Фармацевтична компанія АТ “Галичфарм” (Львів) за підсумками 2025 року випустила 22,098 млн упаковок ліків, реалізувала готову продукцію на суму 1,774 млрд грн.
Як повідомила компанія у фінансовій звітності на своєму сайті, її чистий збиток в 2025 році склав 1,151 млрд грн, тоді як за підсумками 2024 року чистий прибуток впав на 39% порівняно з 2023 роком – до 13,705 млн грн.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року компанія планувала збільшити обсяги реалізації на 15%.
В травні 2025 господарський суд Львівської області відкрив провадження про банкрутство фармвиробника АТ “Галичфарм” за вимогами ТОВ “Скай-Девелопмент” у розмірі 479,262 млн грн. ТОВ “Скай-Девелопмент” 21 квітня 2025 року придбало у АТ “Банк “Фінанси та Кредит” права вимоги до АТ “Галичфарм” за кредитними договорами та договорами забезпечення.
Інвестиційна компанія “Скай-Девелопмент” стала переможцем відкритого аукціону, організованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та придбала права вимоги неплатоспроможного АТ “Банк “Фінанси та Кредит” за десятьма кредитними договорами до провідних українських фармацевтичних підприємств: АТ “Галичфарм” та АТ “Київмедпрепарат”. Загальна сума вимог “Скай-Девелопменту,” за його даними, перевищує 3,5 млрд грн.
Зі свого боку “Київмедпрепарат” та “Галичфарм” заявили, що інформація, поширена ІК “Скай-Девелопмент”, є “недостовірною, маніпулятивною та має ознаки свідомої дискредитації діяльності підприємств”. Зокрема, обидві компанії заперечили наявність “багатомільярдних боргів” перед “Скай-Девелопмент”. Фармкомпанії розцінили заяви ТОВ “Скай-Девелопмент” як “намагання незаконного штучного створення неіснуючої кредиторської заборгованості для подальшого можливого рейдерського захоплення підприємств”.
12–13 травня 2026 року в Києві у Premier Hotel Rus відбудеться щорічний форум «Хлібна індустрія — 2026», який об’єднає представників ринку хлібобулочних виробів, борошна, круп, макаронних та борошняних виробів, інгредієнтів, обладнання, технологій, маркетингу і збуту продукції. Місце проведення заходу — Premier Hotel Rus, вул. Госпітальна, 4.
Організаторами форуму виступають Всеукраїнська асоціація пекарів, Спілка «Борошномели України» та Agro Marketing Agency. Генеральним партнером заходу є Lesaffre Ukraine.
Як зазначають організатори, сезон 2025/26 для хлібної індустрії став періодом «точних налаштувань», насамперед через сировинний фактор. За їхніми оцінками, урожай пшениці у 2025 році був вагомим за обсягом, однак за якісними показниками ринок рахував кожен відсоток, зокрема, частка пшениці 1–2 класу з високим протеїном становила близько 6,5%. Це створило додаткові виклики як для борошномельних підприємств, так і для виробників хліба, які змушені адаптувати рецептури та технологічні процеси для забезпечення стабільної якості готової продукції.
Перший день форуму, 12 травня, розпочнеться з реєстрації учасників та відкриття конференції. Центральною подією ранкової частини стане панельна дискусія «Зерно, борошно, хліб: погляд держави і бізнесу». Серед заявлених учасників дискусії — голова аграрного комітету Верховної Ради України Олександр Гайду, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук, перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко та директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
Також 12 травня відбудеться нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів — 2026, експертна сесія «Закваска як стратегія. Споживче сприйняття. Ефективне виробництво», а також паралельні засідання. У великій залі заплановано сесію «Сучасні технології для розкриття потенціалу борошна, тіста та хлібобулочних виробів», у малій залі — круглий стіл «Чи є вирішення проблеми нестачі жита в Україні?».
У другій половині дня програма передбачає панельну дискусію «Кадровий голод та ментальне здоров’я персоналу: нестандартні рішення на виробництві», а також дискусію «Від печі до смартфона: як змінюється маркетинг хлібобулочних виробів в цифрову еру». Завершення першого дня включатиме підбиття підсумків, фуршет, аукціон і збір донатів на ЗСУ, а також дегустацію вин амбасадорів України від корпорації «Укрвинпром».
