Страхова група “ТАС” (Київ) у вересні виплатила за укладеними договорами страхування сумарно 118,5 млн грн, що на 37,1% перевищує суму відшкодувань компанії за вересень минулого року.
Як повідомляється на сайті компанії, виплати за договорами КАСКО порівняно зі звітним періодом 2022 року збільшилися на 37,7% – до 32,29 млн грн, що становить 27,25% загального обсягу виплат страховика за вересень поточного року, ОСЦПВ – на 31,1%, до 39,43 млн грн (33,27%), “Зеленої карти” – на 22,5%, до 27,35 млн грн (23,08% загального обсягу виплат).
Водночас, виплати за ДМС збільшилися на 86,4% – до 15,41 млн грн, що становить 13% сукупної суми виплат страховика за звітний період.
За іншими договорами страхування СГ “ТАС” за місяць виплатила як страхові відшкодування 4,02 млн грн – на 75% більше, ніж рік тому.
СГ “ТАС” зареєстрована в 1998 році. Є універсальною компанією, пропонує понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу з 28 регіональних дирекцій і філій.
Від 30% до 60% українців протягом року не мали контактів із сімейним лікарем і не проходили обстеження, держава має розробити механізми реімбурсації досліджень та аналізів у рамках Програми медгарантій (ПМГ).
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” кандидат медичних наук, магістр державного управління Сергій Куцевляк, про це свідчать результати аналізу моніторингу даних медичної інформаційної системи (МІС), а також опитування пацієнтів, що провели в одному з ЦПМСД Києва в травні-липні 2023 року.
“Ми проаналізували, скільки пацієнтів не бачили свого сімейного лікаря жодного разу: жодного прийому, жодного направлення, жодного рецепта, жодного лікарняного, жодної довідки, тобто “нуль” активності впродовж року в людини, яка має декларацію із сімейним лікарем. В аграрному сільському регіоні ми побачили близько 30% таких пацієнтів. А в центральному регіоні ми нарахували до 60% людей, які жодного разу не бачили сімейного лікаря”, – сказав він.
Водночас, посилаючись на моніторинг даних МІС за 2019-2021 рр., Куцевляк зазначив, що “дуже багато людей просто не звертаються до сімейних лікарів, що логічно призводить до високих показників смертності, зокрема від серцево-судинних захворювань (ССЗ), і високих показників інвалідизації після інфарктів та інсультів”.
Він повідомив, що в одному з ЦПМСД Києва влітку 2023 року реалізували пілотний проєкт, під час якого клініка провела кардіологічне обстеження й аналізи у 500 осіб віком 40-65 років.
“Вони знайшли 41% людей, які потребують поглибленої уваги та коригувальної терапії. Тому зараз ми говоримо про формування держполітики, щоб держава забезпечувала мінімальний набір досліджень для пацієнта, щоб забезпечити витратні матеріали для дослідження”, – сказав він.
Куцевляк зазначив, що, згідно з попередніми розрахунками, вартість реалізації проєкту моніторингу стану здоров’я мешканців міста з населенням приблизно 250 тис. осіб могла б становити близько 80-90 млн грн.
“Ми говоримо, що держава має запровадити реімбурсацію на обстеження, щоб мати можливість мотивувати, а також проконтролювати сімейного лікаря. Зрозуміло, що сімейна медицина це не витягне за сьогоднішнього рівня оплати за пацієнта, тому держава повинна змістити акценти, щоб мати таку можливість”, – сказав він.
Куцевляк підкреслив, що реалізація проєктів у напрямі превентивної медицини в умовах війни набуває ще більшої актуальності.
“Не тільки війна впливає на смертність, але ми втрачаємо на фронті десятки тисяч людей, а в тилу ми втрачаємо сотні тисяч людей від недіагностованих захворювань. Тому потрібно змістити акцент на контроль стану здоров’я конкретного громадянина, тоді збільшення фінансування охорони здоров’я на мільярди дасть ефект і економію в десятки мільярдів у масштабах усієї країни”, – сказав він.
