Як повідомляє Сербський Економіст, 2025 року влада Чорногорії видала громадянам України 679 дозволів на тимчасове перебування і роботу, що становить 1,67% від загальної кількості 40 567 дозволів, випливає з річного звіту Заводу з працевлаштування Чорногорії (ZZZCG) з посиланням на дані МВС.
Загалом 2025 року в Чорногорії було видано 40 567 дозволів іноземцям – на 2 548 (6,7%) більше, ніж 2024 року. Із них 27 689 припали на квоту, 12 878 – видано поза квотою.
Іноземні працівники прибули зі 107 країн.
Дозволи на тимчасове перебування і роботу в Чорногорії у 2025 році за громадянством (від більшого до меншого)
Туреччина – 10 346 (25,50%)
Сербія – 8 148 (20,09%)
Росія – 7 429 (18,31%)
Азербайджан – 2 513 (6,19%)
Албанія – 2 098 (5,17%)
Боснія і Герцеговина – 1 902 (4,69%)
Косово – 1 543 (3,80%)
Північна Македонія – 766 (1,89%)
Україна – 679 (1,67%)
Білорусь – 469 (1,16%)
Індія – 364 (0,90%)
Мексика – 257 (0,63%).
Сербський Економіст зазначає, що 6 найбільших країн-джерел робочої сили забезпечили 79,96% усіх виданих дозволів.
https://t.me/relocationrs/2327
Банки України у 2025 році видали 8,282 тис. іпотечних кредитів на суму 15,69 млрд грн, що на 4,3% більше, ніж у 2024 році, коли було видано 8,807 тис. кредитів на 15,05 млрд грн, тоді як кількість виданих кредитів зменшилася на 6,0%, свідчать результати опитування Національного банку України (НБУ).
“Якість іпотечного портфеля залишається високою: частка непрацюючих кредитів становить лише 13%”, – прокоментував результати регулятор.
Згідно з даними Нацбанку, у грудні 2025 року в Україні було видано 952 іпотечні кредити на 1,96 млрд грн, що на 28,3% більше, ніж у листопаді, коли було видано 743 кредити на 1,52 млрд грн.
Як уточнює НБУ, із 38 опитаних банків іпотечні кредити в грудні минулого року видавали 14 фінустанов. Більшість угод укладали на первинному ринку житла: 539 у грудні на суму 1,13 млрд грн проти 434 у листопаді на суму 0,91 млрд грн.
На вторинному ринку житла було укладено 413 угод на 0,83 млрд грн, тоді як у листопаді – 309 на 0,61 млрд грн.
Середньозважена ефективна ставка на первинному ринку житла у грудні 2025 року зменшилася до 8,11% річних (8,14% у листопаді), на вторинному ринку – до 8,66% (9,42%).
Дані опитування свідчать, що найбільше кредитів у грудні 2025 року видано в Києві та Київській області – 538 на 1,18 млрд грн (60,1% загального обсягу), далі йдуть Львівська – 47 на 103 млн грн, Одеська – 40 на 78 млн та Волинська – 38 на 69 млн грн – області.
Як повідомлялося, банки-партнери державної програми доступної іпотеки “єОселя” у 2025 році видали сумарно 7 769 кредитів на суму майже 15 млрд грн, зокрема 4 881 кредит – на житло “першого продажу”, в тому числі на 1,499 тис. квартир у будинках на стадії будівництва.
Сьогодні, 25 лютого, у кінотеатрі “Оскар” у ТРЦ Gulliver у Києві відбудеться прем’єрний показ нового фільму режисера Джима Джармуша “Батько мати сестра брат” (Father Mother Sister Brother) до початку широкого прокату, повідомляє пресслужба.
Стрічка є володарем головної нагороди Венеційського кінофестивалю – “Золотого лева”.
У фільмі зіграли Том Вейтс, Адам Драйвер, Маїм Бялік, Шарлотта Ремплінґ, Кейт Бланшетт, Вікі Кріпс, Індія Мур та Лука Саббат.
Джим Джармуш – один із провідних режисерів американського незалежного кіно, відомий, зокрема, за фільмами “Виживуть тільки коханці” та “Кава та сигарети”.
Передпрем’єрний показ у Києві дасть змогу глядачам побачити стрічку раніше офіційного виходу в український прокат.
https://interfax.com.ua/news/culture/1147265.html
Проєкт “Земельний банк” виставив на аукціони суборенди у системі “Prozorro.Продажі” 21 земельну ділянку у шести областях України для закладення багаторічних насаджень, повідомив проєкт у Facebook.
Згідно з повідомленням, термін суборенди пропонованих ділянок для закладки садів становить 25 років, їхні площі варіюються від 0,14 га до 91,40 га.
Найбільшу кількість лотів представлено у Закарпатській області — 10 ділянок площею від 0,40 до 26,87 га. Торги розпочнуться 27 лютого.
