Кіпрська Weplay Media Holding Limited, що входить в українську групу Parimatch, звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до президента України Володимира Зеленського з вимогою скасувати запроваджені указом від 10 березня цього року санкції щодо компанії як протиправні.
Як ідеться в ухвалі суду від 10 серпня, оприлюдненій у судовому реєстрі, суд відкрив провадження, залучив як третіх сторін Службу безпеки України (СБУ) і Раду національної безпеки й оборони (РНБО) і призначив справу до розгляду колегією Касаційного адміністративного суду з п’яти осіб на 5 вересня.
У справі уточнюється, що Weplay Media Holding пов’язана винятково з володінням об’єктами права інтелектуальної власності (торговельні марки, програмне забезпечення) і часткою в статутному капіталі ТОВ “Покерматч.юа”.
Водночас ця справа відсутня у списку тих, які 5 вересня розглядає суд.
Водночас на 6 вересня призначено слухання одразу кілька подібних справ щодо оскарження санкцій, запроваджених указами президента. Зокрема, йдеться про позови бізнесмена й ексдепутата Вадима Новинського (санкції запроваджено указом від 1 грудня 2022 року), президента Skyrizon Ду Тао (указ від 29 січня 2021 року), ексочільника Одеської митниці Михайла Грібанова (указ від 21 квітня 2021 року), ТОВ “Епівал Енерджі” (указ від 25 березня 2021 року), керівника “Партії Шарія” Ольги Бондаренко (указ від 20 серпня 2021 року).
На 7 вересня призначено розгляд ще трьох подібних справ, на 11 вересня – ще 10.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський указом від 10 березня ввів у дію ухвалене того самого дня рішення Ради нацбезпеки і оборони України (РНБО) про запровадження санкцій щодо 120 фізичних і 287 юридичних осіб.
Серед букмекерських компаній і лотерей, щодо яких було запроваджено санкції, – українські ТОВ “Паріматч”, Фінансова компанія “Лео”, “ПокерматчUA”, “Твоя беттінгова компанія” і “Плей Фан Інвестмент”.
Із холдингу “Паріматч” нові санкції торкнулися також Parimatch United Investments Limited (Великобританія), Fullgear Investments Ltd, Auspicia Limited (обидві – Кіпр), Suncast Furure N.V. (Кюрасао, Нідерланди), а також Parimatch Foundation Limited (Кіпр).
Україна в серпні 2023 року наростила експорт агропродукції на 16% порівняно з попереднім місяцем – до 4,3 млн тонн, і це без урахування зростаючих черг автотранспорту на кордонах, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
“Такі обсяги експорту в серпні 2023 року – неймовірний результат. Незважаючи на всі перешкоди (обстріли росією річкової інфраструктури Дунаю, падіння рівня води в Дунаї, заборона на експорт низки ключових позицій українського експорту до сусідніх країн тощо), а також відсутність морського експорту, українські аграрії та трейдери продовжують забезпечувати світ необхідним продовольством”, – зазначили аналітики.
Вони уточнили, що найбільш результативним каналом залишаються річкові порти Дунаю, завдяки яким на зовнішні ринки було поставлено 4% обсягів експорту агропродукції в серпні.
У структурі експорту агропродукції в серпні 2023 року, за інформацією УКАБ, на 2% зросла частка зернових культур і становила 2,3 млн тонн (пшениця – 52%, кукурудза – 39%, ячмінь – 9%).
Поставки на зовнішні ринки олійних культур зросли в 2,3 раза до 755,4 тис. тонн (ріпак – 94%, соєві боби – 4% і насіння соняшнику – 1%).
Частка макухи після вилучення з рослинних олій в агроекспорті України в серпні 2023 року зросла на 15% до 367,3 тис. тонн (соняшникова – 98%, соєва – 2%).
Обсяги поставок рослинних олій залишилися без змін – 548,9 тис. тонн (соняшникова олія – 81%, ріпакова – 17%, соєва – 2%).
Аналітики зазначили, що найбільші зміни в серпні 2023 року спостерігалися в експорті олійних культур, обсяг яких зріс у 2,3 раза. Основною причиною вони назвали закінчення збору врожаю ріпаку в Україні та активний його експорт.