13 травня стане виїзним днем форуму. Учасники зможуть відвідати сучасні підприємства галузі: ТОВ «Київський Пекарний дім» у Броварах, компанію Uni Blend у Києві, а також компанії Food Reform, «Дім спецій» і «Савин хліб» у селі Савин Чернігівської області.
Умовами участі передбачено реєстраційний внесок 15,4 тис. грн за одного делегата від компанії. Оплата включає участь у роботі конференції, отримання матеріалів, кава-брейки, обіди, передбачені програмою заходи, виїзні сесії та екскурсії, банкет і нетворкінг. Для компаній, які делегують трьох і більше учасників, а також для членів Всеукраїнської асоціації пекарів і Спілки «Борошномели України» діє знижка 20%; знижки не додаються.
Реєстрація триває, але кількість місць обмежена. Не відкладайте рішення — приєднуйтеся до лідерів хлібної індустрії та відкрийте для себе нові можливості разом із форумом «Хлібна індустрія — 2026», який відбудеться 12–13 травня 2026 року у Premier Hotel Rus у Києві.
Організатори: Всеукраїнська асоціація пекарів, Спілка «Борошномели України», Agro Marketing Agency.
Генеральний партнер — Lesaffre Ukraine.
Спеціальний спонсор — SocTrade.
Технологічний спонсор — Balex Company.
За підтримки — Wine of Ukraine, Alviva Group, Uni Blend, Food Reform, Food & Drinks, Укрвинпром, Agro 2 Food, World Food Ukraine, Тат food.
Офіційний інформаційний партнер – “Інтерфакс-Україна”
Офіційний інформаційний та аналітичний партнер форуму – Experts Club
Інформаційні партнери — AgroPortal, АгроЕліта, UA News.
Для учасників форуму в період з 11 до 14 травня діє знижка 20% на проживання у Premier Hotel Rus за промокодом «Хлібна індустрія 2026». Забронювати номер
Для компаній, які делегують трьох і більше учасників, а також для членів Всеукраїнської асоціації пекарів та ГС «Борошномели України» діє знижка 20% на участь. Знижки не додаються.
З питань участі, виступу з презентацією, розміщення стенду, спонсорської та партнерської підтримки організатори пропонують звертатися до оргкомітету конференції. Контакти Agro Marketing Agency: Святослав Ткаченко, +38(063)357 73 59, market@agromarketing.com.ua. Контакти Всеукраїнської асоціації пекарів: +38(044)529 62 56, vap@vap.org.ua.
ТОВ “ТАС-Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило січень-березень 2026 року зі збитком у розмірі 39,67 млн грн, що у 2,4 раза більше за показник першого кварталу 2025 року.
Згідно з оприлюдненою проміжною звітністю компанії, чистий дохід скоротився майже вчетверо – до 72,73 млн грн.
Продукція за цей період на експорт не поставлялась, а основними клієнтами в Україні були ТОВ “ЕНВIО Україна” та “ТАС Полтаввагон”.
За даними заводу, за цей період він скоротив випуск вантажних вагонів у 4,8 раза – до 38 од., а виробничі потужності були завантажені тільки на 5%. Загалом обсяг товарної продукції склав 140,7 млн грн.
Середньореалiзацiйна цiна вантажних вагонів – 2460,8 тис. грн. (торік за цей період – 2569,4 тис. грн).
У загальному випуску вагонів в Україні в січні-березні-2026 “ТАС Дніпровагонмаш” зайняв четверте місце. Основні конкуренти – Крюківський вагонзавод, ДМЗ “Карпати”, заводи “Укрзалізниці”.
Вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв на кiнець першого кварталу 2026 року – 103,1 млн грн (без ПДВ), а очiкуваний прибуток вiд їх виконання – 6,2 млн грн.
“ТАС Дніпровагонмаш”, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, за його інформацію, має найширшу номенклатуру вантажних вагонів серед вітчизняних виробників (більше 160 од.), також випускає металоконструкції, вагонні візки, запчастини, обладнання для агросектору.
Станом на 1 квітня 2026 року на заводі працювало 596 осіб (рік тому – 744).
