Новий завод Smart Line в індустріальному парку (ІП) “ВінІндастрі” (Вінниця) почав випуск фарбувальних камер для металообробної промисловості, інвестуиції у першу чергу заводу склали 46 млн грн, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Проєктна потужність заводу – 20 фарбувальних камер на місяць. Площа першої черги – 2800 кв. м. Промислове приміщення другої черги площею 5000 кв. м. планується побудувати до кінця 2026 року, введення в експлуатацію – у 2027 році. Плановий обсяг інвестицій у другу чергу – 60 млн грн”, – написав він у Facebook у четвер.
Кисилевський підкреслив, що разом з другою чергою Smart Line стане найбільшим в Україні виробником фарбувальних камер.
Загалом на підприємстві планується дати роботу 150 працівникам, а наразі там працюють 32 спеціаліста і триває пошук ще 15 працівників.
“Перші фарбувальні камери, вироблені в індустріальному парку, відправлені на експорт. Вже здійснені поставки у Польщу та Молдову. Наразі триває виконання замовлення з Естонії”, – повідомив нардеп.
Він додав, що для ввезення обладнання на другу чергу заводу Smart Line планує скористатись пільгами, передбачених для учасників ІП, зокрема, діє нульова ставка ПДВ та ввізного мита на обладнання.
“Також підприємство може скористатись нульовою ставкою податку на прибуток терміном на 10 років за умови реінвестування звільнених коштів. Міськрада Вінниці зменшила для індустріальних парків податок на землю з 3% до 1%. Крім того, резиденти парків звільнені від податку на нерухомість”, – нагадав Кисилевський.
ІП “ВінІндастрі” площею 26 га створено у 2021 році. Ініціатор створення – Вінницька міська рада.
Завод обладнання для порошкового фарбування Smart Line, за інформацією на його сайті, засновано 2014 року, а наприкінці квітня поточного року компанія почала переїзд на власне виробництво.
Співвласниками товариства є два підприємця з Хмельницького – керівник компанії Олександр Бебех (66,7%) та Сергій Корбін (33,3%).
Як повідомлялось, в ІП “ВінІндастрі” серед задекларованих резидентів – компанія Firewood (виробник устаткування для випуску паливних брикетів і гранул), “Візарді” (металообробка в будівництві та сільському господарстві) та фармдистриб’ютор “БаДМ”.
З початку 2026 року в Україні на воді загинуло 135 осіб, врятувати вдалося 74, повідомив директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України Віктор Вітовецький.
“З початку року, тобто фактично за чотири місяці, загинули 135 осіб. Це загибель людей на водних об’єктах. З них, на жаль, 10 дітей. Незважаючи на те, що у відсотковому вимірі це менше, ніж за аналогічний період минулого року, ви знаєте, це слабка втіха, тому що дуже важко виміряти життя якимись показниками», – розповів Вітовецький, зазначивши, що у 2026 році на воді загинуло на 44% людей менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Крім того, повідомив Вітовецький, 74 людини вдалося врятувати, з них 23 дитини.
Міжнародні резерви України у квітні, за попередніми даними, зменшились на $3,79 млрд, або 7,3% та становили на 1 травня 2026 року $48,22 млрд, повідомляє Національний банк України (НБУ) у четвер.
“Така динаміка зумовлювалася тим, що валютні інтервенції Національного банку та боргові виплати країни в іноземній валюті перевищили надходження від розміщення валютних ОВДП і від міжнародних партнерів”, – зазначив регулятор на сайті.
Згідно з оприлюдненими даними, чисті міжнародні резерви у квітні у порівнянні з березнем зменшились на $3,71 млрд, або на 10,0%, – до $33,47 млрд.
Зазначається, що частка активів у доларах США в міжнародних резервах станом на 1 квітня 2026 року зросла до 71,0% із 70,4% на початок березня, тоді як частка активів в євро скоротилася до 19,4% із 20,3%. Рік тому частка доларових активів у резервах становила 82,9%, активів в євро – 10,0%.
Частка золота у міжнародних резервах на початок травня становила 8,3% проти 7,7% місяцем раніше та 6,2% роком раніше.
Станом на 1 травня 2026 року в структурі міжнародних резервів цінні папери становили 59,5%, готівка, кошти на коррахунках і депозити – 32,2%, монетарне золото – 8,3%, тоді як місяцем раніше ці частки становили відповідно 55,4%, 36,8% і 7,7%, а рік тому – 60,0%, 33,7% і 6,2%.
Як зазначається у повідомленні, на валютні рахунки уряду у Нацбанку у квітні надійшло $377,9 млн, зокрема, $339,4 млн – від розміщення валютних ОВДП та $38,5 млн – через рахунки Світового банку.
Крім того, Україна отримала $1,01 млрд кредиту відповідно до угоди з Великою Британією у межах механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), проте ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України через їх обмежене цільове призначення.
Водночас уряд України виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $716,6 млн, у тому числі $433,7 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $186,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком, $73,4 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄС та $22,8 млн – борг перед іншими кредиторами.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду – $255,3 млн.
На валютному ринку України Нацбанк у квітні продав майже $3,58 млрд, що на 1,18 млрд менше за показник березня.