“Наступний місяць важливий для визначення подальших тенденцій в українському експорті, оскільки 15 вересня 2023 року має припинити дію запроваджена заборона на експорт до сусідніх країн чотирьох ключових позицій. Зняття цього обмеження значно покращить ситуацію з українським експортом, на що сподівається весь український агросектор”, – резюмували в УКАБ.
Румунська компанія Vestmoldtransgaz (ДП “Вестмолдтрансгаз”, яке раніше належало молдовському уряду) отримала в управління газотранспортну систему Молдови терміном на п’ять років.
Як повідомила прес-служба міністерства енергетики Молдови, відповідний договір оренди підписано з Moldovatransgaz (“Молдоватрансгаз”), дочірньою компанією “Молдовагазу”.
За умовами контракту Vestmoldtransgaz також отримає чинні контракти на технічне обслуговування.
Процес передачі зумовлений зобов’язаннями Молдови в рамках третього енергетичного пакета ЄС, що передбачає поділ поставок, транспортування і дистрибуції на газовому ринку.
У червні 2023 року “Молдовагаз” повідомив, що не встигає вчасно завершити процес сертифікації та відділення “Молдоватрансгазу” від головної компанії. У липні уряд країни схвалив законопроєкт, що прописує процедуру відкликання ліцензії оператора ГТС і передання її активів іншій компанії. Законопроєкт у першому читанні затвердив парламент Молдови.
“Молдовагаз” створено 1999 року. У “Газпрому” 50% акцій компаній, в уряду Молдови – 35,33%, у комітету з управління майном Придністров’я – 13,44%.
“Вестмолдтрансгаз” управляє газопроводом Ясси-Унгени-Кишинів між Румунією і Молдовою. Підприємство створено 2014 року, продано Eurotransgaz (дочірня структура румунської держкомпанії Transgaz) 2018 року. Акціонерами наразі є Transgaz – 75% і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – 25%.
Волонтери Благодійного фонду «Фонд Громади Приірпіння» започаткували пошив унікальної продукції – портативних нош для поранених бійців ЗСУ. За літо вже вироблено близько 185 одиниць для потреб військових. Крім того у швацькому цеху пошито 280 подушок для лікарень та стабпунктів. Про це йдеться на Facebook сторінці організації.
Пошив унікальної та водночас дуже затребуваними військовими парамедиками та стабілізаційними пунктами продукції започаткували волонтери Ірпеня. З початку літа ними вироблено вже близько 185 одиниць тактичних нош, – повідомляється на Facebook сторінці Благодійного фонду Тактичні м’які безкаркасні носилки – це мʼякі ноші для евакуації та перенесення поранених або для перенесення вручну вантажів. санітарні ноші призначені для транспортування хворих, травмованих (поранених) до санітарного транспорту для подальшого надання медичної допомоги. Такі носилки використовуються для транспортування постраждалих не невеликі відстані. Також ці ноші можна використовувати як тент чи як підстилку для захисту від вологи. Носилки тактичні м’які безкаркасні мають 5 пари ручок: 4 пари вздовж ношів, 1 пара ручок з торців. Середня ринкова вартість таких нош 1500 грн.
«Про потребу парамедиків та стабілізаційних пунктів в ношах та подушках ми дізналися від них самих, бо регулярно доправляємо їм ліки та медичні засоби – розповідає виконавча директорка БФ «Фонд Громади Приірпіння» Тетяна Лаговська. – Почали з декількох швацьких електричних машинок, що віднайшлися в наших волонтерів та камуфляжної тканини, що теж знайшлася у волонтерів. Розкрої та пошив спочатку локалізували прямо у приміщенні фонду, згодом частину роботу швачки волонтерки стали виконувати вдома. Серед них, до речі, й мешканки модульного містечка у Гостомелі, які втратили своє житло під час бойових дій».
