Єврокомісія в рамках підготовки чергового, 20-го пакету санкцій проти РФ запропонувала ввести повну заборону на криптовалютні операції, пов’язані з Росією, щоб перекрити канали обходу обмежень через цифрові активи, повідомила Financial Times з посиланням на внутрішній документ Єврокомісії.
За даними видання, ідея полягає в переході від точкових заходів проти окремих російських криптомайданчиків до більш широкого підходу – заборони взаємодії з криптосервісами, пов’язаними з РФ. У документі також згадуються ініціативи щодо обмеження операцій, пов’язаних з цифровим рублем, і заходи проти окремих платіжних інструментів, які, за оцінкою Брюсселя, могли використовуватися для обходу санкцій.
Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен, представляючи параметри нового пакету, заявляла про намір посилити обмеження у фінансовому блоці та вжити заходів проти криптовалют і платформ, які можуть використовуватися для обходу санкційного режиму; Reuters також повідомляв, що пакет передбачає додаткові заходи проти криптокомпаній, які допомагають РФ обходити обмеження.
Пропозиції Єврокомісії повинні бути узгоджені країнами-членами ЄС одноголосно. Обговорення нового пакету санкцій країни ЄС планували розпочати найближчими днями, а орієнтиром за термінами називалася дата до 23 лютого.
Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні 2026 року збільшився на 49,2% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до $177,8 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (58,1%, або на $103,3 млн), вона також ввозилася з Великобританії (9,2%, $16,3 млн) та США (8,8%, $15,6 млн), тоді як торік це були Китай ($65 млн), В’єтнам ($21 млн) та Тайвань ($13,6 млн).
Водночас експорт цієї продукції з України у січні становив $10,4 млн (у січні-2025 – $10,5 млн). Постачання були переважно до Угорщини (65%), Польщі (22%) та Тайваню (6,8%). У той самий місяць минулого року продукція експортувалася здебільшого в Угорщину 67%, Польщу – 27% та Іспанію – 2,9%.
За даними Держмитслужби, 2025 року в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів майже на $1,634 млрд – на 29,5% більше ніж 2024 року, зокрема з Китаю на $907,9 млн.
Україна у січні-2026 знизила імпорт цинку і цинкових виробів — на 26,3%, до $1,986 млн (у грудні — $4,392 млн).
Експорт цинку минулого місяця сягнув $81 тис. (у грудні — $68 тис.), тоді як у січні-2025 він був $137 тис.
У 2025 році знизився обсяг імпорту цинку і цинкових виробів — на 9,6%, до $52,982 млн.
Експорт цинку за минулий рік сягнув $1,234 млн, тоді як у 2024 році він був $563 тис.
У 2024 році Україна наростила імпорт цинку і цинкових виробів — на 27,5%, до $58,610 млн.
Експорт цинку за 2024 рік становив $563 тис., тоді як у 2023 році він був $130 тис.
У 2023 році країна збільшила імпорт цинку та цинкових виробів — до $45,966 млн (+18,8%).
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» (АТ «УкрЕСКО», Київ) проведе позачергові загальні збори акціонерів 20 лютого 2026 року в дистанційному форматі (опитування), випливає з повідомлення в системі розкриття інформації SMIDA.
Згідно з документом, датою складання переліку акціонерів, які мають право на участь, визначено 17 лютого 2026 року (станом на 23:00). Голосування бюлетенями відбуватиметься з 11:00 10 лютого до 18:00 20 лютого.
До порядку денного включені питання про внесення змін до відомостей про компанію в Єдиному держреєстрі, в тому числі про коригування даних про акціонерів, виключення з відомостей про підписанта Василя Богатиря та виключення згадки Міненерго України як органу управління корпоративними правами держави, оскільки, як зазначено в проекті рішення, держава акціями товариства не володіє. Також планується розглянути компенсацію АТ «Українські розподільні мережі» витрат на організацію та проведення зборів.
У повідомленні зазначається, що ініціатор скликання – АТ «Українські розподільчі мережі», якому належать 4 378 голосуючих простих іменних акцій АТ «УкрЕСКО», або 99,65% їх загальної кількості.
АТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» (ЄДРПОУ 20077482) зареєстровано 23 квітня 1998 року. Статутний капітал – 43,93 млн грн, директор – Дмитро Співак. За даними OpenDataBot; основний вид діяльності – дослідження та експериментальні розробки в сфері інших природничих і технічних наук.
Обсяг імпорту тракторів в Україну в січні 2026 року становив $33,3 млн, що на 24,2% менше, ніж за той самий місяць 2025 року ($43,9 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, порівняно з груднем минулого року ввіз тракторів скоротився у 2,5 раза.
Минулого місяця трактори ввозили переважно з Китаю (31,2% загального імпорту цієї техніки, або $10,4 млн), США (13,3%, або $4,4 млн) та Німеччини (11,8%, або $3,9 млн), тоді як торік лідером також був Китай ($9,34 млн), другою – Німеччина ($5,5 млн), а третє місце посідали США ($3,7 млн).
Згідно зі статистикою Держмитслужби, минулого місяця на експорт було поставлено тракторів на $0,4 млн, здебільшого до Бельгії (31,8%), а торік експорт становив $0,56 млн, переважно постачання були до Замбії (41,4%).
Як повідомлялося, обсяг імпорту тракторів в Україну в 2025 році сягнув $845,7 млн, на 7,9% перевершивши показник 2024 року, основними постачальниками були США ($179,7 млн), Німеччина ($145 млн) та Китай ($142,8 млн). Експорт становив $6,6 млн проти $5,4 млн 2024 року, здебільшого він здійснювався до Румунії, Бельгії та Німеччини.
Transparency International 10 лютого 2026 року опублікувала Corruption Perceptions Index (CPI) 2025 — щорічний рейтинг сприйняття корупції в публічному секторі. У новому випуску Україна отримала 36 балів зі 100 і посіла 104-те місце зі 182 країн і територій.
Показник України зріс на 1 бал порівняно з попереднім випуском індексу. У CPI 2024 Україна мала 35 балів і посідала 105-те місце (у тому випуску оцінювалося 180 країн і територій).
У звіті TI зазначається, що Україна належить до групи країн, які поступово «піднімаються від нижньої частини рейтингу до середини» завдяки тривалим зусиллям із побудови антикорупційної інфраструктури. Водночас 2025 рік для України в документі описується як складний — на тлі гучних скандалів у закупівлях і оборонному секторі, але з важливим акцентом: викриття порушень і доведення справ до вироків вказує, що нова антикорупційна архітектура «дає результат».
Загалом CPI 2025 фіксує подальше погіршення глобальної картини: середній показник у світі знизився до 42 балів, а понад дві третини країн набрали менш як 50 балів. Найвищу оцінку знову отримала Данія (89), а внизу списку — Сомалі та Південний Судан (по 9).
CPI вимірює не «фактичну корупцію», а сприйняття рівня корупції в публічному секторі, агрегуючи дані експертних оцінок і бізнес-опитувань за шкалою 0–100.
