АТ «Житомиробленерго» 3 лютого оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість становить 1,505 млн грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 11 лютого.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція «Слуга народу») повідомив про перше засідання міжвідомчої парламентсько-урядової робочої групи з реалізації програми доступного будівництва житла.
«Інфляційні ризики в цій моделі має взяти на себе держава. Ключовим інструментом має стати державна іпотека під 3% річних терміном до 25 років», – написав він у Telegram-каналі.
За його словами, учасники засідання дійшли згоди, що система іпотеки в Україні «критично недорозвинена», а співвідношення іпотечного кредитування до ВВП є одним з найнижчих в Європі (менше 1%).
Гетманцев підкреслив, що житлова програма розрахована орієнтовно на 1 млн сімей, а серед потенційних учасників: військові, вчителі, медики, внутрішньо переміщені особи, багатодітні сім’ї та соціальні працівники.
Водночас реалізація програми не повинна призвести до створення ізольованих житлових масивів, а нове житло має інтегруватися в громади.
Робочій групі доручено підготувати пропозиції щодо фінансування програми за рахунок банківського кредитування, випуску іпотечних облігацій, допомоги міжнародних партнерів та емісії ОВДП. Наступним етапом він назвав відкритий діалог з представниками будівельної галузі для вироблення «збалансованих і реалістичних рішень».
Як повідомлялося, банки-партнери державної програми доступної іпотеки «еОселя» у 2025 році видали сумарно 7 769 кредитів на суму майже 15 млрд грн, зокрема 4 881 кредит – на житло «першої продажу», в тому числі 1 499 квартир в будинках на стадії будівництва.
Наземний роботизований комплекс «Терміт», який придбала «Укрнафта» спільно з фондом «Повернись живим», вже за місяць після передачі дозволив провести евакуацію двох бійців 5-ї Окремої штурмової бригади на Костянтинівському напрямку.
«Найкраща новина, що можна почути: техніка, яку ми передали на фронт, допомогла врятувати людські життя. Всього «Укрнафта» та «Повернись живим» забезпечили 5 таких роботизованих комплексів та мікроавтобус-майстерню, де їх перевозять та ремонтують», – сказав голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Від імені усього колективу дякую бійцям за захист та можливість працювати задля підтримки енергетичної стійкості України!».
До поранених було важко дістатися, тому було вирішено відправити наземного дрона.
Операція тривала 16 годин. Техніка працювала на межі через мороз. НРК мав проїхати 38 з можливих 40, майже повністю вичерпавши ресурс батареї. Дорогою їх двічі атакував ворог: перший FPV розірвався збоку, другий – попереду, коли вже забрали хлопців. На щастя, і залізо, і люди витримали.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
H&M запустив онлайн-магазин в Україні, повідомили в прес-службі H&M Hennes & Mauritz AB агентству «Інтерфакс-Україна».
“Запуск hm.com – це історична подія для H&M в Україні. Я дуже рада, що наш довгоочікуваний онлайн-магазин нарешті став доступний для всіх покупців. Вірю, що поєднання сильної офлайн- та онлайн-присутності є ключовим фактором у побудові міцних відносин з нашими клієнтами”, – коментує Міхаліна Людвичак, Sales Manager for Sales Market Poland в H&M.
Покупці в Україні можуть замовляти онлайн товари з основних колекцій, а також H&M Home (за винятком меблів і ламп), H&M Move і спеціальні лінійки, зокрема H&M Studio. Передплатники H&M Fashion Newsletter першими отримують інформацію про ексклюзивні пропозиції, актуальні добірки, презентації нових колекцій та інші новини.
Перший магазин H&M в Україні відкрився в 2018 році. Сьогодні бренд представлений дев’ятьма фізичними магазинами: сім у Києві, по одному в Одесі (оновлений у червні 2025 року) та Львові.
Виробництво тралів для перевезення великогабаритних вантажів в Україні у 2025 році зросло на 18% – до 415 од., повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Непоганий результат маємо в галузі машинобудування, яку ще кілька років тому ризикували втратити. Попит, сформований аграріями, логістичними компаніями і частково державою, трансформувався у внутрішнє виробництво завдяки політиці “Зроблено в Україні”. Головними інструментами стали локалізація в публічних закупівлях та компенсація 15% вартості української техніки”, – йдеться у його дописі у Facebook.
Кисилевський зазначив, що трали в Україні минулого року виготовляли три підприємства, які активно інвестують у розвиток та налагодження експорту. Також стартувало виробництво нового виду продукції – модульних тралів.
Водночас, підкреслює нардеп, в оборонних закупівлях все ще масово присутні низькоякісні турецькі і китайські трали.
“Виправити це покликаний законопроект №13392 про локалізацію в оборонних закупівлях. Він розповсюдить вимоги локалізації на закупівлі силами оборони цивільних товарів, зокрема і такого роду продукції”, – написав Кисилевський.
Він нагадав, що у 2025 році частка переробної промисловості у наповненні державного бюджету була найбільшою – 18%, тобто вона поступово стає одним з локомотивів української економіки.
Політика розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” обʼєднує програми, які стимулюють виробництво, промислові інвестиції та несировинний експорт.
Як повідомлялося, законопроєкт №13392, співавтором якого є Кисилевський, Верховна Рада прийняла у першому читанні 4 листопада 2025 року.
