Україна в жовтні 2023 року наростила імпорт сиру на 70% і вершкового масла на 14% у грошовому вираженні, повідомила пресслужба Союзу молочних підприємств України.
Згідно з повідомленням, у жовтні поточного року сиру ввезли 27 тис. тонн проти 28,6 тис. тонн за аналогічний період минулого року, проте грошей на його імпорт витратили більше – $160 млн проти $150 млн.
“Відчутно, на 62% за вагою, збільшився імпорт вершкового масла, а частка витрат на це зросла в 10 разів порівняно з минулим роком”, – констатували аналітики.
Вони зазначили, що в динаміці імпорту сиру в останні три місяці спостерігається помірне зростання, що свідчить про загострення конкуренції на вітчизняному ринку сиру. Зростання імпорту масла за ці ж три місяці в 14 разів призвело до негативного сальдо в міжнародній торгівлі.
На події було розібрано ряд важливих тем для подальшого опрацювання, які відображають важливі аспекти відбудови та розвитку міст в Україні.
Локальна ідентичність у відбудові міст:
Анна Кирій підкреслила, що пошуки власної ідентичності є актуальним завданням для України, але це питання важливе для багатьох країн. Культура міста відображає відповідь на питання “Хто ми?”, і вона є ключовим елементом відбудови. Міста повинні усвідомити свою ідею та специфіку, розглядаючи місто як бізнес і місто як головну ідею. Також, важливо враховувати взаємодію між бізнесом та містом під час відбудови.
Дослідження принципів фінансування відбудови країни:
Олександр Кіктенко підкреслив важливість експертності, боротьбу з корупцією, державні установи, фінансування та управління. Це свідчить про необхідність налагодження ефективних механізмів фінансування та контролю за витратами у процесі відбудови.
Розробка нових стандартів та містобудівний кодекс:
Сергій Распутний розповів про розробку нових стандартів та містобудівного кодексу орієнтовану на європейські практики, яка має на меті створити безпечні, функціональні, стійкі, екологічні та естетичні міста і селища. Розробка “знизу-вгору” (від громадян до влади) відображає демократичний підхід до містобудування.
Розробка Містобудівного кодексу України:
Ганна Бондар розглянула питання систематизації законодавчих актів, забезпечення балансу інтересів, спрямованості на європейські стандарти та принципи розробки, які включають інклюзивний процес, залучення фахівців та громадян, освітню складову та європейську модель діалогу.
Архітектурна ревізія Харкова:
Ольга Клейтман висвітлила проблеми у Харкові, включаючи ставлення до історичних пам’яток та озеленення. Це вказує на важливість збереження спадщини та зелених зон в містах.
Прозорість і відкритість у відновленні об’єктів:
Артем Гончаренко розповів про те, що забезпечення процесу відбудови прозорістю і ефективністю є важливим завданням, особливо в контексті деокупації та переселення населення. Необхідно знайти фінансові інструменти та методи відновлення, які призначені для максимальної користі для суспільства і розвитку регіону.
Архітектурна освіта для відбудови України:
Олександр Кащенко розказав про збереження принципів та традицій національної освіти в умовах воєнного і повоєнного часу, про такі цільові установки як: мотивація, реалізація та активізація.
Іван Перегінець розповів про системну програму підготовки фахівців та практичну реалізацію енергоефективного будівництва та про досвід КНУБА з впровадження ВІМ в освітній процес.
Загалом, конференція надала цінні ідеї та рекомендації щодо відбудови міст в Україні, звертаючи увагу на важливість культурної ідентичності, ефективного фінансування та прозорості у процесі відбудови.
Партнери конференції:
Агенція відбудови України, AXOR Industry (фурнітура для вікон та дверей), Київський національний університет будівництва та архітектури, Poparada.ua, RED від ЛУН, Ліга майстрів, Property times, Interfax-Україна – інформаційний партнер, Бізнес радіо груп, 5 канал, Expert club – інформаційний партнер.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділить Україні EUR450 млн на два проєкти відновлення, перші два транші по EUR100 млн можуть бути затверджені до кінця 2023 року, повідомляє пресслужба Мінвідновлення.
Як повідомляється, кошти загальним бюджетом у EUR450 млн, розподіляються на два проєкти – Ukraine Recovery III FL і Ukraine Water Recovery FL.
