Державний Ощадбанк у рамках держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” надав відновлювальну кредитну лінію власнику мережі супермаркетів Varus ТОВ “Омега” на суму 297 млн грн, йдеться в повідомленні банку в п’ятницю.
“Це четверта торговельна мережа, яка отримала фінансування від “Ощаду” в період з лютого 2022 по травень 2023 року”, – зазначається в релізі.
Згідно з ним, загалом від початку повномасштабного вторгнення держбанк уклав договори кредитування для продуктового ритейлу в сегменті корпоративного бізнесу на 1,6 млрд грн, у такий спосіб збільшивши обсяг фінансування цього сектору майже в 3,5 раза.
Зазначається, що Ощадбанк співпрацює з мережею VARUS з 2014 року. Кредитну лінію відкрито для поповнення оборотних коштів строком на 12 місяців.
Як нагадали в держбанку, 2022 року Ощад уклав кредитні угоди з великими корпоративними клієнтами на суму майже 14 млрд грн, водночас відповідний кредитний портфель збільшився на 24% і на початок 2023 року становив 56,6 млрд грн. Зазначається, що з початку поточного року обсяг кредитних угод досяг 14,7 млрд грн.
ТОВ “Омега” створено 2000 року, бенефіціарами виступають Валерій Кіптик і Руслан Шостак. Перший супермаркет Varus відкрито 2003 року в Дніпрі. Згідно з інформацією на сайті, на даний момент мережа налічує 103 супермаркети в п’яти областях України та столиці, а торговельна площа ритейлера становить 89,4 тис. кв. м. У Varus працюють сім тисяч співробітників.
За даними Нацбанку України, на 1 липня 2023 року Ощадбанк за розміром активів посідав 2 місце (324,74 млрд грн) серед 65 банків, що діють у країні, і перше – за кількістю відділень на території країни (1183).
Сьогодні Forbes проводить благодійний форум “Незалежні”. Організатори заходу закликали український бізнес підтримати ветеранів війни.
Прометей долучився до благодійної ініціативи та перерахував 100 000 грн на підтримку програм із протезування захисників і захисниць у національних реабілітаційних центрах.
“Війна триває, але вже сьогодні ми маємо подбати про наших ветеранів. Вважаю, що програми реабілітації допоможуть повернути наших захисників до цивільного життя, отже, ми робимо важливий крок на шляху до мирного життя в нашій країні”, – заявив Рафаель Гороян, власник і керівник ГК Прометей.
Ця ініціатива впроваджується проєктом «Підтримка енергомодернізації підприємств у воєнний час», що реалізується ГО «Міжнародна фундація розвитку» за підтримки проєкту GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні».
Проєкт спрямований на підвищення енергоефективності промислових підприємств, а також тих компаній, що постраждали від військових дій. Для учасників передбачено заходи з розвитку потенціалу, експрес-енергоаудити та міні-гранти на впровадження енергоефективних заходів на підприємствах.
«Найважливішу роль у відновленні країни та економіки також буде відігравати й бізнес. Тому ми започаткували програми підтримки підприємств. Важливо допомогти їм ставати конкурентоспроможними, енергоефективними та бути готовими до енергетичних викликів», – наголосила на вагомості запуску проєкту Іма Хренова-Шимкіна.
«Ми вітаємо ініціативу наших німецьких партнерів та готовність підтримати українські підприємства. Промисловість, дійсно, – один з найбільш енергоємних секторів економіки. На нього припадає більше третини всього енергоспоживання в країні. Тому на законодавчому рівні ми адаптуємо європейські норми та практики щодо стимулювання енергоефективності у промисловості», – зауважив Андрій Шиян – директор Департаменту розвитку енергоефективності Держенергоефективності.
Представник Держенергоефективності також нагадав про першочергові завдання для енергоємних виробництв: впровадження систем енергоменеджменту, проведення енергоаудитів, модернізація виробничих процесів тощо. Усі ці та інші заходи є нагальними, особливо для вчасного реагування на виклики енергетичній безпеці під час осіннього-зимового періоду.
Довідково:
Дізнавайтеся деталі щодо старту грантового конкурсу для підтримки впровадження підприємствами заходів з енергоефективності в межах проєкту «Підтримка енергомодернізації підприємств у воєнний час»: https://business.diia.gov.ua/cases/granti/grant-na-pidtrimku-energomodernizacii-pidpriemstv-u-voennij-cas
Українське державне підприємство поштового зв’язку (УДППЗ) “Укрпошта” 24 серпня заявило про намір укласти з СК “Гардіан” договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становила 681,743 тис. грн за очікуваної вартості за тендером 2,166 млн грн.
У тендері також брали участь СК “Європейський страховий альянс” -1,003 млн грн, “Країна” -1,077 млн грн.
СК “Гардіан” працює на страховому ринку з 2007 року.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, який прибув до Києва, провів зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.
“Нашого міністра Хакана Фідана прийняв у Києві президент Володимир Зеленський”, – ідеться в повідомленні МЗС Туреччини у Twitter.
Доопрацювати законопроєкти №9596 і №9597 у частині встановлення нульової ставки екологічного податку за викиди СО2 від спалювання біомаси для установок, що використовують, зокрема, змішане паливо, для імплементації європейської нормативної бази пропонує асоціація виробників цементу “Укрцемент”.
Згідно з повідомленням на її сайті, зареєстровані в парламенті 9 серпня 2023 року законопроєкти №9596 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двоокису вуглецю для установок, якими здійснюються такі викиди внаслідок спалювання біопалива” і №9597 “Про внесення змін до Закону України “Про альтернативні види палива” щодо створення реєстру установок, які використовують біопаливо як єдиний вид палива”, не враховують повною мірою механізми, закріплені європейськими директивними документами.
“Вносячи зміни до законодавства сьогодні, нам уже потрібно орієнтуватися на нормативну базу ЄС. Там головна мета – скорочення викидів СО2. Не виробництво якоїсь конкретної продукції, а розв’язання глобальної проблеми”, – наголошується в повідомленні.
На думку “Укрцементу”, зазначені законопроєкти також не повною мірою враховують чинну постанову уряду щодо моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, ухвалену у 2020 році як передумову для впровадження системи торгівлі викидами.
“Україна зобов’язалася до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 65% від рівня 1990 року шляхом декарбонізації та розвитку альтернативних джерел енергії. Але чинна система оподаткування викидів СО2 в Україні не стимулює впровадження енергоефективних заходів і перехід на альтернативні джерела енергії. Крім того, з жовтня 2023 року Україна постане ще перед одним викликом через запровадження в ЄС Європейської зеленої угоди, яка передбачає додатковий податок для товарів із країн із низьким рівнем податкового вуглецевого навантаження, – Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM)”, – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, без звільнення від оподаткування викидів від біомаси, незалежно від її вмісту, українська продукція стане неконкурентоспроможною на європейському та світовому ринках.
