Європейський банк реконструкції та розвитку другий рік поспіль встановлює рекорди з виділенняфінансування Україні: у 2025 році воно склало EUR2,9 млрд після EUR2,4 млрд у 2024 році, йдеться у пресрелізі банку у четвер.
“Енергетична безпека склала понад EUR1,2 млрд фінансування ЄБРР Україні у 2025 році… І другий рік поспіль понад 90% проектів та 57% його інвестицій були спрямовані на приватний сектор”, – зазначається в інформації.
Відповідно до неї, у 2025 році ЄБРР виділив рекордні EUR1,2 млрд через партнерські фінансові установи в Україні, включаючи EUR550 млн в рамках Програми сприяння торгівлі.
Банк також надав EUR504 млн за програмами розподілу ризиків портфеля, що забезпечило нове кредитування українськими партнерськими фінансовими установи на суму до EUR1,6 млрд.
Загалом з 2022 року ці програми дозволили надати понад EUR2,4 млрд нового кредитування в рамках 30 тис. субкредитів українським підприємствам, переважно малим та середнім підприємствам (МСП).
Окрім того банк зосередився на підтримці розвитку навичок та зайнятості в Україні, що дозволило фінансовим установам-партнерам розробити спеціалізовані кредитні продукти, що мобілізують фінансування для ветеранів та підприємств, керованих ветеранами.
Як зазначив журналістам перший віцепрезидент ЄБРР Грегорі Гайєтт, який перебував в Києві з візитом цього тижня, саме проблема кадрів та їх якості наразі виглядає найбільш важливою для компаній, навіть актуальнішою, аніж забезпечення їх електроенергією.
У 2025 році в рамках програм з банками-партнерами ЄБРР підтримав для реінтеграції ветеранів 111 субкредитів на загальну суму EUR12,2 млн.
За розрахунками ЄБРР, він є найбільшим постачальником послуги розподілу ризиків за кредитними портфелями поза державними програмами.
ЄБРР наголосив, що збільшення фінансування України стало можливим за рахунок додаткових його форм та допомоги партнерів. Так у 2025 році це включало значні донорські гранти та торговельне фінансування на суму EUR600 млн, тоді як основні інвестиції ЄБРР склали рекордні EUR2,3 млрд.
Згідно з релізом, загалом з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України у лютому 2022 року банк виділив країні EUR9,1 млрд, у тому числі майже EUR3,3 млрд на енергетичну безпеку.
За цей час ЄБРР мобілізував EUR3,4 млрд донорських коштів для України, включаючи нефінансовані гарантії, з яких EUR904 млн забезпеченого фінансування було підписано у 2025 році.
Додаткові EUR20 млн було мобілізовано у 2025 році через багатосторонні донорські фонди, що дозволило інвестувати в різноманітні проекти по всій країні, зауважив ЄБРР.
“Ми продовжуватимемо підтримувати Україну та вже працюємо з урядом, щоб закласти основу для реконструкції”, – наводяться в релізі слова президента ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
Згідно з ним, банк продовжуватиме надавати Україні щонайменше EUR1,5 млрд на рік під час війни, з можливістю подальшого збільшення після початку реконструкції. Ці наміри підкріплені угодою 2023 року про збільшення сплаченого капіталу ЄБРР на EUR4 млрд, що забезпечує надання підтримки Україні. Збільшення капіталу вже здійснено на 95%.
В релізі також зазначається, що окрім фінансування ЄБРР продовжує підтримувати реформаторські зусилля України та підготовку до ефективного освоєння величезного обсягу фінансування, яке, як очікується, принесе відновлення. Для цього банк бере участь у підготовці проектів, включаючи багатонаціональну ініціативу Ukraine FIRST, оголошену у 2025 році, яка має на меті прискорити відновлення критичної інфраструктури України шляхом оптимізації та координації підготовки масштабних проектів.
Загалом у 2025 році у всіх регіонах ЄБРР річні інвестиції банку зросли до EUR16,8 млрд, що також є рекордом, з EUR16,6 млрд у 2024 році. Очікується, що повні фінансові результати банку будуть оголошені навесні.
ЄБРР було засновано 1991 року. Згідно з даними на кінець 2024 року, за час своєї роботи фінустанова схвалила 624 проєкти для України на суму EUR22,15 млрд, з яких видідено було EUR14,14 млрд. Поточний портфель на кінець 2024 року складав 241 проєкт на EUR6,13 млрд.
