Україна подасть позов до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію, повідомив заступник міністра економіки і торгівлі – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico.
“Важливо довести, що ці дії юридично неправомірні. І тому завтра ми почнемо судовий розгляд”, – сказав Качка минулої неділі, додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь проти польського експорту фруктів і овочів.
Коментуючи введення односторонніх заборон з боку Польщі, Угорщини та Словаччини на українське зерно після рішення Європейської Комісії зняти обмеження, Качка сказав, що “на наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії”.
Торгпред України вважає, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, а спричинила те, що він назвав “найбільшою системною проблемою” – чи можуть міжнародні торговельні партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС.
“Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торговельних переговорах та інститутом торговельної політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі”, – сказав Качка і додав, що, на його думку, “системний підхід Будапешта і Варшави щодо ігнорування позиції інституцій ЄС у торговельній політиці буде проблемою для ЄС в цілому, тому що тут немає єдності”.
Київ планує подати позов на ці три країни до Світової організації торгівлі, а не через власну торговельну угоду з ЄС. “Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться щодо торговельних партнерів і свого Союзу, тому що це може впливати і на інші держави”, – наголосив він.
У той час як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща на вихідних запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі і забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включно з м’ясом.
“Ці довільні заборони просто смішні. Я думаю, що Угорщина тут робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже сміливий рух проти нас обох з боку Будапешта”, – наголосив Качка.
Хоча додаткові заборони Угорщини мають здебільшого символічний характер, з огляду на те, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту, зазначив Качка. Якщо Варшава не скасує ці додаткові заборони, “ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти і заборонимо імпорт фруктів і овочів з Польщі”.
Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від сплеску української продукції, що призвело до зниження цін, але Качка заперечив, що ці міркування є хибними: “Польська заборона не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни є глобальними – те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці”.
Представник ЄС повідомив виданню, що Брюссель сподівається розв’язати цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі раптового різкого зростання експорту.
Відповідаючи на запитання про цю потенційну угоду, Качка сказав, що Київ готовий “узяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не спричинив цунамі в сусідніх країнах”, і запровадить систему експортних ліцензій на зерно “в реальному часі” для обох країн, що сповільнить експорт до сусідніх країн і дасть змогу Україні “швидко відреагувати” в разі виявлення сплеску.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом у сусідні країни. Того ж дня Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони на імпорт українських агротоварів. Крім пшениці, ріпаку, соняшнику і кукурудзи Польща заборонила ввезення в країну круп і борошна, а Угорщина розширила список до 25 позицій.
Ви коли-небудь замислювалися про те, як складно та дивовижно влаштований наш організм?
Гарним прикладом його унікальності є гормони.
Це біологічно активні речовини, що виділяються ендокринними залозами та клітинами безпосередньо у кров і впливають на діяльність всіх без виключення органів та систем нашого організму.
Нестача енергії, коливання настрою, порушення менструального циклу, зміна ваги, поганий сон або сонливість, порушення сексуальної функції – все це може бути ознаками гормонального дисбалансу.
Важливо пам’ятати, що понад 50 гормонів тісно взаємодіють всередині нашого тіла, і їх баланс є запорукою здоров’я та гарного самопочуття. І якщо ви помічаєте тривожні симптоми, то неодмінно потрібно звернутися до лікаря та здати аналізи на гормони згідно призначення.
Особливо важливо стежити за рівнем таких гормонів, як гормони щитоподібної залози, тестостерон, естрадіол та інші.
Дізнайтеся більше про особливості кожного з гормонів та замовляйте необхідні лабораторні дослідження на сайті CSD LAB зі знижками до 10% https://www.csdlab.ua/analyzes
Із 20 вересня в години пік діятиме обмеження в’їзду вантажівок в українську столицю, повідомляється в телеграм-каналі Київської міської державної адміністрації в понеділок.
Обмеження діятимуть вранці з 7:00 до 10:00 і ввечері з 17:00 до 20:00 і поширюватимуться на вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою понад 4,5 тонн.
“Відповідне рішення ухвалила Рада оборони міста Києва, щоб розвантажити столичні дороги в години пік. Контролювати дотримання цих обмежень буде Управління патрульної поліції в м. Києві”, – йдеться в повідомленні.