За словами Лаговської, наразі в арсеналі швацького цеху – 15 електричних швацьких машинок, деякі з них навіть професійні, з колишніх швейних фабрик; зроблений чоловіком однієї з волонтерок розкроєчний стіл. Сировину, тобто камуфляжну тканину, надають інші благодійники, нитки закупили коштом волонтерів. На сьогодні виготовлено вже 185 нош та 280 подушок – як звичайних, так і протипролежневих, які наповнюються крупами, каштанами, жолудями. Однією з перших ноші отримали парамедики 72 бригада ім. Чорних запорожців, що наразі воюють під Бахмутом та підрозділ «Кракен». Серед інших реципієнтів – військові частини на Харківщині, Херсонщині, Сході України. А також лікарні Києва, київської області, Вінничини – ті, де лікуються поранені захисники України.
«Якщо в перші півроку шикоромасштабної агресії бійці ЗСУ потребували в першу чергу бронежилетів, касок, навіть одягу, то зараз актуальним залишаються ліки та медичні засоби і обладнання», – коментує колишній військовослужбовець 72 бригади, Голова Громадської Ради при Бучанській РДА Олександр Тигов. За його словами громадські організації Бучанщини розуміють ці потреби. Так, «Рух місцевих громад» та його волонтери Мирослав Сороченко і Олег Соломаха постійно відправляють військовим медикам на передову медичні вироби – бинти, перевʼязувальні матеріалі, пластир, бандажі, медичний одяг, а лікарням Києва та Київщини необхідні їм медичні засоби та ліки. За активної організаційної участі заступниці Голови Громадської Ради Ольги Квасової Благодійний Фонд «Україна рідна» постійно доправляє медикаменти лікарням, а інші благодійники передали амбулаторіям сімейної медицини Бучанського района так необхідні їм генератори. Тей же «Фонд Громади Приірпіння», де волонтерять члени громадської ради Тетяна Лаговська та Олександр Голіздра в цьому році реалізував Програму «Соціальна медицина», передавши, за організаційною участю Громадської Ради при Бучанській РДА, лікарням та громадським організаціям зі всієї України антибіотиків на 9 млн.грн.
Зовнішнє фінансування держбюджету станом на 14 червня 2023 року, млрд дол
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Сукупний державний борг України в серпні 2023 року зріс на 3,1% до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $4 млрд, до $132,92 млрд, у гривневому – на 146,2 млрд грн, до 4 трлн 860,6 млрд грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг збільшився на 3,3% – до $123,63 млрд, або до 4 трлн 521,1 млрд грн, і становив 93,0% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу.
Повідомляється, що зовнішній прямий борг у серпні зріс на 4,4%, або $3,52 млрд – до $83,41 млрд, тоді як внутрішній прямий – на 1,1%, або 15,8 млрд грн, до 1 трлн 470,75 млрд грн (еквівалент $40,22 млрд).
Сукупний зовнішній держборг України в серпні-2023 збільшився на 4,1%, або на $3,58 млрд, – до $90,77 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 1,0%, або на 15,2 млрд грн, до 1 трлн 541,4 млрд грн.
У результаті частка сукупного зовнішнього держборгу зросла до 68,3%.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро на кінець серпня зросла до 28,36%, в американських доларах – до 26,66%, тоді як у гривні знизилася до 28,87%, у СПЗ – до 12,89%, у канадських доларах – до 2,48%, а в єні та британських фунтах залишилася на рівні 0,72% і 0,02% відповідно.
Відомство також уточнило, що 64,86% держборгу має фіксовану процентну ставку, тоді як 12,89% прив’язано до ставки МВФ, 7,85% – до SOFR, 3,88% – до EURIBOR, 0,72% – до TORF.
Ставка ще за 2,99% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 6,49% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку. Найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповував у рамках емісійного фінансування бюджету.
Нарешті, 0,31% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
Як повідомлялося, державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд – до $111,45 млрд. За вісім місяців цього року держборг збільшився на $21,47 млрд, або на 19,3%.
МВФ у рамках першого перегляду програми розширеного фінансування EFF з Україною наприкінці червня значно поліпшив прогноз зростання держборгу цього року – з 98,3% ВВП до 88,1% ВВП, зокрема, за рахунок перегляду його оцінки на кінець минулого року з 81,7% ВВП до 78,5% ВВП.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України і світу:
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