Сезон переробки цукрових буряків в Україні офіційно завершився 1 лютого 2026 року, загальний обсяг виробництва цукру в країні склав 1,72 млн тонн, повідомила Національна асоціація виробників цукру “Укрцукор”.
Згідно з даними профільного об’єднання, 26 заводів, що входять до асоціації, виробили 1,64 млн тонн продукції. З урахуванням ще одного підприємства, що працює поза межами асоціації, сукупний показник сягнув 1,72 млн тонн.
Попри суттєве скорочення площ під цукровим буряком — на 50 тис. га, або на 23% порівняно з попереднім роком, — обсяги виробництва цукру скоротилися лише на 4%, або на 80 тис. тонн.
Голова асоціації “Укрцукор” Яна Кавушевська пояснила таку динаміку історично рекордними показниками врожайності та якості сировини.
“Це пояснюється насамперед підвищенням урожайності цукрових буряків до рекордної для галузі позначки 58 т/га, покращенням технологічних характеристик, зокрема цукристості, яка цьогоріч склала 17,6%, а також операційним вдосконаленням на заводах. Усі ці чинники нівелювали вплив скорочення посівних площ”, — зазначила Кавушевська.
За даними асоціації, середній показник виходу цукру по галузі у 2025 році склав 15,17%, що майже на 1 відсотковий пункт перевищує показник 2024 року.
Галузеве об’єднання також оголосило Топ-5 лідерів виробництва цукру у сезоні-2025, до яких увійшли “Радехівський цукор” — 32% від загального обсягу, “Астарта” (21%), “УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО” (15%), Теофіпольський цукровий завод (6%), “АСПІК Груп” (5%).
Як повідомлялося раніше, цукрова галузь України залишається експортоорієнтованою, при цьому ключовим ринком збуту для українських виробників залишаються країни Європейського Союзу в межах встановлених квот.
Коростенський завод залізобетонних шпал (завод ЗБШ, Житомирська обл.), що входить до структури “Укрзалізниці”, 2025 року збільшив чистий прибуток у 7,4 раза порівняно з 2024 роком – до 47,1 млн грн.
Згідно з фінансовою звітністю підприємства в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід за минулий рік зріс на 11,8% – до 478,2 млн грн.
Завод отримав 93,7 млн грн валового прибутку (в 3,9 раза більше), а прибуток від операційної діяльності збільшився в 7,4 раза – до 59,9 млн грн.
Водночас у звіті зазначається, що у четвертому кварталі 2025 року товариство отримало чистий дохід від реалізації 167,47 млн грн, що на 104,77 млн грн (в 2,7 раза) бiльше плану, але на 8,75 млн грн (-5%) менше, нiж за той самий період 2024 року, за рахунок зменшення замовлень на залiзобетонну продукцiю.
Коростенський ЗБШ спеціалізується на виробництві залізобетонних шпал, брусів стрілочних переводів, а також мобільних модульних укриттів.
Завантаження виробничих потужностей на 95% залежить вiд замовлення “Укрзалiзницi”.
Чисельнiсть персоналу заводу на початок 2026 року становила 363 особи, середньомiсячна заробiтна плата – 34,9 тис. грн.
За 2024 рiк підприємство виробило 269,81 тис. шпал та 80 комплектiв брусiв стрiлочних переводiв. Його чистий дохід скоротився на 10% порівняно з попереднім роком – до 427,8 млн грн, чистий прибуток збільшився у 4,6 раза – до 6,3 млн грн.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні поточного року скоротило виробництво доменного коксу на 19,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 59,7 тис. тонн із 74,4 тис. тонн.
За даними компанії, в грудні-2025 було вироблено 73,3 тис. тонн коксу проти 76,3 тис. тонн у попередньому місяці.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн із 874,7 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
АТ “Укрнафта” за підсумками 2025 року пробурила 25 нових свердловин і наростила видобуток нафти й газу у нафтовому еквіваленті на 3,39% порівняно з 2024 роком.
“Нове буріння, інтенсифікації та інші проведені заходи сукупно дали змогу наростити видобуток “Укрнафти” у 2025 році на 3,39% у нафтовому еквіваленті порівняно з 2024 роком. Зокрема, видобуток нафти зріс на 3,77%, видобуток газу – на 2,86%”, – повідомили у пресрелізі компанії у вівторок.