Куцевляк уточнив, що він виступав з ініціативою розроблення відповідної держпрограми, спрямованої на активізацію роботи системи первинної меддопомоги в напрямі превентивної медицини, зокрема на стимулювання лікарів первинної меддопомоги до моніторингу стану здоров’я пацієнтів, які мають із ними декларації.
За оцінкою експерта, “всі держінвестиції за останні 10 років ідуть у стенди, у контраст, ангіографи, КТ, та інше обладнання, але не відбувається вчасна базова діагностика і вчасне виявлення чинників ризику, що призводять до захворювань.
“Проблема своєчасної діагностики для виявлення факторів ризику залишається актуальною. Високотехнологічне обладнання, таке як КТ і ангіографи, не може бути ефективно використане без систематичного масового обстеження жителів працездатного віку”, – сказав він.
Куцевляк зазначив, що багато українців стикаються з відсутністю регулярного медичного контролю. Водночас дефіцит лікарів, особливо у віддалених регіонах, а також економічні та соціокультурні чинники можуть стати причиною відтермінування або повного ігнорування медичних оглядів, що стає особливо актуальним для людей похилого віку та жителів сільських районів.
“На сьогодні є проблема звернення пацієнтів на пізніх стадіях захворювань. На жаль, в Україні мало розвинена культура проходження чек-ап, регулярних медичних оглядів. Лікарі мало зацікавлені в тому, щоб допомогти вчасно поставити діагноз і почати лікування. Ми бачимо великі перспективи для розвитку, якщо держава зверне увагу на це питання і почне спрямовувати діяльність лікарів на роботу в напрямку попереджень захворювань”, – резюмував Куцевляк.
Куцевляк зазначив, що “акцент має бути зроблено на зусиллях на етапі первинної медичної допомоги”.
“Сімейні лікарі відіграють ключову роль у своєчасній діагностиці та профілактиці захворювань. Розвиток сімейної медицини, підвищення кваліфікації лікарів та активізація їхньої взаємодії з пацієнтами можуть сприяти ранньому виявленню ризиків і захворювань”, – сказав він.
Крім того, на думку Куцевляка, “варто звернути увагу на освітні програми, спрямовані на підвищення медичної грамотності населення, усвідомлення особистої відповідальності за власне здоров’я”.
“Поінформований пацієнт більш відповідально ставитиметься до свого здоров’я і регулярно проходитиме медичні огляди. Необхідно активізувати роботу системи первинної медичної допомоги та забезпечити громадян необхідними медичними обстеженнями для своєчасної діагностики. Це допоможе знизити смертність та інвалідизацію, а також буде економічно вигідно для держави. Тільки скорочення навіть на 5% кількості інсультів дасть економічний ефект щонайменше 1,5 млрд грн на рік, збереже життя та активний працездатний стан 7,5 тис. українських громадян. Впровадження принципу безперервного контролю стану здоров’я громадян має стати основою державної політики”, – сказав він.
Девʼятий Київський міжнародний економічний форум вдруге пройшов в умовах воєнного стану під гаслом «Люди. Бізнес. Економіка. Ціна свободи».
Цього року форум об’єднав понад 900 учасників та більше ніж 70 спікерів — представників української влади, бізнесу та суспільства. Крім того, до події долучилися міжнародні спікери — Ґаель Весьєр, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні; Ремі Дюфло, заступник Голови Представництва ЄС в Україні; Крістер Хаглунд, голова правління Miltton Ukraine; Кріспін Еллісон, старший партнер Marsh McLennan; Альберто Фернандес-Дієс, керівник торговельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні; Курт Волкер, почесний співробітник Центру аналізу європейської політики Center for European Policy Analysis (CEPA) та ін.