Як повідомлялось, 2025 року він скоротив випуск вантажних вагонів на 8,6% до попереднього року – до 550 од., реалізацію на 8,2%, до 556 од. Підприємство отримало 151,4 млн грн збитку, тоді як у 2024 році чистий прибуток дорівнював 62,2 млн грн, чистий дохід скоротився на 12% – до 1,54 млрд грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, у 2024 році до Сербії прибуло на постійне або тривале проживання 34 155 іноземних громадян, що на 17,2% менше, ніж роком раніше, повідомило Статистичне управління Республіки Сербія.
Згідно з даними сербської статистики, найбільшою групою іммігрантів знову стали громадяни Росії — 17 103 особи, або 50,1% від загальної кількості прибулих іноземців.
На другому місці за кількістю прибулих перебували громадяни Китаю — 4 511 осіб, далі йшли громадяни Індії — 2 109 та Туреччини — 1 951. Серед інших помітних груп іммігрантів до Сербії увійшли громадяни Шрі-Ланки — 829 осіб, Непалу — 780, Білорусі — 366 та України — 365 осіб.
Крім того, у 2024 році до Сербії прибули громадяни Чорногорії — 299 осіб, Узбекистану — 289, Боснії та Герцеговини — 285, Бангладеш — 277, Німеччини — 258 та Румунії — 257.
Статистичне управління також повідомило, що кількість іноземних громадян, які виїхали з Сербії у 2024 році, склала 17 331 осіб, що на 12,2% більше, ніж у 2023 році. Найбільшу групу серед тих, хто виїхав, також склали громадяни Росії – 5 421 особа, або 31,3% від загальної кількості емігрантів-іноземців.
https://t.me/relocationrs/2734
Національний поштовий оператор зв’язку “Укрпошта” за січень-березень 2026 року отримав чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн або 0,5% більше за аналогічний період 2025 року, однак на 40% менше, ніж передбачалося у плані, йдеться у фінансовому звіті компанії.
Згідно з ним, “Укрпошта” у І кварталі 2026 року зменшила на 0,1% або на 5 млн грн виручку – до 3,34 млрд грн, що на 2% менше плану.
Зазначається, що у І кварталі 2026 року “Укрпошта” прийняла 15,8 млн внутрiшнiх та мiжнародних вiдправлень письмової кореспонденцiї (за перший квартал минулого року – 20,9 млн), 9,8 млн посилок (11,1 млн) та 18,3 млн платежiв (22,4 млн).
“У порівнянні з аналогічним періодом минулого року спостерігається зростання доходів в сегменті пересилання письмової кореспонденції, переказів та платежів, по інших послугах відбулося зниження доходів”, – зауважується у звіті.
Прибуток EBІTDA за звітний період скоротився на 38,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 25,4 млн грн.
Компанія наголосила, що на показники впливають втрата ринків та майна підприємства внаслідок агресії Росії та стагнацiя внутрiшнього попиту на послуги.
Іншими причинами погіршення фінансових результатів вказано затримки з впровадженням додаткових сервісів для клієнтів, перехід пенсіонерів на обслуговування в банківську систему, подальша цифровізація платежів та зменшення населення.
Компанія має 7,193 тис. об’єктiв з обслуговування користувачiв (рік тому – 7235), з них 2026 пересувних вiддiлень поштового зв’язку (2058), що обслуговують 21,3 тис. населених пунктiв.
Згідно зі звітом, “Укрпошта” на сьогоднішній день має 25,95 тис. співробітників (28,86 тис.), а середня заробітна плата становить 20,3 тис. грн. (18,2 тис. грн). Зазначається, що також перегляд зарплат виробничому персоналу вiдтермiнований через невиконання фiнансових показникiв.
“Укрпошта” вказала, що на засіданні наглядової ради було розроблено план заходів з покращення фiнансового стану. Мова йде про утримання якостi доставки не менше вiд 95% , покращення клiєнтського досвiду, додаткову iнтеграцiю з ключовими клiєнтами та маркетплейсами для збiльшення обсягiв пересилань. Так, згідно звіту, вже відбулась iнтеграцiя з OLX.
Наголошується також на запуску перших агентських пунктiв видачi посилок та поштоматiв для покращення пiшої доступностi. Окремою складовою є тема платежів: має реалізуватися оновлення фронтової системи та перехiд на нову платiжну систему, також переглянутий тариф на платежi для збiльшення доходiв.
