“Укрзалізниця” оголошує аукціони з продажу щебеню, перші аукціони на 72,5 тис. тонн щебеню відбудуться 24-25 липня на майданчику “Prozorro Продажі” , повідомляє пресслужба компанії.
У релізі уточнюється, що продаж щебеню став можливим завдяки рішенню Кабінету міністрів, який спростив процедуру розпорядження майном для “Укрзалізниці” та надав дозвіл на його продаж.
Компанія вже провела зустріч з бізнесом, щоб обговорити актуальні питання ринку щебеневої продукції та перспективи продажу через електронні аукціони.
Вони проходитимуть за принципом англійського аукціону, і “Укрзалізниця” очікує на активну конкуренцію серед учасників.
У майбутньому планується продаж майже 1,3 млн тонн щебеню через окремі лоти.
СК “Експрес Страхування” (Київ) у січні-червні 2025 року зібрала страхові премії на суму 560,9 млн грн, що на 32% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомляється на сайті страховика.
Премії за договорами КАСКО за цей період сягнули 380,4 млн грн, що на 44,9 млн грн, або на 13,4%, перевищило показник січня-червня 2024 року, за ОСЦПВ – 167,7 млн грн (+90,6%), за іншими видами страхування – 12,7 млн грн.
Компанія повідомляє, у січні-червні 2025 року загальний обсяг страхових відшкодувань за страховими випадками склав 223 млн грн. В тому числі виплати клієнтам з КАСКО – 176,3 млн грн, постраждалим з ОСЦПВ – 43,3 млн грн.
Як повідомлялось, станом на 31 березня 2025 активи СК “Експрес Страхування” становили 940,6 млн грн, що на 149,1 млн грн перевищує аналогічний показник 2024 року, їх доля в грошових коштах склала 89%, що забезпечує оперативну здатність компанії виплачувати компенсації за страховими випадками.
СК “Експрес Страхування” заснована в 2008 році входить до складу групи компаній “УкрАВТО”. Спеціалізується на автомобільному страхуванні. Стабільно висока швидкість врегулювання подій в СК забезпечена оптимальною взаємодією з партнерськими СТО.
З квітня 2012 року СК “Експрес Страхування” є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
Українські виробники протягом 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортували 66,7 тис. тонн пшеничного борошна, що на 27,9% менше порівняно з попереднім сезоном, коли цей показник становив 92,5 тис. тонн, повідомила асоціація «Мукомоли України».
Галузева асоціація зазначила, що близько 46% обсягу експорту в сезоні-2024/2025 було здійснено до країн ЄС. До п’ятірки країн-імпортерів української борошна увійшли Молдова (20,3 тис. тонн), Чехія (15,3 тис. тонн), Палестина (10,8 тис. тонн), Франція (3,0 тис. тонн) та Іспанія (2,9 тис. тонн).
Експорт інших видів борошна в сезоні-2024/2025 склав 4,6 тис. тонн (у 2023/24 МР – 5,4 тис. тонн). Частка країн ЄС за обсягами експорту склала 14% (27% у 2023/2024 МР). П’ятірка країн, до яких у 2024/25 МР поставлено інші види борошна, склали Молдова (3,2 тис. тонн), Ізраїль (0,5 тис. тонн), Хорватія (0,2 тис. тонн), Болгарія та Іспанія (по 0,1 тис. тонн).
IMPORTER, MOLDOVA, БОРОШНО, ИСПАНИЯ, Палестина, ФРАНЦІЯ, ЧЕХИЯ
Понад 30 мільярдів гривень вклали українці в землю за чотири роки від моменту відкриття ринку сільськогосподарських земель за даними Держгеокадастру. Попри коронакризу та війну середня ціна гектара зросла на 60%. Наразі за один гектар, в середньому, сплачують 60,7 тисячі грн. На 13% зросла кількість угод за 4 роки. Нині найдорожча земля наразі на Івано-Франківщині, Львівщині та Київщині.
339 644 угоди купівлі-продажу землі було укладено з моменту відкриття земельного ринку в Україні у липні 2021 року. Загалом продали понад 636 тис. га на 30,4 млрд грн. При цьому середня вартість одного гектара зросла на 60% — до 60,7 тисячі грн за гектар станом на червень 2025 року.
Слідкуємо за динамікою на сторінці про Ринок землі в Україні.
Перші місяці після відкриття ринку були досить активними. Так, у липні 2021 року уклали понад 2 тис. угод, а середня ціна за гектар сягала 95,7 тис. грн. Поволі ажіотаж спадав: угод більшало, а середня ціна падала. Так, вже у грудні 2021 року гектар коштував 33,7 тис. грн.
