Туреччина за підсумками листопада 2024 року обійшла незмінного лідера, Іспанію, в імпорті української кукурудзи, повідомив народний депутат, член комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук у фейсбуці.
“У фізичній вазі показники значні – 2,5 млн тонн експорту в листопаді, з них 620 тис. тонн купила Туреччина”, – написав він.
Депутат зазначив, що в листопаді загалом було експортовано агропродукції на $2,3 млрд, із них кукурудзи – лише $512 млн.
Як повідомлялося, Туреччина 10 жовтня 2024 року запровадила квоти на імпорт 1 млн тонн кукурудзи і знизила мито до 5% до кінця грудня 2024 року.
Згідно з інформацією об’єднання «Укрметалургпром», українські металургійні підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили виплавку сталі на 23,1% – до 7,028 млн тонн.
У листопаді було вироблено 540,8 тис. тонн сталі, тоді як у попередньому місяці – 603,8 тис. тонн сталі.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн. Україна у 2022 році скоротила виробництво сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн. За 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі (103,6%).
9 грудня 2024 року найбільший оператор електронних комунікацій святкує 27 річницю. За цей час компанія пройшла шлях від невеликого мобільного оператора до провідного цифрового провайдера, котрий забезпечує сучасні комунікаційні послуги для мільйонів українців, послідовно розширюючи географію та якість покриття по всій країні, утримуючи при цьому лідерські позиції на ринку.
Київстар розпочав діяльність як невеликий телекомунікаційний бізнес під брендом «Bridge». 9 грудня 1997 року було здійснено перший дзвінок у мережі оператора, що стало початком нового етапу в історії українського мобільного зв’язку. За цей час компанія «Київстар» стала невід’ємною частиною повсякденного життя мільйонів українців та надійним партнером для держави та бізнес-клієнтів. Сьогодні компанія є частиною міжнародної групи VEON, акції якої котуються на фондовій біржі Nasdaq у Нью-Йорку.
Сьогодні Київстар — це:
• 21 мільйон дзвінків та 5,2 мільйона SMS щодня
• 469 мільйонів ГБ мобільного інтернет-трафіку щомісяця
• понад 23,3 млн абонентів мобільного зв’язку (станом на 3 кв. 2024 р.)
• більше ніж 1,1 млн користувачів Домашнього Інтернету (станом на 3 кв. 2024 р.)
«Ми пишаємося тим, що вже 27 років залишаємося міцною підтримкою для мільйонів українців. Наш пріоритет — це якість, інновації, розвиток галузі електронних комунікацій та турбота про суспільство. Сьогодні увага Київстар зосереджена на кількох ключових напрямах. Перш за все, це розвиток мережі. Наша стратегічна ціль — збільшити доступ до технології 4G в нашій мережі для близько 98% населення на підконтрольних територіях України до кінця 2026 року», — зазначає Олександр Комаров, СЕО Київстар. — «Другий напрямок — посилення енергостійкості. Ми активно працюємо над збільшенням автономності мережі. Третім пріоритетом є активний пошук та інвестування в нові бізнес-напрямки, які відповідають нашій стратегії цифрового оператора».
Сьогодні швидкісний мобільний інтернет від Київстар доступний для понад 95,6% населення на території, підконтрольній Україні. Мережа оператора має найбільшу кількість базових станцій стандарту 4G, розміщених на території України.
«Домашній Інтернет» від Київстар обирають понад 1,1 млн користувачів. Протягом наступних 2 років компанія планує розгорнути технологію GPON другим шаром у найбільших містах України, включаючи Київ, інвестує в GPON-технологію для оптимізації роботи інтернет-послуги в умовах блекаутів, досягнувши 100% покриття оптоволокном цих міст.
Київстар розвиває екосистему цифрових сервісів. Платформа кіно та телебачення Київстар ТБ, найбільша платформа цифрової медицини в Україні Helsi демонструють активне зростання. Крім цього, Київстар активно впроваджує інтегровані рішення для бізнесу: мобільний зв’язок та інтернет для бізнесу, Big Data, Cloud, IP-телефонія, рішення на базі ШІ тощо.
