Фінансування дефіциту держбюджету, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
МітНюз – Головні новини м’ясної галузі 17.08.2023 розпочали опитування в соціальних мережах, у різних професійних спільнотах свинарів та м’ясопереробників.
Видання хотіло дізнатися громадську думку щодо кількості свиней в Україні, якою вона має бути.
Свинарство вже понад рік забезпечує більше 200% рентабельності власникам ферм.
А також свинарство здатне стати значним внутрішнім ринком збуту для заблокованого українського зерна – 10 млн т замість 2 млн т зараз.
Світове споживання свинини в світі зростає щороку, до 2030 року за прогнозом ОЕСР-ФАО приріст складе 16,5 млн т. Глобальна торгівля свининою потребує щороку додаткові 20 млн голів свиней. В Україні їх реально виростити і заробити на цьому, однак розвиток свинарства в Україні досі заблокований.
Збільшення поголів’я свиней до 20 млн голів одночасного утримання, проти 5 млн голів до війни – забезпечить економіку України 6 млрд євро доданої вартості щороку, переконані в профільній Асоціації “Мʼясної галузі”.
53% опитаних вважають, що 20 млн голів свиней (програма “Нове свинарство 2025”) – це мало, має бути 90 млн голів, як в Данії – 3 свині на 1 мешканця країни.
Нагадаємо, що в Україні до війни свиней на свинокомплексах було в два рази менше, ніж в Бельгії, яка за територією в 20 разів менша за Україну, за розмірами, майже як одна область України.
15 вересня 2023 року в м. Київ пройде Форум “Зерно. Свині. Мʼясо – 2023”, мета якого – розблокувати розвиток свинарства в Україні та надати всім бажаючим робочі інструменти як започаткувати новий або масштабувати вже діючий бізнес у свинарстві.
Зареєструватися на форумі “Зерно. Свині. Мʼясо – 2023” можна за посиланням https://meatindustry.com.ua.
Також організатори створили можливість відповідальному бізнесу, що готовий підтримати розвиток свинарства в Україні сучасними технологіями з генетики, обладнання, ветпрепаратів, кормів, тощо – представити свої можливості на виставці «Swine & Meat Industry Expo».
Також по темі можна подивитися:
Можливість для України в глобальному ринку торгівлі свининою
Open4business – інформаційний партнер
Аптечні продажі в Україні в січні-липні 2023 року зросли на 29,95% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 13,221 млрд грн, у натуральному виразі – на 1,33%, до 94,974 млн упаковок.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії “Бізнес Кредит”, при цьому середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками семи місяців 2023 року становила 139,21 грн, що на 28,25% більше, ніж роком раніше.
Аптечні продажі лікарських засобів за сім місяців зросли на 28,53% – майже до 10,338 млрд грн. У натуральному вираженні вони зросли на 1,58% – до 65,932 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за сім місяців 2023 року становила 156,79 грн, що на 26,53% більше, ніж роком раніше.
Як повідомлялося, у січні-червні 2023 року аптечні продажі зросли в грошовому вираженні на 19% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 84,126 млрд грн, проте в натуральному вираженні скоротилися на 10,4% – до 612,11 млн упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика в першому півріччі 2023 року становила 137,44 грн – на 33% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Аптечні продажі лікарських засобів у першому півріччі в грошовому вираженні становили 65,96 млрд грн (зростання на 16,9%), у натуральному знизилися на 8,12% – до 430,899 млн упаковок.
Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її ще на 3,7 млн тонн – до 80,5 млн тонн зернових та олійних, що вище за минулорічні показники, які становили 73,8 млн тонн зернових та олійних, повідомила пресслужба асоціації.
Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча було засіяно менше порівняно з минулим роком майже на 2 млн га, – йдеться в повідомленні УЗА.
Згідно з повідомленням, оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася – з 20,2 до 22 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, а у 2021-му – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 16 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,4 млн тонн.
Оцінку врожаю ячменю в 2023 році також підвищено – з 5,2 до 5,8 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, а 2022-го – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт 2023/2024 МР очікується рівним 3 млн тонн. Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні ще дещо покращилися – з 26,9 до 28 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн), водночас експорт може скласти близько 22 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року очікується на рівні 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн т, 2022-го – 11,1 млн тонн), а потенційний експорт може скласти 0,5 млн тонн. Переробка соняшнику на олію може сягнути 13,2 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА оцінює в 4,1 млн тонн, при цьому експорт 2023/2024 МР очікується на рівні 4 млн тонн; сої – 4,8 млн тонн, а потенційний експорт – 3,3 млн тонн.
Згідно з прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може скласти майже 49 млн тонн. Минулого сезону, який закінчився 30 червня 2023 року, за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн тонн.
В УЗА наголосили, що експортувати такі обсяги в новому сезоні буде можливо, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі – це єдиний шлях швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – пояснили в галузевій асоціації.
