Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що країні найближчим часом потрібні «сміливі й важливі рішення» та серйозні реформи замість «революційного хаосу». Про це він написав у авторському матеріалі для Kurir.
За словами Вучича, Сербія повинна змінювати не тільки інститути, а й звички суспільства, оскільки майбутнє країни визначатиметься працею, дисципліною та здатністю адаптуватися до нових технологічних та енергетичних викликів.
Перший пункт плану стосується скорочення державного апарату. Вучич виступив за різке зменшення кількості членів уряду, держсекретарів, помічників міністрів та пов’язаних з ними адміністративних структур. Він також заявив про необхідність скасувати низку агентств, канцелярій та управлінь, які, на його думку, не мають достатніх підстав для існування. Окремо президент згадав про дерегуляцію економіки, включаючи скасування зайвої сертифікації товарів з ЄС, через яку вони в Сербії стають дорожчими, ніж у Євросоюзі.
Другий блок пов’язаний з продуктивністю праці. Вучич виступив проти ідей скорочення робочого часу і заявив, що Сербія має «працювати більше, а не менше». За його словами, країна не може дозволити собі підхід, за якого мотивацію намагаються підвищити за рахунок зменшення робочих днів або годин. Він навів як приклад Німеччину, яка, на його думку, для конкуренції з Китаєм і США буде змушена збільшувати трудове навантаження.
Третій пункт плану — глибока реформа освіти. Президент заявив, що Сербії потрібна більш відкрита система вищої та професійної освіти, а також більш активне впровадження дуального навчання. За його словами, підготовка молодих людей до ринку праці має стати одним із центральних пріоритетів освітньої політики.
Четвертий пункт стосується енергетики. Вучич заявив, що Сербії необхідно комплексно вирішувати енергетичні проблеми, включаючи будівництво нафтопроводів, газопроводів, інтерконекторів, гідроелектростанцій, вітропарків і сонячних електростанцій. Однак, за його словами, без малих і великих атомних електростанцій країна не зможе забезпечити довгострокову енергетичну стабільність. Президент назвав ядерну енергетику «найчистішою та найбезпечнішою» і зазначив, що для майбутнього уряду одним із головних викликів стане забезпечення знань і коштів для таких проєктів.
П’ятий пункт присвячений штучному інтелекту, робототехніці та сучасним технологіям. Вучич виступив за «агресивне» освоєння нових знань і продовження закупівлі суперкомп’ютерів та будівництва дата-центрів. Він назвав дата-центри «фабриками інтелекту», які можуть дати Сербії перевагу в регіоні. При цьому президент прямо пов’язав цифровий розвиток з енергетикою, зазначивши, що будівництво дата-центрів не повинно зупинятися через брак електроенергії.
Для сербської економіки запропонований план означає спробу поєднати адміністративну реформу, підвищення ефективності праці, технологічну модернізацію та нову енергетичну стратегію. На практиці найскладнішими пунктами можуть стати скорочення державного апарату, відмова від популістських ідей на ринку праці та підготовка країни до атомної енергетики, яка вимагатиме великих інвестицій, фахівців, регуляторної бази та суспільної згоди.
https://t.me/relocationrs/2771
ПАТ «Центренерго» 6 травня оголосило про намір укласти зі СК «ВУСО» договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
За даними системи електронних державних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії склала 125,9 тис. грн проти 385,5 тис. грн очікуваної вартості.
У тендері також брали участь страхові компанії «Гардіан» з пропозицією 127 тис. грн, «Оранта» – 140,4 тис. грн та СК «Країна» – 323,7 тис. грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, хорватська національна авіакомпанія Croatia Airlines у найближчі три місяці скасує близько 900 рейсів, або приблизно 5% від запланованих 27 тис. польотів, через різке зростання вартості авіаційного палива. Про це повідомив комерційний директор перевізника Славен Жабо в коментарі RTL Croatia, передає EX-YU Aviation.
За його словами, несприятлива геополітична ситуація різко вдарила по цінах на авіапаливо: з початку кризи вартість гасу подвоїлася і зростає швидше, ніж ціна нафти. Жабо зазначив, що нинішній рівень цін на паливо призведе до багатомільйонних збитків для авіаперевізників, включаючи Croatia Airlines.
Компанія називає скорочення програми «оптимізацією» — тобто приведенням місткості літаків у відповідність до поточного попиту, вартості виконання рейсів та прибутковості конкретних маршрутів. При цьому Croatia Airlines підкреслює, що у високий сезон виконує до 100 рейсів на день, а скасування 900 рейсів торкнеться лише частини розкладу.