До інших питань віднесено продаж нерухомостi, що не використовується в операцiйнiй дiяльностi. Минулого тижня генеральний директор Ігор Смелянський повідомив, що з початку 2026року “Укрпошта” отримала 517 млн грн від продажу невикористовуваної нерухомості за результатами 8 аукціонів у системі Prozorro.Продажі., у тому числі 461,5млн грн за свою будівлю колишнього сортувального центру біля залізничного вокзалу у Львові, яку купив фонд “Євротек Інвест” власникуа мережі супермаркетів “Арсен” Михайла Весельського.
Передбачається, що “Укрпошта” у ІІ кварталі 2026 року спрямовуватиме інвестиції в енергонезалежність iнфраструктури та цифровiзацiю послуг у межах загальнодержавної стратегiї. Зокрема, мова йде про покращення мобiльного застосунку, CRM-системи та самостiйних каналiв обслуговування клiєнтiв.
До інших планів входить масштабування логiстичних рiшень, включно з розгортанням нових поштоматiв у регiонах та оптимiзацiєю маршрутiв доставки, змiна операцiйної ефективності, посилення енергонезалежності поштової iнфраструктури пiд наступаючу зиму, а також посилення програми з управлiння ризиками та кібербезпеки.
Як повідомлялось, “Укрпошта ” у четвертому кварталі 2025 року отримала чистий прибуток 257,9 млн грн, що на 69,2% більше, ніж за аналогічний період у 2024 році. Компанія збільшила виручку на 10,7 млн грн – до 3 млрд 601,6 млн грн.
Випуск № 2 – квітень 2026 року
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
Квітень став місяцем відносної стабільності для валютного ринку України попри доволі високий попит на долар, проте регулярна участь Національного банку України в торгах стримала суттєві коливання, і саме тому другий місяць весни завершується курсом 44,08 грн за долар.
Однак подальші девальваційні стрибки можуть відбуватися як на тлі нестабільного глобального середовища, так і через внутрішні дисбаланси, особливо якщо Нацбанк послабить рівень своєї участі як продавця на валютному ринку. Торговельний баланс дефіцитний, і апетити імпортерів можливо задовольняти лише за рахунок резервів НБУ. Нагадаємо, що минулого року експорт товарів з України становив 40,37 млрд дол. США, а от імпорт товарів – 84,74 млрд дол. Отже, дефіцит торговельного балансу сягнув 44,4 млрд дол. Такий дисбаланс міг би суттєво вплинути на валютний курс, якби не інтервенції НБУ.
Глобальний контекст
Головна увага в квітні була зосереджена на ФРС, де очікувалося ухвалення рішення Комітету щодо ставок, а саме засідання Комітету ФРС було заплановано на 29 квітня. Раніше на березневому засіданні Комітет ФРС залишив базову ставку незмінною в діапазоні від 3,5% до 3,75%. Від квітневого засідання трейдери й інвестори не очікували ніяких змін. Їхні прогнози здійснилися, адже ФРС залишила базову процентну ставку незмінною третє засідання поспіль, а серед причин рішення – підвищена економічна невизначеність через події на Близькому Сході.
Загалом серед найголовніших чинників тиску як на курсові траєкторії, так і на головні економіки світу залишається напруженість на Близькому Сході, де США та Іран все ще не підійшли до укладення мирної угоди. Як повідомляли ЗМІ, Іран представив США нову пропозицію щодо відновлення роботи Ормузької протоки та припинення війни. Йдеться про те, що нова пропозиція, передана США через пакистанських посередників, зосереджена на вирішенні кризи навколо протоки й американської блокади. У рамках цієї угоди припинення вогню буде продовжено на тривалий період або сторони домовляться про повне припинення війни. А от ядерні переговори, яких так прагнуть США, в цій пропозиції відтерміновані. Наразі немає чіткого меседжу від Білого дому щодо розгляду пропозиції від Ірану, але вже зрозуміло, що швидкого миру на Близькому Сході не буде. Тим часом, державний секретар США Марко Рубіо заявив про можливе посилення санкційного тиску на Іран у разі відсутності домовленостей.
