Як повідомляє Сербський Економіст, міжнародна компанія Alcazar Energy, що працює, зокрема, і в Сербії, має намір збільшити обсяг інвестицій в Чорногорію з раніше запланованих 200 млн до 500 млн доларів, повідомив співзасновник і керуючий партнер компанії Даніель Калдерон в інтерв’ю ЗМІ.
За словами Калдерона, компанія приступить до будівництва вітропарку Bijela потужністю 118,8 МВт вже в першому кварталі 2026 року. Обсяг інвестицій в проект складе близько 200 млн доларів.
«Ми готуємо майданчик і ведемо закупівлі обладнання — це великий і стратегічно важливий проект. Але це лише перша частина наших вкладень в Чорногорію», — зазначив Калдерон.
Він додав, що протягом найближчих п’яти років інвестиції компанії можуть зрости до півмільярда доларів, а загальний обсяг вкладень у розвиток відновлюваних джерел енергії в Чорногорії до 2040 року може досягти 4–5 млрд доларів.
«Ми розраховуємо, що близько 10% цих інвестицій припадуть на проекти Alcazar Energy, і це будуть перші кроки у великій енергетичній трансформації регіону», — зазначив Калдерон.
За його словами, компанія розглядає можливість реалізації декількох додаткових проектів у Чорногорії, але подробиці поки не розголошуються.
На конференції ЄС – Чорногорія було представлено 14 спільних проєктів з європейськими компаніями, половина з яких пов’язана з інвестиціями у вітроелектростанції, сонячні парки та системи зберігання енергії.
Alcazar Energy – міжнародна компанія, що спеціалізується на розробці, будівництві та управлінні об’єктами відновлюваної енергетики.
Заснована в 2014 році, штаб-квартира — в Дубаї (ОАЕ). Компанія активно працює в регіоні MENAT (Близький Схід, Північна Африка, Туреччина) і на Балканах.
Серед ключових проектів — вітропарки та сонячні електростанції в Сербії, Йорданії, Єгипті та Туреччині. Нещодавно Alcazar розпочала будівництво найбільшої вітроелектростанції на Західних Балканах у Північній Македонії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1587
Івано-Франківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» 16 жовтня оголосила про намір укласти з СК «ВУСО» договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель «Прозорро», цінова пропозиція компанії становила 391,2 тис. грн за очікуваної вартості 1,234 млн грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «Інтер-Поліс» із пропозицією 402 тис. грн і СК «Арсенал Страхування» – 641,1 тис. грн, “Країна”-667,5 тис. грн, «Оранта»-682,4 тис. грн.
СК «ВУСО» заснована 2001 року. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у серпні 2025 року зросли на 5,4% порівняно з серпнем 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у серпні-2025 до серпня-2024 ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 5,7%, у нежитловому – 5,5%, в інженерному – 5,2%. Водночас порівняно з липнем поточного року ціни зросли відповідно на 0,2%, 0,1% та 0,6%.
У серпні-2025 до грудня-2024 ціни на будмонтажроботи зросли на 4%, тоді як за підсумками восьми місяців 2025 року ціни на будівництво зросли на 6% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
Як повідомлялося, у 2024 році ціни на будівельно-монтажні роботи збільшилися на 7,9% порівняно з попереднім роком, а у 2023-му – виросли на 15,8% до 2022 року.
Держстат вказав, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Група компаній ОККО, в яку входить оператор однойменної мережі АЗК “Концерн “Галнафтогаз”, планує здати в експлуатацію свою першу ВЕС Іваничі 147 МВт у Волинській області до кінця 2025-першому кварталі 2026рр., повідомив СЕО холдингу OKKO GROUP, співзасновник GORO Mountain Resort Василь Даниляк.
“Сподіваюся, до кінця цього року, а можливо перейде на перший квартал наступного, здамо в експлуатацію вітрокомплекс на 147 МВт, який ми будуємо спільно з ЄБРР, МФК і ЧБТР”, – сказав Даниляк під час Київського міжнародного економічного форуму в Києві у четвер.
За його словами, Група вже “стартувала” з новим вітроенергетичним проєктом по сусідству з першим – ВЕС Затуринці 192 МВт.
Крім того, Даниляк зазначив, що ОККО закінчила будувати першу чергу свого біоетанольного заводу і “хорошими темпами” будує готельний комплекс GORO Mountain Resort.
“Ми збудували силосну частину і зробили будівельні роботи по самому приміщенню великого біоетанольного заводу, і плануємо здавати його в роботу наступного року. Наш готель вже рік як будується, дуже хороші темпи. Сподіваюся, найближчими роками поставимо жирну туристичну відмітку на карті не тільки України, а й Європи”, – поділився планами глава ОККО.
Він зазначив, що робити великі інвестиції Групу спонукають нові можливості, які відкрилися останнім часом.
“З одного боку, війна – це велика біда, яка оголила низку проблем в різних галузях, зокрема в енергетиці. Виявилося, що величезні об’єкти радянської енергетики виявилися вразливими. Тому уряд і Міненерго дали вектор розвитку в децентралізацію генерації Це дуже правильно. Ми ж на той момент мали паливний ринок, який скорочується, і вирішили працювати в дотичних до нас галузях”, – пояснив Даниляк.
Запорукою успішності ОККО та активної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями він назвав, зокрема, прозорість діяльності компанії, чітке виконання своїх зобов’язань та професійну мотивовану команду.
