Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів схвалив проєкт державного бюджету на 2024 рік із власними доходами загального фонду в 1 трлн 560 млрд грн і видатками загального фонду в 3 трлн 108 млрд грн.
“Ключовий акцент цього проєкту – оборона та безпека нашої країни. Спрямовуємо більше половини всіх ресурсів бюджету – 1 трильйон 685 млрд грн. Ця сума на 113 млрд грн більша, ніж цього року. Буде ще більше зброї та техніки. Більше дронів, боєприпасів, ракет. Так само, як і цього року, кожна копійка податків громадян і бізнесу піде на забезпечення наших сил безпеки і оборони”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
За словами прем’єра, другий пріоритет – це соціальна сфера, видатки бюджету на яку становитимуть 469 млрд грн, що на 25 млрд грн більше, ніж поточного року.
“Третій пріоритет – медицина та освіта. На сектор освіти виділяємо 179 млрд грн, і це на 23 млрд більше, ніж у поточному році. На медицину – 202 млрд грн, що на 24 млрд перевищує видатки 2023 року”, – заявив він.
Шмигаль зазначив, що четвертим пріоритетом є підтримка ветеранів, і видатки за цією програмою збільшуємо вдвічі – з 6,8 млрд грн у 2023 році до 14,3 млрд грн наступного.
“П’ятий пріоритет – це відновлення нашої економіки. Жодного підвищення податків не передбачається. Уряд продовжує програми пільгового кредитування, програму безповоротних грантів – робота, підтримку українських стартапів. Також запускаємо нові програми для індустріальних парків, реалізації інвестиційних проєктів, для підтримки українського виробника”, – підсумував він.
ПАТ “Миколаївобленерго” в рамках відновлення електромереж на деокупованих у 2022 році територіях встановило новий силовий трансформатор в одній із громад регіону, що дасть змогу забезпечити надійне електропостачання для більш ніж 40 тисяч жителів.
“Відновлення майже знищених ворогом електромереж на деокупованих минулої осені територіях Миколаївщини триває. Нещодавно “Миколаївобленерго” встановило силовий трансформатор потужністю 25 МВА в одній із громад регіону”, – повідомляється в прес-релізі компанії в четвер.
Як повідомив в.о. генерального директора компанії Вадим Данилкив, попередній трансформатор у перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну був пошкоджений від масованого обстрілу.
За його словами, відновлення електромереж регіону триває – найближчим часом очікується поставка ще одного силового трансформатора від однієї із західних країн-партнерів.
Обладнання вагою 76 тонн було надано Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ).
У вересні співробітники національного оператора електронних комунікацій взяли участь у традиційному корпоративному благодійному заході «Тиждень донорства». Мета волонтерської ініціативи — популяризація та розвиток у колективі культури системного донорства.
Київстар створив колегам зручні умови: охочі могли здати кров просто в офісі у спеціально обладнаних кімнатах, а співробітники, які працюють віддалено чи в інших регіонах країни, мали змогу скористатися корпоративним таксі, аби зробити донацію крові у найближчому доступному їм спеціалізованому центрі.
«Уже п’ять років поспіль донорство є доброю традицією у нашій компанії. З року в рік до неї долучається все більше співробітників. Цього разу я знову особисто зробив донацію разом з колегами. Вдячний їм за підтримку ініціативи, за кожну краплю крові, яка врятує чиєсь життя», — коментує CEO Київстар Олександр Комаров.
У київському офісі Київстару до акції долучились 78 співробітників компанії, куди у вересні завітала бригада медиків з Відділення переливання крові Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова. Для потреб інституту було зібрано 35 літрів крові.
«Останніми роками спостерігається дефіцит донорської крові: спочатку чисельність донорів зменшила пандемія COVID-19, а потім — війна, яка ще більше загострила цю потребу, адже тепер кров потрібна і нашим захисникам з ЗСУ, рятівникам ДСНС, цивільним, які зазнають поранень. Ми бачимо неймовірне єднання українців — воно проявляється і в готовності буквально віддати частку себе, аби врятувати іншу людину. Це безцінна допомога для нас медиків, це неоціненний дарунок від донорів тим людям, хто бореться за своє життя. Ми вдячні Київстару та його співробітникам за цю допомогу — це гідний приклад для наслідування», — говорить Сергій Сіромаха, головний лікар Інституту ім. М. М. Амосова.