Переоцінка фінансових інструментів у квітні збільшила вартість резервів на $378,0 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту”, – додав Нацбанк.
Як повідомляється у квітневому макропрогнозі регулятора, прогноз міжнародних резервів на 2026 рік майже не змінився – $64,8 млрд проти $65,0 млрд у січневому прогнозі.
Водночас на 2027 рік Нацбанк знизив прогноз резервів до $66,5 млрд із $72,9 млрд, що на $6,4 млрд, або на 8,8%, менше за січневу оцінку, а на 2028 рік – до $61,1 млрд із $70,6 млрд, що на $9,5 млрд, або на 13,5%, менше.
Акціонери СК «ВУСО» (Київ) на зборах 5 травня прийняли рішення про спрямування на виплату дивідендів 20,013 млн грн із залишку чистого нерозподіленого прибутку за 2024 рік, що становить 98,811 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), решту нерозподіленого прибутку за 2024 рік у розмірі 78,799 млн грн залишити нерозподіленим.
Зазначається, що виплата дивідендів буде здійснюватися у розмірі 0,73 грн на одну акцію. Виплата дивідендів буде здійснюватися в повному обсязі безпосередньо акціонерам у встановленому законодавством порядку протягом шести місяців з дня прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів.
СК «ВУСО» заснована у 2001 році. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
У 2024 році компанія зібрала 3,462 млрд грн валових премій, що на 29,3% більше, ніж за 2023 рік, чисті премії компанії зросли на 25,55% – до 3,105 млрд грн, а чисті зароблені премії – на 15,83%, до 2,737 млрд грн. Виплатила клієнтам 1,414 млрд грн, що на 45,40% вище обсягу страхових виплат і відшкодувань за 2023 рік.
Активи страховика на 1 січня 2025 року зросли на 25,76% – до 1,917 млрд грн, власний капітал – на 22,45%, до 755,839 млн грн, зобов’язання збільшилися на 28,01% – до 1,161 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти – на 36,09%, до 758,730 млн грн.
Середня вартість приватного будинку на вторинному ринку США в I кварталі 2026 року перевищила $400 тис., незважаючи на слабкий попит і зниження доступності іпотеки, як свідчать дані Національної асоціації ріелторів США.
За даними NAR, медіанна ціна існуючого односімейного будинку в США зросла на 0,5% у річному вираженні — до $404,3 тис. Зростання цін було зафіксовано на 71% міських ринків, або у 167 із 235 відстежуваних агломерацій. При цьому темпи подорожчання сповільнилися: у IV кварталі 2025 року річне зростання становило 1,2%.
Регіональна динаміка залишається неоднорідною. На Північному Сході медіанна ціна досягла $506,5 тис., збільшившись на 4,9% за рік. На Середньому Заході житло коштувало в середньому $308,1 тис., зростання склало 3,6%. На Півдні ціна майже не змінилася і склала $362,3 тис., а на Заході, найдорожчому регіоні, знизилася на 2,9% — до $607,6 тис.
Зростання вартості приватних будинків відбувається на тлі слабкої активності покупців. За даними NAR, продажі існуючого житла в березні 2026 року знизилися на 3,6% порівняно з попереднім місяцем, причому падіння було зафіксовано у всіх регіонах. Головний економіст NAR Лоуренс Юн зазначив, що ринок залишається млявим через зниження споживчої впевненості та слабкіше зростання зайнятості.
Високі іпотечні ставки залишаються одним із головних факторів, що обмежують попит. Навіть при уповільненні зростання цін купівля будинку для багатьох американських сімей стає менш доступною: щомісячний платіж за іпотекою залишається високим, а продавці не поспішають знижувати ціни через обмежену пропозицію якісного житла.
Окремо ринок новобудов виглядає м’якше. За даними Бюро перепису США та Міністерства житлового будівництва, медіанна ціна нового будинку, проданого в березні 2026 року, склала $387,4 тис., знизившись на 6,2% у річному вираженні. Це пов’язано з високим запасом нових будинків на ринку та спробами забудовників стимулювати попит.
АТ “Укрнафта” та фінська компанія Wärtsilä підписали рамкову угоду про постачання комплектного обладнання для газопоршневих установок під час зустрічі прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо з українською стороною, повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики України Денис Шмигаль.
“Разом із Finnish-Ukrainian Investment Facility (FUIF) та АТ “Укрнафта” ми реалізуємо поетапну програму розгортання газопоршневої розподіленої генерації”, – написав він у телеграм.
За словами Шмигаля, в межах першого етапу вже залучено кредит від ЄБРР на EUR80 млн, підписано кредитну угоду, підтверджено державну гарантію та тривають закупівлі за процедурами ЄБРР.
Для наступних етапів Україна планує використати фінансування FUIF, аби масштабувати програму, зокрема через встановлення газопоршневих електростанцій на базі обладнання Wärtsilä.
Перший віцепрем’єр додав, що всі відповідні проєкти спрямовані на оперативне підсилення енергетичної безпеки регіонів, балансування об’єднаної енергосистеми України та забезпечення критичної інфраструктури.
