Страхова компанія “Уніка” (Київ), що входить до небанківської фінансової групи “Уніка Україна”, акціонером якої є UNIQA Group (Австрія), у січні-червні 2023 року збільшила збір премій на 28% – до 1,607 млрд грн, повідомляється на сайті компанії.
Найбільший приріст показали КАСКО – +42%, до 440 млн грн, добровільне медичне страхування – +75%, до 614 млн грн.
Зазначається також, що за результатами першого півріччя частка премій у моторних видах страхування в СК становить 36%, майнових – 14% і особистих видах – 50% портфеля.
Сума страхових виплат за перші два квартали 2020 року становить 672,7 млн грн
Страхові резерви компанії на 30 червня 2023 року становлять 2,38 млрд грн. Активи, що приймаються для покриття страхових резервів на 83%, перевищують суму страхових резервів і становлять 4,34 млрд грн.
Фактичний запас платоспроможності “СК “Уніка” становить 1,462 млрд грн і перевищує нормативний на 183%. Власний капітал страховика – 1,508 млрд грн.
Медичний асистанс “Уніка” за вказаний звітний період опрацював понад 733 тис. звернень, понад 92 тис. – опрацював технічний асистанс.
UNIQA Group вийшла на ринок України 2006 року. До НФГ “Уніка Україна” наразі входять компанії “Уніка” та “Уніка Життя”.
Група є однією з провідних страхових груп на своїх основних ринках в Австрії, Центральній та Східній Європі.
На YouTube-каналі “Клуб експертів” опубліковано нове відео, в якому засновник цього аналітичного центру Максим Уракін надав свій аналіз щодо макроекономічних показників України та стану глобальної економіки в першому півріччі 2023 року.
Демографічні показники України
Говорячи про демографічний фактор розвитку української економіки, експерт навів дані порталу Опендатабот, які свідчать про те, що рівень народжуваності в країні продовжує знижуватися. Згідно з цими даними, у першій половині 2023 року народилося близько 97 тисяч дітей, що на 28% менше порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
“Народжуваність зменшується щороку приблизно на 7% починаючи з 2013 року. Однак повномасштабна війна погіршила ситуацію, спричинивши найбільшу кризу в природному прирості населення Демографія нашої країни продовжує зазнавати пресингу через обставини, що склалися”, – зазначив е Максим Уракін.
За його словами, у першому півріччі 2023 року кількість укладених шлюбів упала на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як кількість розлучень збільшилася на третину, особливо в Києві.
Відновлення економіки
Переходячи до макроекономічної сфери, економіст підкреслив, що українська економіка почала показувати ознаки відновлення.
“За даними НБУ, економіка України в другому кварталі зросла на 18,3% відносно того ж періоду минулого року. Це зростання відбувається відносно періоду найбільшого спаду на початку війни”, – заявив засновник клубу експертів.
Проте Максим Уракін висловив побоювання щодо довгострокової перспективи.
“Незважаючи на поточний позитивний тренд, основний ризик для економіки України продовжує бути пов’язаний з тривалістю та інтенсивністю війни. Це може ускладнити відновлення, а також спричинити проблеми з інфляцією та курсом валюти”, – зазначив Уракін.
За його словами, основними негативними факторами, що впливають на економічну активність, є зниження або нестабільність міжнародної допомоги, а також можливі подальші руйнування енергоінфраструктури та проблеми з електропостачанням в осінньо-зимовий період.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, який відзначається з початку війни.
“Негативне сальдо зовнішньої торгівлі країни продовжує зростати, досягаючи, за оцінками Держстату, 9 млрд доларів за перші п’ять місяців цього року. Це говорить про те, що Україна витрачає більше валюти на імпорт товарів, ніж заробляє від їхнього експорту. Ми бачимо різке падіння експорту мінеральних продуктів на 39,3%, чорних і кольорових металів на 21,4%, деревини та товарів з неї на 17,7%, продукції машинобудування на 18,2%, хімічної промисловості на 21,4% та інших промислових товарів на 4,1%”, – наголосив кандидат економічних наук.