Також до ініціативи «Тиждень донорства» долучились 22 співробітники компанії з Києва, Львова, Дніпра, Одеси, Харкова, Тернополя, Ужгорода та Черкас, які зробили донацію крові у медичних закладах свого міста самостійно та зібрали 10 літрів крові. Загалом у межах ініціативи співробітники здали 45 літрів крові.
Детальну інформацію про локації спеціалізованих пунктів збору крові по всій Україні та умови донорства можна знайти на порталі donor.ua.
Київстар уже декілька років розвиває корпоративне волонтерство, яке об’єднує сотні небайдужих колег у потужне волонтерське ком’юніті. З початку повномасштабної війни співробітники компанії сфокусувалися на підтримці гуманітарних ініціатив для цивільних осіб і наших захисників. Їхніми зусиллями із особистих коштів зібрано понад 2,2 мільйона гривень для допомоги найуразливішим категоріям людей (дітям, самотнім стареньким), а також на підтримку лікарень і їхніх пацієнтів.
Довідка про Київстар
Київстар – найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на червень 2023 року обслуговував 24,1 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар допомагає абонентам, суспільству і країні долати складнощі військового часу. Від початку повномасштабної війниі компанія виділила понад 1,162 млрд грн допомоги на гуманітарні потреби ЗСУ, суспільства, абонентів. Єдиний акціонер Київстару – міжнародна Група VEON. Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 25 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією.
Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше “Дніпрококс”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, у серпні поточного року виробив 4,4 тис. тонн прокату, знизивши виробництво на 67,4% до попереднього місяця і на 64,7% до серпня-2022.
Згідно з прес-релізом компанії, причиною скорочення обсягів стали ремонти основного обладнання.
При цьому в серпні завод також випустив 25,8 тис. тонн коксу, тоді як у попередньому місяці – 30,4 тис. тонн (зниження на 15,3%).
Загалом за вісім місяців 2023 року обсяги виробництва металопрокату склали 74,1 тис. тонн, що на 80,8% більше, ніж за 8 міс-2022.
Випуск коксу за вісім місяців поточного року зріс на 34%, до 198,1 тис. тонн.
“У серпні прокатні цехи в основному виробляли шахтну стійку і швелери для українського ринку. Продукцію коксохімічного виробництва відвантажували металургійним комбінатам, феросплавним заводам, агропідприємствам і т. д.”, – пояснюється в прес-релізі.
При цьому нагадується, що ДМЗ відновив виробництво прокату після тримісячного простою у квітні 2022 року. Минулого року завод скоротив виробництво прокату порівняно з 2021 роком на 74,2%, до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
У столичному прем’єр-готелі “Русь” 12-13 вересня відбулась важлива подія – форум «Включення та участь: люди з інвалідністю в центрі гуманітарного реагування під час війни». Ідея заходу полягала в об’єднанні представників організацій людей з інвалідністю з різних областей України, представників міжнародних організацій, кластерів, Агенцій ООН з метою:
В рамках вирішення цих питань були організовані тематичні дискусії, зокрема, щодо покращення доступу людей з інвалідністю, з функціональними порушеннями, людей похилого віку до основних послуг на рівні громад під час воєнних дій та надзвичайних ситуацій, надання багатоцільової грошової допомоги, залучення та включення організацій людей з інвалідністю до розробки політик, стратегій гуманітарного реагування та інші.
Віце-прем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, виступаючи на форумі, запропонувала представникам організаціям людей з інвалідністю, міжнародним організаціям організацій увійти до складу Координаційних центрів підтримки цивільного населення при обласних військових адміністраціях (ОВА).
“Ми маємо зосередити фокус уваги на роботі з організаціями, які допомагають людям з інвалідністю. Також закликаю міжнародні організації активно допомагати вразливим категоріям населення і наступного року”, – наголосила вона.
В свою чергу, голова Національної асамблеї людей з інвалідністю України Валерій Сушкевич підкреслив значимість включення людей з інвалідністю до політики гуманітарного реагування під час війни.
