Україна найближчим часом може стати основним постачальником біометану до Європейського Союзу, у перспективі частка українського біометану на європейському ринку може досягти 20%, наголосив голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха.
“В Україні практично ідеальні умови для виробництва біометану. У нас середні і крупні агропідприємства з 3 тис. га в землі (в обробці – ІФ-У). Ми можемо з одних рук отримувати сировину для заводу. У нас досить розвинена газова структура: розподільні мережі та газотранспортна мережа. Маємо найбільшу щільність покриття газовою мережею на території всієї Європи. У нас найбільші площі сільгоспземель, відповідно, найбільший ресурс. Тому для нас нам це дуже перспективна тема”, – розказав він на Українському інвестиційному конгресі у Києві.
Гелетуха акцентував увагу на тому, що Європа має амбітні плани по виробництву і споживанню біометану і прагне споживати у 2030 році близько 35 млрд куб. м. Натомість зараз європейське виробництво оцінюється в межах 3 млрд куб. м. З огляду на поточні тенденції ринку альтернативної енергетики, ЄС зможе впродовж п`яти років наростити власне виробництво до 20 млрд куб. м біометану.
Експерт пояснив подібне зволікання з розвитком ринку біометану в Європі відсутністю великих вільних масивів сільгоспугідь і відповідно неспроможністю виробити необхідну кількість сировини для переробки.
“І по всім тенденціям вона не встигне виробити 35 млрд куб. м. Ну, десь по трендам за ці п`ять років десь на 20 млрд куб. м вони виходять. Там (в ЄС – ІФ-У) ринок абсолютно інший по сільгосппродукції. Він дефіцитний. І він буде дефіцитним, як мінімум, до 2050 року. А після 2030 року Європа ставить нові плани – виробництво і споживання 100 млрд куб. м біометану до 2050 року. Буде та сама історія. Тобто, вони не встигають, у них не вистачає сировини”, – підкреслив Гелетуха.
Він припустив, якби Україна зараз виробляла до 15 млрд куб. м біометану, то ЄС “купила б все на ура”.
Голова правління БАУ нагадав, що зараз в Україні вже налагодили виробництво біометану три потужні виробники – МХП, Vitagro і “Галс Агро”, з яких дві компанії вже розпочали експорт, а третя накопичує запаси у сховищі і найближчим часом розпочне експорт.
За його інформацією, в Україні 2025 року коло виробників і потенційних експортерів біометану розшириться. До них доєднається ще одне підприємство МХП, “Теофіпольська енергетична компанія” та “Юзефо-Миколаївська біогазова компанія”. Сумарно українські виробництва вироблятимуть 111 млн куб. м біометану на рік.
При вартості виробленого біометану з відходів рослинництва в EUR900 за 1 тис. куб. м або з відходів тваринництва, зокрема гноївки чи посліду, в EUR1100-1200 за 1 тис. куб. м, Україна зможе отримувати до EUR100 млрд на рік від експорту цієї продукції до ЄС, прогнозує Гелетуха.
Як повідомлялося, першу партію українського біометану у 67 тис. куб. м 7 лютого 2025 року експортував енергохолдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік працює у Хмельницькій області. Експорт здійснювався до Німеччини.
Біометановий завод МХП “Оріль-Лідер” (Дніпропетровська обл.) 11 лютого експортував 27,4 тис. куб. м біометану, ставши другою українською компанією, яка здійснила такий експорт. МХП експортувала біометан газопроводами через українсько-польський кордон до Німеччини. Його покупцем виступила компанія Vitol. Потужність “Оріль-Лідер” становить 11 млн куб. м на рік.
Агрохолдинг “Галс Агро” побудував у Чернігівській області біометановий завод потужністю 3 млн куб. м. Підприємство вже підключено до мережі і готується здійснити першу транзакцію з експортом біометану.
У межах розширення транспортних коридорів і розвитку міжнародних перевезень було запущено перший контейнерний потяг із Індії до Казахстану через Узбекистан.
Як повідомляє пресслужба АТ “Узтемірйулконтейнер”, склад, що включає 12 двадцятифутових контейнерів, вирушив із порту Мундра (Індія) до станції Сорокова (Казахстан). Маршрут проходить через Іран, Туркменістан, Узбекистан і Казахстан, долаючи 1 585 км морем і 4 300 км залізницею.
Раніше за цим маршрутом уже успішно здійснювалися контейнерні перевезення з Індії до Узбекистану (Мундра – Сергелі).
Сплата всіх податків десяткою найкращих АЗС за кількістю заправних станцій за результатами 2024 року зросла на 40%, або на 3,1 млрд грн – до 10,4 млрд грн, повідомив директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн у фейсбуці.
«Для початку зупинимося на результатах топ-10 мереж за кількістю заправних станцій, на які припадає 54% продажів пального в країні. Під податками розуміємо ПДВ (без ПДВ на імпорт), податок на прибуток, ПДФО та ЄСВ», – написав він.
