АТ «Черкасиобленерго» проведе позачергові загальні збори акціонерів 27 лютого 2026 року дистанційно – у формі опитування, випливає з повідомлення в системі розкриття інформації.
Як зазначено в повідомленні, перелік акціонерів для участі буде складено 24 лютого (на 23:00). Голосування бюлетенями відбуватиметься з 11:00 17 лютого до 18:00 27 лютого; бюлетень з питань, крім обрання органів, планується розмістити 17 лютого, з обрання кандидатів – 23 лютого.
Порядок денний передбачає припинення повноважень членів наглядової ради, обрання нового складу, затвердження умов договорів з членами наглядової ради та розміру їх винагород, а також компенсацію витрат на організацію зборів.
АТ «Черкасиобленерго» – оператор системи розподілу електроенергії в Черкаській області; Українська енергозберігаюча сервісна компанія (УкрЕСКО) володіє 25% акцій, «Українські розподільчі мережі» – 46%.
Голова КНР Сі Цзіньпін заявив про необхідність зробити юань світовою резервною валютою.
Китаю потрібна «потужна валюта», яка зможе знайти «широке застосування в міжнародній торгівлі, інвестиціях, на валютних ринках і отримати статус резервної валюти», йдеться в його статті в офіційному журналі Комуністичної партії Китаю «Цюші».
На думку глави держави, країні необхідні «потужний центральний банк», здатний ефективно управляти грошовими коштами, конкурентоспроможні в глобальному масштабі фінансові інститути і міжнародні фінансові центри, які зможуть «залучати світовий капітал і впливати на глобальне ціноутворення».
Китайське керівництво давно намагається стимулювати інтернаціоналізацію юаня, проте саме зараз стало найзрозуміліше, що має на увазі Сі Цзіньпін, говорячи про необхідність мати «сильну валюту» і той фінансовий фундамент, який потрібно побудувати для її підтримки, пише Financial Times.
Спочатку він зробив ці заяви в рамках звернення до високопоставлених регіональних чиновників у 2024 році, але до минулої суботи вони не публікувалися.
Стаття китайського лідера вийшла у світ на тлі підвищеної невизначеності на світових ринках. Ослаблення долара, майбутня зміна керівництва Федеральної резервної системи, а також геополітична і торговельна напруженість змусили світові центробанки переосмислити рівень залежності від доларових активів.
«Китай відчуває, що зміна світового порядку реальна як ніколи», – зазначає економіст Pantheon Macroeconomics Кевін Лам. За його словами, підвищена увага Сі Цзіньпіна до юаня відображає «нові пробоїни у світовому порядку».
За даними Міжнародного валютного фонду, на третій квартал минулого року частка юаня у світових резервах становила всього 1,93%, і це був шостий показник серед усіх валют. Долар займав близько 57% (проти 71% у 2000 році), євро – близько 20%.
АТ «Запоріжжяобленерго» проведе позачергові загальні збори акціонерів 27 лютого 2026 року у формі опитування (дистанційно), повідомив ініціатор зборів — Українські розподільчі мережі.
Згідно з повідомленням, перелік акціонерів, які мають право на участь у зборах, буде складено 24 лютого (станом на 23:00), а прийом бюлетенів для голосування буде здійснюватися з 11:00 17 лютого до 18:00 27 лютого.
До порядку денного включено припинення повноважень чинного складу наглядової ради, обрання нового складу, затвердження умов цивільно-правових договорів з членами наглядової ради та їх винагород, а також компенсація витрат на організацію та проведення зборів.
АТ «Запоріжжяобленерго» – оператор системи розподілу електроенергії в Запорізькій області; Українські розподільчі мережі володіють 60,2475% акцій компанії.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20260202/zaporizhzhyaoblenergo-27-lyutogo-provede-zbori-aktsioneriv.html
По данным консалтинговой группы “А-95”, розничные цены на дизтопливо с 5 по 30 января выросли с 58,3 до 59,9 грн/л или на 1,6 грн/л, соответственно цены на бензин А-95 повысились с 58,2 до 60,3 грн/л или на 2,1 грн/л.
Как считает директор “А-95” Сергей Куюн, причиной подорожания топлива в январе является мировое повышение цен на нефть.
“Сегодня 30 января. С начала месяца цена на нефть выросла с $60,7 до $70,7 (+16,5%). Мировые цены на дизтопливо за этот же период выросли с $614 до $714/т (+16,2%)”, – написал он на странице в Фейсбуке в конце прошлой недели.
Также, как отметил эксперт, оптовые цены на автомобильные партии дизтоплива в Украине за этот же период повысились с 48,52 до 52,46 грн/л, или на 4 грн/л. (+4%).
“То есть видим, что сначала растут мировые цены, затем идут оптовые и только потом – розничные”, – отметил он.
В то же время, по данным “А-95”, цены на автогаз в период с 5 по 30 января повысились лишь на 0,7 грн/л – с 37,6 до 38,3 грн/л.
Управління верховного комісара з прав біженців ООН (УВКБ ООН, UNCHR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям у 2026 році в $614 млн, що на 23,6% менше порівняно з планом на 2025 рік ($803,6 млн), йдеться в публікації управління на його сайті.
