Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (“USAID Агро”) у 2024 році підтримала 1200 українських агровиробників, які за допомогою низки фінансових інструментів змогли отримати понад 1,14 млрд грн, повідомила пресслужба програми у фейсбуці.
“З початком повномасштабного вторгнення стало очевидно, що аграріям як ніколи потрібні фінансові продукти, які пропонує небанківський сектор: товарне кредитування, лізинг (зокрема зворотній лізинг і факторинг), агророзстрочка”, – зазначено в повідомленні.
У “USAID Агро” розповіли, що фермери 2024 року отримали понад 1 млрд грн у вигляді товарних кредитів на придбання насіння, добрив і засобів захисту рослин із відстрочкою оплати до збору врожаю від семи партнерських організацій – ТОВ “Адама Україна”, ТОВ “Укравіт”, ТОВ “Захід Агробізнес”, ТОВ “Макош”, ТОВ “Агроресурс”, ТОВ “Хімагро”, ТОВ “Агро Арена”. Розраховуватися за кредитом аграрії могли і грошима, і зерном. При цьому “тверда застава” в більшості випадків не була потрібна.
Аграрії також 2024 року в рамках роботи агророзстрочки WEAGRO, спеціалізованого онлайн-сервісу від фінансової компанії Activitis, отримали фінансування на 44 млн грн. Фермери без прямої взаємодії з фінансовою компанією отримували рішення про надання розстрочки протягом 30 хвилин, а оплату за договором – протягом двох годин.
Крім того, USAID Агро підтримало платформу “Цифровий лізинг у три кліки за три дні” від компанії “ЕСКА Капітал”, яка в рамках спільного проєкту профінансувала аграріїв майже на 100 млн грн.
“Унікальність цієї ініціативи – лізинг техніки до 15 років, зворотній лізинг, фінансування фермерів, які межують із зоною бойових дій; а також відсутність бюрократичних перепон і можливість оформлення договорів онлайн”, – нагадали в програмі.
У “USAID Агро” пообіцяли, що у 2025 році підтримуватимуть ці проєкти, а також підготують до запуску ще два. Йдеться про розвиток вторинного обігу товарних кредитів, а також фінансування агровиробників за допомогою аграрних нот.
Україна і Єгипет 2024 року наростили товарообіг агропродукцією до $1,4 млрд, що на 32%, ніж роком раніше, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль за підсумками зустрічі з новопризначеним послом Арабської Республіки Єгипет в Україні Баракатом Алі Еллейті.
Міністр уточнив, що основою українського експорту були кукурудза, пшениця, соєві боби, рослинна олія. Своєю чергою, Україна найбільше імпортує з Єгипту цитрусових, картоплю, плоди горіхів тощо.
«Сторони обговорили потенціал нарощування українсько-єгипетського співробітництва у сфері сільського господарства, а також питання скорочення відтермінування платежів українським експортерам за поставлений товар, скасування деяких торговельних обмежень і митних зборів, а також можливість створення українського продовольчого хабу на території Єгипту», – написав він у Telеgram.
Як підкреслив Коваль, співпраця між Україною та Єгиптом має бути взаємовигідною для обох країн.
Сторони домовилися створити спільну робочу групу, яка напрацює «дорожню карту» для вирішення поточних питань.
Приблизно 57% жителів Гренландії – самоврядної території Данії – підтримують ідею увійти до складу США, свідчать дані опитування Patriot Polling, які наводить у понеділок видання The Hill. Згідно з опитуванням, близько 37% жителів острова висловилися проти можливого приєднання до США, трохи більше 5% респондентів не змогли відповісти.
В опитуванні взяли участь 416 осіб, при тому що населення Гренландії становить майже 57 тис. осіб.
Центр вивчення громадської думки Patriot Polling уперше провів опитування за межами США. При цьому опитування відбувалося під час візиту до Гренландії минулого тижня Дональда Трампа-молодшого – сина обраного президента США Дональда Трампа.
Раніше Трамп висловив бажання включити Гренландію до складу США, оскільки це відповідало б національним інтересам Вашингтона. При цьому він не став виключати, що може піти на застосування військової сили для досягнення цієї мети. Це викликало занепокоєння в Данії та в інших країнах Європи. Влада Гренландії наголошувала, зі свого боку, що прагне в майбутньому незалежності від Копенгагена, але не для того, щоб увійти до складу США.
