У Київському національному університеті будівництва і архітектури (КНУБА) в розпалі вступна кампанія – з початку липня стартували творчі конкурси для абітурієнтів. Серед тих, хто складає іспити цього літа, – українські захисники. Зокрема, ветеран Вадим Гончаренко разом з кількома побратимами вирішили вступати до КНУБА. Вони обрали сучасні та затребувані спеціальності, такі як архітектура, промислове і цивільне будівництво (ПЦБ), фізична культура і спорт (тренерська діяльність), кібербезпека, а також напрям, якому в університеті приділяють особливу увагу, – екологія та технології захисту навколишнього середовища (ТЗНС). За словами ветеранів, вони добре розуміють важливість вищої освіти та перекваліфікації: нові знання допоможуть їм долучитися до великої відбудови країни і знайти себе в мирному житті. Вадим Гончаренко, який пересувається на кріслі колісному, зазначає, що для нього продовження навчання – це виклик і шанс одночасно. Для університету та Ветеранського Кластеру України цей випадок підкреслює актуальність питань безбар’єрності: зараз спільно шукають фінансування на адаптацію освітнього простору під потреби студентів з інвалідністю.
«Війна рано чи пізно закінчиться, а освіта та відбудова – обов’язково будуть. Треба готуватися до цього вже зараз», – зазначила Наталія Гончаренко, керівник Ветеранського Кластеру України, цитуючи відому думку про неминучість миру й розвитку. Як лідер ветеранської організації, вона наголошує на необхідності інвестувати у знання ветеранів вже сьогодні. Наталія додала, що вступна кампанія триває, і ті, хто прагне здобути освіту магістра на бюджетній основі, ще мають шанс подати документи – держава та партнери забезпечують для ветеранів окремі можливості фінансування навчання. Зусиллями Ветеранського Кластеру та КНУБА, за підтримки бізнес-партнерів, уже започатковано програму спеціальних стипендій для ветеранів та їхніх родин. Першим благодійником цієї ініціативи стала компанія Axor Industry. На недавньому заході, присвяченому запуску програми реінтеграції Re:Veterans Platform, заступниця директора з маркетингу Axor Олена Крекніна презентувала програму співпраці роботодавців щодо стажування та працевлаштування ветеранів. Як представник стейкхолдерів, Олена з наступного навчального року готується викладати в університеті, щоб безпосередньо передавати свій досвід ветеранам-студентам.
Ці нововведення впроваджуються в руслі державної політики підтримки захисників. 11 липня КНУБА та Міністерство у справах ветеранів підписали меморандум про співпрацю, який розширює можливості для навчання і професійної адаптації ветеранів та ветеранок України. «Для університету ветеранський напрям – це відповідь на один із головних викликів країни. Ми допомагаємо ветеранам здобути нову спеціальність і повернутися до цивільного життя з актуальними знаннями та навичками», – наголосив ректор КНУБА Олексій Дніпров. За словами заступниці міністра у справах ветеранів Юлії Кіріллової, учасники бойових дій та члени їх сімей тепер можуть безоплатно здобути ступінь магістра в КНУБА, а також отримати іншу спеціальність на основі вже здобутого раніше диплома. Крім того, ветерани та їх діти можуть навчатися у коледжах при університеті згідно з державною програмою (постанова КМУ № 432). Університет, зі свого боку, надає Міністерству експертну підтримку в створенні сучасної ветеранської інфраструктури. Зокрема, фахівці КНУБА та Інституту реінтеграції ветеранів «Архітектура Стійкості» долучені до розробки концепції «ветеранських просторів» – мережі багатофункціональних центрів підтримки ветеранів та їхніх родин. Нагадаємо, що студенти КНУБА, які є дітьми ветеранів, вже зараз можуть отримати компенсацію за рік навчання. Всі ці кроки покликані забезпечити нашим захисникам плавний перехід від військової служби до успішної цивільної кар’єри.
Ветеранська реінтеграція: працевлаштування і підприємництво після війни
Ветеранський Кластер України підкреслює: найважливіший результат усіх освітніх ініціатив – працевлаштований ветеран (та його родина) або ветеран-підприємець, який відкрив власний бізнес. Мета полягає не лише в отриманні диплома, а й у тому, щоб захисники стали економічно незалежними й успішними у мирному житті. Світовий досвід підтверджує, що інтеграція ветеранів у економіку через освіту, роботу або підприємництво дає потужний поштовх розвитку країни.
Світові приклади показують: інвестуючи в освіту ветеранів сьогодні, суспільство отримує не тільки соціально захищених героїв, але й нових професіоналів, менеджерів і новаторів, які здатні розвивати економіку. «Ветерани – це не лише сила, що захищає, а й сила, що будує», підкреслюють в компанії Axor, яка підтримує ветеранські ініціативи. Головне завдання – допомогти захисникам реалізувати свій потенціал у мирному житті. В Україні ця філософія вже втілюється через програми перекваліфікації, партнерства з бізнесом і підтримку підприємництва серед колишніх військових. Адже кожен працевлаштований ветеран або успішний ветеранський бізнес – це не тільки особиста перемога воїна, але й внесок у стійкий розвиток та відновлення країни.
Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на ключових союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема на Японію та Австралію, вимагаючи чітких зобов’язань щодо їхньої ролі в разі війни між США і Китаєм через Тайвань, повідомляє Financial Times з посиланням на поінформовані джерела.
«Заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі протягом останніх місяців активно піднімає це питання на зустрічах з представниками оборонних відомств Японії та Австралії. За словами джерел, це викликає подив союзників, оскільки США самі не надають Тайваню гарантій безпеки», – йдеться в повідомленні.
«Конкретне оперативне планування і навчання, які мають безпосереднє застосування до непередбаченої ситуації на Тайвані, просуваються з Японією та Австралією», – зазначив один із співрозмовників видання.
Натомість у Міністерстві оборони Японії зазначили, що питання надзвичайної ситуації на Тайвані є гіпотетичним і відповіді на нього повинні ґрунтуватися на національному та міжнародному праві. Посольство Австралії в США утрималося від коментарів.
Зусилля Колбі, за даними видання, є частиною реалізації порядку денного Трампа щодо «відновлення стримування і досягнення миру через силу», що включає заклики союзників до збільшення оборонних витрат.
Також зазначається, що Колбі виступає за перегляд угоди про безпеку AUKUS, яка дозволяє Австралії придбати атомні підводні човни, і закликає європейських союзників зменшити військову присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні, зосередившись на євроатлантичному напрямку.
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні в суботу наголосив на важливості результативності засідань Верховної Ради наступного тижня.
«Вже було прийнято закон про множинне громадянство, і це важливе питання, зокрема, для тих, хто воює за Україну. Дуже чекаю на розблокування цього закону, щоб невідкладно його підписати», – заявив глава держави.
Він також повідомив, що підготовлено два важливих рішення щодо міжнародних угод: “Перш за все, угода про створення Спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії – її треба ратифікувати, і також варто підтримати вихід нашої держави з Оттавської конвенції про міни. Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції і дуже активно використовує всі типи мін. І нам в Україні потрібен паритет у захисті – зокрема, це політичні та юридичні основи такого паритету”, – пояснив Зеленський.
Крім того, «вже підготовлено до другого читання законопроект про військового омбудсмана, і цей новий системний крок потрібен для того, щоб в армії впроваджувалися необхідні зміни. Буду вдячний народним депутатам, які підтримають цього тижня ці та інші надзвичайно важливі для нашої держави рішення», – додав Зеленський.
Європейські лідери та промислові кола рішуче відреагували на заяву президента США Дональда Трампа про введення з 1 серпня 30% тарифів на імпорт товарів з ЄС, що стало значним посиленням порівняно з чинним базовим збором у 10%, повідомляє Euractiv.
За інформацією видання, рішення викликало обурення серед лідерів країн-членів ЄС, які закликають до негайної і жорсткої відповіді з боку Брюсселя. Європейські дипломати проведуть екстрену зустріч у неділю для обговорення заходів
Голова комітету Європарламенту з питань торгівлі Бернд Ланге назвав дії Вашингтона «зухвалими і ляпасом» і заявив, що контрзаходи повинні вступити в силу вже в понеділок.
Президент Франції Еммануель Макрон закликав Єврокомісію рішуче захищати інтереси ЄС, якщо домовленості не буде досягнуто до 1 серпня.
Прем’єр Іспанії Педро Санчес наголосив на силі єдиного ринку, а прем’єр Італії Джорджія Мелоні висловила сподівання на уникнення ескалації.
Угорщина розкритикувала Єврокомісію, заявивши, що тарифи слід було знизити після повернення Трампа.
«Тим часом представники європейської промисловості попереджають про серйозні наслідки нових мит. Федерація німецької промисловості (BDI) назвала заяву Трампа »тривожним дзвінком” і закликала до швидкого знаходження рішення, щоб уникнути подальшої ескалації. За офіційними даними, німецький експорт до США вже знизився до найнижчого рівня з березня 2022 року”, – зазначено в повідомленні.
Особливо страждає харчова промисловість, зокрема виноробний сектор. Італійська виноробна асоціація UIV заявила, що нові тарифи можуть спричинити ембарго на 80% італійського винного експорту до США. «Це – найтемніша сторінка у відносинах між двома історичними союзниками», – заявив президент UIV Ламберто Фрескобальді.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба та віцепрем’єр-міністр — міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні підписали грантову угоду на EUR6 млн безповоротної допомоги на реконструкцію двох зрошувальних систем в Одеській області, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад та територій.
“Це рішення дозволить підвищити ефективність агровиробництва на півдні України, стабілізувати водопостачання та зменшити втрати ресурсів у посушливих районах”, – зазначив міністр віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
У міністерстві додали, що міністри підписали ще низку угод, які стосуються фінансування ключових напрямів відновлення: аграрної інфраструктури, об’єктів культурної спадщини, медичних закладів, житлових програм, а також забезпечення доступу України до фінансових механізмів Італії.
Імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-червні 2025 року зріс у 2,6 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $494,2 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну – за цей період її ввезено на $407,5 млн (82,5% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $103,9 млн (53,7%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Німеччини (на $28,8 млн) та Туреччини (на $15,3 млн), тоді як в січні-червні-2024 імпорт з Туреччини складав $38,4 млн, з Чехії – $7,2 млн. Зокрема, у червні імпорт цього обладнання збільшився у 3,6 раза порівняно з аналогічним місяцем торік, та майже вдвічі до травня цього року – до $103,4 млн.
Водночас, Україна за перше півріччя поточного року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $13,7 мн проти $8,6 млн торік, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