У період повномасштабної війни, будучи частиною критичної інфраструктури, компанія демонструє системну підтримку держави та суспільства, забезпечуючи життєво важливі послуги зв’язку та комунікації для українців. При цьому Київстар разом зі своєю материнською компанією VEON продовжує активно інвестувати в економіку України, забезпечуючи надійними робочими місцями близько 4 тис. українців та сплачуючи мільярди податків щороку.
Київстар залишається й одним з найбільш соціально відповідальних бізнесів воєнного часу. Від початку повномасштабної війни компанія виділила понад 2,4 млрд грн на гуманітарні потреби, підтримку Збройних Сил України, лікарень та переселенців.
Одним з активних проєктів є збір з розмінування країни «Нам тут жити 2.0», який Київстар реалізує разом з фондом «Повернись живим» та за інформаційної підтримки Міністерства економіки України. Станом на листопад 2024 року на реалізацію проєкту зібрано вже понад 56 млн грн, з яких зокрема 22,4 мільйона гривень — завдяки абонентам, які підключили благодійну Суперсилу «Допомога ЗСУ» або SMS-підписку. Київстар зі свого боку перерахував 30 мільйонів гривень на цей проєкт.
Довідка про Київстар:
Київстар — найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на вересень 2024 року обслуговував близько 23,3 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього Інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар розвиває в Україні нові телеком технології і протягом 2023-2027 років планує інвестувати в цей напрямок 1 млрд дол. США. Компанія допомагає Україні долати виклики воєнного часу і за останні два роки виділила понад 2 млрд грн для підтримки ЗСУ, абонентів, на реалізацію соціальних проєктів. Акціонер Київстар — міжнародна Група VEON. Акції Групи знаходяться на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк). Київстар 26 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на ринку електронних комунікацій, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією. Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
Українські металургійні підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,741 млн тонн з 4,864 млн тонн. У листопаді було вироблено 477 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн. Україна у 2022 році скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн.
Сестра і брат Олена і Ростислав Вовки створили у 2024 році advisory board свого сімейного бізнесу – біотехнологічної групи “Ензим” (Enzym Group) і виробника харчування для котів і собак “Кормотех” (Kormotech) і мають намір згодом трансформувати її в повноцінну наглядову раду, повідомила Олена Вовк.
“Advisory board – це вже елемент чистого корпоративного управління. Станом на зараз це дорадча рада, яка діє за всіма принципами наглядової ради. Це перехідний етап, який після однієї каденції має завершитися – формально перейти з дорадчої ради в наглядову раду”, – сказала вона на VII Міжнародному форумі корпоративних директорів, організованому в Києві минулого тижня Професійною асоціацією корпоративного управління (ПАКУ).
Вовк уточнила, що advisory board розпочала активну діяльність на початку цього року, а готували і збирали вони її з братом протягом двох років.
Співвласниця бізнесу зазначила, що перед board постали три основні завдання, перше з яких – це розвиток обох бізнесів.
“Обидва бізнеси розвиваються кожен по-своєму і потребують певної експертизи, яку, ми вже з братом розуміємо, чого ми не маємо і наші менеджерські команди також не мають. Краще рахувати цю експертизу з ринку, від досвідчених незалежних директорів”, – пояснила вона.
Вовк наголосила, що “Ензим” і “Кормотех” дуже активно виходять на міжнародні ринки, тож незалежні директори мають бути людьми з досвідом на цих ринках, а, ідеально, ще й з розумінням контексту України. Зокрема, уточнила вона, “Ензим” експортує 55-60% своєї продукції.
“Крім того, кожен із них має свою функціональну експертизу, яка дуже потрібна нам як власникам, а також потрібна нашим командам, тобто вони виконують певну роль коучингу, погляду ззовні на ті напрями, які нам треба підкачати, чи покращити, чи взагалі відкрити”, – додала співвласниця компанії, яка курує бізнес “Ензиму”, передавши посаду CEO колишньому операційному директору Андрію Цегелику, тоді як її брат очолює бізнес “Кормотеху”.