Однак не всі новини в цій сфері були песимістичними. Уракін наголосив на зростанні експорту продовольчих товарів на 9,9%, що свідчить про потенціал українського агропромислового комплексу, який, можливо, стане одним з основних рушіїв відновлення економіки країни в найближчі роки.
Щодо сальдо зовнішньої торгівлі послугами, то, хоча воно все ще від’ємне, темпи його зменшення дали деякі підстави для оптимізму.
“Ми бачимо, що дефіцит зовнішньої торгівлі послугами скорочується, що може вказувати на поступове відновлення деяких секторів послуг в Україні”, – підсумував експерт.
Фінансовий стан України у 2023 році
Однак не менш важливими аспектами економіки, за словами експерта, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Державний борг країни продовжує нарощувати свій обсяг. До середини 2023 року він України наблизився до позначки в 140 млрд доларів. Водночас Міжнародний валютний фонд (МВФ) скоригував свої прогнози щодо рівня держборгу країни, знизивши його з 98,3% ВВП до 88,1% ВВП. Незважаючи на цей “позитивний” реалістичний перегляд, такий рівень боргу є значним тягарем для національної економіки”, – повідомив Максим Уракін.
Основне джерело фінансування бюджету України, за словами експерта, як і раніше, пов’язане із зовнішньою допомогою.
“Половина бюджету фінансується за рахунок податків і зборів, тоді як інша частина відбувається завдяки міжнародним грантам і кредитам”, – підкреслив він.
Проте, міжнародні резерви країни показали позитивну динаміку.
“До серпня поточного року міжнародні резерви України досягли рекордних $41,72 млрд, що на 6,9% вище, ніж попередній рекорд. Цей приріст, ймовірно, є результатом активної зовнішньої фінансової підтримки”, – заявив аналітик.
Що стосується інфляції, то вона показала уповільнення. “Після рекордних 27% інфляції у 2022 році, цей показник впав до наближених 4% у липні поточного року”, – зазначив Уракін.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує залишатися складною та багатогранною, потребуючи уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови.
Світова економіка у 2023 році: аналіз і прогнози
В останніх презентованих дослідженнях “Клубу експертів” активно розглядалася економічна ситуація в Україні, однак, за словами Максима Уракіна, динаміка світової економіки також має значний вплив на нашу країну. За останніми даними, світова економіка показує стабільні ознаки зростання, але також існують і певні ризики.
“МВФ нещодавно надав свої прогнози щодо глобального економічного зростання. На 2023 рік прогнозується зростання у 3%, і такий самий показник очікується і у 2024 році. Рішення, ухвалені США щодо врегулювання питань, пов’язаних із рівнем державного боргу, а також активні дії в банківському секторі США та Швейцарії, сприяли зменшенню безпосередніх ризиків кризи на світовому фінансовому ринку. Однак, як підкреслили в МВФ, “баланс ризиків, як і раніше, нахилений у бік можливого погіршення економічної ситуації на глобальному рівні”, – пояснив економіст.
Інфляція продовжує залишатися в центрі уваги експертів. Хоча МВФ знизив прогноз інфляції для поточного року до 6,8%, очікування на 2024 рік було скориговано в більший бік.
Ґрунтуючись на цій інформації, Максим Уракін робить висновок, що світова економіка перебуває на шляху до стабілізації, але ситуація залишається неоднозначною через низку невизначених факторів. Для країн та їхніх економік, що взаємодіють на світовому ринку, важливо моніторити зміни та готуватися до можливих викликів.
Розвиток економіки в окремих країнах
На думку засновника “Клубу експертів”, світова економіка у 2023 році демонструє змішані результати. Тоді як деякі країни долають наслідки пандемії та перебувають на шляху до стабільного зростання, інші стикаються з викликами, пов’язаними з внутрішніми та зовнішніми чинниками.
“Економіка США перевищила очікування, показавши зростання вище прогнозних значень. При цьому споживчі витрати і державні витрати також показали стійке зростання, проте інвестиції в житлове будівництво продовжують знижуватися. Китай, що перебуває на шляху відновлення після пандемії, демонструє впевнене економічне зростання, хоча будівельна галузь продовжує переживати кризу. Єврозона показала помірне зростання, водночас найбільша економіка регіону – Німеччина – зустрічає рецесію. Водночас Велика Британія та Японія мають позитивні коригування прогнозів свого ВВП. Індія продовжує зміцнювати своє економічне становище, показуючи динамічне зростання. Тим часом Бразилія, хоч і показує зростання в поточному році, очікує зниження показників до 2024 року”, – резюмував експерт.
