Кількість об’єктів в активній стадії реалізації в Київській області за рік зросла на 8,3%, до 221, у столиці знизилася на 4%, до 175, повідомив засновник M4U Володимир Даниленко агентству “Інтерфакс-Україна”.
Згідно з аналітичними даними компанії M4U, 2023 року ціни на первинному ринку нерухомості змінилися несуттєво.
“У жовтні-2023 середня вартість квадратного метра первинної нерухомості в Києві становить 61,8 тис. грн. Це всього на 2,2% більше, ніж у жовтні минулого року, і на 0,3% менше, ніж на початку поточного року. У Київській області середня ціна квадратного метра зросла до 32,3 тис. грн, що на 2,3% вище порівняно з відповідним періодом минулого року і на 1,8% щодо показників початку року”, – повідомив Даниленко.
Він додав, що в столиці кількість новобудов в активній стадії будівництва продовжує знижуватися: рік тому їх було 185, на початку року 182, зараз 175. Як і раніше, найбільше житлових комплексів в активній стадії будівництва і продажів розташовано в Голосіївському (28 ЖК), Печерському (27) і Шевченківському (25) районах Києва. Найменше – у Деснянському (10), Святошинському та Оболонському (по 11) районах. Більшість пропозицій на ринку зосереджено в ціновому діапазоні 36-44 тис. грн./кв. м, серед них традиційно переважають пропозиції квартир комфорт-класу.
“Якщо ми подивимося графік зміни ціни протягом року, то помітимо незначну корекцію практично у всіх класах. Зниження вартості квадратного метра почалося в березні, але наприкінці літа-початку осені ціни почали відновлюватися до рівня початку року”, – повідомив Даниленко.
Приміром, квадратний метр нерухомості економ-класу за рік подорожчав на 5,2%, до 35,64 тис. грн, однак порівняно з квітнем цього року подешевшав на 1%.
У комфорт-класі зміни зовсім незначні: +1% за рік і лише +0,7% за півроку, зараз 45,1 тис. грн. У бізнес-класі нерухомість сьогодні коштує в середньому 73,9 тис. грн/кв. м – на 2,2% менше, ніж роком раніше, і на 6,3%, ніж на початку цього року.
У сегменті елітної нерухомості (142,6 тис. грн/кв. м) також триває зниження цін: на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року, на 2,8% порівняно з початком 2023-го. Найбільше зниження в цьому сегменті спостерігалося навесні, відтоді квадратний метр подорожчав на 2,9%.
За словами Даниленка, причини такої корекції традиційні для останнього часу: незначна зміна курсу (що впливає на частину пропозиції, де ціни прив’язані до курсу валюти), яка припала на квітень-липень, реакція забудовників на зменшення попиту протягом і після травневих ударів.
“Минулого року основною причиною зростання цін було зростання собівартості, коригування кошторисів проєктів. Цього року і валюти, і економічна ситуація в Україні загалом більш стабільні, а ринкові чинники зростання ціни відсутні. Ба більше, переважна більшість девелоперів, прагнучи залучити клієнтів, пропонує більші або менші знижки на нерухомість. Це призводить до періодичних коливань цін, наприклад у сегментах “бізнес” і “еліт”, де маржа дозволяє такі акції”, – повідомив він.
Експерт констатував, що ринок поступово змінюється під впливом реалій воєнного часу. Відповіддю на збільшення запитів на більш бюджетне житло, зокрема з ремонтом, імовірно, стане переорієнтація частини попиту на найближчі передмістя, як це було в 2014-2015 роках.
У Київській області кількість об’єктів в активній стадії реалізації за рік зросла на 8,3%, до 221. Однак це ще нижче довоєнних показників – у січні 2022 року таких об’єктів було 263.
“Відновлювати роботи дещо активніше, порівняно зі столичними, девелоперам передмістя допомагає участь у програмі “еОселя”. У Київській області набагато більше об’єктів, які відповідають критеріям програми, а завдяки більш доступній ціні вони мають більший попит, зокрема у внутрішньо переміщених українців”, – пояснює Даниленко.
