Українське Дунайське пароплавство (УДП) підтримує заклик агровиробників та експортерів щодо запровадження 30% знижки на залізничні перевезення до станцій Ізмаїл та Рені, повідомила пресслужба держпідприємства в телеграмі.
“Українські агровиробники пропонують Кабміну поставити в рівні умови порти Одеси та Придунав’я… УДП цілком підтримує пропозицію аграріїв. Ворог не припиняє завдавати удари по інфраструктурі Одеси. Україна має зберігати альтернативні експортні маршрути”, – йдеться у зверненні.
В УДП наголосили, що дунайський маршрут – це плюс 250 км доріг, або 200 км залізниці. Через це дунайські порти програють конкуренцію навіть за однакових тарифів на фрахт і перевалку, які діють в одеських портах.
У пароплавстві нагадують, що прецедент уже створено: нещодавно Кабмін запровадив знижку в розмірі 30% на залізничні перевезення сільськогосподарської продукції з тих територій, де можливі бойові дії, звернули увагу в УДП і наголосили, що необхідність руху експорту через Дунай неодноразово обговорювали на галузевих заходах, форумах, конференціях. Однак в умовах критично низьких цін на зерно виробники і трейдери не готові втрачати заробіток (маржу) заради зменшення ризиків.
“Знижка на залізничні перевезення абсолютно виправдає себе, якщо умовою її отримання буде перевалка зерна на державний річковий або морський флот. Недоотриманий залізницею дохід держбюджет компенсує за рахунок доходу від фрахту”, – стверджують у держпідприємстві.
УДП нагадало, що наразі займається перевезенням сербського зерна, й акцентувало, що має достатньо флоту, щоб одночасно працювати з українською продукцією.
“Інші дунайські країни дуже наполегливо лобіюють інтереси власних перевізників, адже увесь Дунай страждає від аномального падіння ставок і потоків вантажу. В Україні є свій національний перевізник, якого також варто підтримати та зберегти”, – наголосили в УДП.
Фінляндія направить Україні новий пакет військової допомоги, рішення про це ухвалив президент 28 червня за пропозицією уряду.
Як повідомляється на сайті Міноборони Фінляндії, це вже 24-те постачання оборонного обладнання з Фінляндії в Україну. За оцінками, заміна обладнання, включеного в цю партію, коштуватиме Фінляндії приблизно 159 млн євро. Загальна вартість оборонного обладнання, поставленого Фінляндією в Україну, становить 2,2 млрд євро.
“Фінляндія має намір підтримувати Україну в її боротьбі з необґрунтованою агресією Росії. Йдеться не тільки про Україну, а й про право всіх вільних народів на своє остаточне існування. Ми, фіни, на прикладі власної історії зрозуміли, наскільки важливим є це питання”, – сказав міністр оборони Антті Гяккянен.
У відомстві зазначили, що Фінляндія також бере участь у чеській ініціативі зі спільних закупівель боєприпасів. Фінляндія також вирішила взяти участь у бронетанковій коаліції, очолюваній Польщею, Німеччиною та Італією, і в коаліції інформаційних технологій, очолюваній Естонією та Люксембургом. Метою міжнародних коаліцій є надання довгострокової підтримки Україні.
“З оперативних міркувань і задля безпечної доставки допомоги її точний вміст, способи й терміни надання не розголошуються. Під час надання допомоги враховуються і потреби України, і стан ресурсів Сил оборони”, – зазначили в Міноборони.
Аграрії шістнадцяти областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
За її даними, намолочено 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.
Крім того, сім областей розпочали збирання ріпаку. Його намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.
При цьому аграрії Одеської області лідирують за темпами обмолоту зернових, яких зібрано з 85,7 тис. га. Аграрії Тернопільської області лідирують за врожайністю – 78,1 ц/га.
Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні в січні-березні 2024 року збільшився на 56,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 35,5 млрд грн, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
У березні-2024 індекс будівельної продукції перевищив показник березня-2023 на 69,3%, а попереднього місяця – на 92,3%, зазначає Держстат.
Як повідомило статвідомство, у січні-березні 2024 року до аналогічного періоду 2023-го зростання обсягів будівництва спостерігалося в усіх сегментах. Так, у житловому будівництві зростання становило 39,2%, у нежитловому – 49%, в інженерному – 66%.
За сезонно скоригованими даними відомства, індекси будівельної продукції в березні-2024 у житловому будівництві становили 55,9%, у нежитловому – 105,5%, в інженерному – 193,4%, а з урахуванням ефекту календарних днів показники становлять 52,1%, 82,6% і 148,6% відповідно.
Частка нового будівництва до загального обсягу виконаних будівельних робіт у першому кварталі становила 46,7%, ремонту – 25%, реконструкції та технічного переоснащення – 28,3%.
Держстат зазначає, що публікацію даних було відкладено через воєнний стан. Статдані показники наведено без урахування тимчасово окупованої території та частини території, де тривають (велися) бойові дії.
Відношення держборгу України до ВВП з 2009 по 2023 рік (млн грн)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Посольство Республіки Словенія в Україні провело у понеділок, 24 червня, урочистий прийом на честь одного з найважливіших свят країни – Дня державності, яке відзначається щорічно 25 червня на згадку про проголошення незалежності країни від Югославії у 1991 році.
Як повідомляє прес-служба Посольства, серед гостей заходу були присутні представники дипломатичних місій іноземних держав, акредитованих в Україні, українські державні діячі, члени словенської громади.
Надзвичайний і повноважний посол Словенії в Україні Матея Превольшек виступила з вітальною промовою, подякувавши усім присутнім за прояв уваги до цього важливого дня і підкреслила, що між Україною і Словенією багато спільного.
“Крихітна за територією і за населенням Словенія на перший погляд може здаватися не схожою з Україною, хіба що трохи мовами. Якщо ми підемо далі першого враження та ідеологічних, культурних чи географічних здивувань того чи іншого роду, ми легко зможемо розпізнати схожість і, якщо можна так висловитися, сестринство між нашими двома країнами”, – сказала вона.
Посол відзначила, що на тлі зміни балансу сил у 1980-х роках жителі Словенії прийняли рішення за незалежність і початок нових відносин зі своїми сусідами, іншими європейськими країнами та світом.
“Це було непросто, ми зазнали нападу та бомбардування. Нашим військовим та дипломатам вдалося обмежити агресію до 10 днів. Особливо важливою була підтримка, яку ми отримували”, – підкреслила Превольшек.
Голова дипломатичної місії запевнила, що Словенія послідовно підтримує Україну та її хоробрий народ у боротьбі з російською агресією, та є незмінним другом та партнером України.
“Святкування незалежності Словенії – це час повторити наше зобов’язання допомогти Україні не лише захищатися, але й взяти на себе зобов’язання щодо світлого майбутнього в сім’ї ЄС і НАТО”, – підсумувала дипломат.
27 червня свій візит до Києва планує президент Словенії Наташа Пірц Мусар. Під час візиту вона підпише двосторонню угоду про безпеку з Україною.
11 грудня 1991 року Скупщина Словенії визнала державну незалежність України. Того ж дня Україна однією з перших європейських країн визнала державну незалежність Республіки Словенії. 10 березня 1992 року між Україною та Словенією було підписано Угоду про встановлення дипломатичних відносин. Посольство Словенії в Києві було засновано у квітні 2004 року.
Більше фото з події дивіться за посиланням: https://www.facebook.com/UkrDiplomatic/