У 2025 році компанія пробурила 25 нових свердловин, що становило 150% до 2024 року, коли було пробурено 10 свердловин, і стало рекордним показником за останні роки.
“Із них сім свердловин зведено власними силами компанії, що свідчить про зростання внутрішніх виробничих спроможностей”, – доповнили в компанії.
Як стверджують в “Укрнафті”, обсяги буріння почали стабільно зростати після переходу компанії під державне управління. До 2023 року темпи нового буріння залишалися мінімальними — в середньому одна-дві свердловини на рік.
“Фактично, у 2025 році збудовано стільки ж свердловин, як за весь період 2015–2022 роки. Паралельно зростають і обсяги буріння власними силами компанії”, – зазначили в компанії.
Зокрема, у 2023 році було пробурено 6 188 м, у 2024-му – 11 082 м (+79%), в 2025-му – 18 994 м (+71%).
“Ми нарощуємо буріння в межах наявних спецдозволів і водночас відновлюємо власні бурові потужності. Це дає змогу системно збільшувати обсяги робіт і зменшувати залежність від зовнішніх підрядників”, —заявив голова правління АТ “Укрнафта” Богдан Кукура.
Наголошується, що окремим фокусом уваги для “Укрнафти” є підвищення ефективності будівництва свердловин.
“Оновлено підхід до облаштування бурових майданчиків і під’їзних шляхів; продовжуємо заміну застарілої логістичної техніки. У результаті час монтажно-демонтажних робіт скорочено на 24% — до 10 днів економії на будівництві однієї свердловини та зменшено кількість задіяної техніки”, – констатували в компанії.
АТ “Укрнафта” — найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК — UKRNAFTA. На балансі підприємства перебувають 1807 нафтових та 164 газових видобувних свердловин.
У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, які реалізують юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Кадрові перестановки, ініційовані президентом України на початку 2026 року, сприймаються суспільством стримано: за високої поінформованості українці частіше говорять про обережну надію, ніж про відчуття реального оновлення влади, свідчать результати всеукраїнського опитування дослідницької компанії Active Group.
Згідно з оприлюдненими даними, 79,2% респондентів повідомили, що чули про кадрові оновлення, ще 14,8% зазначили, що «щось чули, але не впевнені в деталях». Уперше дізналися про ці рішення 6,0% опитаних – таким чином, рівень загальної поінформованості перевищує 94%.
Водночас оцінки наслідків кадрових змін залишаються невизначеними: 43,6% респондентів вважають, що ці рішення принесли країні більше користі, 18,3% – що більше шкоди, ще майже 38,0% не змогли дати однозначної відповіді.
Засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко, коментуючи результати опитування, зазначив, що зафіксована висока поінформованість про кадрові рішення не трансформувалася у сформовану оцінку їхніх наслідків.
«Ми бачимо ситуацію, коли понад 94% респондентів принаймні чули про ці призначення, але майже 38% не можуть сказати, чи це більше користь чи шкода. Це означає, що суспільство наразі не має достатньо зрозумілих маркерів ефективності – люди очікують практичних результатів, а не сигналів про “перезавантаження” на рівні персоналій. Розподіл відповідей щодо “оновлення влади” майже порівну додатково підтверджує, що запит на зміни є, але він прив’язаний до управлінської логіки та виконання рішень, а не до самого факту кадрових замін», – наголосив Єременко.
На запитання, чи можна вважати рішення останніх тижнів оновленням влади, 42,5% відповіли ствердно, тоді як 46,7% – негативно. У емоційному вимірі 52,1% опитаних заявили, що кадрові перестановки дають більше надії, 29,1% – що переважає зневіра; водночас «виключно надію» відчувають 10,2%.
Серед напрямів державної політики, які, на думку респондентів, можуть посилитися внаслідок призначень, найчастіше називали зовнішню політику, дипломатію та переговорний трек: 41,5% очікують посилення, 13,2% – послаблення. Щодо оборони держави 39,0% прогнозують посилення, 20,5% – послаблення. Для низки внутрішніх напрямів – соціальної політики, економіки, роботи правоохоронних органів та боротьби з корупцією – переважають стримані або негативні очікування, при цьому значною залишається частка відповідей «важко відповісти».
