Визнання крафтових виробників дистилятів на рівні законодавства дасть змогу до 2030 року вдвічі збільшити кількість легальних виробників, залучити EUR7 млн інвестицій у галузь, створити приблизно тисячу робочих місць, повідомила голова Асоціації крафтових дистилерів Катерина Камишева на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
За її словами, 23 листопада в Україні запрацював закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва”, який стане основоположним у формуванні легального ринку крафтових спиртних напоїв.
“Серед іншого виготовлення міцних дистилятів для України – хороша перспектива для українських аграріїв в умовах складнощів з експортом агротоварів. Ми відкриваємо нову сторінку в історії українського міцного крафту”, – підкреслила керівник асоціації.
Камишева розповіла, що під час напрацювання законодавства його ініціатори керувалися даними, згідно з якими в одній крафтовій дистиляції зайнято від двох до десяти осіб. Один виробник може розливати продукцію в 250 пляшок ємністю 0,5 л щомісяця, що дасть йому змогу реалізовувати 3 тис. пляшок щорічно. За вартості 1 пляшки крафтового дистиляту в 300 грн річний виторг виробника може досягати 900 000 грн.
За оцінкою експерта, наразі тіньовий ринок виробництва крафтового спиртового дистиляту налічує близько 500 суб’єктів, річні обсяги виробництва яких сягають 1,5 млн пляшок, унаслідок чого держбюджет щорічно недоотримує 75 млн грн ПДВ, 39,99 млн грн від акцизів і 16,2 млн грн податку на прибуток.
Водночас за появи на ринку до 2030 року 70 легальних виробників спиртового дистиляту щорічні продажі крафтового дистиляту становитимуть 2,52 млн пляшок, а валовий виторг сягне 1 млрд грн. При цьому для виробництва 1 дкл спиртового дистиляту потрібно переробити 60 кг фруктів і 40 кг зерна. Нові виробники перероблять 28 тис. тонн зерна і 42 тис. тонн фруктів щорічно.
Розвиток малого бізнесу та малого фермерства в повоєнний час створить умови для зайнятості колишніх військовослужбовців, а також для розвитку жіночого підприємництва, сімейного бізнесу в сільській місцевості, сприятиме розвитку суміжних ринків із виробництва тари, етикеток, устаткування для випуску та зберігання.
Як повідомила Камишева, українські крафтові алкогольні дистиляти вже зараз високо оцінюються європейськими дегустаторами, які нарікають через неможливість їх придбати легально.
“Одна з головних цілей зміни законодавства для легалізації роботи крафтових виробників дистилятів – спрощення умов отримання ліцензій та фінансова складова отримання дозвільних документів”, – пояснила начальниця управління з питань продовольчої безпеки та підакцизної продукції департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів Людмила Хомичак.
Під час напрацювання правил функціонування ринку спиртових дистилятів і спиртних напоїв та розроблення умов роботи крафтових виробників введено в дію закон про географічні назви спиртних напоїв, яким розмежовано поняття “спиртний напій” і “спиртовий дистилят”. Крім того, визначено 44 категорії спиртних напоїв відповідно до європейського законодавства, створено єдині принципи отримання ліцензій, реєстрації місць зберігання, звітності, поводження з відходами тощо.
Як зазначила Хомичак, крафтовому виробнику спиртового дистиляту дозволено не проходити складну атестацію для отримання ліцензії. Малим виробникам достатньо підготувати декларації відповідності матеріально-технічної бази та надати їх до Держспоживслужби.
Законом, що набрав чинності, істотно знижено вартість отримання дозволів на виробництво. Так, ліцензія на виробництво спиртового дистиляту та алкогольних напоїв обійдеться крафтовому виробнику в 780 грн; ліцензія на оптову торгівлю алкогольними напоями – 30 тис. грн на рік; ліцензія на роздрібну торгівлю – 8 тис. грн на рік за кожен вид такої продукції.
Крім того, крафтовий виробник дистилятів зобов’язаний щокварталу надавати Держпродспоживслужбі звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі експорту) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів. У разі порушення законодавства, зокрема неподання та несвоєчасне подання звіту, встановлено штраф у 1020 грн. У разі реалізації понад 10 тис. дкл дистилятів протягом року штраф відповідатиме 200% вартості реалізованої продукції, але не менше 17 тис. грн.
Голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій комітету ВР з питань економічного розвитку Ігор Марчук висловив сподівання на відродження в Україні мистецтва виробництва дистилятів і на його трансформацію в потужну галузь.
“Економічна політика спрямована на стимулювання сімейного та крафтового виробництва. Ми працюємо над розширенням лінійки крафтових товарів, які з часом конвертуються у відповідні законодавчі ініціативи. Парламент готується додати до чинних профільних законів про малих виробників дистилятів та малих виробників виноробної продукції законопроєкт про виробників пива і перетворить їх на крафтову тріаду алкогольних напоїв, які розвиватимуть українську гастрономічну етнокультуру та культуру споживання алкогольних напоїв”, – сказав він.
Як повідомив Марчук, Верховна Рада і Кабмін вишукують фінансові стимули для розвитку переробки в Україні та створення продуктів із доданою вартістю. Зі свого боку, держава сподівається на легалізацію крафтового виробництва дистилятів, на його роботу в правовому полі, створення нових робочих місць, сплату податків до держбюджету.
Виробництво молока-сировини господарствами всіх категорій у січні-жовтні 2023 року скоротилося на 6% – до 6277,4 тис. тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року, при цьому промислові підприємства нарощують виробництво, а домогосподарства скорочують, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) за результатами аналізу даних Державної служби статистики.
Згідно з повідомленням, у жовтні 2023 року обсяги надоїв в Україні становили 610,50 тис. тонн, що менше на 3%, ніж у вересні поточного року, і на 6% порівняно з жовтнем 2022 року. Водночас із початку 2023 року частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 37%, а господарств населення – 63%.
За інформацією АВМ, підприємства в січні-жовтні 2023 року збільшили виробництво молока на 7% до 2341,4 тис. тонн. У жовтні поточного року промислові виробники молока наростили своє виробництво до 228,9 тис. тонн, що на 2% більше, ніж у вересні, та на 7% більше, якщо порівнювати з жовтнем минулого року.
Водночас господарства населення за 10 місяців 2023 року скоротили на 14% до 3936 тис. тонн виробництво молока порівняно з аналогічним періодом минулого року. У жовтні 2023 року обсяги надоїв у населення склали 381,6 тис. тонн, що на 7% менше за вересень і на 13% менше за жовтень 2022 року.
На думку аналітика АВМ Георгія Кухалейшвілі, загальне скорочення виробництва молока-сировини в Україні відбувається переважно за рахунок падіння обсягів надоїв у господарствах населення, які найістотніше постраждали від наслідків повномасштабного вторгнення Росії.
“Незважаючи на ці виклики, сільськогосподарським підприємствам вдалося адаптуватися до роботи в умовах воєнного часу та наростити виробництво сирого молока на підконтрольних Україні територіях. Слід зазначити, що на переробку йде переважно молоко екстра ґатунку, яке виробляють саме підприємства. В Україні відбувається поступовий перехід харчової переробки молока виключно на сировину цього ґатунку”, – констатував експерт.
У січні-жовтні 2023 року приріст виробництва молока-сировини спостерігався в господарствах усіх категорій у Київській (+4,3%), Черкаській (+3%), Хмельницькій (+2,1%), Чернігівській (+2%), Рівненській (+0,7%), Полтавській (+1,3%), Харківській (+3,1%) областях.
Кількість мікропозик та середня сума кредиту зростають квартал до кварталу
Українці активно продовжують користуватись мікрокредитами у 2023 році. За 9 місяців було оформлено 6 млн позик на загальну суму 29,1 млрд грн. Окрім зростання кількості мікрокредитів, зросла й середня сума кредиту та загальна заборгованість українців за ними.
Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані НБУ.
6 мільйонів нових кредитних договорів на загальну суму 29,1 мільярда гривень було оформлено в Україні з січня по вересень 2023 року. Це вже більше, аніж за весь 2022 рік, проте у 1,8 разів менше, ніж у 2021, коли українці взяли 10,8 млн мікропозик на суму 48,4 млрд грн.
У середньому, на місяць у третьому кварталі поточного року реєструвалося 715 тисяч нових мікропозик. У порівнянні зі спадом на початку повномасштабного вторгнення, цьогоріч кількість нових кредитів в МФО зросла. Але це все ще менше у 1,7 рази ніж відповідні середньомісячні показники 2021 року (1,23 млн).
У 2023 році кількість укладених договорів збільшується на 7% щокварталу.