Середня ціна квадратного метра в Київській області зросла до 32,3 тис. грн, що на 2,3% вище за ціни відповідного періоду минулого року і на 1,8% – за ціни початку року.
Згідно з дослідженням M4U, на відміну від Києва, в області більшість сегментів нерухомості демонструють висхідний тренд. Єдиний виняток – бізнес-клас, але й там за останні три місяці вартість квадратного метра зростала – до 35,2 тис. грн (менше на 4,9% ніж рік тому, але на 3% вище, ніж у липні-2023).
Квадратний метр економ-класу в передмісті подорожчав до 28,3 тис. грн, або на 5,3% порівняно з жовтнем минулого року, а за останні півроку – на 0,9%. У комфорт-класі (31,6 тис. грн) за рік зростання середньої ціни становило 5,6%, за півроку – 4,1%. У сегменті нерухомості, що позиціонується як елітна (45,8 тис. грн), за рік ціна зросла на 3,6%, з них на 1,9% за останні півроку.
Більшість квартир продається в ціновому діапазоні 26-32 тис. грн за квадратний метр. Як і в Києві, більшість із них належать до комфорту класу. Найбільше нових ЖК будується і продається в Ірпені (39 ЖК), Софіївській Борщагівці (20) і Бучі (14).
“Позначається орієнтація клієнтів на оптимальне поєднання ціни з одного боку, оцінки ризиків і сервісів ЖК – з іншого. Ймовірно, тенденцією найближчого року-півтора років буде пошук оптимальних форматів будівництва, що поєднують у собі швидкість, універсальність проєктних рішень і відносно невисоку собівартість. Очікуємо, що це будуть проєкти в комфорт-класі та соціальне житло”, – прогнозує експерт.
Створена в лютому 2020 року українська proptech-компанія M4U спеціалізується на розробленні та впровадженні комплексних інтелектуальних рішень у сфері девелопменту нерухомості.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” має намір інвестувати до $10 млн у створення екосистеми сервісів для пацієнтів у сфері здоров’я на базі компанії Helsi (ТОВ “Хелсі Україна”).
“У фокусі нашої уваги – розвиток цифрових сервісів на базі телеком-сервісу, який ми надаємо клієнтам. Яскравий приклад – інвестиції в компанію Helsi. Ми інвестували в невелику компанію, яка на першому етапі була інформаційною системою для лікувальних установ і пацієнтів. Що ми робимо зараз? Ми інвестуємо кошти, щоб на базі цього зв’язку побудувати екосистему сервісів для пацієнтів у сфері здоров’я. Інвестиції в Helsi – це до $10 млн”, – сказав президент “Київстару”.
Він уточнив, що фінансування буде виділено в рамках загальних інвестицій близько $600 млн від материнської компанії VEON.
За словами Комарова, компанія активно розвиває сервіси телемедицини, скористатися якими змогли вже понад 1,1 млн осіб у першій половині 2023 року. Найближчим часом планується запуск функціоналу, за допомогою якого пацієнти зможуть відстежувати результати аналізів у застосунку та зможуть записатися на сезонну вакцинацію.
Раніше повідомлялося, що “Київстар” після купівлі контрольного пакета Helsi (ТОВ “Хелсі Україна”) у серпні 2022 року інвестував у розвиток компанії $3 млн.
Helsi – медична інформаційна система і провідний цифровий провайдер у сфері охорони здоров’я, відомий як постачальник SaaS-рішень медичної інформаційної системи для 1,3 тис. державних і приватних клінік. “Киїстар” придбав 69,99% у серпні минулого року за 555,74 млн грн.
Кількість співробітників компанії збільшилася майже вдвічі до 240 за останній рік. У другому кварталі 2023 року Helsi збільшила кількість зареєстрованих користувачів до 25,4 млн пацієнтів, проти 25 млн кварталом раніше.
Станом на середину жовтня 2023 року, кількість активних унікальних користувачів у застосунку зросла до 1,1 млн, а включно з вебверсією – до понад 2 млн українців, що дорівнює довоєнним показникам.
Від початку року в Helsi впроваджено нові сервіси: невідкладні медичні консультації, чат із лікарем та обмін медичними документами онлайн, пошук лікарів і медичних закладів поблизу, календар вакцинації, сервіс отримання медичних довідок.