Детальніше про ситуацію в українській і світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Клуб експертів” за посиланням:
Підписатися на канал можна тут:
URAKIN, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МАКРОЭКОНОМИКА, ОГЛЯД_ЕКОНОМІКИ, СВІТОВА_ЕКОНОМІКА, ЭКОНОМИКА
ПАТ “Центренерго” планує імпортувати вугілля для проходження осінньо-зимового періоду 2023/2024 років, повідомив генеральний директор Андрій Чуркін.
“Повністю на своєму вугіллі нам цю зиму не пройти. І найближчим часом “Центренерго” планує укласти контракти з іноземними компаніями. Уже є певні напрацювання, думаю, що протягом місяця буде результат. Нам треба вийти на обсяг не менше 80 тис. тонн вугілля на місяць”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, це був би достатній резерв, але при цьому компанія готується також працювати на газі та мазуті.
“На Трипільській ТЕС, наприклад, є можливість працювати на мазуті. Його ми вже завезли, і я вже попросив технічну дирекцію станції зробити пробний запуск на цьому виді палива”, – сказав Чуркін.
Він уточнив, що “найближчий і найдоступніший для нас – вугілля з Польщі”, а мазут підприємство купує у ПАТ “Укрнафта”.
Прибуток діючих українських банків у січні-липні 2023 року становив 83,2 млрд грн, що у 24,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року (3,4 млрд грн), повідомив член Ради Національного банку України Богдан Данилишин у Facebook у п’ятницю.
Досягнутий показник є рекордно високим за всю історію: до цього найвищим за 7 міс. був чистий прибуток банків у довоєнному 2021 році – 39,8 млрд грн порівняно з 28,4 млрд грн у 2020 році та 36,7 млрд грн – у 2019 році.
Крім того, рекордним став і прибуток банків за липень – 15,5 млрд грн порівняно з попередніми найкращими показниками цього року: 14,1 млрд у червні та 14,7 млрд грн у січні.
“Чисті процентні доходи банків за 7 місяців 2023 року становили 111,3 млрд грн (+40,7% рік до року), чисті комісійні доходи – 29,4 млрд грн (+16,3%) та поряд із позитивним результатом переоцінки вартості цінних паперів виступали факторами покращення фінансових результатів банків”, – зазначив Данилишин.
Він додав, що обсяг відрахувань до резервів за активними операціями, який 2022 року виступав головним чинником погіршення фінансових результатів банків (понад 120 млрд грн), з початку 2023 року залишається помірним – 4,9 млрд грн.
З урахуванням оприлюднених членом ради даних, у липні чистий процентний дохід банків зріс до 17,7 млрд грн, чистий комісійний дохід знизився до 3,8 млрд грн, а відрахування до резервів збільшилися лише на 0,3 млрд грн.
“Рентабельність активів банків за січень-червень 2023 р. становила 6,8%, капіталу – 67,5%. Позитивні фінансові результати діяльності дають змогу банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами липня становили 24,3% для регулятивного та 14,8% – для основного капіталу банків”, – підсумував Данилишин.
Як повідомлялося, українські банки 2022 року скоротили чистий прибуток у 3,1 раза – до 24,716 млрд грн порівняно з 77,376 млрд грн 2021 року.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку планує відновити співпрацю з агрохолдингом МХП, найбільшим виробником курятини в Україні, і надати кредит до $30 млн його “дочці” ТОВ “Вінницька птахофабрика” для фінансування модернізації та розширення потужностей заводу з виробництва біометану із сільськогосподарських відходів.
Як йдеться в інформації на сайті IFC, рада директорів корпорації планує розглянути цей проєкт на засіданні 19 вересня цього року.