«У 2025 році посилення бойових дій, включаючи посилення повітряних атак і ударів по критично важливій інфраструктурі, призвело до значних жертв серед цивільного населення і нових переміщень – тенденцій, які будуть продовжувати формувати потреби як всередині, так і за межами України в 2026 році», – констатує УВКБ ООН і підкреслює гостроту проблеми і через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Водночас, згідно з публікацією, минулого року рівень фінансування плану допомоги українським біженцям впав до 43,7% або $351,1 млн порівняно з 64% або $635,7 млн у 2024 році. Це істотно менше, ніж 84% або $924 млн у 2023 році і 91,7% або $1,1 млрд у перший рік російської повномасштабної агресії.
З посиланням на звіт місії ООН з моніторингу прав людини за грудень 2025 року зазначається, що минулий рік був найсмертоноснішим для цивільного населення в Україні з 2022 року: 2514 цивільних осіб загинули і 12 142 отримали поранення в результаті насильства, пов’язаного з війною – це на 31% більше, ніж у 2024 році. На кінець 2025 року в світі було зареєстровано 5,86 млн біженців з України, з яких близько 5,3 млн в Європі. Ще 3,7 млн осіб залишалися внутрішньо переміщеними особами в Україні, причому 73% з них перебувають у статусі переміщених осіб більше двох років.
«Згідно з Планом гуманітарних потреб і реагування (HNRP) на 2026 рік, в Україні понад 10,8 млн осіб потребуватимуть гуманітарної допомоги та захисту в 2026 році, причому багато людей були неодноразово переміщені, а їхня вразливість посилюється через продовження війни», – йдеться в документі.
За оцінками, до вересня 2025 року понад 1,4 млн біженців з України повернулися до своїх місць проживання і залишалися в Україні не менше трьох місяців, включаючи понад 0,3 млн, які повернулися не в район свого колишнього будинку.
«Зміни на лінії фронту продовжують викликати нові переміщення: з червня по грудень 2025 року за підтримки уряду або гуманітарних організацій з прифронтових районів було евакуйовано понад 150 тис. осіб, а ще більше людей втекли самостійно», – йдеться в публікації.
У ній зазначається, що, за оцінками, 2,5 млн переміщених сімей в Україні досі не мають доступу до належного житла. Водночас широкомасштабні російські удари по енергетичній інфраструктурі взимку 2025/26 років залишили мільйони людей без надійного опалення, води та електроенергії в умовах мінусових температур.
«У країнах, що приймають біженців, деякі біженці продовжують стикатися з перешкодами в доступі до житла, гідної роботи, охорони здоров’я, освіти та соціального захисту, в той час як вразливість продовжує поглиблюватися з часом, оскільки повномасштабна війна триває», – додає УВКБ ООН.
Згідно з документом, план на 2026 рік ставить за мету допомогти 2,1 млн осіб в Україні та 482 тис. українських біженців в інших країнах. Відповідно, фінансові потреби для допомоги всередині України визначені в розмірі $470 млн, за її межами – в $144 млн, з яких $64 млн в Молдові, $21,8 млн в Румунії, $18,4 млн в Польщі.
УВКБ ООН уточнило, що з цих 2,1 млн українців всередині країни воно хоче надати 955 тис. послуги захисту, 652 тис. – грошову допомогу, 325 тис. – матеріали для ремонту житла або підтримку з поселенням, а ще 178 тис. – предмети першої необхідності.
Згідно з публікацією, у 2024 році безпосередньо в Україні план допомоги УВКБ ООН був профінансований на 44% або на $243 млн у порівнянні з 57% або $338,5 млн у 2024 році. Це призвело до скорочення кількості наданих послуг до 1,14 млн станом на листопад 2025 року проти 1,6 млн за аналогічний період 2024 року.
В рамках зимової допомоги 2025-2026 років, станом на 5 грудня, грошову підтримку отримали 176 тис. осіб, що на 32% менше в порівнянні з 2024-2025 роками, коли підтримку отримали 258,3 тис. осіб.
Відзначається, що УВКБ ООН працює в Україні з 12 партнерами, з яких 11 є місцевими, і з 39 партнерами в 11 інших країнах, серед яких 33 місцеві.
У Болгарії з 1 лютого завершився перехідний період у зміні валюти, коли паралельно можна було розраховуватися болгарським левом і євро – тепер розрахунки відбуваються виключно в євро, повідомляє болгарська служба «Радіо Свобода»
«Опівночі 31 січня закінчився місячний період, протягом якого євро і лев перебували в одночасному обігу в Болгарії. З 1 лютого торгові оператори не приймають платежі в левах і повинні повертати здачу тільки в єдиній європейській валюті», – йдеться в повідомленні на сайті видання.
Люди, у яких ще залишилися готівкові леви, можуть обміняти їх на євро в комерційних банках і відділеннях «Болгарської пошти» до 30 червня. Після цієї дати комерційні банки можуть встановити певний тариф за обмін, проте Болгарський національний банк і далі буде пропонувати обмін готівкових левів на євро безкоштовно і без кінцевого терміну.
Торгові мережі повинні будуть вивішувати ціну на товари одночасно в євро і левах ще півроку – до 8 серпня, «для прозорості та запобігання спекулятивних практик».
Хоча законом заборонили продавцям товарів і послуг підвищувати ціни в перші півроку введення євро, з цього приводу надійшли вже сотні скарг про ймовірні порушення.
Болгарія увійшла до єврозони з 1 січня 2026 року – через 18 років після вступу до ЄС. Січень був перехідним періодом, коли лев і євро були в обігу паралельно.