Державний Укргазбанк уклав нові кредитні угоди за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” на 110 млн грн із провідним виробником кабельної продукції в Україні – групою “Укркабель”, повідомили у прес-службі фінустанови.
“Кредитні кошти загальною сумою 110 млн грн підуть на ведення поточної господарської діяльності, зокрема придбання сировини і матеріалів для виробництва кабельно-провідникової продукції та ритмічного завантаження нового обладнання, яке також було частково профінансовано банком”, – сказано в повідомленні.
Зазначається, що угоди укладено в рамках продовження 3-річної співпраці за держпрограмою.
У банку зазначають, що підприємства групи “Укркабель” активно співпрацювали з Коцюбинською селищною радою, Ірпінською міською радою та кількома військовими частинами як під час окупації Київщини, так і під час відновлення.
Згідно з інформацією банку, “Укркабель” активно співпрацює з виробниками та постачальниками електроенергії, якою забезпечують населення під час відключень світла по всій території країни.
За інформацією на сайті компанії, ТОВ “ПП “Укркабель” (Коцюбинське, Київська обл.) здатне виготовляти 150 тис. км кабелю на рік, загальна площа території заводу становить 60 тис. м/кв, зокрема виробничих потужностей – 28 тис. м/кв. За даними OpenDataBot, кінцевими бенефіціарами є Володимир Довбенко (33,34%), а також Галина Бондар і Олег Мельник (по 33,33%).
За даними Національного банку України, станом на 1 вересня 2023 року Укргазбанк за розміром загальних активів посідав 4-те місце (168,6 млрд грн) серед 64 банків, що діють у країні, його чистий прибуток за перше півріччя становив 2,6 млрд грн.
Мережа держбанку за третій квартал скоротилася на одне відділення і тепер охоплює 218 структурних підрозділів на території країни.
Станом на 01/10/2023, за даними порталу www.zagorodna.com, у Київській області налічувалося 1094 котеджних містечка у порівнянні з 1048 містечками у січні, тобто на ринок за 9 місяців вийшло 46 нових проєктів проти 29 містечок за аналогічний період 2022 року.
Незважаючи на військові дії в Україні, темпи зростання котеджних містечок на Київщині зросли.
За словами директора консалтингової компанії “РеалЕкспо” та керівника порталу заміської нерухомості www.zagorodna.com Віктора Коваленка, “за 9 місяців ринок котеджних містечок Київщини зріс на 4,3% проти 2,8% у 2022 році. У порівнянні з попереднім роком темпи зростання склали 1,5%. Якщо у 2022 році на ринок протягом місяця виходило по 3 нових проєкти, то у 2023-му – по 5”.
Динаміка кількості котеджних містечок у Київській області,
січень-вересень-2023 (за даними www.zagorodna.com)
| Район | Січень | Вересень |
| Баришівський | 1 | 1 |
| Білоцерківський | 5 | 5 |
| Бориспільський | 75 | 77 |
| Бородянський | 18 | 18 |
| Броварський | 61 | 63 |
| Буча | 68 | 72 |
| Васильківський | 66 | 67 |
| Вишгородський | 68 | 70 |
| Ірпінь | 90 | 96 |
| Києво-Святошинський | 434 | 461 |
| Макарівський | 71 | 71 |
| Обухівський | 91 | 93 |
| Разом | 1048 | 1094 |
У 10 районах та у 2 містах обласного підпорядкування на Київщині є котеджні містечка.
У 2023 році продовжилася тенденція будівництва невеликих котеджних містечок, в яких одночасно забудовник пропонує кілька типів нерухомості: таунхауси, котеджі, дуплекси чи ділянки під забудову.
Типи нерухомості у котеджних містечках Київської області
Типи нерухомості у котеджних містечках Київської області
(за даними www.zagorodna.com), січень-вересень-2023
| Тип | Січень | Вересень |
| Вілла | 14 | 16 |
| Квадрекс | 17 | 17 |
| Ділянка | 67 | 68 |
| Дуплекс | 181 | 189 |
| Таунхаус | 428 | 462 |
| Котедж | 533 | 547 |
За типами нерухомості лідером є котеджі (547), за ними йдуть таунхауси (462), і на третьому місці – дуплекси (189).