Нафтовому ринку конфлікт на Близькому Сході створює лише постійні цінові гойдалки. При чому на це впливають як сам факт заблокованої Ормузької протоки, так і інші чинники. Наприклад, нещодавно президент США пригрозив Ірану в дописі на Truth Social, заявивши, що країні «краще швидше порозумнішати!», і звинуватив керівництво Тегерана в нездатності «зібратися з силами». Це майже миттєво відобразилося на котируваннях на ринку нафти. Щоправда, до цього додався і чинник ОАЕ, що заявили про вихід з ОПЕК. Побоювання щодо тривалих перебоїв у стратегічно важливій Ормузькій протоці ведуть нафту все вище: 29 квітня Brent досягла 114,5 дол. за барель, а 30 квітня ціна перейшла за рівень 120 дол. за барель.
Долар також чутливий до ситуації на ринку нафти і новин щодо конфлікту на Близькому Сході. Станом на кінець квітня індекс DXY показує, що валюта США подешевшала на 1,52% за останній місяць. Проте останній тиждень квітня трохи збив панічні настрої, а курс пари EUR/USD врівноважився до 1,1705, адже ще в середині місяця перебував на позначці 1,1835.
Внутрішній український контекст
Протягом квітня на українському валютному ринку, як і в попередні місяці, спостерігався високий попит на долари та євро, а головним маркетмейкером ринку залишався Національний банк України. НБУ регулярно виходив з інтервенціями, що згладжувало пікові сплески попиту та повертало курс у певні психологічні межі. У період з 30 березня до 24 квітня включно НБУ продав на ринку 3,3 млрд доларів. Середньотижневе значення інтервенцій у квітні – 827 млн доларів. Це менше середньотижневого березневого значення – понад 1,1 млрд дол. Завдяки регулярній участі НБУ в торгах протягом квітня гривні вдалося утриматися від суттєвих курсових гойдалок, тож станом на кінець квітня офіційний курс перебуває на позначці 44,08 грн/дол., тоді як починався місяць з курсу на рівні 43,91 грн/дол.
На готівковому ринку в квітні попит на долари та євро був стриманішим, ніж у березні. Нагадаємо, що минулого місяця обсяги купівлі готівкової валюти зросли до 2,39 млрд доларів, а чиста купівля готівкової валюти населенням становила 968 млн дол. У квітні помітне падіння обсягів як купівлі, так і продажу готівкової валюти. За даними НБУ, протягом 1–27 квітня обсяги купівлі – 1,58 млрд дол., а продажу – 1,24 млрд дол. Отже, чиста купівля готівкової валюти за цей період становила 337 млн дол.
Щодо головних макроекономічних чинників, то наприкінці квітня нарешті стало зрозуміло, що Україна отримає кошти за затвердженою ЄС кредитною програмою на 90 млрд євро. Перший транш має надійти вже в травні-червні, а це 45 млрд євро, які будуть спрямовані на соціальну бюджетну підтримку, енергетику, а також на оборонні потреби України. Щодо програми з МВФ, то поки що тривають консультації. Вже зрозуміло, що цього року ПДВ для ФОП запроваджувати не планують, але у фонді розраховують на боротьбу з тінню, тобто наполягають на детінізації та боротьбі з корупцією. Також у ЗМІ повідомляли, що серед методів потрібної детінізації в фонді назвали законодавче закріплення обмеження на виплату мінімальної заробітної плати за певними професіями, якщо це суттєво нижче за ринкову зарплату в галузі, санкції до великого бізнесу, який використовує дроблення завдяки мережі ФОПів. Планується, що в травні Україна та МВФ досягнуть консенсусу на перемовинах, що надасть більше впевненості в подальшій співпраці й обсязі кредитної підтримки від МВФ в 2026-2027 роках.
Курс долара США: динаміка й аналіз
У квітні гривня спочатку укріпилась, але на кінець місяця курс все ж таки обережно пішов вгору: якщо на початку місяця офіційний курс НБУ був на позначці 43,91 грн/долар, то 30 квітня – 44,08 грн/долар. На міжбанку спостерігався стабільний попит, проте ажіотажу не було, а інтервенції НБУ задовольняли всі заявки на купівлю валюти. Курс на міжбанку в кінці місяця досяг значень 43,98–44,05 грн/дол.