Головною темою цьогорічного КМЕФ стало питання свободи та ціни, яку український бізнес, економіка та суспільство платить під час повномасштабної війни — за майбутнє держави з вільною розвинутою економікою та дієвими стратегіями розвитку.
Подію відкрив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який розповів про головні напрямки роботи держави, безпекові питання та економічні тенденції під час війни: «У 2023 році спільними зусиллями Україні вдалося змінити багато негативних економічних тенденцій, що склалися через повномасштабну агресію росії. Інфляція сповільнилася з 26% до 8-9%. Маємо рекордні міжнародні резерви в розмірі близько 40 млрд доларів. Дефіцит залишився на рівні 20%, і ми знаємо, як його профінансувати наступного року». А також акцентував на 6 секторах, які стануть основою економіки майбутнього: ВПК, аграрний сектор, енергетика, ІТ, будівництво та машинобудування.
В рамках події представники бізнесу та держави обговорили надскладні виклики та завдання для української економіки — нарощування людського капіталу, повернення вимушених мігрантів, створення привабливого інвестиційного та бізнес-клімату, налагодження системної співпраці з міжнародними партнерами, інтеграцію ветеранів та багато іншого. І головне — питання побудови нової, економічно успішної України.
«Сьогодні найрозвиненіші економіки світу конкурують за таланти, оскільки це — ключовий капітал та величезний потенціал для економічного зростання. Після перемоги в України є потужні можливості для розвитку економіки, враховуючи нашу локацію, ресурси, креативність та адаптивність. Але за умови, що ми повернемо таланти. Саме тому я концентруюсь на інвестиціях в інноваційні та індустріальні парки в Україні, які вже стають магнітами для наших талановитих спеціалістів, і дозволяють їм реалізовувати свій потенціал тут, а не за кордоном», — зазначив Василь Хмельницький, засновник холдингу UFuture, ініціатор Київського міжнародного економічного форуму.
Навіть попри великі втрати для економіки та непрогнозованість ситуації на внутрішньому ринку, український бізнес продовжує адаптуватися до воєнних умов, шукати ефективні рішення та інтегрувати в свої стратегії новий досвід. За переконанням учасників та спікерів цьогорічного КМЕФ, важливо робити це вже зараз, не чекаючи кращих часів.
«Цьогорічний КМЕФ мав кілька важливих результатів. Форум показав оптимізм українського бізнесу, який в складних обставинах війни не тільки виживає, а і намагається розвиватись як всередині країни, так і на світовому ринку. Український уряд, розуміючи всю складність завдань з розвитку економіки, розробляє програми страхування воєнних ризиків, стимулювання промислового виробництва, МСП, гуманітарного розмінування та ін. А першими, хто буде інвестувати в розбудову України, будуть українські інвестори. Але вже сьогодні потрібно готувати проєкти і починати діалог з міжнародним бізнесом, який бачить перспективи роботи в Україні», — відзначив Юрій Пивоваров, СЕО Київського міжнародного економічного форуму.
Захід мав потужну благодійну складову: учасники цьогорічного Київського міжнародного економічного форуму передали 1 млн грн на підтримку Superhumans Center та Збройних сил України.
Запис онлайн-трансляції форуму доступний на YouTube каналі КМЕФ за підтримки інноваційного партнера та ексклюзивного партнера прямої трансляціï Mastercard за посиланням.
Cтратегічний партнер: UFuture.
Титульні партнери: Нова Пошта; AJAX; Biopharma; Нафтогаз; Федерація роботодавців нафтогазової галузі; Смарт-Холдинг.
Партнери: Київстар, AEQUO, Dynasty Investment Group, Інтерпайп, Епіцентр, МХП, Biosphere, ПУМБ, QPartners, Neqsol Holding, ПриватБанк, ДТЕК, CEO Club, Work.ua, Miltton, Superhumans Center, Всеукраїнська програма ментального здоров’я “Ти як?”, ГО “Безбар’єрність”.