За його словами, понад 20 років Національна асамблея людей з інвалідністю, як і багато інших організацій тісно співпрацюють з органами влади та міжнародними партнерами над покращенням життя, реалізацією прав людей з інвалідністю, людей поважного віку.
“Проте, війна змусила нас максимально зосередитись на питаннях гуманітарної підтримки цих людей, тому що це реальна соціальна біда для тисяч, тисяч людей з інвалідністю”, – зазначив Валерій Сушкевич.
Він підкреслив, що План гуманітарного реагування на 2024 рік для України повинен стати прикладом включення та участі громадських організацій людей з інвалідністю в процесі прийняття рішень.
Старша радниця з гендерних питань координаторки системи ООН в Україні Аннелі Пеппер висловила свою підтримку зусиллям, спрямованим на інтеграцію людей з інвалідністю, людей похилого віку в гуманітарну .
“Цей форум – дуже важлива подія для України з точки зору прав людей з інвалідністю. Україна має значний прогрес в цьому напрямку, але все ще є куди рости, і значна частина проявів нерівності по відношенню до цих верств населення були посилені повномасштабним вторгненням”, – зазначила вона.
Пані Пеппер також додала, що під час місій та візитів, які вона здійснювала разом із Координаторкою системи ООН в Україні, було виявлено багато нагальних проблем для людей з інвалідністю на прифронтових територіях.
“У багатьох випадках ці люди не хочуть евакуюватися, тому що побоюються, що там, куди вони поїдуть, вони не матимуть доступу до послуг, яких потребують, до догляду, який їм потрібен”, – підкреслила представниця ООН.
За її словами, домогосподарства, в яких є людина з інвалідністю, ще до повномасштабного вторгнення відчували фінансову скруту, та не могли повністю задовольнити свої потреби в охороні здоров’я та в засобах до існування, а зараз ця ситуація загострилася.
“ООН співпрацює з Національною Асамблеєю людей з інвалідністю та іншими українськими організаціями, щоб переконатися, що коли ми говоримо про основні проблеми, то це виходило від самих людей. Саме від спільноти людей з інвалідністю, тому що ви є експертами в тому, що повинно відбуватися. Ви знаєте, як ми можемо покращити наші послуги”, – зазначила вона.
Форум “Включення та участь: люди з інвалідністю в центрі політики гуманітарного реагування під час війни” організовано Національною Асамблеєю людей з інвалідністю України за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) у рамках проєкту міжнародної технічної допомоги, спрямованого на підвищення доступності політичного та суспільного життя, а також повного включення всіх громадян у демократичний процес. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди IFES.
Національна Асамблея людей з інвалідністю України налічує більше ста організацій, які представляють інтереси людей з різними порушеннями. З перших днів війни організації надають гуманітарну допомогу людям з інвалідністю та людям похилого віку з різних областей України: продукти харчування, засоби гігієни, асистивні технології, ліки, непродовольчі товари першої необхідності. На базі організацій створені прихистки (5 областей), простори для дітей (різні локації у 18 областях), надається консультативна та психологічна підтримка. НАІУ працює з цивільними та військовими, які набули інвалідності внаслідок війни, адвокатує питання захисту прав людей з інвалідністю в різних сферах та інше.
Валерій Сушкевич, інвалідність, ІНКЛЮЗІЯ, люди з інвалідністю, НАІУ
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-липні 2023 року зросло втричі, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року, – до $13,879 млрд із $4,315 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у четвер.
Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період порівняно із січнем-липнем 2022 року скоротився на 14,7% – до $21,795 млрд, тоді як імпорт зріс на 19,4% – до $35,673 млрд.
Держстат уточнив, що в липні-2023 порівняно з червнем-2023 сезонно скоригований обсяг експорту скоротився на 11,7% – до $2,671 млрд, а імпорту зріс на 1,7% – до $5,132 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в липні-2023 було від’ємним і становило $2,461 млрд, тоді як у попередньому місяці воно також було від’ємним – $2,018 млрд.
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 225 країн світу.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу – https://youtu.be/zCJ1cU3n0sY?si=whY2sRqoznCjmcb7
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
