ТДВ “Страхова компанія “АРКС Лайф” (ARX Life, Київ) у січні-березні 2026 році зібрало страхові премії на суму 91,185 млн грн, що на 11,8% більше ніж за аналогічний період 2025 року.
Про це повідомило РА “Стандарт-Рейтинг” в інформації про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика на рівні “uaААА” за національною шкалою за звітний період.
Згідно із повідомлення на сайті РА, обсяг виплат і відшкодувань, здійснених страховиком за перший квартал 2026 року, виріс на 12,45% у порівнянні з першим кварталом 2025 року – до 17,111 млн грн. Таким чином, рівень виплат страховика збільшився на 0,11 п.п. і склав 18,77%.
Аквізиційні витрати компанії за перший квартал 2026 року виросли на 0,05% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року – до 43,011 млн грн.
СК “АРКС Лайф” за 2025 рік отримано чистий прибуток у розмірі 21,094 млн грн, що на 57,48% вище, ніж за перший квартал 2025 року.
Активи компанії на 1 квітня 2026 року збільшились на 2,67% – до 436,138 млн грн, власний капітал – на 6,04%, до 370,181 млн грн, зобов’язання скоротились на 12,87% до 65,957 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти виросли на 21,49% до 198,771 млн грн.
Таким чином, станом на початок другого кварталу 2026 року компанія мала рівень капіталізації (561,25%) і покриття зобов’язань грошовими коштами та їх еквівалентами (301,36%).
При цьому, РА зазначає, що за звітний період страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі в обсязі 226,044 млн грн, які складались з ОВДП та ОЗДП (84,71% портфеля) та з депозитів у банках з інвестиційним рівнем кредитного рейтингу (15,29% портфеля).
ARX Life – частина міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd. ARX Life входить до десятки кращих компаній на ринку страхування життя в Україні.
Київська школа економіки (KSE) завершила збір $40 млн на створення нового кампусу на Оболоні в Києві, частина з цих коштів спрямована на власний студентський колівінг на 100 місць, повідомляє пресслужба KSE.
Колівінг – це формат сучасного студентського житла, що поєднує приватні зони або кімнати для сну та відпочинку зі спільними просторами: кухнею, вітальнею, коворкінгом і зонами для навчання.
“Студенти KSE живуть і навчаються поруч один з одним: спільні простори, бібліотека, лабораторії, аудиторії й житло – в одному середовищі. Студенти надихають один одного щодня. Ідея про науку, бізнес чи політику в Україні наступних десятиліть може початися з розмови за кавою на кухні”, – прокоментував ректор KSE University Тимофій Брік.
Наразі в колівінгах KSE в Києві мешкають 296 студентів. Новий простір додає ще 100 місць.
Повідомляється, що серед перших мешканців колівінгу в новому навчальному році буде 50 студентів, які повертаються до України за грантовою програмою Come Back Home (за підтримки Carnegie Corporation of New York), і ще 50 студентів, які вже навчаються в KSE або прибули з інших міст України.
Наявний основний кампус KSE – це будівля Dragon Capital на вул. Шпака в Києві. На Оболонській набережній розгорнуться новий кампус, в будівлях якого буде розміщено колівінги та аудиторії.
Перший новий об’єкт KSE відкриває в цьому навчальному році: колівінг площею 1 022 кв. м на 100+ місць та 858 кв. м навчальних аудиторій.
Загальний бюджет створення кампусу – $40 млн.
Як повідомлялося, наприкінці квітня 2025 року KSE купила новий кампус – “Гольф Клуб” в Оболонському районі Києва, вартість операції становила $18 млн. Цього року додатково залучено $22 млн, частина з яких спрямована на новий студентський колівінг і нові аудиторії на Оболонській набережній.
KSE – приватний університет та дослідницький центр, заснований у 1996 році. Функціонує як неприбуткова організація, зареєстрована США. З 2022 року донори KSE скерували понад $150 млн на гуманітарні, оборонні та освітні проекти, зокрема на розвиток університетської інфраструктури.
Новий завод Smart Line в індустріальному парку (ІП) “ВінІндастрі” (Вінниця) почав випуск фарбувальних камер для металообробної промисловості, інвестуиції у першу чергу заводу склали 46 млн грн, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Проєктна потужність заводу – 20 фарбувальних камер на місяць. Площа першої черги – 2800 кв. м. Промислове приміщення другої черги площею 5000 кв. м. планується побудувати до кінця 2026 року, введення в експлуатацію – у 2027 році. Плановий обсяг інвестицій у другу чергу – 60 млн грн”, – написав він у Facebook у четвер.
Кисилевський підкреслив, що разом з другою чергою Smart Line стане найбільшим в Україні виробником фарбувальних камер.
Загалом на підприємстві планується дати роботу 150 працівникам, а наразі там працюють 32 спеціаліста і триває пошук ще 15 працівників.
“Перші фарбувальні камери, вироблені в індустріальному парку, відправлені на експорт. Вже здійснені поставки у Польщу та Молдову. Наразі триває виконання замовлення з Естонії”, – повідомив нардеп.
Він додав, що для ввезення обладнання на другу чергу заводу Smart Line планує скористатись пільгами, передбачених для учасників ІП, зокрема, діє нульова ставка ПДВ та ввізного мита на обладнання.