Середньорічний курс гривні до долара США у 2023 році в розрахунках до проєкту держбюджету-2024 передбачено, згідно з очікуваннями Мінекономіки, на рівні 37,5 грн/$1 порівняно з 32,3 грн/$1 минулого року.
На 2024 рік у проєкт держбюджету закладено середньорічний курс 41,4 грн/$1.
Як повідомлялося, середньорічний курс на цей рік під час ухвалення держбюджету-2023 восени минулого року очікувався на рівні 42,2 грн/$1, курс на кінець 2023 року – 45,8 грн/$1.
Водночас Нацбанк утримує фіксований офіційний курс гривні на рівні 36,57 грн/$1 з кінця липня 2022 року. На готівковому ринку цього року курс стабілізувався на рівні до 38 грн/$1, тоді як минулого року він знижувався до 39 грн/$1 і навіть більше.
За останній тиждень, після оголошення міністра фінансів Сергія Марченка про прогноз середньорічного курсу на 2024 рік, гривня на готівковому ринку подешевшала до 38,3 грн/$1.
Члени Європейської бізнес асоціації у вересневому опитуванні спрогнозували середньорічний курс на 2024 рік 41 грн/$1, тоді як рік тому на 2023 рік вони очікували 43 грн/$1.
Національний банк України (НБУ) пропонує підвищити на 2023-2024 роки ставку податку на прибуток банків із 18% до 38%, повідомив голова НБУ Андрій Пишний.
“Наш прогноз: додаткові надходження до бюджету в разі підвищення наявної ставки до 38% становитимуть цього і наступного року сумарно понад 20 млрд грн”, – написав він у Facebook.
За його словами, такий дизайн податку матиме обмежений вплив на макрофінансову стабільність і водночас підтримає обороноздатність України.
Голова НБУ, посилаючись на моніторинг фінансового стану та результати оцінки стійкості банків, вважає, що фінустанови цілком здатні проводити додаткові виплати в поточних умовах. На думку регулятора, підвищення податкової ставки матиме обмежений вплив на кредитні та депозитні ставки, з урахуванням достатньої маржі банків.
Як повідомлялося, Нацбанк вважає додаткове оподаткування банків виправданим тимчасовим кроком з огляду на війну, вбачаючи для цього фінансові та юридичні підстави, однак пропонує підвищити ставку податку на прибуток банків замість пропонованого депутатами оподаткування чистого процентного доходу.
За словами Пишного, саме цю версію НБУ обговорюватиме найближчим часом із парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики.
Він також повідомив, що учасники ринку, з якими комунікував центробанк, з розумінням поставилися до такої позиції.
Згідно з даними НБУ, чистий прибуток 64 діючих українських банків за 7 місяців цього року становив 83,2 млрд грн, податок на прибуток – 14,4 млрд грн, зокрема ПриватБанку – 34,4 млрд грн і 7,9 млрд грн, а чотирьох інших держбанків – 18,8 млрд грн і 0,1 млрд грн.
Депутати наприкінці серпня внесли в раду законопроєкт про оподаткування у 2024-2026 роках чистого процентного доходу банків за ставкою 5% (додатково до сплати податку на прибуток підприємств), що могло б принести держбюджету, за їхніми оцінками, близько 10 млрд грн наступного року. За першу половину 2023 року відсоткові доходи банків сягнули 141 млрд грн, зокрема завдяки операціям із державними цінними паперами – 73,5 млрд грн, а чисті відсоткові доходи за цей самий період становили 93,6 млрд грн, збільшившись порівняно з довоєнним періодом 2021 року на 75%.
Канада виділить CAD33 млн ($24,5 млн) на спільну ініціативу, очолювану Великою Британією, в рамках якої буде закуплено додаткове обладнання протиповітряної оборони для України, повідомляє в неділю агентство Reuters із посиланням на міністра національної оборони Канади Вільяма Блера.
У своїй заяві Блер повідомив, що цей внесок є частиною військової допомоги Києву на суму CAD500 млн, про яку прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив у червні.
У повідомленні зазначається, що від початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року Оттава виділила допомогу на суму понад CAD8 млрд, включно з близько CAD1,8 млрд на військову допомогу. Партнерство, до якого також входять США, Нідерланди та Данія, спрямоване на закупівлю сотень ракет ППО малої та середньої дальності та пов’язаних із ними систем.