Окрім скасування частини рейсів, перевізник готує підвищення цін на квитки. На вартість перельотів впливатиме не тільки паливо, а й зростання витрат в аеропортах. Зокрема, аеропорт Загреба оголосив про підвищення цін на свої послуги на 20% з 1 червня.
Проблема не обмежується Хорватією. За даними The Guardian, через зростання цін на авіапаливо авіакомпанії по всьому світу скоротили близько 2 млн місць на травень 2026 року, що відповідає приблизно 13 тис. рейсів, або менше 2% глобальної авіаційної ємності. Найбільш помітні скорочення торкнулися Turkish Airlines і Lufthansa.
Для регіону це означає, що літній туристичний сезон може пройти за умови дорожчих квитків і меншої кількості доступних рейсів. Особливо чутливо це для країн Адріатики, де авіаційна доступність безпосередньо впливає на туризм, готельний сектор і споживчі витрати іноземних гостей.
Сербська Air Serbia поки що не оголошувала про масштабне скасування рейсів за прикладом Croatia Airlines. Навпаки, компанія повідомила про рекордні фінансові та пасажирські результати за 2025 рік: виручка склала 719,5 млн євро, другий рік поспіль перевищивши 700 млн євро, а перевізник продовжив розширювати маршрутну мережу.
Однак зростання вартості палива вже впливає і на сербського перевізника. Представник Air Serbia Боян Рупіч раніше заявив, що компанія вводить паливні доплати, але пасажири, які вже купили квитки, доплачувати не будуть. За його словами, додаткові збори за зворотні квитки в основному становлять 20–30 євро, а на далекомагістральних рейсах до США та Китаю можуть сягати 100 євро.
В Одесі триває активна підготовка до оздоровчого сезону, повідомили в міській військовій адміністрації.
«Головний пріоритет – безпека відпочивальників. Тому до початку сезону за рахунок міського бюджету на узбережжі встановлять вісім додаткових мобільних укриттів. Вони з’являться на ділянці від пляжу »Ланжерон” до 16-ї станції Великого Фонтану. Загальна кількість придатних укриттів на узбережжі зросте до 19 одиниць», – йдеться у повідомленні в Telegram-каналі ГВА.
За інформацією, цього року планується збільшити кількість відкритих комунальних пляжів до шести, працюватимуть два інклюзивні пляжі. За домовленістю з орендарями, на інших пляжах міста буде встановлено інфраструктуру для людей з інвалідністю.
Зараз орендарі та профільне комунальне підприємство проводять комплекс підготовчих робіт: облаштовують рятувальні пости, встановлюють буї, проводять водолазне обстеження дна та перевіряють системи оповіщення про тривоги.
Як повідомляється, створено спільну комісію міськради та ОВА, яка перевіряє готовність узбережжя, рішення про часткове відкриття пляжів ухвалюватиметься лише на основі результатів її роботи. Після перевірки комісії та підписання актів обстеження готовності пляжів на відповідність вимогам, буде оприлюднено остаточний перелік пляжних зон, доступних для відвідування.
“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-березні цього року знизив виплавку сталі на 7% порівняно з аналогічним періодом торік – до 454 тис. тонн з 488 тис. тонн, але зберіг чавуну 438 тис. тонн (436 тис. тонн у I кв-2025).
Згідно із пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за перший квартал 2026 року у четвер, у зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року на завантаженість українських підприємств групи продовжують впливати фактори безпеки, наявність персоналу, забезпечення електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
При цьому уточнюється, що у січні-березні 2026 року виробництво чавуну та сталі на “Каметсталі” знизилось на 12% та 20%, відповідно, порівняно з попереднім кварталом – до 438 тис. тонн та 454 тис. тонн, внаслідок нестабільного електропостачання у січні-лютому 2026 року.
Крім того, повідомляється, що у першому кварталі 2026 року виробництво товарних напівфабрикатів склало 185 тис. тонн, що на 32% менше, ніж у попередньому кварталі через зменшення випуску товарної заготовки на фоні нижчих обсягів виробництва сталі та пріоритезації її споживання на наступних стадіях виробництва; водночас це частково було компенсовано зростанням виробництва товарного чавуну у 2,2 рази.
Разом з тим, виробництво товарних напівфабрікатів у було на 7% більше, ніж в аналогічному періоді 2025 року завдяки зростанню виробництва товарного чавуну на 96%.
