Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому звіті підвищило прогноз урожаю пшениці в Україні в сезоні-2024/2025 маркетингового року (МР, липень 2024/червень 2025-го) на 10,8% – до 21,6 млн тонн, а експорт – на 7,7% до 14 млн тонн.
Аналітики також переглянули в бік збільшення внутрішнє споживання пшениці в Україні на 10,5% – до 7,4 млн тонн. У сезон Україна увійде зі стартовими залишками 770 тис. тонн, тоді як місяцем раніше вони становили 1,08 млн тонн. USDA очікує, що до кінця 2024/2025 МР у країні залишиться 1,05 млн тонн пшениці, що на 9,4% вище липневого прогнозу.
Водночас світове виробництво пшениці в сезоні-2024/2025 USDA прогнозує на рівні 798,28 млн тонн (+2,18 млн тонн до минулого прогнозу), а світовий експорт – 214,86 млн тонн (+1,98 млн тонн). Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти знизили до 256,62 млн тонн (- 1,97 млн тонн).
Азіатський банк розвитку схвалив два кредити Узбекистану на загальну суму $400 млн на реалізацію масштабних реформ в енергетичному секторі, спрямованих на підвищення його ефективності та конкурентоспроможності, а також на розвиток фінансових ринків країни.
Генеральний директор АБР по Центральній та Західній Азії Євген Жуков заявив, що реформи, які будуть підтримані цими програмами, допоможуть створити сприятливе середовище для того, щоб регулятори та компанії могли відігравати свою роль у стимулюванні розвитку шляхом створення надійних внутрішніх фінансових ринків та задовільнення потреб в енергії при одночасній боротьбі зі зміною клімату.
АБР виділить 300 мільйонів доларів для реформування енергетичного сектору Узбекистану, включаючи створення більш ефективної структури управління, покращення законодавства та залучення приватних інвестицій.
З метою розвитку фінансового ринку Узбекистану АБР виділить 100 мільйонів доларів для реалізації регуляторних та інституційних реформ, спрямованих на покращення ринкових умов для оптимізації фінансових транзакцій та послуг, а також для збільшення заходів щодо регулювання попиту та пропозиції для зростання ринків капіталу.
Узбекистан доєднався до АБР в 1995 році, і с тих пір, банк надав країні позики, гранти та технічне сприяння на суму 12.5 млрд доларів.
Експорт олії ріпакової в липні-червні 2023-2024 маркетингового року (МР) сягнув рекордної позначки у понад 420 тис. тонн, повідомила асоціація “Укроліяпром”.
“Українська олія ріпаку впевнено виходить на ринки Китаю, ЄС, Малайзії, Сінгапуру та інших країн світу. Позитивна динаміка спостерігається і щодо ріпакового шроту”, – зазначили в галузевому об’єднанні.
За інформацією “Укроліяпром”, уперше за всі роки в Україні перероблено 1,0 млн тонн насіння ріпаку, що становило 22,3% від урожаю 2023 року, і це незважаючи на те, що насіння ріпаку вважається переважно експортно спрямованою сировиною.
Крім того, продовжує зростати експорт олії соєвої та шроту, відповідно їхнє виробництво та переробка, особливо в січні-червні 2024 року.
“Зростання внутрішньої переробки насіння та сої, а також значне нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю, а саме олії та шроту, підтверджує позицію асоціації щодо необхідності створення умов для максимальної переробки насіння олійних культур на вітчизняних потужностях. Подальший розвиток олійно-жирової галузі України передбачаємо не стільки в нарощуванні переробки насіння соняшнику, скільки таких олійних культур, як соя та насіння ріпаку, що й досі розглядаються як експортно спрямовані. У цьому питанні сподіваємося на підтримку Мінагрополітики та Мінекономіки України”, – наголосили в галузевій асоціації.
В “Укроліяпромі” констатували, що експорт соняшникової олії в січні-червні 2024 року зріс удвічі, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2022 року, та в 1,3 раза – 2023-го. За десять місяців 2023-2024 МР експорт соняшникової олії збільшився в 1,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022-2023 МР.
Перевірки державної податкової служби, заплановані на 2024 рік за типами
Джерело: Open4Business.com.ua
Українські підприємства в січні-липні поточного року наростили споживання металопрокату на 1,67% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 34,6 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, за цей період імпортовано 711,6 тис. тонн, або 34,97% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними ОП “Укрметалургпром”, у січні-липні-2024 метпідприємства виробили 3,728 млн тонн металопрокату (128,4% проти аналогічного періоду 2023р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 2,405 млн тонн, або 64,5%. У січні-липні 2023 року частка експорту становила 51,3% (1,490 млн тонн за загального виробництва металопрокату 2,903 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-липні-2024 склала 46,90%, що збігається з показником січня-липня-2023 (46,11%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за сім місяців-2024 помітно перевищує показник січня-липня-2023 (39,83% і 34,77% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-липня-2023 (13,26% у 2024 році проти 19,13% у 2023 році).