Аналітичний партнер: Gradus.
Титульні медіапартнери: Starlight Media, 1+1 Медіа.
Медіапартнери: Ми Україна, Інтерфакс Україна, Delo, The Page, Mind, The Kyiv Independent, TAVR media, Huxley.
Ми віримо, що наша перемога, наше відновлення та розвиток економіки — це наш вибір і наша справа.
Детальніше про подію за посиланням.
Київський міжнародний економічний форум 2023
Люди. Бізнес. Економіка
Ціна свободи
ТОВ “Оператор ГТС” у квітні-першій половині жовтня 2023 року транспортувало в Україну понад 3 млрд куб. м природного газу з ЄС і Молдови, що в сім разів більше від обсягу ресурсу, що транспортувався протягом аналогічного періоду минулого року (понад 414 млн куб. м), повідомило Міністерство енергетики.
Як зазначається в його релізі в понеділок, з обсягу газу, що транспортується, у вітчизняних ПСГ зберігається 2,4 млрд куб м палива, що належить іноземним компаніям.
За даними ОГТСУ, на які посилається Міненерго, основним напрямком транспортування залишається словацький – звідти надійшло 45% обсягів газу. Також природний газ постачався з Угорщини, Польщі та Трансбалканського напрямку (з Румунії через Молдову).
У Міненерго звернули увагу, що Трансбалканський маршрут цьогоріч використовувався вперше, ним переважно транспортувався газ на замовлення іноземних трейдерів для зберігання в Україні.
Як повідомлялося, надходження природного газу в Україну у вересні 2023 року з країн Європейського Союзу та Молдови становило 982,7 млрд куб. м. У квітні-вересні 2023 року в Україну з країн ЄС і Молдови надійшло понад 2,8 млрд куб. м, що перевищує відповідні показники за аналогічні періоди 2021 і 2022 років.
Як зазначав голова групи “Нафтогаз” Олексій Чернишов, обсяг газу нерезидентів у ПСГ України сягнув на початок жовтня 2,2 млрд куб. м.
Проведене за сприяння USAID операторами ГТС і ПСГ України в серпні 2023 року стрес-тестування підтвердило високу надійність української газової інфраструктури, зокрема, зберігання і транспортування газу іноземних замовників послуг, навіть в умовах військового ризику пошкодження основних активів.
Після встановлення Азербайджаном контролю над колишнім Нагірним Карабахом, регіон Закавказзя вступив у нову епоху, де політичні та економічні перспективи країн регіону стали предметом обговорення на міжнародній арені. У світлі цього експерти з різних країн аналізують поточну ситуацію, намагаючись прогнозувати майбутнє відносин між країнами в цьому регіоні. Саме цій тематиці було присвячено нове відео, опубліковане на YouTube-каналі “Experts club”, у якому своєю думкою про ситуацію поділилися азербайджанський військовий аналітик, провідний експерт аналітичного центру “STEM” Агіль Рустамзаде і засновник київського аналітичного центру “Клуб експертів”, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Військово-політичний аспект
Експерти наголошують на важливості досягнутого взаєморозуміння щодо питання Карабаху.
“Вирішення конфлікту створило основу для відновлення дипломатичного діалогу та економічного співробітництва між країнами Закавказзя. Протистояння Азербайджану з Вірменією обумовлюються не тільки конфліктом у Карабасі, річ у тім, що ті люди, які створювали цю геополітичну парадигму, займалися формуванням світогляду населення Вірменії. Частина населення Вірменії досі вважає, що в них колись була держава, яка включала території Азербайджану, Туреччини, Грузії. З появою західних інститутів і зміною поглядів вірмен, вони починають розуміти, що ворогувати з таким геополітичним гравцем, як Туреччина, – це тупиковий шлях розвитку країни. Це шлях у нікуди, особливо коли ці країни не мають територіальних претензій до тебе, а ти маєш територіальні претензії до сусідів”, – наголосив Рустамзаде.
