14-25 серпня в українських ЗМІ з’явилися близько 100 однотипних публікацій, метою яких була дискредитація компанії «Ковлар Груп», її засновників та співробітників.
Директор «Ковлар Груп» Костянтин Калафат вважає, що розміщення цих публікацій є частиною спланованої інформаційної кампанії, пов’язаної з діяльністю недоброчесних конкурентів, які за підтримки корумпованих чиновників приймають участь у державних закупівлях вогнезахисних матеріалів. «Як показує практика тендерів останніх років, ціна вогнезахисних матеріалів Ammokote виробництва «Ковлар Груп» значно нижча, ніж ціна продукції, з якою перемагають у тендерах недоброчесні ділки, що ошукують державу та крадуть з бюджету України сотні мільйонів гривень», – повідомив він.
Слід зауважити, що тему багатомільйонних розкрадань бюджетних коштів у тендерах на протипожежний захист державних об’єктів досліджував журналіст проєкту «НАШІ ГРОШІ» Юрій Ніколов. Відповідно до його розслідувань у 2014, 2019 та 2024 роках, завищення цін на вогнезахисну фарбу та шпаклівку для потреб атомної промисловості складало до 5 разів, а у проєктах з будівництва накриттів стратегічних обʼєктів енергетики – до 10 разів.
Експерти медіа-спільноти оцінюють вартість такої атаки у межах $50-100 тис., що свідчить про серйозність намірів замовників чорного піару зіпсувати репутацію флагмана української вогнезахисної галузі, який заважає розкрадати кошти на державних закупівлях.
Імовірно, що кінцевою метою атаки корумпованих ділків є припинення діяльності найбільшого українського виробника вогнезахисних матеріалів, який формує прозорі правила гри на ринку і пропонує одну з найнижчих цін на продукцію. Якщо такий задум здійсниться, то будівельна галузь отримає значне підвищення цін на вогнезахист, а держава буде змушена витрачати значно більші кошти на закупівлю вогнезахисних матеріалів.
Створена у 2015 році «Ковлар Груп» виробляє за сучасними технологіями більше 25 видів засобів пасивного вогнезахисту, що дозволяє українським замовникам будівництва отримувати високоякісну продукцію за доступною ціною. Наукові розробки та клієнтоорієнтований підхід дозволили компанії за 9 років вирости зі стартапу до найбільшого вітчизняного виробника вогнезахисту, який наразі займає близько 60% ринку.
У компанії повідомили, що незважаючи на інформаційну атаку, продовжують працювати у звичайному режимі та інвестувати у розробку нових продуктів. Також «Ковлар Груп» вживає всіх можливих заходів для притягнення до відповідальності осіб, які залучені до створення та розповсюдження наклепницької інформації та готує заяви до Національної поліції України, Служби безпеки України і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України для розслідування цього інциденту.
Український бізнес серед перших 20 країн із 36 Конвенції про процедуру спільного транзиту розпочав використання Електронної транзитної системи NCTS (New Computerized Transit System) Фаза 5, повідомило Міністерство фінансів на своєму сайті в середу.
«Україна на розробку NCTS Фаза 5 мала на 1,5 року менше, ніж в інших країнах Конвенції, а також розпочала цей процес ще під час роботи Оціночної місії до безпосереднього приєднання до сім’ї країн Конвенції 1 жовтня 2022 р. Незважаючи на повномасштабну війну, держоргани України завдяки постійній підтримці міжнародних партнерів, зокрема, Програми ЄС із підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), із 22 квітня цього року забезпечили можливість роботи українського бізнесу в найновішій версії NCTS», – ідеться в повідомленні.
У Мінфіні підсумували, що з початку приєднання України до «митного безвізу» динаміка оформлення декларацій у процедурі спільного транзиту продовжує зростати: на сьогоднішній день Держмитслужба оформила понад 100 тис. декларацій NCTS, з яких 21 тис. – за 4 місяці використання NCTS Фаза 5.
У міністерстві нагадали, що країни Конвенції розпочали розроблення та перехід на NCTS Фаза 5 із березня 2021 року.
Того ж року його застосування почала Німеччина, у 2023 році ще 13 країн (Словенія, Іспанія, Люксембург, Хорватія, Швейцарія, Данія, Болгарія, Латвія, Італія, Ірландія, Фінляндія, Естонія, Чехія) здійснили перехід.
