андрій Худо, Юрій Назарук і Дмитро Герасимов.

, , ,