Цукровий завод групи компаній Cygnet (“Сигнет”) у селі Андрушки Житомирської області 2023 року пропрацював до 22 грудня – рекордного періоду для 160-річного заводу – і виробив понад 32 тис. тонн цукру, повідомило підприємство у відеоматеріалі на Youtube.
Згідно з повідомленням, у 2023 році група компаній Cygnet засіяла цукровими буряками понад 4 тис. га. Протягом сезону цукроваріння на заводі Cygnet було перероблено понад 22 тис. тонн цукрових буряків. Крім того, підприємство змінило упаковку для своєї продукції – тепер цукор пакують не тільки в мішки 50 кг, а й у “біг-беги” по 1 тонні.
Cygnet обробляє близько 29 тис. га в Житомирській і Вінницькій областях, де вирощує кукурудзу, сою, озиму пшеницю, цукрові буряки. В активах компанії – елеватор потужністю одноразового зберігання 60 тис. тонн і цукровий завод потужністю переробки до 2,8 тис. тонн буряків на добу (обидва – у Житомирській обл.).
Компанія також має молочний бізнес-напрямок (молочне поголів’я становить 605 корів), продукцію якого реалізує місцевим переробникам.
Ціни на нафту еталонних марок продовжують опускатися.
На ринок чинять тиск вкрай невизначені прогнози щодо світового попиту на тлі очікуваного збільшення поставок, особливо з країн, які не входять в ОПЕК, повідомляє Trading Economics.
Ціна березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:07 КВ становить $75,84 за барель, що на $0,05 (на 0,07%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. У вівторок ці контракти впали в ціні на $1,15 (на 1,5%) – до $75,89 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці в середу знизилися на $0,06 (на 0,09%) і становили $70,32 за барель. За підсумками минулої сесії вони подешевшали на $1,27 (на 1,8%) – до $70,38 за барель.
Увага трейдерів спрямована на перспективи глобального попиту на нафту і на те, чи зможуть центральні банки провідних країн світу забезпечити “м’яку посадку” своїх економік, зазначає старший ринковий аналітик OANDA Крейг Ерлам, слова якого наводить видання MarketWatch.
Попит, як очікується, “залишиться низьким через глобальний економічний спад і рекордні обсяги видобутку нафти в США”, вважає старший інвестиційний аналітик XM Харалампос Піссурос.
ТОВ “Аскет Шиппінг” у 2023 році наростила обсяги перевалки агропродукції до 700 тис. тонн, з яких 570 тис. тонн у портах Дунаю, повідомила компанія у Facebook.
“Рік був важким для нашої галузі. Атаки на портову інфраструктуру Одещини, катастрофічні наслідки підриву дамби Каховської ГЕС, блокування на польському кордоні. Усе це не лише завдало втрат і страждань країні, а й значно зашкодило аграріям, ускладнило логістичні ланцюжки експорту українського зерна. І я дуже вдячна нашій команді, партнерам і клієнтам за те, що ми разом тримали удар і відповідали на виклики року”, – процитувала пресслужба директора і власницю компанії Катерину Русину.
За її інформацією, 700 тис. тонн перевалки, з яких 570 тис. тонн у портах Дунаю – для компанії “не менш значущий результат, ніж ті мільйонні обсяги, коли ми працювали вдома, у портах рідного Азова”.
Русина повідомила, що 2023 року “Аскет Шиппінг” почав вантажити судна в Чорноморську, розширив свою присутність у всіх діючих портах України і забезпечив для клієнтів накопичення 50 тис. тонн на складах в Одесі та Миколаєві.
“Ми впровадили нові послуги та отримали сертифікат якості системи менеджменту за міжнародним стандартом ISO 9001:2015. Такі високі результати зараз даються тільки потрійними зусиллями, злагодженою командною роботою і довірою”, – додала вона.
Крім того, “Аскет Шиппінг” готує звернення до міжнародних судів, щоб отримати компенсації за рахунок заарештованих коштів винних у розкраданні українського зерна, майна та інфраструктури в окупованих Бердянську та Маріуполі.
“Аскет Шиппінг” спеціалізується на наданні логістичних послуг з експортних відправлень зернових і харчових вантажів у семи портах України: у Бердянську, Миколаєві, Одесі, Маріуполі, Херсоні, Дніпрі та Запоріжжі. На початку війни компанія перемістила виробничі потужності на захід України, налагодила співпрацю з елеваторами регіону та Європи. У планах підприємства відправлення вантажів залізничним і автотранспортом у європейські порти.
Як повідомлялося, ТОВ “Аскет Шиппінг” у 2022 році вона забезпечила перевалку 500 тис. тонн зернових. Компанія розпочала роботу в п’яти нових для неї портах: Одесі, Ізмаїлі, Рені, Білгород-Дністровському та Кілії.
Директором і основним бенефіціаром групи компаній “Аскет Шиппінг”, куди входять “Перша фумігаційна компанія”, “Аскет Карго”, “Азовальянс Груп” та інші, виступає Катерина Русина. Їй належить 60% акцій. Четверо її дітей є співвласниками бізнесу і мають частки по 10%.