Зазначається, що у першому півріччі 2024 року до числа країн, що використовують NCTS Фаза 5, приєдналася Україна, а також Норвегія, Швеція, Сербія, Румунія, Кіпр. У липні-2024 використання NCTS Фаза 5 почали Велика Британія і Словаччина. Ще 15 країн (Литва, Австрія, Північна Македонія, Польща, Нідерланди, Франція, Туреччина, Португалія, Мальта, Греція, Угорщина, Андорра, Бельгія, Грузія) планують завершити перехід на NCTS Фаза 5 до кінця 2024 року.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)
Джерело: Open4Business.com.ua
Захворюваність людей на віспу мавп в африканських країнах зростає, за останній тиждень зафіксовано майже 4 тис. випадків, повідомляє у вівторок Associated Press із посиланням на Африканський центр із контролю і профілактики захворювань.
За словами гендиректора відомства Жана Касея, загальна кількість випадків зараження від початку спалаху зросла до 22,8 тис. Він зазначив, що за останні сім днів в Африці від цього захворювання померла 81 людина.
14 серпня ВООЗ оголосила надзвичайну ситуацію у сфері громадської охорони здоров’я у зв’язку з поширенням віспи мавп у низці країн світу.
Віспа мавп – рідкісне інфекційне захворювання, найбільш поширене у віддалених районах Центральної та Західної Африки. Його симптоми – нудота, температура, висип, свербіж, а також біль у м’язах. За легкого перебігу хвороба зазвичай минає сама собою і триває від 14 до 21 дня.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео з детальним поясненням походження хвороби та перспектив її поширення – https://youtu.be/YXYU6KcQTcQ?si=wEj2TQc3MPHGx0QY
Основною формою навчання для всіх навчальних закладів столиці буде очна форма, йдеться в повідомленні Київської міської державної адміністрації (КМДА).
«До 30.08.2024 всі навчальні заклади міста мають прозвітувати про готовність з питань пожежної безпеки відповідно до Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України», – йдеться в повідомленні КМДА за результатами засідання Ради оборони Києва.
Зазначається, що окремо розглянуто питання організації щоденного контролю та моніторингу закладів освіти з боку правоохоронців.
«З огляду на загальнодержавну ситуацію в енергетичній сфері, Рада оборони порушила питання забезпечення всіх закладів освіти незалежними джерелами живлення електроенергією для забезпечення безперервного та якісного освітнього процесу», – ідеться в повідомленні.
Крім того, на засіданні було розглянуто питання форм і форматів освітнього процесу в навчальних закладах Києва в новому навчальному році.
«У підсумку було ухвалено рішення, що основною формою навчання для всіх закладів освіти буде очна форма. Але в окремих випадках також можуть бути застосовані дистанційна, змішана та інші форми, передбачені законодавством України. Обов’язково за очної форми навчання має бути гарантована наявність укриттів», – підсумували в КМДА.
Основні власники агрохолдингу «Овостар» завершили проведення squeeze-out – примусового викупу 217,039 тис., або 3,617% акцій, що залишилися у міноритаріїв, і сконцентрували 100% акцій, а також оголосили про намір подати заявку на делістинг акцій компанії з Варшавської фондової біржі.
Як ідеться в біржовому повідомленні «Овостара», Prime One Capital мажоритарних акціонерів агрохолдингу гендиректора Бориса Бєлікова та члена ради директорів Віталія Вересенка за підсумками squeeze-out стала власником 66,16% акцій, тоді як решта у власності семи компаній із Fairfax Financial Holding.
Агрохолдинг «Овостар Юніон» – один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні. «Овостар» 2023 року збільшив чистий прибуток у 7,4 раза – до $45 млн, EBITDA – у 4,5 раза, до $50,4 млн, а виручку – на 20%, до $162,5 млн.
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – у середині червня 2011 року провела IPO 25% акцій на WSE за ціною PLN62 за акцію ($22,78 за тодішнім курсом) і залучила $33,2 млн.
Ціна squeeze-out становила PLN70 за акцію (близько $18,2).
Наприкінці травня цього року Prime One Capital, якій на той момент належало 65,93% акцій, заявила, що разом із Fairfax Financial Holding акумулювала 95,45% акцій агрохолдингу і готова викупити всі 4,55% акцій, які залишилися у міноритаріїв. Під час оголошеного добровільного викупу за ціною PLN70 за акцію (близько $17,5) вони придбали ще 56 027 акцій, або 0,934% і тепер володіють 96,383%.
Перед зупинкою торгів 21 серпня акції «Овостара» котирувалися на біржі за курсом PLN68,4 за штуку, після оголошення про схвалення кіпрським регулятором їхнього squeeze-out на початку серпня ціна знизилася на 1,44%.