Ukraine Recovery III FL (EUR250 млн, перший транш – EUR100 млн): спрямований на фінансування критично важливої соціальної та міської інфраструктури. Йдеться про відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії, та будівництво нової базової інфраструктури для забезпечення гідних умов життя для переміщених осіб та приймаючих громад;
Ukraine Water Recovery FL (EUR200 млн, перший транш – EUR100 млн): спрямований на фінансування інвестицій у критично важливу водну інфраструктуру в районах, які безпосередньо постраждали від війни або в яких проживає значна кількість ВПО. Йдеться про відновлення водопостачання та водовідведення, включно із заходами, спрямованими на подолання наслідків руйнування Каховської дамби.
Гроші від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) виділяються в рамках співпраці з Україною, принципи якої закладені в Меморандумі про взаєморозуміння, підписаному 21 червня 2023 року в Лондоні на конференції URC 2023. Меморандумом передбачено виділення загалом близько EUR840 млн кредитних коштів на реалізацію проєктів відновлення інфраструктури України.
У разі остаточного затвердження Радою директорів ЄІБ і Комітетом донорів EU4U, перші транші в розмірі EUR100 млн буде підписано до кінця цього року.
ПрАТ “Граве Україна Страхування життя” (Київ) у січні-вересні 2023 року зібрало 286,5 млн грн чистих премій, що на 10,3% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Згідно зі звітом компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її валові премії за цей період склали 334,6 млн грн, що на 10,8% більше ніж за дев’ять місяців 2022 року. У перестрахування було передано 48,154 млн грн (+13,8%).
За дев’ять місяців компанія виплатила 110,904 млн грн, що на 29,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Адміністративні витрати компанії становили 30,299 млн грн (+34,6%), витрати на збут -126,9 млн грн (+76,5%).
Фінансовий результат до оподаткування 50,769 млн грн, що в 5,4 раза більше, ніж за дев’ять місяців роком раніше.
Чистий прибуток становив 40,021 млн грн (майже в 10 разів більше).
Як повідомлялося, ПрАТ “Граве Україна Страхування життя” і ПрАТ “СК “Граве Україна” входять до НФГ “Граве Україна”, кінцевим бенефіціарієм якої є GRAWE-Vermögensverwaltung (Австрія).
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-вересні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні майже 11 млрд грн податків і зборів.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, незважаючи на повномасштабне російське вторгнення в Україну, “Метінвест” Ріната Ахметова залишається опорою економіки країни.
Українські підприємства “Метінвесту” за січень-вересень цього року сплатили 2,8 млрд грн податку на прибуток, 2,4 млрд грн єдиного соціального внеску (ЄСВ) і 2,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Водночас “Метінвест” за дев’ять місяців збільшив плату за землю на 4% порівняно з аналогічним показником 2022 року – до 893 млн грн.
Значними джерелами наповнення державного та місцевих бюджетів України стали плата за користування надрами – 1,5 млрд грн та екологічний податок – 449 млн грн.
У третьому кварталі 2023 року група перерахувала до українського бюджету 4,6 млрд грн, що на 15% перевищує суму за аналогічний період минулого року.
У тому числі за липень-вересень підприємства “Метінвесту” збільшили виплату податку на прибуток на 28% порівняно з липнем-вереснем 2022 року – до 1,7 млрд грн. Відрахування ЄСВ за той самий період зросли на 8% порівняно з третім кварталом 2022 року – до 847 млн грн. А виплата податку на доходи фізосіб зросла на 12% порівняно з показником за липень-вересень 2022 року – до 818 млн грн.
Крім того, за третій квартал-2023 підприємства групи сплатили 618 млн грн за користування надрами, що на 2% більше за аналогічний показник минулого року. Водночас плата за землю за липень-вересень цього року порівняно з таким самим періодом 2022 року зросла на 9%, до 304 млн грн, а екологічний податок – на 24%, до 146 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що на початку великої війни “Метінвест” зіткнувся із серйозними викликами, які група продовжує долати.
“Нам довелося перебудувати бізнес, створити нові логістичні ланцюжки для експорту продукції, змінити операційну модель. Усі ці кроки допомогли компанії вистояти і залишитися одним із найбільших платників податків в Україні. Ми хочемо допомогти українцям, країні та армії, так само як подбали про наших співробітників і жителів регіонів присутності. Тому продовжуємо працювати на перемогу в усіх напрямках”, – наголосив топ-менеджер, якого цитує прес-служба.