Документ, зокрема передбачає внесення змін до закону “Про публічні закупівлі”, якими тимчасово до 31 грудня 2032 року умови локалізації поширюються на оборонні закупівлі цивільних товарів вартістю понад 1 млн грн та за умови, що такий товар внесено до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва безпосередньо його виробником.
Необхідний рівень локалізації 2026 року становить 30% (2025р- 25%).
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, у січні-вересні 2025 року реалізувала на внутрішньому ринку 39% металопродукції від загального обсягу продажів сталевої продукції на суму $3,777 млрд проти 38% за аналогічний період 2024 року із загальним обсягом продажу $3,688 млрд.
Згідно з презентацією на основі проміжного звіту Metinvest B.V. за 9 міс.-2025, опублікованою у вівторок, за цей період частка продажів у Європі склала 49% (на рівні 9 міс.-2024), у Північній Америці – 7% (6%), у макрорегіоні MENA – 3% (5%), в інших регіонах – 2% (2%).
Разом з тим частка реалізації залізорудної сировини (ЗРС) в Україні за цей період становила 14% від загального обсягу продажу – $1,698 млрд – порівняно з 25% за аналогічний період попереднього рику із загальним обсягом $2,170 млрд. Частка продажу ЗРС у Європі (без врахування України, європейських країн СНД та Туреччини) становила 29% (32%), в Азії (без врахування Близького Сходу та Центральної Азії) – 55% (42%), у макрорегіоні MENA – 2% (1%). При цьому доходи сегмента гірничодобувної промисловості не враховують показники United Coal як за дев’ять місяців 2024 року, так і за дев’ять місяців 2025 року.
У презентації зазначається, що продажі в металургійному секторі зросли на 2% у річному обчисленні, головним чином завдяки вищим обсягах продажу чавуну (на 88%) та плоского прокату (на 12%). Ці тенденції відображають збільшення поставок як з власних, так і з перепродажних операцій. Показники сегмента також було підтримано більшими відвантаженнями довгого прокату власного виробництва (на 4%). Середні ціни продажу сталі за дев’ять місяців 2025 року знизилися у річному обчисленні відповідно до світових показників, тоді як ціни на готову сталь у третьому кварталі 2025 року відновилися порівняно з попереднім кварталом.
Україна та Європа залишалися ключовими ринками, на них припадає 39% та 49% від загального обсягу доходів металургійного сектору відповідно.
Продажі в гірничодобувному секторі зменшилися на 7% у річному обчисленні, головним чином через призупинення діяльності на “Покровськвугіллі” та зниження обсягів перепродажу залізорудного концентрату на 6% у річному обчисленні. Відвантаження залізорудних окатишів зросли на 6% на тлі зростання видобутку та посилення попиту з боку ключових клієнтів на сусідніх ринках. Робота Чорноморського морського коридору продовжувала підтримувати продажі залізорудної продукції до Азії, збільшивши частку цього регіону до 55% (на 13 в.п.). Хоча середні ціни продажу залізної руди відповідали світовим бенчмаркам, ціни FCA на концентрат зросли на тлі покращення логістичної ефективності.
Продажі у твердій валюті (долари США, прив’язані до долара США, євро та фунти стерлінгів) становили 81% за дев’ять місяців 2025 року (зниження на 5 в.п. у річному обчисленні).
Залізорудні та сталеливарні активи працювали відносно стабільно протягом зазначеного періоду 2025 року, жодних суттєвих змін не спостерігалося, незважаючи на різні операційні труднощі, спричинені війною. Залізорудні активи працювали в середньому на рівні близько 50% від довоєнної потужності. Для виробництва сталі група забезпечила альтернативні джерела коксівного вугілля.
Після капремонту в першій половині року доменної печі (ДП) №9 на заводі “Каметсталь” виробництво чавуну на ній було перезапущено та відновлено до початкової проектної потужності. У свою чергу “Запоріжсталь” працювала трьома печами із чотирьох. З кінця 2025 року посилені російські атаки, спрямовані на енергетичну інфраструктуру України, призвели до значного дефіциту електроенергії та збільшення нормування електроенергії по всій країні. Ці перебої вплинули на активи та спільні підприємства групи, що призвело до зниження рівня виробництва. Операції на “Покровськвугіллі” залишаються призупиненими.
Крім того, повідомляється, що активи “Метінвесту” за межами України продовжували функціонувати як окремі бізнес-одиниці, водночас забезпечуючи підтримку загальної діяльності групи. Зокрема, операційна активність на італійських перекатних активах групи коливалася залежно від ринкових умов та наявності прибуткових замовлень у Європі. Ferriera Valsider відновила виробництво гарячекатаного рулону у першій половині 2025 року. Заводи групи в Болгарії та Великій Британії показали відносно стабільні результати.
У грудні 2025 року “Метінвест” придбав румунський завод зварних труб у Яссах річною потужністю 240 тис. тонн. Це забезпечило стабільний збут для гарячекатаних рулонів “Запоріжсталі”, а також збільшило присутність “Метінвесту” в ЄС у сегменті сталевої продукції з вищою доданою вартістю. Група перебуває на завершальному етапі продажу United Coal (США). Торговельні підрозділи “Метінвесту” зі штаб-квартирами у Швейцарії та Польщі продовжували підтримувати групу у генеруванні доходів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