Експерт також зазначає, що підписання можливого мирного договору дасть поштовх Вірменії перейти на новий рівень розвитку, дозволить стати не об’єктом, а суб’єктом міжнародної політики.
“Я зустрічаю таку думку як в Азербайджані, так і в турецьких колег. Вона полягає в тому, що за певних змін гарантом територіальної цілісності Вірменії можуть стати Туреччина та Азербайджан. Тому, я вважаю, що з прагматизмом, який проявлять як вірменський народ, так і уряд, політична еліта Вірменії, у Вірменії є шанси стати прозахідною демократичною країною”, – заявив Рустамзаде.
На його думку, для забезпечення довгострокової стабільності необхідно проаналізувати всі аспекти конфлікту і його наслідки для регіональної безпеки.
Економічний аспект
Максим Уракін акцентував увагу на економічній сфері взаємин між країнами регіону.
“Економіка і політика тісно пов’язані, і торговельні відносини між країнами Закавказзя відіграють важливу роль у формуванні політичного ландшафту регіону”, – зазначив Уракін.
Експерт також звернув увагу на те, як експортні напрямки впливають на політичні преференції країн.
“Більша частина експорту Азербайджану та Ірану спрямована в Європу та Азію, а експорт Туреччини значно більшою мірою диверсифікований”, – підкреслив економіст.
Уракін також детально проаналізував експортні товари кожної країни та їхні торговельні відносини, наголошуючи на взаємозв’язку економічних і політичних чинників у регіоні.
Перспективи розвитку
Рустамзаде і Уракін сходяться на думці щодо того, що для подальшого сталого розвитку регіону необхідно продовжувати роботу з врегулювання конфліктних ситуацій, які ще не завершилися, і розширювати економічне співробітництво між країнами.
“Відновлення довіри і зміцнення економічних зв’язків між країнами Закавказзя сприятимуть створенню сприятливого клімату для інвестицій і зростання регіональної економіки”, – підсумував Рустамзаде.
Більш детально про перспективи розвитку Закавказзя після завершення карабаського конфлікту Ви можете дізнатися з відео на каналі Experts club за посиланням:
Підписатися на канал можна тут:
URAKIN, АЗЕРБАЙДЖАН, ВІЙНА, Вірменія, ЗАКАВКАЗЗЯ, КАВКАЗ, КАРАБАХ, НАГІРНИЙ_КАРАБАХ, РУСТАМЗАДЕ
Медична лабораторія CSD LAB (Київ) за дев’ять місяців 2023 року збільшила кількість лабораторних офісів удвічі.
“На початок поточного року мережа CSD LAB налічувала 40 лабораторних офісів, станом на 1 жовтня їхня кількість уже сягнула 83”, – повідомляє лабораторія у пресрелізі.
Крім того, до кінця 2023 року планується наростити цей показник до 100.
“Це дасть змогу компанії бути присутньою в усіх регіонах країни, де це можливо. Зокрема, покриваючи прифронтові регіони – влітку було відкрито партнерські офіси в Краматорську і Слов’янську”, – повідомляє компанія.
CSD LAB уточнює, що 2023 року лабораторні офіси було відкрито в Житомирі, Черкасах, Хмельницькому, Ужгороді, Рівному, Кременчуці, Харкові, Миколаєві, Мукачеві, Ірпені, Василькові та Вишгороді.
Уточнюється, що з початку року мережа власних лабораторних офісів CSD LAB зросла вп’ятеро – до 45, кількість партнерських офісів – з 11 до 22.
Лабораторія також нагадує про стратегію розширення роботи у форматі франшизи.
CSD LAB – одна з провідних лабораторій України, що забезпечує проведення понад 1500 аналізів: від загального аналізу крові до визначення генетичних порушень у пухлині методом NGS. Уже 13 років є однією з найбільших патоморфологічних лабораторій у Східній Європі.