У Миколаївській області до суборенди пропонується п’ять ділянок, із яких одна є найбільшим лотом під закладку саду (від 17,58 до 91,40 га, аукціони з 11 березня). У Полтавській області пропонують взяти в суборенду три ділянки площею від 3,61 до 21,80 га (торги 12 та 18 березня). По одній ділянці виставлено у Сумській (27,74 га, 13 березня), Київській (2,26 га, 23 березня) та Дніпропетровській (0,14 га, 6 березня) областях.
Як повідомлялося, проєкт “Земельний банк” від часу старту 1 жовтня 2024 року реалізував на аукціонах понад 60,7 тис. га державних земель у 19 областях України, з яких 57,4 тис. га вже передано в користування фермерам.
Молочні підприємства всіх категорій в Україні за підсумками січня 2026 року виробили 421,2 тис. тонн молока-сировини, що на 11,8% менше порівняно з груднем 2025 року та на 7% менше відносно січня минулого року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) з посиланням на попередні дані Державної служби статистики.
У галузевій асоціації пояснили, що скорочення обсягів виробництва у січні спричинене тривалими блекаутами та обмеженими можливостями переробних підприємств приймати сировину в періоди відключень електроенергії.
Водночас, у промисловому секторі зафіксовано зростання: сільгосппідприємства виробили 269,9 тис. тонн молока, що на 4% більше порівняно з січнем 2025 року. Частка підприємств у загальній структурі виробництва становила 64%.
Натомість у господарствах населення зафіксовано суттєвий спад – до 151,3 тис. тонн, що на 21,7% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 26,7% менше відносно грудня.
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, негативна динаміка у секторі домогосподарств зумовлена подальшим скороченням поголів’я корів і дефіцитом електроенергії через обстріли, що здорожчує процес переробки. Загалом у 2025 році виробництво молока в Україні становило 6,8 млн тонн (на 4% менше ніж у 2024-му).
Попри загальні виклики, у січні 2026 року промислове виробництво молока зросло у 13 областях. Найвищі показники приросту продемонстрували Рівненська (+26%), Львівська (+15%), Івано-Франківська (+14%) та Тернопільська (+12%) області. У Волинській області обсяги збільшилися на 9%. Також позитивна динаміка зафіксована в Житомирській, Київській, Хмельницькій, Вінницькій, Миколаївській, Черкаській, Чернігівській та Полтавській областях.
Бізнес-об`єднання зауважило, що фермери вимушені витрачати більше грошей на власну генерацію електроенергії. Через багатогодинні блекаути виникли перебої з відвантаженням молока-сировини з молочно-товарної ферми (МТФ) на молокопереробні підприємства.
“В умовах кризи МТФ можуть переглянути інвестиційні плани на 2026 рік, оскільки проблематично нарощувати виробництво молока-сировини під час блекаутів, а суттєве відновлення попиту на молочні продукти на внутрішньому ринку в короткостроковій перспективі малоймовірно”, – прогнозують в Асоціації виробників молока.
Американська торгова палата (AmCham) вважає, що введення нецінових критеріїв при закупівлі ліків за рахунок бюджету має бути максимально прозорим.
«Компанії-члени палати підтримують необхідність впровадження нецінових критеріїв. Найнижча ціна не завжди забезпечує належну якість обладнання, в результаті чого потреби пацієнта не задовольняються, а держава в підсумку витрачає більше коштів на систему охорони здоров’я. Також важливо, щоб процес впровадження та застосування нецінових критеріїв був максимально прозорим», – повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в AmCham, коментуючи підсумки “круглого” столу на тему «Нецінові критерії в публічних закупівлях медичних виробів: європейські практики та можливості для України», який нещодавно провела палата за участю міжнародних експертів та керівництва регулюючих органів України.
В AmCham нагадали, що протягом 2026 року планується перегляд Директиви Європейського Парламенту та Ради 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 року, в тому числі в частині орієнтації на ціну при закупівлях.
«Основним критерієм для закупівель продовжує бути найнижча ціна, але, на жаль, на практиці це не забезпечує своєчасну поставку і поставку в повному обсязі, якість, достатню тривалість експлуатації медичного виробу. Саме тому, зокрема, країни ЄС і Великобританія використовують нецінові критерії або закупівлі, орієнтовані на цінність», — зазначає палата.
У свою чергу, генеральний директор МЗУ Олег Клець під час заходу зазначив, що «ціна — це важливий показник, але вона не є синонімом якості або безперебійності поставок».
“Ми рухаємося до більш комплексної моделі оцінки, де поряд з ціною враховується підтверджена якість, здатність виконати договір і клінічна ефективність. Саме тому ми ведемо відкритий діалог з ринком і експертним співтовариством, щоб сформувати підхід, який одночасно забезпечить конкуренцію і прозорість, і головне — безперебійну наявність якісних безкоштовних ліків і медичних виробів для українців”, — зазначив він.