Як повідомлялося, за наступні п’ять років ОККО планує мати орієнтовно 600 МВт потужності у вітроенергетиці, 200 МВт – сонячній енергетиці та 150 МВт – в установках зберігання енергії (УЗЕ),
Зокрема, Група ОККО будує ВЕС Іваничі 147 МВт у Волинській області загальною вартістю EUR225 млн (без ПДВ) та шукає фінансування для свого другого вітроенергетичного проекту у цій області – ВЕС Затуринці 192 МВт, який оцінюється в EUR250 млн (без ПДВ).
Група також виграла п’ятирічний спецаукціон НЕК “Укренерго” з надання послуг балансування енергосистеми, на якому заявила установку зберігання енергії (УЗЕ) 20 МВт. Про введення в експлуатацію УЗЕ заявлялося у квітні.
Крім того, група планує відкрити новий елеватор на 60 тис. тонн до осені 2025 року та біоетанольний завод улітку 2026 року. Важливою складовою аграрного портфеля OККО є партнерство з підприємством “Гадз-агро” в Тернопільській області, до капіталу якого компанія увійшла в 2023 році. Підприємство обробляє 26 тис. га землі, має близько 10 тис. голів великої рогатої худоби, з яких 5 тис – дійні корови. Також це одне з найбільших садівницьких господарств України, проте частину бізнесу, пов’язану із садівництвом, OKKO вирішила не інтегрувати.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує майже 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Сервіс кур’єрської доставки Glovo, який почав працювати в Україні у 2018 році, за цей час інвестував у бізнес понад EUR160 млн, заявила генеральна директорка Glovo в Україні Марина Павлюк на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
“Ми готові інвестувати ще. В цьому році лише, напевно, близько 25 млн, але де захищеність та гарантії – це все ще відкрите питання. Тримається поки на ініціативі інвесторів і на dedication нашої команди, яка готова переконувати інвестора попри всі виклики, що нам потрібно тут працювати”, – наголосила Павлюк, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
За її словами, шість років тому розпочалася робота в профільних комітетах Ради щодо механізму, який міг би врегулювати питання “самозайнятих” на цьому ринку, але лише 15 жовтня цього року профільний парламентський комітет рекомендував прийняти у першому читанні відповідний законопроєкт. На думку Павлюк, в ньому враховано інтереси різних груп, включно з маркетплейсами.
“Ми очікуємо другого читання та доопрацювань. Ми за діджиталізацію, допомагаємо державі прийняти правильне рішення та сподіваємось, що буде ця політична воля, тому що це й надходження в бюджет країни і також стабільність з точки зору довгострокових інвестицій”, – наголосила гендиректорка Glovо.
Павлюк додала, що загальний обсяг потенційних надходжень до державного бюджету може становити близько 7 млрд грн.
За оцінками гендиректорки Glovо, станом на 2024 рік компанія відповідала за 0,4% ВВП.
В коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” Павлюк повідомила, що компанія наразі працює в більше ніж 40 містах України. В деяких містах Glovо припинила роботу через окупацію, зокрема в Маріуполі чи Бердянську.
“Загалом, з останнього, де ми розширилися, це був Павлоград на сході й Ковель на північному заході”, – повідомила вона.
За її словами, для компанії важлива наявність інших бізнесів, які працюють в місті, партнерів.
“Ми дуже часто обмінюємося сигналами саме з партнерами. Вони дають більше нам розуміння того, яке місто потенційно можна запустити. Зараз є в роботі декілька міст такого ж (розміру – ІФ-У), тому побачимо, як воно буде все в наступному році”, – уточнила Павлюк.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU)планує встановити сонячні електростанції (СЕС) на 100 базових станціях мобільного зв’язку по всій Україні до кінця 2025 – на початку 2026 року, йдеться у релізі компанії.
Зазначається, що загальна встановлена потужність СЕС складає 360 кВт, кожна система включатиме сонячні панелі та інвертори потужністю 3,6 кВт, що дозволить використовувати генеровану сонцем енергію в період пікового навантаження або відключень мережі.
Оператор зауважив, що такі системи дадуть змогу зменшити споживання з централізованої електромережі на близько 300 МВт*год на рік, знизити навантаження на енергосистему в пікові години, скоротити викиди СО2 на 210 тонн на рік та отримати економію за рахунок скорочення витрат на електроенергію.
“Vodafone Україна” додав, що протягом чотирьох сезонів року проводилось тестування технології на трьох базових станціях у Полтавській області та місті Дніпр. У результаті пілотних проєктів було виявлено значне зменшення витрат на електроенергію з мережі, зменшення навантаження на електромережу в денний час та надійність технології в кліматичних умовах, особливо у періоди високої сонячної активності.
Як повідомлялось, Vodafone Україна за перше півріччя 2025 року скоротив чистий прибуток на 13% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 1,705 млрд грн, тоді як його виручка зросла на 15% – до 13,518 млрд грн.
Компанія у першому півріччі збільшила інвестиції на 66% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, вклавши понад 3,5 млрд грн у критичну інфраструктуру, а загалом за 3,5 років повномасштабної війни інвестиції досягли в Україні майже 19 млрд грн. В структурі інвестицій у першому півріччі цього року 51% складають будівництво та відновлення мережі, а також підготовка її до роботи у блекаути, 31% – утримання мережі, 11% – розвиток фіксованого зв’язку, 4% – на програму обміну біллінгом.
“Vodafone Україна” з грудня 2019 року входить до складу NEQSOL Holding.
