Сервіс кур’єрської доставки Glovo, який почав працювати в Україні у 2018 році, за цей час інвестував у бізнес понад EUR160 млн, заявила генеральна директорка Glovo в Україні Марина Павлюк на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
“Ми готові інвестувати ще. В цьому році лише, напевно, близько 25 млн, але де захищеність та гарантії – це все ще відкрите питання. Тримається поки на ініціативі інвесторів і на dedication нашої команди, яка готова переконувати інвестора попри всі виклики, що нам потрібно тут працювати”, – наголосила Павлюк, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
За її словами, шість років тому розпочалася робота в профільних комітетах Ради щодо механізму, який міг би врегулювати питання “самозайнятих” на цьому ринку, але лише 15 жовтня цього року профільний парламентський комітет рекомендував прийняти у першому читанні відповідний законопроєкт. На думку Павлюк, в ньому враховано інтереси різних груп, включно з маркетплейсами.
“Ми очікуємо другого читання та доопрацювань. Ми за діджиталізацію, допомагаємо державі прийняти правильне рішення та сподіваємось, що буде ця політична воля, тому що це й надходження в бюджет країни і також стабільність з точки зору довгострокових інвестицій”, – наголосила гендиректорка Glovо.
Павлюк додала, що загальний обсяг потенційних надходжень до державного бюджету може становити близько 7 млрд грн.
За оцінками гендиректорки Glovо, станом на 2024 рік компанія відповідала за 0,4% ВВП.
В коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” Павлюк повідомила, що компанія наразі працює в більше ніж 40 містах України. В деяких містах Glovо припинила роботу через окупацію, зокрема в Маріуполі чи Бердянську.
“Загалом, з останнього, де ми розширилися, це був Павлоград на сході й Ковель на північному заході”, – повідомила вона.
За її словами, для компанії важлива наявність інших бізнесів, які працюють в місті, партнерів.
“Ми дуже часто обмінюємося сигналами саме з партнерами. Вони дають більше нам розуміння того, яке місто потенційно можна запустити. Зараз є в роботі декілька міст такого ж (розміру – ІФ-У), тому побачимо, як воно буде все в наступному році”, – уточнила Павлюк.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU)планує встановити сонячні електростанції (СЕС) на 100 базових станціях мобільного зв’язку по всій Україні до кінця 2025 – на початку 2026 року, йдеться у релізі компанії.
Зазначається, що загальна встановлена потужність СЕС складає 360 кВт, кожна система включатиме сонячні панелі та інвертори потужністю 3,6 кВт, що дозволить використовувати генеровану сонцем енергію в період пікового навантаження або відключень мережі.
Оператор зауважив, що такі системи дадуть змогу зменшити споживання з централізованої електромережі на близько 300 МВт*год на рік, знизити навантаження на енергосистему в пікові години, скоротити викиди СО2 на 210 тонн на рік та отримати економію за рахунок скорочення витрат на електроенергію.
“Vodafone Україна” додав, що протягом чотирьох сезонів року проводилось тестування технології на трьох базових станціях у Полтавській області та місті Дніпр. У результаті пілотних проєктів було виявлено значне зменшення витрат на електроенергію з мережі, зменшення навантаження на електромережу в денний час та надійність технології в кліматичних умовах, особливо у періоди високої сонячної активності.
Як повідомлялось, Vodafone Україна за перше півріччя 2025 року скоротив чистий прибуток на 13% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 1,705 млрд грн, тоді як його виручка зросла на 15% – до 13,518 млрд грн.
Компанія у першому півріччі збільшила інвестиції на 66% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, вклавши понад 3,5 млрд грн у критичну інфраструктуру, а загалом за 3,5 років повномасштабної війни інвестиції досягли в Україні майже 19 млрд грн. В структурі інвестицій у першому півріччі цього року 51% складають будівництво та відновлення мережі, а також підготовка її до роботи у блекаути, 31% – утримання мережі, 11% – розвиток фіксованого зв’язку, 4% – на програму обміну біллінгом.
“Vodafone Україна” з грудня 2019 року входить до складу NEQSOL Holding.
Торговельно-промислова група компаній “Текстиль-Контакт” (“ТК-Груп”) за роки з початку повномасштабної війни інвестувала у розвиток близько $14,5 млн, повідомив власник групи компаній Олександр Соколовський.