“Також підприємство може скористатись нульовою ставкою податку на прибуток терміном на 10 років за умови реінвестування звільнених коштів. Міськрада Вінниці зменшила для індустріальних парків податок на землю з 3% до 1%. Крім того, резиденти парків звільнені від податку на нерухомість”, – нагадав Кисилевський.
ІП “ВінІндастрі” площею 26 га створено у 2021 році. Ініціатор створення – Вінницька міська рада.
Завод обладнання для порошкового фарбування Smart Line, за інформацією на його сайті, засновано 2014 року, а наприкінці квітня поточного року компанія почала переїзд на власне виробництво.
Співвласниками товариства є два підприємця з Хмельницького – керівник компанії Олександр Бебех (66,7%) та Сергій Корбін (33,3%).
Як повідомлялось, в ІП “ВінІндастрі” серед задекларованих резидентів – компанія Firewood (виробник устаткування для випуску паливних брикетів і гранул), “Візарді” (металообробка в будівництві та сільському господарстві) та фармдистриб’ютор “БаДМ”.
Міжнародні резерви України у квітні, за попередніми даними, зменшились на $3,79 млрд, або 7,3% та становили на 1 травня 2026 року $48,22 млрд, повідомляє Національний банк України (НБУ) у четвер.
“Така динаміка зумовлювалася тим, що валютні інтервенції Національного банку та боргові виплати країни в іноземній валюті перевищили надходження від розміщення валютних ОВДП і від міжнародних партнерів”, – зазначив регулятор на сайті.
Згідно з оприлюдненими даними, чисті міжнародні резерви у квітні у порівнянні з березнем зменшились на $3,71 млрд, або на 10,0%, – до $33,47 млрд.
Зазначається, що частка активів у доларах США в міжнародних резервах станом на 1 квітня 2026 року зросла до 71,0% із 70,4% на початок березня, тоді як частка активів в євро скоротилася до 19,4% із 20,3%. Рік тому частка доларових активів у резервах становила 82,9%, активів в євро – 10,0%.
Частка золота у міжнародних резервах на початок травня становила 8,3% проти 7,7% місяцем раніше та 6,2% роком раніше.
Станом на 1 травня 2026 року в структурі міжнародних резервів цінні папери становили 59,5%, готівка, кошти на коррахунках і депозити – 32,2%, монетарне золото – 8,3%, тоді як місяцем раніше ці частки становили відповідно 55,4%, 36,8% і 7,7%, а рік тому – 60,0%, 33,7% і 6,2%.
Як зазначається у повідомленні, на валютні рахунки уряду у Нацбанку у квітні надійшло $377,9 млн, зокрема, $339,4 млн – від розміщення валютних ОВДП та $38,5 млн – через рахунки Світового банку.
Крім того, Україна отримала $1,01 млрд кредиту відповідно до угоди з Великою Британією у межах механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), проте ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України через їх обмежене цільове призначення.
Водночас уряд України виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $716,6 млн, у тому числі $433,7 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $186,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком, $73,4 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄС та $22,8 млн – борг перед іншими кредиторами.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду – $255,3 млн.
На валютному ринку України Нацбанк у квітні продав майже $3,58 млрд, що на 1,18 млрд менше за показник березня.
Переоцінка фінансових інструментів у квітні збільшила вартість резервів на $378,0 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту”, – додав Нацбанк.
Як повідомляється у квітневому макропрогнозі регулятора, прогноз міжнародних резервів на 2026 рік майже не змінився – $64,8 млрд проти $65,0 млрд у січневому прогнозі.
Водночас на 2027 рік Нацбанк знизив прогноз резервів до $66,5 млрд із $72,9 млрд, що на $6,4 млрд, або на 8,8%, менше за січневу оцінку, а на 2028 рік – до $61,1 млрд із $70,6 млрд, що на $9,5 млрд, або на 13,5%, менше.
Акціонери СК «ВУСО» (Київ) на зборах 5 травня прийняли рішення про спрямування на виплату дивідендів 20,013 млн грн із залишку чистого нерозподіленого прибутку за 2024 рік, що становить 98,811 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), решту нерозподіленого прибутку за 2024 рік у розмірі 78,799 млн грн залишити нерозподіленим.
Зазначається, що виплата дивідендів буде здійснюватися у розмірі 0,73 грн на одну акцію. Виплата дивідендів буде здійснюватися в повному обсязі безпосередньо акціонерам у встановленому законодавством порядку протягом шести місяців з дня прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів.
СК «ВУСО» заснована у 2001 році. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
У 2024 році компанія зібрала 3,462 млрд грн валових премій, що на 29,3% більше, ніж за 2023 рік, чисті премії компанії зросли на 25,55% – до 3,105 млрд грн, а чисті зароблені премії – на 15,83%, до 2,737 млрд грн. Виплатила клієнтам 1,414 млрд грн, що на 45,40% вище обсягу страхових виплат і відшкодувань за 2023 рік.
Активи страховика на 1 січня 2025 року зросли на 25,76% – до 1,917 млрд грн, власний капітал – на 22,45%, до 755,839 млн грн, зобов’язання збільшилися на 28,01% – до 1,161 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти – на 36,09%, до 758,730 млн грн.