Норвегія виділяє приблизно 7 млрд норвезьких крон ($696,12 млн США) на фінансування систем протиповітряної оборони для України, ідеться у пресрелізі уряду Норвегії у неділю.
“Разом з Німеччиною ми забезпечимо, щоб Україна отримала потужні системи протиповітряної оборони. Німеччина та Норвегія тісно співпрацюють, щоб підтримати Україну у захисті країни та цивільного населення від російських повітряних атак”, – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
Зазначається, що Норвегія і Німеччина фінансують дві системи Patriot, включно з ракетами до них. Крім того, Норвегія робить внесок у закупівлю радарів ППО від німецького виробника Hensoldt та систем протиповітряної оборони від Kongsberg.
“Протиповітряна оборона має вирішальне значення для захисту військових частин та інфраструктури. Зараз разом з Німеччиною ми ще більше активізуємо наші зусилля”, – додав міністр оборони Туре Оншуус Сандвік.
Раніше цього літа канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та Стьоре домовилися щодо передачі Україні двох систем Patriot, які наразі знаходяться в Німеччині та будуть доставлені Україні якомога швидше.
США підтвердили, що замінять передані системи, а Норвегія зобов’язалася зробити фінансовий внесок у їх заміну.
В Україні розпочалося довгоочікуване пожвавлення у будівництві овочесховищ — наразі переважають малі та середні потужності, повідомив в інтерв’ю виданню SEEDS комерційний директор «Ван Дайк Технікс» Андрій Марущак. За його словами, саме цей формат дозволяє фермерським господарствам швидко закривати локальні потреби, однак «сховища — це не все»: без паралельного розвитку переробки ефект буде обмеженим.
За оцінкою експерта, будівництво нині найактивніше йде у Львівській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областях. На рішення фермерів вплинула різка дорожнеча логістики: «везти цибулю на 400–800 км вже не так вигідно, як вирощувати і зберігати ближче до збуту», зазначив Марущак.
Найперспективніші напрями для швидкого запуску — картопля фрі, сушене пюре, чищена/готова картопля; для цибулі — чистка, заморозка та сушка. У країнах, де переробка вже працює, фермери поступово масштабували сховища з 3 до 30 тис. т і більше; українському ринку логічно рухатися тією ж траєкторією, підкреслює експерт.
Споживання овочів в Україні — менше 30% від рекомендацій ВООЗ (≈150–200 г на добу проти 600 г), що стримує попит поза «борщовим набором». У типовій структурі споживання частка картоплі — 50–60%, капусти — ~10%, моркви — ~5%, буряку — «зовсім трохи», зауважив Марущак.
Для стабільної роботи сховищ і заводів переробки фермерам важливо формувати товарні партії та виконувати довгострокові контракти через професійно керовані кооперації — модель, яка успішно працює в ЄС, наголошує експерт.
https://www.seeds.org.ua/ovochesxovishh-v-ukraini-stane-bilshe-fermeri-pochali-aktivne-budivnictvo/
Лідерами страхового ринку України за зібраними преміями в січні-липні 2025 року стали страхові компанії «СГ »ТАС« з обсягами залучених платежів 4,213 млрд грн, “АРКС” – 3,270 млрд грн, »ІНГО” – 3,101 млрд грн. «Уніка» – 2,897 млрд грн, ВУСО – 2,613 млрд грн, повідомляється на сайті Національної асоціації страховиків України (НАСУ). При цьому наголошується, що порівняно з таким же минулорічним періодом СК “ІНГО” випередила СК «Уніка», посунувши її з третього місця.
У п’ятірку ринку обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності за зібраними преміями за підсумками січня-липня цього року лідирують СГ «ТАС» (2,245 млрд грн), “Оранта” (1,708 млрд грн), «Княжа ВІГ» (1,368 млрд грн), СК «ІНГО» (724,1 млн грн), УСГ (619,1 млн грн).
Лідерами на ринку «Зелена карта» за зібраними преміями за вказаний період є “ТАС” (753,9 млн грн), «УСГ» (651,2 млн грн), «ПЗУ» (427,7 млн грн), яка піднялася з 4-ї позиції на третю, випередивши «Княжу ВІГ» (216,1 млн грн), і СК “ІНГО” (152,8 млн грн) замість СК «Оранта», яка покинула топ-5.
Невеликі зміни відбулися і на ринку КАСКО. Як і раніше, його очолюють СК «АРКС» (1,539 млрд грн), «Арсенал Страхування» (1,425 млрд грн), ВУСО« (723 млн грн), яка помінялася позицією з »Уніка« (658,3 млн грн), і “Універсальна” (640,8 млн грн), що посіла місце »УСГ”.
У той же час серед лідерів з добровільного медичного страхування змін не відбулося: лідером, як і раніше, в цьому сегменті є СК «Уніка» (1,412 млрд. грн.), далі йдуть СК “Універсальна” (710,3 млн грн), СК «ІНГО» (646 млн грн), СК «ВУСО» (493,9 млн грн) і “АРКС” (370,6 млн грн).
Невеликі зміни за підсумками січня-липня відбулися в п’ятірці лідерів на ринку страхування життя. Як і рік тому, першу позицію займає СК «МетЛайф» (1,693 млрд грн). Наступні сходинки посіли СК «ТАС» (500,6 млн грн), «Граве Життя» (341,8 млн грн), «ПЗУ Життя» (221 млн грн), «Аркс Лайф» (203,4 млн грн). При цьому «Уніка Життя», яка за підсумками 7 місяців 2024 року була на 4-й позиції, вибула з п’ятірки лідерів цього ринку.