Черговим антирекордом у третьому кварталі став середній розмір мікрокредиту — 4985 гривень. Це найбільша сума від початку повномасштабного вторгнення та майже на третину більше, аніж у відповідному періоді 2021 року.
Продовжує зростати й заборгованість за мікрокпозиками: +6% за квартал. Так, станом на кінець вересня борги українців перед МФО сягли 9,44 мільярда гривень. Навіть попри те, що українці активно гасили свої заборгованості протягом 2022 року й помітно скоротили суму загального боргу, вже цьогоріч він знову збільшився: на 1,4 мільярда гривень. Варто зазначити, що понад половина нових боргів — 757 млн грн — виникла в першому кварталі цього року.
Контекст
Нагадаємо, що 22 листопада Верховна Рада прийняла в цілому ініційований НБУ законопроект 9422 щодо відповідального кредитування та ефективного регулювання на ринку небанківських фінансових послуг.
Новий закон допоможе врегулювати ринок МФО: обмежить відсоткові ставки для кредитів та зменшить надмірне боргове навантаження на одного позичальника.
!Встигніть подати заявку на участь!
Під час UKRAINIAN SPECIAL BUILDING AWARDS IBUILD відзначать кращих представників будівельної галузі – компанії, які вистояли на ринку, підтримують економіку та сприяють відбудові.
❗Нагадуємо, що кінцева дата прийому заявок – 27 листопада 2023 року❗
У IBUILD 2023 передбачені наступні номінації:
– Девелопер 2023
– Проєкт тимчасового розміщення осіб 2023
– Підрядник 2023
– Проєкт відновлення 2023
– Виробник будівельних матеріалів 2023
– Житловий комплекс 2023
– Банк-партнер 2023
– Проєкт житлового комплексу 2023
– Юридична компанія у сфері нерухомості 2023
– Соціально відповідальний бізнес 2023
– Спеціальна номінація*
Подати заявку можна на сайті UKRAINIAN SPECIAL BUILDING AWARDS IBUILD 2023 за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSejd2BBVLNLUiXHcEgNzFxK_vQFfzJ0NxCdcuIqk2ke2RnJlQ/viewform
Цьогоріч премія відбудеться у спеціальному благодійному форматі, місце проведення буде повідомлена додатково.
Деталі на сайті: https://ibuild.ua/
Організатор: Конфедерація будівельників України
Інформаційні партнери: Build Portal, ProfBuild, Строй Обзор, Українські Новини, Інтерфакс-Україна, Портал заміської нерухомості zagorodna.com, Property Times, Address Group, Український інтерес, ІА “Україна Комунальна”, Domik, ЧАС ПЕРШИХ, Українська асоціація агровиробників, DMNTR, Еконація, Marketer, Budynok.com.ua, Founder, Economist.ua, UAWEB
ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
22 листопада гуманістичний рух UAnimals запустив благодійну онлайн-крамницю Animalism, покликану привернути увагу до проблем тварин під час війни та зібрати гроші на їх порятунок. Перша колекція крамниці «Червонокнижні» присвячена видам, які можуть зникнути через російську агресію та людську недбалість. 100% зібраних коштів будуть спрямовані на діяльність UAnimals по допомозі тваринам.
— Колекція «Червонокнижні» — це ще один спосіб нагадати, що через війну можуть не просто загинути багато окремих тварин, — можуть зникнути цілі види. Ми говоримо про це постійно, від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Власне, для цього UAnimals також запустили міжнародну інформаційну кампанію #StopEcocideUkraine — аби інформувати про наслідки війни для тварин та природи загалом. Ці наслідки важко виміряти просто зараз, хоча б тому, що немає доступу до окупованих територій, але ці наслідки жахливі й будуть відчутні ще десятки років і далеко за межами України, — каже засновник UAnimals Олександр Тодорчук.
Ознайомитись із колекцією «Червонокнижні» та зробити замовлення можна за посиланням https://animalism.shop. У крамниці Animalism by UAnimals зібрані якісні і зручні речі від локальних виробників. Наприклад, світшоти, футболки, свистунці, шарфи, пледи та інші речі із зображенням сипухи крапчастої, лелеки чорного, хохулі звичайної, рисі євразійської та інших рідкісних тварин.