З початком повномасштабної війни ринок практично зупинився, лише у травні 2022 року уклали 323 угоди. Відновлення почалося влітку, але обсяги залишалися низькими: до 4,6 тис. угод на місяць. Це було утричі менше, ніж наприкінці 2021-го.
Протягом 2023 року ринок поступово стабілізувався: щомісяця укладали від 4 до 7 тис. угод. При цьому зростала і ціна: з 39 тис. грн/га на початку року до 42 тис. грн/га наприкінці року.
На початку 2024 року ринок землі став доступним також й для компаній — ринок пожвавішав, втім очікуваного сплеску не сталося. Ймовірно, це пов’язано з обмеженнями для компаній з іноземними власниками на операції з українською землею. Так, до прикладу, з топ-10 компаній в агросфері згідно з Індексом Опендатабота 2025, у половини є іноземне коріння. Вже з березня кількість угод перевищувала 9 тис. на місяць, а загальна щомісячна вартість угод — понад 1 млрд грн. Ціна за гектар у 2024 році коливалась у межах 43–52 тис. грн.
Якщо порівняти перше півріччя 2025 року та перший період функціонування ринку землі (липень-грудень 2021-го), то кількість угод зросла на 13%, водночас сума угод — майже втричі (з 2.85 млрд грн до 8.22 млрд грн).
Нині найдорожчою є земля на Івано-Франківщині — у середньому, за один гектар покупець викладе 126,6 тис. грн. Наслідують Львівщина із 118,3 тис. грн/га, Київщина — 89, 4 тис. грн/га, Тернопільщина — 86,9 тис. грн/га. Серед прифронтових регіонів за вартістю сільгоспземлі лідирує Дніпропетровщина — там покупці, в середньому, сплачують 73,9 тис. грн/га.
Найнижчі ціни на землю у прифронтових регіонах: Запорізька область — 38,3 тис. грн/га, Херсонщина — 39,1 тис. грн/га, Чернігівщина — 41,1 тис. грн/га, Миколаївщина — 41,6 тис. грн/га та Одещина — 41,8 тис. грн/га.
Цьогоріч найактивніше купують землі на Полтавщині (5,4 тисячі угод), Вінниччині (5,4 тис.) та Київщині (4,7 тисячі).
https://opendatabot.ua/analytics/land-2025
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) опублікувала довгостроковий прогноз на період до 2050 року, згідно з яким нафта і природний газ залишаться основними джерелами енергії, займаючи більше половини глобального енергобалансу. Це підтверджує важливість вуглеводнів у світовій економіці та стратегічний характер енергетичної політики.
Прогноз попиту на нафту і газ
Ключовими драйверами є:
Суперечності з іншими прогнозами
Такий прогноз вказує, що нафта і газ збережуть своє значуще становище щонайменше на найближчі 25 років. І хоча відновлювальна енергія швидко набирає обертів, відмова від традиційної енергосистеми має бути плавною і поетапною, з урахуванням реальних економічних і соціальних чинників.
Німецький уряд планує ввести більш суворі правила отримання соціальної допомоги для безробітних, в тому числі і біженців з України, повідомив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в інтерв’ю телеканалу ARD в неділю. В інтерв’ю телеканалу ARD у неділю, 13 липня, Мерц підтвердив, що громадяни, які потребують підтримки, продовжать її отримувати. Однак уряд Німеччини має намір ввести більш суворі правила для претендентів.
«Люди, які можуть працювати, повинні працювати», – підкреслив Мерц. Крім того, можливе і посилення вимог до витрат на житло: наприклад, введення верхньої межі орендної плати або перевірки житлової площі.
За словами канцлера ФРН, існує значний потенціал для економії, коли з 2026 року в рамках реформи замість допомоги громадянам будуть виплачувати базовий дохід. «Можна заощадити більше, ніж один або два мільярди», – зазначив Мерц, додавши, що «зміна системи» повинна відбуватися «крок за кроком».
За словами Мерца, метою базового доходу має бути «забезпечення того, щоб ті, хто дійсно потребує допомоги держави, продовжували отримувати її і надалі». «Я був би навіть готовий підвищити ставки, наприклад, у разі раптового безробіття, щоб ті, кого це торкнулося, могли швидко знайти нову роботу», – сказав він.
У 2024 році близько 826 тисяч працюючих громадян Німеччини не могли прожити на свої зарплати. Держава виплатила їм «бюргергельд» на суму EUR7 млрд. Серед одержувачів «бюргергельд» в Німеччині і українські біженці від війни РФ.
За даними DW, станом на 2024 рік в Німеччині проживало 1,25 млн українців, 296 тис. з яких були працевлаштовані. Ще близько 211 тис. українців в країні мали статус безробітних, а 98 тис. відвідували інтеграційні курси.