Зазначається, що компанія вже управляє двома біогазовими заводами для переробки гною зі своїх ферм у “зелену” енергію. У рамках своєї стратегії декарбонізації МХП планує збільшити виробництво біометану в Україні за рахунок модернізації та розширення потужності своїх біогазових установок у кілька етапів. Перший етап, який фінансуватиметься в рамках проєкту, слугуватиме демонстрації життєздатності виробництва скрапленого біометану.
Загальну вартість проєкту оцінюють у $52 млн, крім кредиту IFC, МХП розраховує в його фінансуванні на власні кошти. Передбачається також, що проєкт буде підтриманий гарантією на $15 млн з боку European Fund for Sustainable Development Plus, Великої Британії та інших донорів.
Уточнюють, що будівництво планують на біогазовому заводі в селі Василівка (Гайсинський р-н, Вінницька обл.), який запустили 2019 року і який є найбільшим подібним заводом в Україні з потужністю 12 МВт.
На першому етапі проєкту планують модернізувати наявні потужності, щоб отримувати 14 тис. тонн скрапленого біометану на рік, а на другому – розширити потужності до 20,5 МВт.
IFC уточнює, що в разі схвалення радою директорів це буде шоста інвестиція корпорації в МХП з 2003 року, останню з яких було відкрито 2014 року і закрито 2019 року.
Корпорація також вказує, що з 2018 року члени місцевих громад за підтримки низки екологічних організацій поскаржилися на інвестиції IFC та Європейського банку реконструкції та розвитку CAO (Compliance advisor ombudsman). Як зазначається в матеріалах CAO, попри зусилля всіх сторін знайти остаточне рішення не вдалося.
У лютому 2022 року CAO опублікувало заключний звіт і передало справу до відділу дотримання вимог. Після призупинення розгляду справи в Україні в березні 2022 року через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України САО відновило роботу у цій справі 17 жовтня після консультацій із зацікавленими сторонами.
Агрохолдинг “МХП” – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок “МХП” поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляють, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року холдинг завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
Засновником, мажоритарним акціонером і головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Виручка МХП у першому кварталі 2023 року збільшилася на 34,7% до першого кварталу 2022 року – до $745,60 млн, а чистий прибуток становив $49,07 млн проти $108,25 млн чистого збитку (при цьому курсовий прибуток становив $4,18 млн проти курсових збитків $95,32 млн).
Торгово-виробнича компанія ТОВ “Агромат” за підсумками січня-червня 2023 року отримала 52,9 млн грн прибутку (до оподаткування) проти 10,6 млн грн збитку за аналогічний період 2022 року.
За даними рейтингового агентства IBI Ratings, чистий дохід компанії за підсумками першого півріччя 2023 року склав 1,3 млрд грн, що на 72% перевищує результат січня-червня 2022 року. Крім того, “Агромат” наростив нерозподілений прибуток до 928,3 млн грн.
У структурі продажів за перше півріччя 92% становить керамічна плитка – 2,5 млн кв. м, тоді як фризи та сантехнічні вироби становили 3,5% і 4,2% відповідно.
Згідно з повідомленням IBI Ratings, довгостроковий кредитний рейтинг відсоткових облігацій “Агромату” серії G було підтверджено на рівні “uaA” з прогнозом “у розвитку”.
Рішення про розміщення облігацій серії G на суму 100 млн грн із публічною пропозицією ухвалили збори учасників компанії 2021 року. Термін погашення облігацій – з 25 вересня 2024 року по 27 вересня 2024 року. Залучені кошти планують спрямувати на організацію роботи нових магазинів і збільшення товарних запасів.
ТПК ТОВ “Аргомат” зареєстровано 1993 року. Виробляє і продає керамічну плитку та сантехніку.
Згідно з даними Опендатабот, співвласниками компанії з частками по 28,65% є Сергій Войтенко, Оксана Рева та Анатолій Тадай. 10,05% належить Ользі Башоті та 4% – Надії Рушелюк.
Мережа “Агромат” налічує 27 магазинів і широку дилерську регіональну мережу.
Дохід компанії 2022 року знизився на 23,3% – до 2,148 млрд грн, чистий прибуток – майже вдвічі, до 70,4 млн грн порівняно з 132,5 млн грн за 2021 рік.