Загалом у першому кварталі 2026 року виробництво готової продукції зросло на 8% порівняно з попереднім кварталом та на 11% проти аналогічного періоду 2025 року – до 660 тис. тонн. Зокрема, виробництво плоского прокату становило 292 тис. тонн, що відповідає рівню попереднього кварталу та на 12% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року завдяки відновленню випуску гарячекатаного рулону на Ferriera Valsider та збільшенню обсягу замовлень на гарячекатаний товстий лист.
Виробництво довгого прокату становило 349 тис. тонн, що на 8% більше порівняно з попереднім кварталом та на 4% більше проти аналогічного періоду минулого року завдяки збільшенню обсягів на “Каметсталі” та Promet Steel (Болгарія); виробництво труб становило 19 тис. тонн після придбання трубного заводу Tubular Iasi (Румунія) у грудні 2025 року.
У першому кварталі 2026 року випуск коксу зменшився на 8% порівняно з попереднім кварталом та на 2% проти аналогічного періоду 2025 року, до 256 тис. тонн, через затримки надходження вугілля на фоні нестабільного електропостачання.
У першому кварталі виробництво загального залізорудного концентрату зменшилось на 2% у порівнянні з попереднім кварталом, до 3,882 млн тонн. Випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 7% – до 3,521 млн тонн, внаслідок нестабільного енергопостачання у звітному періоді. Зокрема, виробництво залізорудного концентрату скоротилось на 9% – до 2,225 млн тонн; виробництво залізорудних окатків зменшилось на 3% – до 1,296 млн тонн.
У першому кварталі 2026 року випуск загального залізорудного концентрату зменшився на 2% у порівнянні з попереднім кварталом, до 3,882 млн тонн. Випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 7% – до 3,521 млн тонн, внаслідок нестабільного енергопостачання у звітному періоді. Зокрема, виробництво залізорудного концентрату скоротилось на 9% – до 2,225 млн тонн; виробництво залізорудних окатків зменшилось на 3% – до 1,296 млн тонн.
У першому кварталі поточного року виробництво загального залізорудного концентрату зросло на 2% проти аналогічного періоду попереднього року, тоді як випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 6%. Виробництво залізорудних окатків зменшилось на 24%, через тимчасову зупинку однієї з обпалювальних машин внаслідок пошкодження систем енергопостачання. Як наслідок, обсяг випуску товарного залізорудного концентрату збільшився на 8%.
Як повідомлялось, “Метінвест” у січні-березні 2025 року збільшив виплавку сталі на 4%, до 488 тис. тонн. Випуск загальної залізорудної продукції за цей період знизився на 15% до січня-березня-2024, але виріс на 11% до попереднього кварталу – до 3,761 млн тонн. При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату (ЗРК) знизилося на 27% до у першому кварталі 2024 року і зросло на 7% до попереднього кварталу, сягнувши 2,064 млн тонн. Разом з загальне виробництво ЗРК у першому кварталі 2025 року зменшилося на 21% до у першому кварталі 2024 року і збільшилося на 17% до попереднього кварталу – до 3,815 млн тонн.
“Метінвест” наростив водночас виробництво окатків – на 7% до першого кварталу 2024 року і на 9% до четвертого кварталу 2024 рокку, до 1,697 млн тонн, однак знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 52% до першого кварталу 2024 року і на 51% до попереднього кварталу – до 518 тис. тонн. Випуск коксу в січні-березні-2025 зменшився на 8% до першого кварталу 2024 і на 6% до четвертого кварталу 2024 року, до 260 тис. тонн.
У першому кварталі 2025 року виробництво чавуну на “Каметсталі” становило 436 тис. тонн, виробництво товарних напівфабрикатів – 173 тис. тонн, виробництво готової продукції – 597 тис. тонн. Зокрема виробництво плоского прокату – 261 тис. тонн, довгого прокату – до 336 тис. тонн.
Також повідомлялося, що “Метінвест” у 2025 році знизив виробництво сталі на 4% порівняно з попереднім роком – до 2,018 млн тонн. чавуну на 2%, до 1,782 млн тонн. У 2025 році випуск товарних напівфабрикатів скоротився на 3% проти попередньго року – до 839 тис. тонн. При цьому, обсяг випуску товарного чавуну подвоївся та становив 84 тис. тонн.
У 2025 року виробництво готової продукції зросло на 13% проти 2024 року – до 2,429 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату збільшилось на 20% – до 1,107 млн тонн, довгого прокату зросло на 7% – до 1,322 млн тонн. Виробництво коксу скоротилось на 2% – до 1,100 млн тонн.
У 2025 році виробництво загального залізорудного концентрату було співставним з обсягом попереднього року і становило 15,695 млн тонн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