Фактично можна казати про доволі стабільний для гривні місяць, який був досить спокійним і на міжбанку, і в готівковому сегменті. Станом на кінець квітня курс купівлі готівкових доларів становить 43,7–43,85 грн/дол., а курс продажу – 44,00–44,10 грн/дол.
Спреди між курсами впродовж квітня дещо скоротилися – до рівня 0,2–0,25 грн/дол., що є логічним наслідком стабільності на міжбанку та відсутності ажіотажного попиту на готівковому ринку.
Ключові фактори впливу:
· Стабілізація курсових коливань у квітні: тимчасове укріплення курсу гривні та потім легкий відкат у бік девальвації стали наслідком відсутності ажіотажного попиту на валюту як з боку імпортерів, так і з боку населення.
· Суттєве скорочення обсягів валютних інтервенцій НБУ: Нацбанк залишається головним продавцем на валютному ринку, але в квітні обсяги продажу доларів скоротились, а курсові коливання стали менш помітними.
· Міжнародні фактори: на глобальному ринку долару вдалося трохи укріпитися, але валюта все ще залишається на нижніх значеннях та під ризиком подальшого падіння на тлі конфлікту США й Ірану.
· Поведінкові очікування ринку: в перспективі очікується продовження девальваційного тренда в Україні, що посилює привабливість долара як головної валюти для збереження заощаджень.
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): базовий діапазон 44,05–44,20 грн/дол. із можливими різноспрямованими коливаннями залежно від ситуації з попитом та обсягів надходжень від країн-донорів.
· Середньостроково (2–3 місяці): 44,15–44,65 грн/$. Наразі на міжнародному ринку долар не отримує підтримки внаслідок тривалого конфлікту на Близькому Сході та відсутності зміни ключової ставки. Проте перспектива успішних перемовин між США та Іраном і відкриття Ормузької протоки можуть суттєво посилити позиції американської валюти.
· Довгостроково (6+ місяців): базовий сценарій – девальвація гривні до рівня 44,3–45,5 грн/$. Національна валюта в Україні перебуває під тиском різних чинників, серед яких як ситуація на фронті, так і світові ціни на нафту, економічний розвиток і рівень підтримки України партнерами. Надходження 45 млрд євро від ЄС дає надію, що уряду вдасться покращити ситуацію з бюджетним дефіцитом, а також поповнити резерви НБУ, що потенційно може підтримати гривню.
Курс євро: динаміка й аналіз
У квітні курс євро до гривні зростав через вплив курсової траєкторії на міжнародному ринку, де відбулося укріплення євро та послаблення долара США, відповідно, це стало причиною більш глибокої девальвації гривні до євро, ніж до долара. Квітень розпочався зі значення офіційного курсу євро на рівні 50,45 грн/євро, а станом на 30 квітня курс досяг позначки 51,58 грн/євро.
Оскільки на готівковому ринку України протягом квітня не помічено підвищеного попиту на євро, то в обмінниках і касах банків курс рухався плавно та синхронно до офіційного значення НБУ. Протягом квітня курс євро в касах обмінників і банків змінювався таким чином: на початку квітня курс купівлі становив 50,0–50,7 грн/євро, а продажу – 51,0–51,2 грн/євро, а наприкінці квітня курс купівлі досяг позначки 50,95–51,4 грн/євро. Щодо курсу продажу євро, то станом на 30 квітня курс готівкового ринку – в межах 51,75–52,10 грн/євро.
Спреди між курсами в квітні спочатку зросли через невизначеність щодо подальшої зміни курсу євровалюти на глобальному ринку, але наприкінці квітня на тлі скорочення попиту на євровалюту на внутрішньому ринку спреди скоротилися до 0,4–0,6 грн/євро.
Ключові фактори впливу:
· На міжнародному ринку євро посилює позиції: курс євро до долара зростав у квітні, хоча наприкінці місяця і стало помітним деяке укріплення долара, проте євро тримається на рівні 1,1705 дол./євро.
· Інвестори зацікавлені в євро як ліквідному та надійному активі: напруженість між США та Іраном мотивує інвесторів звертати увагу на активи в євро, і допоки конфлікт на Близькому Сході не вирішено, сильні позиції євровалюти зберігатимуться.