Нагадаємо, що з початку повномасштабного вторгнення UAnimals рятує тварин від війни в Україні, підтримуючи притулки та волонтерів, розсилаючи для тварин корм та ліки, а також стерилізуючи та евакуюючи безпритульних тварин із прифронтових регіонів. Тисячі тварин, яким ми допомагаємо, — постраждали безпосередньо через війну та дії російської армії: мають поранення від уламків, потрапляють на міни тощо. UAnimals рятує тварин усіх видів — домашніх, свійських, диких — незалежно від їх розміру, кольору, породи й інших ознак. Організація керується переконанням, що важливе кожне життя.
19 листопада 2023 року у м. Києві, у готелі «InterContinental Kyiv» (вул. Велика Житомирська, 2А), був проведений VIIІ Міжнародний Форум виноробів та сомельє, у рамках якого відбулись:
– Ювілейний XX Всеукраїнський Конкурс сомельє «Майстер- сомельє – 2022-2023»,
– VII Всеукраїнський Конкурс кавістів «Кращий кавіст України – 2022-2023»,
– «Круглий стіл» виноробів та сомельє в рамках проведення «Вечері виноробів»,
– Відкриті дегустації та презентації вин, міцних напоїв, сирів та інших продуктів для всіх гостей заходів.
Організатори професійних заходів:
– Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє,
– Асоціація кавістів України,
– Перша в Україні Школа сомельє «Майстер-Клас».
Генеральний Партнер – ТМ «Vinos dela Luz»
Партнери: ТМ «Big Wines», «SV plus», «Poli1898», «Delamain», «AELRED», «Eyguebelle», «ACHA», «Purity», «Zinka», «Voda.ua», «Сигарний Дім «Фортуна», Академія праці, соціальних відносин і туризму, готель «InterContinental Kyiv».
Гостями зазначених заходів стали посли декількох країн світу, народні депутати, Голова профспілок України, керівники компаній-імпортерів алкогольних напоїв, керівники ресторанного сегменту, сомельє, винороби, керівники винних компаній та винних бутиків, представники бізнес-структур, ЗМІ та ТБ, поціновувачі та любителі вин.
Форум відкрився хвилиною мовчання на честь загиблих професіоналів винної галузі, які раніше приймали участь у Форумі як учасники та члени журі.
Далі в живому виконанні прозвучав гімн України від молодої співачки Северини.
Професійне журі очолив Доктор Рікардо Ф. Нуньєс- власник міжнародного Винного холдінгу «VINOS DELA LUZ». Вже четвертий рік Доктор Нуньєс очолює журі та Форум виноробів і сомельє України.
Члени професійного журі:
В Фіналі Конкурсів учасники змагались в різних турах:: «Презентація та декантація вина», «Еногастрономія» (реальна подача блюд від шеф-кухаря ресторану Руслана Морозюка), «Сир та вино», «Сліпа дегустація», «Міксологія», «Сигарний Тур» та ін.
При цьому учасники спілкувалися в деяких турах виключно англійською мовою.
Після закінчення Конкурсів та підсумкової роботи професійного журі, місця визначились наступним чином:
«XX Ювілейний Конкурс сомельє 2022-2023»:
1 місце – Святослав Климчук (м. Київ, ресторан «Bigoli»)
2 місце – Ігор Постоянкін (м. Київ, ресторан «Catch»)
3 місце – Наталія Соколовська (м. Київ, компанія «ДДС»)
«VII Всеукраїнський Конкурс кавістів 2022-2023»:
1 місце – Василь Чучман (м. Івано-Франківськ, винний бутік «Winetime»)
2 місце – Євген Бойко (м. Київ, винний бутік «Winetime»)
3 місце – Євген Бродюк (м. Київ, винний бутік «Winetime»)
Всі фіналісти отримали Дипломи та подарунки від Партнерів, а Переможці – іменні кубки.
Голова журі Доктор Рікардо Ф. Нуньєс привітав Організаторів та Фіналістів, подякував Збройним силам України та побажав провести наступний Форум виноробів і сомельє в мирній Україні.
Генеральний інформаційний Партнер – Інформаційне агентство «Інтерфакс Україна».
Медіа-Партнери – «Клуб експертів», «OPEN for BUSINESS», журнал «Київ дипломатичний»
InterContinental, URAKIN, БЛАГОПОЛУЧНАЯ, ВИНОРОБИ, КАВІСТ, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, рікардо ф.нуньєс, СОМЕЛЬЄ