Оцінюючи вплив кадрових рішень на довіру до ключових посадовців, більшість респондентів повідомляють про відсутність змін. Зокрема, щодо президента Володимира Зеленського 63,8% зазначили, що рівень довіри не змінився, 17,5% говорять про зростання довіри, 13,5% – про зниження. Стосовно Кирила Буданова 54,5% не відчули змін, 24,0% фіксують зростання довіри, 13,4% – зниження; щодо Михайла Федорова відповідно 55,3%, 18,6% і 15,8%. Найбільш критичні показники – у Дениса Шмигаля: 57,5% заявили про незмінність, 24,9% – про зниження, 8,2% – про зростання довіри.
Директор соціологічної компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що емоційний фон навколо перестановок залишається стриманим, а вплив на довіру до ключових фігур – обмеженим.
«Понад половина опитаних говорить, що кадрові рішення дають більше надії, але лише близько 10% відчувають цю надію беззастережно. Одночасно для більшості фігурантів призначень домінує відповідь “довіра не змінилася”, що вказує на відсутність ефекту швидкого відновлення довіри. У такій ситуації суспільство оцінюватиме ці рішення через конкретні результати – передусім у зовнішньому контурі та сфері безпеки, де баланс очікувань позитивніший, тоді як у внутрішніх напрямах, зокрема економіці, правоохоронній системі та антикорупційній політиці, зберігається значний скепсис», – додав Позній.
Розподіл довіри до відомих публічних фігур, за даними опитування, свідчить про фрагментацію: найвищий рівень довіри має Кирило Буданов (43,2%), далі – Валерій Залужний (37,7%) і Володимир Зеленський (27,4%). Також у переліку: Андрій Білецький (15,6%), Петро Порошенко (13,1%), Денис Прокопенко (13,0%), Сергій Притула (12,0%), Дмитро Разумков (11,6%), Віталій Кличко (10,1%). Окремо 21,3% респондентів заявили, що не довіряють жодному з перелічених.
Найвищі показники недовіри, за даними дослідження, фіксуються в Олексія Арестовича (68,5%), Юлії Тимошенко (60,7%) та Юрія Бойка (54,5%); також високі рівні недовіри мають Петро Порошенко (46,7%) і Віталій Кличко (36,5%). Водночас недовіру висловлюють також до Володимира Зеленського (33,1%), Валерія Залужного (16,6%) та Кирила Буданова (15,6%).
Понад половина українців уже відчувають початок передвиборчої кампанії: 54,2% відповіли «так» (з них 17,3% – «однозначно так»), 32,6% – «ні», 13,2% не визначилися.
У лютому 2026 року найвищу підтримку серед потенційних кандидатів у президенти має Володимир Зеленський – 22,3% (порівняно з 17,8% у грудні 2025 року та 21,7% у січні 2026-го). Підтримка Валерія Залужного, за даними опитування, знизилася до 10,8% (з 16,6% у грудні та 14,9% у січні). Рейтинг Кирила Буданова зріс до 9,4% (після 6,3% у січні), Петро Порошенко має 7,4%, інші кандидати не перевищують 4%. Частка тих, хто готовий проголосувати «проти всіх» або зіпсувати бюлетень, зросла до 10,6% (з 7,5% у грудні), 7,2% не планують брати участі у виборах, 14,5% не визначилися. В антирейтингах найбільше неприйняття мають Олексій Арестович (56,5%) та Юлія Тимошенко (52,2%), далі – Юрій Бойко (45,3%) і Петро Порошенко (42,5%).
Електоральні настрої щодо можливих виборів до Верховної Ради також не формують домінуючої сили. Партія Валерія Залужного має 11,9% у лютому (проти 14,2% у грудні), партія Кирила Буданова – 10,1% (після 8,8% у січні), партія Володимира Зеленського коливається в межах 9,9–10,7%, «Європейська солідарність» – 10,3% у лютому (після 11,0% у січні). Партія «Азов» знизилася до 6,1% (з 7,6% у грудні). Частка тих, хто готовий проголосувати «проти всіх», зросла до 10,1% (із 6,3% у грудні), 7,7% не планують участі у виборах, 13,1% не визначилися.
Опитування проведено Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет серед громадян України віком 18+. Обсяг вибірки – 2000 респондентів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіонами України. Період збору даних – 31 січня – 1 лютого 2026 року. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%.