У Гренландії вже є військова база США. Острів вважається центральною ланкою в забезпеченні безпеки Арктики, стартовою точкою для морських шляхів через води регіону, територією, де залягають рідкоземельні метали та інші ресурси. Західні ЗМІ зазначають, що на острові є запаси графіту, міді, цинку, золота, алмазів, залізної руди, титану, ванадію, урану, до того ж геологорозвідувальні роботи проведено не повною мірою.
Українські підприємства у 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грудні було експортовано 31,612 тис. тонн брухту, у листопаді – 34,608 тис. тонн, жовтні – 24,549 тис. тонн, вересні – 24,767 тис. тонн, серпні – 28,287 тис. тонн, серпні – 28,567 тис. тонн, вересні – 28,549 тис. тонн, вересні – 24,767 тис. тонн. тонн, серпні – 28,425 тис. тонн, липні – 24,702 тис. тонн, червні – 22,161 тис. тонн, травні – 14,952 тис. тонн, квітні – 26,153 тис. тонн, березні – 20,907 тис. тонн, лютому – 23,194 тис. тонн, січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому вираженні вивезення металобрухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
Експорт металобрухту 2024 року здійснювався переважно до Польщі (81,80%), Греції (13,75%) і Німеччини (3,19%).
За весь минулий рік країна імпортувала 104 тонни металобрухту на $110 тис., тоді як 2023 року було завезено 1,075 тис. тонн на $411 тис. Ввезення здійснювали переважно з Туреччини (64,55% у грошовому вираженні), Британських Віргінських Островів (16,36%) і Панами (8,18%).
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він вказав, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет удесятеро більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
Товарообіг через морські пункти пропуску 2024 року зріс на 28,2% – до 97,91 млн тонн, тоді як сушею скоротився на 8,1% – до 64,3 млн тонн, повідомила Держмитслужба.
Вона додала, що, крім того, через держкордон було оформлено переміщення трубопроводами 26,1 млн тонн товарів і лініями електропередач 6237,5 ГВт*год електроенергії, що відповідно на 8,1% менше та в 2,9 раза більше, ніж у 2023 році.
Згідно з даними Держмитслужби, ввезення товарів збільшилося на 10,3% – до 30,1 млн тонн, вивезення – на 10,9%, до 132,1 млн тонн.
Зазначається, що кількість пропущених через митний кордон морських суден минулого року зросла на 14,1% – до 10,4 тис., річкових – на 3%, до 34,4 тис., тоді як автотранспорту скоротилося на 6,8% – до 7 млн 670,2 тис., а залізничних вагонів – на 8,2%, до 1 млн 277,4 тис.
Крім того, у звітності Держмитслужби зазначено 0,2 тис. повітряних суден порівняно з 0,1 тис. 2023 року.
Відомство уточнило, що суходолом товарообіг зріс тільки через кордон із Польщею – на 1%, до 32,83%, тоді як через словацький і румунський кордон він знизився на 12% і 12,2% – відповідно до 13,36 млн тонн і 9,26 млн тонн, а через угорський та молдавський – упав на 22,1% і 26,5% – відповідно до 4,57 млн тонн і 4,27 млн тонн.
Коли ж ідеться про кількість пропущених транспортних засобів, то вона торік скоротилася на всіх кордонах: найменше з Молдовою – на 3,4%, до 1,44 млн, із Польщею – на 7,3%, до 4,32 млн, із Румунією – на 7,4%, до 1,51 млн, зі Словаччиною – на 8,7%, до 0,84 млн, і з Угорщиною – на 10%, до 0,90 млн.
Як раніше повідомляла Держмитслужба, у грошовому виразі експорт товарів з України 2024 року зріс на 18,5% – до $41,6 млрд, тоді як імпорт – на 11,3%, до $70,7 млрд.
Україна збільшила ввезення свинцю та виробів із нього в 2,4 раза – до $2,391 млн (у грудні – $1,193 млн). Експорт свинцю знизився на 22,9% – до $11,401 млн (у грудні – $583 тис.).
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