Як повідомлялося, станом на кінець липня 2025 року на страховому ринку України працювало 51 ризиковий страховик (проти 69 на аналогічну дату 2024 року), 10 спеціалізуються на страхуванні життя (було 12), один – зі спеціальним статусом («Експортно-кредитна агенція», ЕКА).
Державна митна служба України (ДМС) надала статус авторизованого економічного оператора (АЕО) з правом застосування спрощень вже 100 компаніям, йдеться в повідомленні прес-служби ДМС.
«Цей рубіж символізує не тільки кількісне досягнення, а й якісний прогрес у розвитку прозорої та ефективної співпраці між митницею та бізнесом, що є важливим кроком на шляху інтеграції України в європейський економічний простір», – пояснили в установі в телеграм-каналі в понеділок.
Зазначається, що серед українських підприємств, які отримали статус АЕО, є виробники, експортери, імпортери, експедитори та інші учасники зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).
Зазначається, що вже п’ятеро підприємств мають одночасно обидва типи авторизацій: «про надання права на застосування спрощень» (АЕО-С) і «про підтвердження безпеки та надійності» (АЕО-Б).
У ДМС нагадали, що статус АЕО є визнаним знаком довіри, який підтверджує надійність, безпеку та високі стандарти компаній у міжнародному ланцюзі поставок. Він надає підприємствам право на спрощені митні процедури, дозволяє економити час і знижувати логістичні витрати, а отже, підвищує конкурентоспроможність українського бізнесу на глобальному ринку. Для України це зміцнення економічного потенціалу, зростання експорту та залучення нових торговельних партнерів.
Більше про статус АЕО та авторизацію на застосування спрощень за посиланням — https://customs.gov.ua/deiaki-pitannia-funktsionuvannia-avtorizovanikh-ekonomichnikh-operatoriv
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івентів Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує до 40% надходжень до державного бюджету України, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці так важливі для країни.
Пасажиропотік через український кордон з 16 по 22 серпня склав 768 тис., що на 1,3% менше порівняно із рекордним для воєнного часу рівнем двох попередніх тижнів, свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook.
Згідно з ними, якщо чотири попередні тижні потік на в’їзд на 15-32 тис. переважав потік на виїзд, то з наближенням нового учбового року вони вирівнялися: потім на виїзд збільшився с 378 тис. до 385 тис., тоді як на в’їзд зменшився з 400 тис. до 383 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, збільшилася зі 144 тис. до 145 тис., а потік машин із гуманітарними вантажами скоротився з 524 до 449.
У цю неділю станом на 9:00 на кордоні з Польщею, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга у 55 легкових авто та 4 автобуси була у ПП “Устилуг”. 40 машин та 4 автобуси очікували проходження кордону у ПП “Краківець”, тоді як в ПП “Шегині” накопичилося 19 автобусів.
На кордоні з Угорщиною найбільші черга у 45 машин були на переході “Косино”, тоді як у ПП “Лужанка” вона складала 30 авто, “Дзвінкове” – 20 та “Тиса” – 15.
На кордоні зі Словаччиною у ПП “Ужгород” та “Малий Березний” очікували контролю відповідно 30 та 20 авто, а на кордоні з Румунією черга були тільки в ПП “Дякове” – 30 машин.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року на 4,2% вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхало 370 тис. та в’їхало 367 тис. людей, потік машин також був менший – 133 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 116 тис., з яких 80 тис. – сезонно з початку літа.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 31 липня 2025 року оцінювалась в 5,115 млн (на 1 липня – 5,083 млн), а загалом у світі – у 5,676 млн (5,643 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, 3,757 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,669 млн на кінець минулого року.
Банки України за січень-липень 2025 року отримали 95,50 млрд грн чистого прибутку, що на 1,2% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомив Національний банк України.
Згідно з його даними, чистий процентний дохід зріс на 14,3% – до 151,74 млрд грн, чистий комісійний – на 12%, до 35,41 млрд грн.
В той же час результат від переоцінки ОВДП та від операцій купівлі-продажу валюти скоротився на 28,1% – до 17,24 млрд грн, а загальні адміністративні витрати зросли на 20,8% – до 72,24 млрд грн, інші операційні витрати – на 15,5%, до 11,92 млрд грн.
Окрім того, якщо за 7 місяців минулого року банки збільшили відрахування в резерви всього на 0,38 млрд грн, то за 7 місяців цього року – на 4,93 млрд грн.
В липні чистий прибуток українських банків склав 14,42 млрд грн, що на 1,9% гірше за показник липня-2024. Хоча чистий процентний дохід зріс на 14,9% – до 22,84 млрд грн, чистий комісійний – на 18,3%, до 5,30 млрд грн, але результат від переоцінки ОВДП та від операцій купівлі-продажу валюти впав в три рази – до 1,77 млрд грн.
Тож навіть розформування у липні резервів на 0,24 млрд грн не змогло завадити зменшенню чистого прибутку порівняно із липнем минулого року.
В загальній структурі доходів та витрат банків за 7 місяців цього року частка процентних доходів зросла до 70,8% з 68,7% торік, тоді як частка процентних витрат зменшилася до 33,6% з 34,5%.
Щодо частки комісійних доходів, то вона також збільшилася за січень-липень цього року до 21,3% з 21,0% за січень-липень минулого року за зменшення частки комісійних витрат до 14,5% до 15%.
В той же час частка загальних адміністративних витрат зросла до 31,2% з 29,9%.
Як повідомлялося, платоспроможні банки України за 2024 рік отримали 103,69 млрд грн чистого прибутку, що на 24,6% більше за показник 2023 року.
В минулому році, як і у 2023 році ставка податку на прибуток банків восени була збільшена до 50% заднім числом на весь рік, тоді як на цей рік вона складає 25%.