За словами експерта, виплата податків збільшилася, незважаючи на зниження продажів на 2,9%. Зокрема, сплата ПДВ склала 4,2 млрд грн, що на 55% більше за показник 2023 року.
«Серед іншого пояснюється дією пільгової ставки ПДВ 7% протягом першого півріччя 2023-го», – зазначив Куюн.
Зі сплати податку на прибуток минулого року було зафіксовано зростання на 32% – до 2,2 млрд грн.
Зі свого боку зарплатні податки ПДФО+ЄСВ зросли також на 32% – до 3,4 млрд грн. Середня офіційна зарплата по топ-50 збільшилася за рік до 17482 грн/міс. з 11853 грн/міс.
«Висновок. Ринок палива демонструє хорошу динаміку сплати податків за всіма пунктами, включно з такими проблемними, як податок на прибуток і зарплатні податки», – стверджує директор “А-95”.
Згідно з наданою діаграмою, за рівнем сплати податків на л пального лідирує мережа ОККО – 3,27 грн (роком раніше 2,39 грн), за якою йдуть Shell – 2,94 грн (2,21 грн) і UPG – 12,82 грн (1,67 грн).
У першій п’ятірці також WOG – 2,15 грн (1,25 грн) і AMIC – 1,94 грн (1,75 грн).
Другу п’ятірку становлять KLO – 1,78 грн (0,96 грн), «Авантаж 7» – 1,43 грн (1,02 грн), БРСМ-Нафта – 1,36 грн (1,09 грн), VST – 1,2 грн (0,88 грн) і MOTTO – 1,09 грн (0,53 грн).
На думку Куюна, збільшення сплати податків відбулося переважно через тиск з боку податкової служби, народних депутатів та експертного середовища. Водночас зберігається великий розрив між лідерами та аутсайдерами платників податків на паливному ринку, що вказує, по-перше, на втрати бюджету 2024 року та, по-друге, на потенціал збільшення бюджетних надходжень поточного року.
Національний банк України включив до Реєстру страхових посередників ТОВ «Страховий брокер “Інлекс” (Одеса) відповідно до поданої ним електронної заявки, повідомляється на сайті НБУ. При цьому додається, що НБУ виключив ТОВ «СБ “Інлекс” із Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів та анулював свідоцтво про включення до нього.
Таке рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 7 березня 2025 року.
ТОВ «СБ “Інлекс” засновано в січні 2023 року. Статутний капітал – 500 тис. грн.
7 березня ц.р. Президент Узбекистану ознайомився з презентацією щодо розширення сировинної бази критично важливих для промисловості мінералів та випуску продукції з високою доданою вартістю.
В Узбекистані виявлено родовища понад 30 металів, таких як вольфрам, молібден, магній, літій, германій, графіт, ванадій і титан.
У найближчі три роки планується реалізувати 76 проєктів, що охоплюють 28 рідкісних мінералів, загальною вартістю $2,6 млрд. Для розширення сировинної бази передбачається виділення додаткового фінансування на геологорозвідувальні та науково-дослідні роботи.
Підкреслено, що головне завдання полягає у вилученні цінної сировини безпосередньо з руди із застосуванням сучасних технологій, підвищенні чистоти мінералів та створенні продукції з високою доданою вартістю. Наприклад, збагачення концентрату вольфраму з родовища «Інгичка» дозволить подвоїти додану вартість. Наразі розроблено 18 подібних проєктів.
З метою розширення ланцюга «сировина – переробка – наука і технології – готова продукція» запропоновано організувати технопарки в Ташкентській та Самаркандській областях, багатих на молібден і вольфрам.
Глава держави доручив здійснювати трансфер технологій та передового досвіду у цій сфері, відкрити сучасні лабораторії та навчальні центри. Наголошено, що в умовах «четвертої промислової революції» необхідно створити міцну базу для зайняття гідних позицій на цьому ринку.
Україна з вересня по лютий (6 місяців 2024-2025 маркетингового року) експортувала понад 403,5 тис. тон цукру, із яких 1,6% було спрямовано в країни ЄС, решту на світові ринки, повідомила пресслужба Національної асоціації виробників цукру України “Укрцукор”.
В галузевій асоціації зауважили, що експорт в ЄС відновився у лютому місці і склав 6 559 тонн. Основними країнами ЄС, куди поїхав український цукор, стали Болгарія (72% експортованого обсягу), Греція (12%) та Італія (12%).
Основними напрямками експорту українського цукру у перші 6 місяців 2024/25МР залишалися Туреччина (18% всього експорту), Лівія, Північна Македонія, Сомалі, Шрі-Ланка.
Як повідомлялося, у виробничому сезоні-2024 українські цукровики виробили 1,8 млн тонн цукру. Обсяг внутрішнього ринку в Україні наразі оцінюється в 900 тис. тонн на рік.