Як повідомлялося, “Метінвест” з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств у січні-березні 2023 року сплатив понад 2,5 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні, у I півріччі-2023 – понад 6,3 млрд грн, а у 2022 році – 20,5 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Чистий прибуток державного ПриватБанку (Київ) за січень-вересень 2023 року становив 43,37 млрд грн, що в 3 рази перевищує цей показник за аналогічний період 2022 року, повідомляється в неконсолідованому звіті банку за третій квартал.
Згідно з ним, зокрема, чистий прибуток держбанку за третій квартал становив 13,62 млрд грн, що на 0,082 млрд грн менше, ніж у другому кварталі, і водночас на 6,08 млрд перевищує його показник за порівнянний період минулого року.
Відповідно до звіту, чистий процентний дохід ПриватБанку зріс у січні-вересні-2023 на 64,5% до попереднього року – до 43,18 млрд грн, зокрема, у третьому кварталі зростання становило 40,7% – до 15,32 млрд грн, що зі свого боку на 1,2 млрд грн менше, ніж у другому кварталі цього року.
Чистий комісійний дохід за дев’ять місяців цього року збільшився до результатів 2022-го на 25% – до 17,45 млрд грн. Проте в третьому кварталі цей показник виявився на 1,5% меншим, ніж за квітень-червень цього року, але на 1,3% більшим, ніж у третьому кварталі 2022-го – 5,81 млрд грн.
Значний внесок у поліпшення фінансового результату банку внесло зниження збитку від скорочення корисності за дев’ять місяців цього року до 0,072 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 17,34 млрд грн. За даними звіту, за липень-вересень за цією статтею було навіть отримано 0,697 млрд грн прибутку проти 0,051 млрд у попередньому кварталі та 9,73 млрд грн збитку в третьому кварталі минулого року.
ПриватБанк також повідомляє, що його сукупний прибуток за січень-вересень цього року сягнув 49,52 млрд грн, у 3,5 раза перевищивши показник порівнянного періоду 2022 року. Проте в третьому кварталі 2023-го сукупний прибуток скоротився на 42% до другого кварталу і склав 13,63 млрд грн, перевищивши на 43% сукупний прибуток за третій квартал 2022 року.
Згідно зі звітом, за 9 міс.-2023 активи банку зросли на 12%, досягнувши 605,26 млрд грн на 30 вересня.
Таке зростання пояснюється збільшенням обсягу коштів у НБУ з 11,46 млрд грн до 59,32 млрд грн, коштів на кореспондентських рахунках і вкладах у депозити овернайт у банках: в Україні вони на цей період становили 2 млн грн (дані за 2022р відсутні), у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – із 58,1 млрд грн за 2022 рік до 75,22 млрд грн на 30 вересня 2023 року.
Щодо кредитів та авансів клієнтам, то в січні-вересні цього року вони зросли на 32%, до 89,82 млрд грн. Кредити й аванси банкам, навпаки, з грудня 2022 року скоротилися на 10,7%, до 93,81 млрд грн, із них 93,14 млрд грн – депозитні сертифікати (ДС) Нацбанку, а 0,67 млрд грн – за ескроу в НБУ. При цьому, 55,5 млрд грн – ДС під 16%, 26,3 млрд грн – ДС під 22% і 10 млрд грн – ДС під 25%.
Кредитний портфель юросіб зріс на 15,8%, зокрема договори РЕПО до 2,87 млрд грн (дані за 2022 рік відсутні). Найбільший приріст у роздрібному портфелі зафіксовано в позиках за кредитними картками (+16,8%), у споживчих кредитах (+94,5%), а також в автокредитах (зростання в 2 рази).
Кредити та дебіторська заборгованість за фінансовим лізингом збільшилася з 167,93 млрд грн до 169,35 млрд грн. Загалом дебіторська заборгованість за фінлізингом значно скоротилася в усіх сегментах як у фізосіб, так і у юросіб, а також у малого та середнього бізнесу і підприємств.
Водночас інвестиції в цінні папери вперше за поточний рік незначно скоротилися – з 239,75 млрд грн до 239,18 млрд грн.
Кошти клієнтів ПриватБанку за дев’ять місяців 2023 року збільшилися з 471,97 млрд грн до 509,94 млрд грн, а капітал – з 57,79 млрд грн до 83,11 млрд грн.
Резерв під очікувані кредитні збитки збільшився зі 174,35 млрд грн у 2022 році до 182,41 млрд грн у вересні цього року.
За даними Нацбанку України на 1 вересня2023 року, ПриватБанк є лідером за загальними активами (642,3 млрд грн) серед 64 діючих банків країни і посідає третє місце за кількістю відділень – 1131.