Ситуація на ринку нерухомості сильно залежить від обстрілів.
Цікавилися придбанням таунхаусів (готових чи з ремонтом) переселенці з Маріуполя, Херсона, Харкова, Миколаєва, Донецька та Луганська.
Люди не готові вкладати в нерухомість у такий тривожний час, хоч гроші є. Можна говорити про великий відкладений попит, як під час Ковіду.
Зростання чи падіння попиту залежить також від віддаленості, готовності, типу нерухомості.
У готових таунхаусах попит упав на 20-40%, а в будівництві – на 30-70%. Готовими таунхаусами з ремонтом цікавляться переселенці, оскільки вони доступніші за ціною.
Котеджі дорожчі за таунхауси на 20-50%, тому попит на них впав на 60-90%.
Помічена нова тенденція: клієнти цікавляться найвідомішими містечками, які давно на ринку і на слуху у покупців, у яких більшість містечка побудовано та заселено. Впливає на вибір наявність комунікацій та інфраструктури.
Щоб бути в курсі новин, статей та аналітики підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Страхова група “ТАС” (Київ) у січні-вересні 2023 року зібрала 2,542 млрд грн страхових платежів, що на 47,8% більше, ніж за три квартали 2022 року, повідомляється на сайті компанії.
З них за КАСКО було зібрано 512,77 млн грн, що на 51,2% більше ніж за аналогічний період роком раніше, ОСЦПВ – 825,11 млн грн (+37,6%), “Зелена картка” – 605,8 млн грн (+23,83%), добровільне медичне страхування – 288,22 млн грн (+53,8%).
Водночас, за договорами страхування майна СГ “ТАС” за дев’ять місяців поточного року зібрала 53,84 млн грн, платежів – на 12,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року, за іншими договорами страхування 262,47 млн грн (+31%).
Страхова група “ТАС” за звітний період виплатила за укладеними договорами страхування в якості відшкодувань 933,21 млн грн – на 38,1% більше цього показника за січень-вересень 2022 року.
За договорами КАСКО виплачено 286,59 млн грн (+56,5%), що становить 30,71% загального обсягу виплат страховика, за ОСЦПВ – 350,13 млн грн (+31,2%) та 37,52% загальних виплат, за “Зеленою карткою” – 163,2 млн грн (+47,6%) та 17,49% сукупної суми виплат, за добровільним медстрахуванням – 103,79 млн грн (+19,5%) та 11,12%.
В свою чергу сума виплат СГ “ТАС” за договорами страхування майна склала 5,83 млн грн. За іншими договорами страхування компанія виплатила 23,67 млн грн як страхові відшкодування.
СГ “ТАС” зареєстрована 1998 року. Є універсальною компанією, пропонує понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу з 28 регіональних дирекцій та філій.
Рівненська філія державного спеціалізованого підприємства “Ліси України” “Костопільське лісове господарство” першою в Україні отримала спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів в електронній формі, повідомив генеральний директор держпідприємства Юрій Болоховець.
“Електронний лісорубний квиток – це важлива складова лісової реформи та ще один величезний крок до детінізації лісової галузі”, – написав він у Facebook.
Керівник ДП “Ліси України” наголосив, що експериментальний проєкт, який стартував 1 червня і триватиме два роки, передбачає впровадження в галузі єдиної електронної бази даних лісорубних квитків і сертифікатів про походження деревини.
Очікується, що лісорубний квиток сприятиме підвищенню ефективності громадського контролю за заготівлею деревини та протидіятиме незаконним рубкам. Більша прозорість призведе до зниження корупційних ризиків за рахунок мінімізації контактів між господарствами та чиновниками, впевнені в держпідприємстві.
Як повідомлялося, державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України” є одним із найбільших лісокористувачів Європи та найбільшим лісокористувачем України. Входить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. В управлінні підприємства перебувають 6,6 млн га земель державного лісового фонду.
В Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її межах уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини.