“За 7 місяців 2024 р. ємність внутрішнього ринку становила 2034,6 тис. т металопрокату, з яких 711,6 тис. т або 34,97% припадає на імпорт. В січні-липні 2023 р. ємність внутрішнього ринку була 2001,2 тис. т, з яких 588,2 тис. т або 29,39% імпортовано. Таким чином, за 7 місяців 2024 р. спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно 7 місяців 2023 р. на 1,67%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 5,58%”, – констатують у пресрелізі.
Структура імпорту за січень-липень місяців 2024 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (79,38% і 19,04% відповідно); у січні-липні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 78,83% і 20,13%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-липні 2024 року, за даними Держмитслужби, були країни Європейського союзу (74,3%), Африки (8,8%) та іншої Європи (7,6%).Серед металургійних імпортерів за сім місяців 2024 року перше місце посідають інші країни Європи (47,1%), на другому ЄС-27 (29,8%), на третьому – країни Азії (21,2%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році зріс у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Племінник експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Кайрат Сатибалди (Сатибалдиули) з 2022 року повернув державі незаконно придбані активи на $1,6 млрд, повідомила пресслужба Агентства з протидії корупції.
“Із 2022 року до теперішнього часу державі повернуто незаконно набуті К.Сатибалдиули та пов’язаними з ним особами майнові активи і грошові кошти на суму понад 732,8 млн тенге, або $1,6 млрд”, – ідеться в повідомленні.
З них $661,5 млн виявлено за кордоном, їх повернули до Казахстану в найкоротші терміни, зокрема з таких країн, як Австрія, Ліхтенштейн, ОАЕ, Туреччина.
За інформацією прес-служби, державі повернуто 28,8% акцій АТ “Казахтелеком” на 93,8 млрд тенге (майже $196 млн); АТ “ЦТС” (Центр транспортного сервісу) – 30,2 млрд тенге ($63,1 млн); частки участі в 4-х компаніях на 10,3 млрд тенге ($21,5 млн); майнові активи в Казахстані на 158,5 млрд тенге ($331,1 млн); ексклюзивні коштовності вартістю 105,39 млрд тенге ($230 млн); гроші на казахстанських рахунках – 36,8 млрд тенге ($76,9 млн); гроші з Австрії – 36,8 млрд тенге ($82,1 млн); гроші з Ліхтенштейну – 116,7 млрд тенге ($260,5 млн); гроші з ОАЕ – 6,3 млрд тенге ($14 млн); гроші з Туреччини – 2,2 млрд тенге ($4,92 млн); реалізація цінних паперів – 135,8 млрд тенге ($300 млн).
У держвласність передано 115 казахстанських об’єктів вартістю понад 158 млрд тенге ($330 млн), з яких 73 об’єкти нерухомості (13 будинків, 10 будівель, 13 земельних ділянок, 4 квартири, 3 будівлі, 2 будівлі медресе з прибудовою, 2 паркувальних місця, 25 приміщень, 1 об’єкт незавершеного будівництва), 37 об’єктів рухомого майна (29 автомашин, 5 спецтехніки, 3 квадроцикли) та іншого майна.
Зазначається, що частина майна була оформлена на його близьких родичів, афілійованих осіб і підконтрольні компанії. Загальна площа переданих державі адміністративних будівель у містах Астані та Алмати перевищує 180 тис. кв. м.
“Раніше ці активи здавалися в оренду і щорічно приносили власнику багатомільярдний дохід, одержувачем яких тепер є держава”, – заявили в Антикорі.
Наприклад, один із люксових об’єктів – колишня резиденція Сатибалдиули в селі Барап Акмолинської області загальною площею 1,5 тис. квадратних метрів із земельною ділянкою 135 гектарів – передано управлінню освіти міста Астани.
У відомстві додали, що під час слідства Сатибалдиули повністю визнав свою провину, відшкодував шкоду в повному обсязі, а також сприяв розслідуванню кримінальних правопорушень і розкриттю майна, здобутого злочинним шляхом.
Антикорупційною службою кримінальні справи стосовно Сатибалдиули розслідували за фактами розкрадань коштів АТ “Казахтелеком”, АТ “Центр транспортного сервісу” в особливо великому розмірі, легалізації (відмивання) грошей та іншого майна, отриманих злочинним шляхом, а також ухилення від сплати митних зборів підконтрольною йому компанією.
Офіційний курс на 12 серпня – 477,04 тенге/$1.