3 242 перевірок бізнесів — як компаній, так й фопів — запланувала Державна податкова служба (ДПС) на 2024 рік. Більш ніж у половині випадків відбудуться документальні перевірки компаній. Найчастіше податківці навідуватимуться до бізнеса в Києві, а найбільш популярною галуззю для перевірок компаній стане оптова торгівля.
2 328 перевірок компаній і 914 перевірок фопів запланувала Державна податкова служба на 2024 рік. Це на 19% менше, аніж у 2023, коли податківці завітали до 2551 компаній та 1461 фопа.
Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані Державної податкової служби.
У переважній більшості — 61,6% — податківці перевірятимуть документи компаній. У 28% випадків ДПС завітає до фопів. Водночас перевірок бізнесів, у яких є питання по військовому збору та ЄСВ, поменшає удвічі у порівнянні до 2023 року — до 156 компаній. Перевірки у фінансових компаній-нерезидентів складають лише 5% плану.
Найбільше перевірок компаній припадає на Київ — 590. На другому місці — Дніпропетровщина — 205 перевірок, замикає топ Львівщина — 156.
Найчастіше перевірятимуть бізнеси, що працюють у сфері оптової торгівлі — на них припадає аж 22% від загальної кількості перевірок компаній. Також запитаними у податківців у 2024 році будуть бізнеси у сфері сільського господарства та мисливства — 14.8% перевірок. Замикає топ перевірка роботи бізнесів у сфері роздрібної торгівлі — 6.9%.
Дізнатися, чи заплановані перевірки щодо вашого бізнесу або партнерів, можна безкоштовно в Опендатаботі. Для цього надішліть боту код компанії. Якщо бізнес є у плані Податкової — відповідна інформація з’явиться у картці компанії.
Джерело: https://opendatabot.ua/analytics/dps-audits-2024
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ “Таїрове Вайнері” за неправомірне використання позначення Prosecco, яке раніше почали використовувати учасники Консорціуму з захисту найменування контрольованого підприємства Консорціум із захисту найменування контрольованого підприємства (Італія).
“Комітет порушив справу за заявою Консорціуму із захисту найменування контрольованого за походженням Prosecco, учасники якого експортують виноробну продукцію під цим позначенням на територію України”, – зазначено в повідомленні відомства.
Згідно з повідомленням, ТОВ “Таїрове Вайнері” почало використовувати позначення Prosecco у маркуванні власної виноробної продукції пізніше за учасників Консорціуму та без отримання їхньої згоди.
За твердженням АМКУ, такі дії могли призвести до змішування діяльності ТОВ “Таїрове Вайнері” з діяльністю учасників італійського консорціуму та надати неправомірні переваги в конкуренції внаслідок використання ділової репутації таких учасників. Про це свідчать результати опитування споживачів, проведеного АМКУ.
Комітет розцінив дії ТОВ “Таїрове Вайнері” як порушення ст.4 закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” та оштрафував його на 946 909 грн.
Акціонери Криворізького гірничо-металургійного комбінату ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) оновили склад наглядової ради.
Згідно з повідомленням компанії в системі в системі розкриття інформації НКЦПФР, кадрові питання акціонери розглянули на загальних зборах 28 грудня 2023 року.
Водночас збори припинили повноваження членів наглядової ради, переобравши на новий термін технічного директора, главу зі стратегії ArcelorMittal Кларка Девіда Джорджа (Clarke David George), главу адміністрації гендиректора і голови групи ArcelorMittal Анну Ескобедо, незалежного директора Сергія Іщука, незалежного директора Олега Лагодієнка і фінансового директора ArcelorMittal Europe; гендиректора ArcelorMittal Downstream Solutions; гендиректора ArcelorMittal СНД Віджай Гойал. Також до наглядової ради обрано керівника відділу організацій, керівника з управління персоналом ArcelorMittal Люксембург Соня Неффаті.
Крім того, акціонери припинили повноваження членів ревізійної комісії і не обирали нових у зв’язку з ліквідацією цього контролюючого органу.
Як повідомлялося, на зборах акціонери АМКР планували затвердити результати фінансово-господарської діяльності підприємства у 2021-му і 2022 роках, визначити порядок погашення збитків, внести зміни до статуту і положення товариства.
АМКР завершив 2022 рік із чистим збитком у розмірі 49 млрд 9,104 млн грн, тоді як у 2021 році отримав чистий прибуток 25 млрд 216,068 млн грн. Непогашений збиток до кінця 2022 року становив 3 млрд 283,553 млн грн. Вартість активів скоротилася вдвічі – до 52 млрд 682,761 млн грн зі 105 млрд 800,975 млн грн у 2021 році.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Корпорація Mittal Steel придбала 93,02% акцій ВАТ “Криворіжсталь” на відкритому конкурсі 24 жовтня 2005 року за 24,2 млрд грн при стартовій ціні 10 млрд грн, після чого меткомбінат був перейменований в “Mittal Steel Кривий Ріг”, пізніше – в “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
За даними підприємства, у власності Arcelor Mittal Duisburg GmbH (ФРН) перебуває 95,128% його акцій.
Статутний капітал меткомбінату становить 3 млрд 859,533 млн грн.