· Попит на євро в Україні знижується: ажіотажного попиту на євровалюту в квітні на готівковому ринку не було, а тимчасове укріплення гривні до долара дозволило сконцентруватися на його купівлі, а от євро, що подорожчав, був цікавим більше для операцій з продажу.
Прогноз:
· Короткостроково (2–4 тижні): якщо на глобальному ринку євро триватиме укріплення, то на українському ринку євровалюта може залишатись у коридорі 51,5–52,0 грн/€.
· Середньостроково (2–4 місяці): можливе укріплення євровалюти до рівня 52,5 грн/€. Зниження цін на нафту в разі розблокування Ормузької протоки можуть надати підтримку долару, а євро втрачатиме свої позиції.
· Довгостроково (6+ місяців): якщо США й Іран вийдуть на реальний переговорний трек у найближчі два місяці, а заплановане зниження базової ставки ФРС буде реалізовано, то в Україні курс євро може перебувати у межах 52,60–53,80 грн/€.
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
Травень може бути місяцем стрімких курсових рухів. Оскільки зберігаються високі ризики для інвесторів через нестабільність ситуації на Близькому Сході та стрімке подорожчання нафти, валютна стратегія в цей час високих ризиків має зберігати обережність і гнучкість, а також передбачати кілька сценаріїв.
Глобальна нестабільність визначатиме рівень довіри до валют. Найголовніші напрямки змін пов’язані з можливим врегулюванням конфлікту між США й Іраном, що впливатиме на подальшу курсову траєкторію долара та євро.
Ставки ФРС можуть надати долару підтримку, але чи надовго? Пара EUR/USD перебуватиме більше під впливом геополітики, ніж рішень Федрезерву. Однак слідкувати за економічними новинами зі США критично важливо для можливого вчасного реагування та вчасного корегування стратегії.
Ліквідність – у центрі всіх стратегій. Відсутність стабільності та передбачуваності підвищують роль ліквідних валют, а головними у портфелі залишаються долар та євро. Якщо диверсифікація входить в особистий фінансовий план, то до головних валют можна додати певний відсоток інших (наприклад, сформувати 10% у швейцарських франках).
У кожній стратегії – безпечні інвестиції. Навіть якщо інвестор вибирає ризики для отримання короткого спекулятивного доходу, частина коштів має бути спрямована у безризикове збереження накопичень, отже, купівля готівкової валюти стане в пригоді.
Національна валюта – в обмеженому обсязі для поточних витрат, для інших планів – долар. У довгостроковій збалансованій стратегії накопичення у доларах мають становити не менш як 50% валютного портфеля. Оскільки гривня може надалі девальвувати до рівня понад 45 грн/дол., то зростає роль убезпечення коштів від знецінення за допомогою вкладень у долар.
Фокус – на нафтовому ринку. Важливо аналізувати рух цін на нафту для можливої часткової зміни стратегії, адже серйозне зниження цін на нафту може надати сильну підтримку долару, а євро втрачатиме свої позиції. У збалансованому валютному портфелі може бути не більш ніж 35% накопичень у євровалюті.
Слідкувати за спредами – отримати швидкий прибуток. Оскільки спреди постійно змінюються, це надає інвесторам можливість у певні часові проміжки здійснювати вигідні відходи з євро в гривню, а потім з гривні у долар. Проте варто обережно ставитися до ризикованих операцій і прораховувати можливі втрати.
Облікова ставка НБУ може змінитися. В Україні зростає інфляція, що веде регулятора до можливого рішення про збільшення облікової ставки. Для інвесторів це означатиме перспективу отримати вищі ставки за ОВДП у гривні, а також за банківськими депозитами. Проте всі накопичення відправляти в гривневі активи ризиковано, краще сконцентруватися на продуманій валютній стратегії.
Що важливо у сфері новин. Слідкуємо за меседжами від Білого дому та представників Ірану, регулярно вивчаємо динаміку цін на нафту. Зміна ставки ФРС стане сигналом до посиленої уваги інвесторів до активів у доларах США. На внутрішньому ринку маркерами курсових змін можуть бути обстріли ворогом енергетичної інфраструктури, а також переговори з МВФ та інформація про надходження кредитних траншів від ЄС.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