Водночас вона зазначила, що advisory board не розробляє стратегію для бізнесу, а узгоджує її та допомагає управлінським командам покращити її.
Вовк назвала ще одним із завдань advisory board гарантування безпеки бізнесу, оскільки обидва основні бізнес-юніти – “Ензим” і “Кормотех” – дуже амбітні, тому необхідно збалансувати інвестиційні цикли кожного бізнесу, тому що “кишеня одна”.
Третім завданням advisory board вона назвала допомогу в побудові професійного корпоративного управління, щоб майбутні покоління родини могли виконувати функцію відповідальних акціонерів. За словами Вовк, голова board є представником великої фінської сімейної компанії, з великим досвідом передачі бізнесу між різними поколіннями.
Крім того, вона повідомила, що загальна схема управління “Ензим” та “Кормотех” включає також акціонерну угоду, підписану між власниками, родинну раду та безпосередньо виконавчі ради на кожному бізнес-юніті, які останнім часом також зазнали значних змін, зокрема, в них були створені комітети для кращої реакції на ринкові зміни та реалізації планів розвитку.
Вовк нагадала, що спочатку бізнес був створений їхнім батьком, директором львівського дріжджового заводу Орестом Вовком 1993 року, після смерті якого 2014 року він перейшов до його дітей Олени та Ростислава.
“Фактично ми перебуваємо в процесі формування системи корпоративного управління нашого сімейного бізнесу практично весь цей час”, – констатувала Вовк.
За її словами, вони, як акціонери сімейного бізнесу, делегують частину своїх прав своїм сім’ям, щоб майбутні покоління усвідомлювали відповідальність, яку вони матимуть, та брали участь в обговоренні й вирішенні питань, стосовно бізнесу.
Вовк уточнила, що на даному етапі вони з братом активні в бізнесі і дуже добре розуміють, що відбувається в операційній діяльності, і діти нині не планують заходити в операційну діяльність.
Вона також наголосила, що сімейна рада також має обирати та погоджувати керівника advisory board.
Як повідомлялося, за результатами 2023 року оборот “Кормотех” зріс на 22,5% – до $152 зі $124 млн у 2022 році. Частка експорту зросла до 31% з 28% роком раніше.
Виручка ПрАТ “Ензим” у 2023 році зросла на 32,3% – до 1 млрд 838,15 млн грн, тоді як операційна – майже в 2,3 раза, до 385,99 млн грн.
Пасажиропотік через український кордон із наближенням різдвяних свят у перший тиждень зими (з 30 листопада до 6 грудня) збільшився на 3,7% порівняно з попереднім тижнем – до 452 тис. пасажирів.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, кількість перетинів на виїзд зросла з 222 тис. до 229 тис., тоді як на в’їзд – з 214 тис. до 223 тис.
Щодо розподілу їх за днями тижня, то згідно з інформацією прикордонників, традиційно максимальний потік на виїзд був у п’ятницю-неділю, тоді як на в’їзд – у суботу-понеділок.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, за тиждень збільшилася зі 118 тис. до 122 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 577 до 565.
Держприкордонслужба вказує, що станом на 12:00 неділі невелика черга спостерігалася тільки в одному пункті пропуску (ПП): “Устилуг” на кордоні з Польщею – 10 авто, тоді як на всіх інших ПП черги були відсутні.
Сумарні показники перетину кордону людьми в перший тиждень зими цього року вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 206 тис. осіб, а в’їхало 209 тис., потік машин становив 108 тис. Минулого року збільшення пасажиропотоку фіксували з другого тижня грудня.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відплив біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте потім знову відновилося і сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як із початку третього року – ще на 184 тис.
Як зазначив на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном цього року, до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 18 листопада цього року оцінювали в 6,226 млн, а загалом у світі – в 6,786 млн, що на 34 тис. більше, ніж на 15 жовтня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня Донецьку область на сході України залишили понад 128 тис. осіб, зокрема 24 тис., які втекли від активних бойових дій, а залишаються в області приблизно 330 тис., зокрема приблизно 63 тис. у зонах активних бойових дій.
У Сумській області влада оцінює, що з 1 серпня до 3 жовтня було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