“Ми під час війни десь $14,5 млн доларів інвестували, а легка промисловість – це гра дуже вдовгу… Ми навіть завод з Польщі перевезли і зараз монтуємо його – 65 фур обладнання. Ми за останні три роки заплатили 1,1 млрд грн податків, може це і не дуже багато, але у нас десь 1400+ людей і це близько 300 тис. грн податків в рік на людину”, – повідомив він на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) в Києві у четвер.
Разом з тим, Соколовський підкреслив, що український бізнес досі відчуває “шалений тиск” правоохоронних органів, і особливо це стосується підприємств, які, щоб вижити, працювали з державою по військовим замовленням.
“Я точно знаю, що у нас зараз є кримінальне провадження, але я спокійно до цього ставлюсь, і ми звісно готуємось до захисту, але якщо прийдуть і буде блокування, я знаю, що ми навіть чіплятися не будемо і готові цим силовикам подарувати ключі від підприємств – спробуйте краще зробити”, – підкреслив він.
Група “Текстиль-Контакт” (TK Group) заснована 1995 року. Наразі є холдингом, що об’єднує весь спектр послуг текстильної промисловості – від сировини і ниток до готових рішень для клієнтів B2B, B2G, B2C. В складі групи – 13 фабрик, штат налічує близько 1,5 тис працівників.
Засновником групи є Соколовський, голова комітету оборонних закупівель легкої промисловості при Федерації роботодавців України, член громадського руху “Маніфест 42”.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (імпорт) січні-травні 2025 року, млн. Долл США
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що він готовий прийняти зустріч президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним в Будапешті, Угорщина.
“Запланована зустріч між президентами США і Росії – це чудова новина для миролюбних людей усього світу. Ми готові!” – написав Орбан у соціальній мережі Х у четвер.
Як повідомлялося, Трамп провів у четвер розмову з Володимиром Путіним, назвавши її дуже продуктивною, і повідомив про заплановані зустрічі – особисту в Будапешті і на рівні радників перед тим. Він також сказав, що під час запланованої зустрічі в п’ятницю з президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті сторони обговорять цю розмову з Путіним «і багато іншого».
При цьому Трамп повідомив, що під час розмови з Путіним багато часу присвятив обговоренню «торгівлі між РФ і США після закінчення війни з Україною».
Нинішня система освіти в Україні є гальмом на шляху інвестицій і розвитку бізнесу, її треба змінити, вважає президент фармацевтичної компанії «Біофарма Плазма» Костянтин Єфименко.
«Для того, щоб ми реалізували зміни, щоб ми проінвестували за сім років $500 млн, потрібно, щоб змінилася в корені система освіти», – заявив він на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) у четвер.
Єфименко відзначив негативні наслідки для початкової школи навчання онлайн, яке практикується в Україні останні шість років.
«Тому ми школу втратили повністю. Ми сьогодні отримуємо дітей з абсолютно нульовими знаннями, і ми повинні це розуміти, щоб розуміти точку, в якій ми знаходимося», – сказав він.
Єфименко наголосив на необхідності інвестувати в освіту і переглянути програми навчання.
«Треба змінити систему освіти, треба прибрати всі ці уроки щастя, якісь психологічні уроки і повернути в школу математику, хімію і біологію», – вважає бізнесмен, екс-міністр транспорту і зв’язку.
Крім того, Єфименко наголосив на необхідності оновити навчальні лабораторії вишів.
“Я об’їхав у Києві практично всі університети, де викладають хімію і біологію. І скажу так: всі їхні лабораторії застаріли 34 роки тому. Все, що там є з хімії, з біології, з фізики, треба зібрати і викинути. Вся база університетів гірша, ніж одна лабораторія «Біофарми», в яку ми вклали $25 млн. Але давайте задумаємося: периферійна компанія з Білої Церкви має кращу лабораторну базу, ніж всі університети, включаючи національні. Ну куди це годиться?” – сказав він.
Єфименко відзначив високий попит на кваліфіковані кадри: «Нам потрібні люди, але на зупинці тролейбуса ми їх виховувати не можемо. Треба купити хроматографи, треба купити цитометри, треба знайти обладнання, підключити його. А цього немає».
“Ми створили дві школи, тому що ми розуміємо, що шкільної освіти немає. Ми створили свою кафедру в університеті Шевченка. Там зараз навчається 15 дітей, я сам знаходжу викладачів, сам плачу їм гроші, це в рік більше $1 млн. Ми зараз видаємо підручники. Важливіше за це тільки те, що є на фронті”, – сказав він.