УЗА зазначила, що в умовах блокування РФ судноплавства в Чорному морі та її атак на портову інфраструктуру продовжує працювати з Європейською Комісією для компенсації європейським перевізникам за транспортування українського зерна від кордону до європейських портів. Цю ініціативу підтримала європейська асоціація COCERAL, яка також звернулася до Європейської Комісії. Це дасть змогу залишити українським виробникам частину ціни, яку вони змушені зараз витрачати на дорожчу логістику, впевнені в асоціації.
Крім того, вирішується проблема збільшення пропускної спроможності Сулинського каналу на Дунаї для забезпечення його цілодобової роботи та збільшення кількості лоцманів. Ведеться робота разом зі США та ЄС зі створення якірних стоянок у румунських територіальних водах для перевантаження українського зерна з барж на більші судна типу Handysize і Panamax, що зробить логістику через Дунай ефективнішою, констатували в УЗА.
“Перешкоди експорту зерна з України негативно впливають на доступність зернових на світовому ринку. Як стверджує американська розвідка в доповіді для Конгресу США, вторгнення РФ в Україну спричинило глибокі перебої в глобальному постачанні продовольства, підвищивши ціни та збільшивши ризик продовольчої безпеки в бідних країнах Близького Сходу та Північної Африки”, – нагадали у бізнес-об’єднанні.
УЗА підкреслила, що зростання цін призводить і до зростання продовольчої інфляції в розвинених країнах. “У разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – резюмували в галузевій асоціації.
Ціни на нафту еталонних марок, що завершили минулий тиждень на максимальних позначках за цей рік, слабо змінюються вранці в понеділок.
Ціна листопадових ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:08 кв становить $84,53 за барель, що на 6 центів (0,07%) вище за показник на закриття попередньої сесії. Минулої п’ятниці ці контракти подорожчали на $1,72 (2%) – до $88,55 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на 9 центів (0,11%) і становили $85,64 за барель. За підсумками минулої сесії вони зросли на $1,92 (2,3%) – до $85,55 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подорожчала на 5,5%, WTI – на 7,2%, причому дві марки завершили торги в п’ятницю на найвищих рівнях з 17 і 16 листопада 2022 року відповідно.
Підтримку котируванням надали побоювання скорочення пропозиції на ринку, а також позитивні статдані з Китаю.
Індекс менеджерів із закупівель (PMI) в обробній промисловості Китаю в серпні оновив максимум із лютого, повідомила в п’ятницю Caixin Media Co., що розраховує індикатор. Індекс збільшився до 51 пункту з 49,2 пункту в липні. Значення вище позначки в 50 пунктів вказує на зростання активності в секторі.
Трейдери також очікують продовження Саудівською Аравією добровільного зниження видобутку на 1 млн барелів на добу і на жовтень.
Крім того, останні статдані зі США “відносно збалансовані та загалом відповідають очікуванням, що пікового рівня відсоткових ставок Федрезерву вже досягнуто, що зі свого боку підстьобує надії на “м’яку посадку” американської економіки”, зазначив Тайлер Річі з Sevens Report Research.
Тим часом дані нафтосервісної компанії Baker Hughes засвідчили, що за минулий тиждень кількість діючих нафтових бурових установок у США не змінилася і становила 512 одиниць, що є мінімумом з лютого 2022 року. Число газових установок знизилося на 1, до 114.
Польща після 15 вересня не дозволить імпорт зерна з України, оскільки інтерес польських фермерів для уряду країни важливіший за будь-які правила ЄС щодо цього, заявив міністр сільського господарства і розвитку села Польщі Роберт Телуш.
“Ми знаємо, що могло б статися, якби зерно (з України) потрапило до Польщі після 15 вересня. Тим паче що наразі ціна на зерно низька, а зерносклади вже заповнені. Ми знаємо, що це в наших інтересах і будемо це захищати. Ось чому я їду з цим посланням до Іспанії на саміт міністрів сільського господарства”, – цитує його виступ під час Національної сільськогосподарської виставки в Ченстохові минулої неділі польське видання farmer.pl.
Телуш поінформував громадськість, що в понеділок відвідає Іспанію, де з представниками інших прифронтових країн – Угорщини, Болгарії, Словаччини, Румунії – переконуватиме країни Європейського Союзу продовжити після 15 вересня заборону на імпорт зерна з України в ЄС до кінця 2023 року.
“Коли почалася війна в Україні, польське суспільство, зокрема й фермери, стали рятівниками української справи. (…) Польське суспільство стало паличкою-виручалочкою. Ми сьогодні в Брюсселі голосно заявляємо: мертвий рятувальник – поганий рятувальник. Ми не дозволимо польському фермеру програти через довільні рішення чиновників із Брюсселя”, – сказав заступник міністра сільського господарства Кшиштоф Цецора.
За інформацією державного секретаря Мінсільгоспу Польщі Януша Ковальські, польський уряд підтримав польських фермерів на суму EUR3,181 млрд, тоді як сума фінансової підтримки з боку Європейської комісії становить лише EUR63,614 млн.
