Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

«Кернел» робить ставку на модернізацію діючих елеваторів

“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів та операторів елеваторних потужностей, у поточній інвестиційній діяльності фокусується на точкових технологічних рішеннях для розвитку мережі елеваторів і впроваджуватиме на них власні інженерні розробки, повідомив керівник департаменту зберігання “Кернел” Сергій Щербань на Grain Storage Forum в Києві в п`ятницю.

Фахівець зауважив, що будівництво нових великих об’єктів у форматі “пісочних елеваторів” (проєктів “з нуля” – ІФ-У) наразі вимагає тривалого інвестиційного циклу — від 8 до 10 років. У зв’язку з цим компанія спрямовує наявний капітальний бюджет (CAPEX) на підвищення ефективності діючих активів.

“Наш бюджет цілеспрямовано спрямований на точкові технологічні рішення. Зокрема, ми розробили власний зерновий рекуператор, який плануємо встановити щонайменше на двох елеваторах спільно з компанією “Сокол”. Ця розробка дозволить економити від 20% енергоносіїв при сушінні зерна у певних типах сушарок”, — пояснив Щербань.

За його словами, “Кернел” найближчим часом розпочне виробляти власне очисне обладнання. Спеціалісти агрохолдингу розробили машину для очищення, калібрування та сортування зерна, що дозволяє працювати з сировиною будь-якої якості.

“Ми отримали технологію, і зараз це обладнання вже втілюється “в металі”. Рекуператор та очисна машина — це наші власні розробки. Потрібно підходити до вирішення нестандартних проблем агровиробника через оптимізацію процесів”, — підкреслив керівник департаменту.

Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.

“Кернел” – найбільший оператор на ринку зберігання зерна в Україні. Має мережу з понад 60 елеваторів потужністю одноразового зберігання близько 3,5 млн тонн. Основні активи зосереджені в Полтавській, Черкаській, Чернігівській, Сумській та Кіровоградській областях. Логістична інфраструктура агрохолдингу підкріплена активами в портах Чорноморська, зокрема потужним зерновим терміналом “Трансбалктермінал” (понад 190 тис. тонн зберігання) та часткою в терміналі “Олімп”.

“Кернел” у 2025 фінансовому році (ФР, липень 2024р – червень 2025 року) поставив на світовий ринок 8 млн тонн агропродукції. Агрохолдинг отримав $238 млн чистого прибутку, що на 42% більше ніж у 2024ФР. Консолідована виручка “Кернел” у 2025ФР сягнула $4,115 млрд, що на 15% більше порівняно з попереднім фінроком.

Боргові зобов’язання компанії на кінець вересня становили $726 млн, зокрема банківські кредитні лінії – $104,5 млн порівняно із $146,7 млн на початок року.

, ,

ПрАТ Дніпропетровський комбінат харчових концентратів проведе збори 24 лютого

ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (Дніпро, код ЄДРПОУ 00374048) проведе річні загальні збори акціонерів 24 лютого 2026 року у формі дистанційного опитування, випливає з повідомлення емітента. Згідно з повідомленням, датою складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначено 19 лютого 2026 року.

До порядку денного включено, зокрема, розгляд звітів правління та наглядової ради за 2025 рік, затвердження річного звіту та результатів фінансово-господарської діяльності за 2025 рік з рішенням про розподіл прибутку, припинення повноважень та обрання органів управління і контролю, а також попередня згода на здійснення значних угод.

Бюлетені для голосування повинні бути розміщені у вільному доступі для акціонерів 13 лютого 2026 року, при цьому період надсилання бюлетенів до депозитарної установи встановлено з 11:00 13 лютого до 18:00 24 лютого 2026 року.

ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» зареєстровано в Дніпрі, статутний капітал — 8,4188 млн грн. За даними Opendatabot, директором компанії є Олександр Ковров, кінцевий бенефіціар — Ірина Коврова; серед акціонерів з великими частками вказані Олександр Ковров (78,5908%) та Ірина Коврова (19,789%). За інформацією компанії, комбінат випускає, зокрема, сухі сніданки, снеки та кавову продукцію.

Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20260131/chao-dnepropetrovskiy-kombinat-pishchevyh-kontsentratov-provedet-sobranie-24-fevralya.html

, , ,

СК «ПЗУ Україна» збільшила збір страхпремій на 42% у 2025 році

ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у 2025 році зібрала 2,884 млрд грн чистих премій, що на 41,9% більше, ніж у 2024 році (2,033 млрд грн), повідомляється у проміжних даних страховика, розміщених у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Підписані премії за рік зросли на 27,7% – до 2,772 млрд грн.

У 2025 році компанія здійснила виплати відшкодувань на 2,739 млрд грн, що на 23,5% більше, ніж у 2024 році. При цьому валовий прибуток становив 145,042 млн грн, в той час як роком раніше – 184,743 млн грн.

Фінансовий результат до оподаткування становив 391,015 тис. грн., витрати на прибуток 60,088 млн грн.

Чистий збиток страховика за 2025 рік склав 330,931 млн грн, тоді як 2024-й компанія завершила с чистим збитком 21,749 млн грн.

СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group, до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.

За даними Національного банку України “ПЗУ Україна” займає 11 позицію по зібраним преміям за 9 міс. 2025 року серед non-life страховиків України.

, ,

Голова Ради прокурорів Романов назвав критику добору в комісію САП тиском на Генпрокурора

Голова Ради прокурорів України Руслан Романов заявив про цілеспрямовану інформаційну кампанію та спроби маніпуляцій навколо формування конкурсної комісії для відбору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. За його словами, критика призначення окремих членів комісії, зокрема адвоката Олексія Шевчука, є суб’єктивною та ігнорує законодавчі вимоги.

Про це він сказав в інтерв’ю Судово-юридичній газеті.

Романов підкреслив, що Генеральний прокурор Руслан Кравченко діяв суворо в межах закону, а будь-які вимоги скасувати призначення без законних підстав є прямим втручанням у його незалежність.

За словами голови Ради, процедура добору була максимально публічною, проте громадські активісти та юристи не виявили належного інтересу до участі в конкурсі. У встановлений термін документи подали лише четверо кандидатів, серед яких був і Олексій Шевчук. Романов припустив, що низька активність громадського сектору може бути пов’язана зі страхом перед необхідністю декларування майна та взяттям на себе реальної відповідальності. Він наголосив, що закон не передбачає механізму відкликання члена комісії через медійний резонанс, а лише за чітко визначеними підставами, такими як особиста заява чи стан здоров’я.

Скандал розгорівся після того, як низка провідних громадських організацій (ЦПК, «Автомайдан», «DEJURE») та медіа закликали Генпрокурора замінити Олексія Шевчука. У Раді прокурорів застерегли, що будь-які незаконні кадрові зміни призведуть до судових позовів і заблокують роботу комісії на невизначений термін.

У відповідь на запитання громадськості та медіа щодо процесу формування Конкурсної комісії, яка відбирає кандидатів на адміністративні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП), Рада прокурорів України та Генеральний прокурор пояснили хід подій і порядок дій органів прокуратури.

Речник Національної асоціації адвокатів України Олексій Шевчук заявив, що він та його родина отримали прямі погрози життю та здоров’ю, пов’язані з його призначенням членом комісії з добору прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

,

На початку 2026 року зафіксовано зростання індексу ділової впевненості в будівельній галузі України

Індикатор ділової впевненості на українському ринку будівництва в першому кварталі 2026 року підвищився на 1,2 процентних пункти (п.п.) порівняно з четвертим кварталом 2025-го – до «мінус» 27,7%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).

Згідно з даними проведеного відомством опитування компаній будівельної галузі, оцінка поточного обсягу замовлень погіршилася на 1,7 п.п. – до «мінус» 43,1%. Так, 56% опитаних компаній оцінили свій поточний обсяг замовлень як нормальний для сезону, 42% – як недостатній.

Підвищення цін на свої послуги за підсумками першого кварталу поточного року очікують 60% респондентів. Зниження вартості будівельних робіт прогнозують лише 5% респондентів, а 39% не очікують жодних змін у ціновій політиці.

Згідно з даними Держстату, компанії-учасники опитування забезпечені замовленнями в середньому на шість місяців, що відповідає довоєнному показнику на початку 2022 року.

Статведомство зазначає, що в першому кварталі 2026 року негативний вплив на будівництво будуть чинити нестача робочої сили (56,8%), фінансові обмеження (47%), недостатній попит (33%), інші фактори (45%). Водночас істотно зросли очікування негативного впливу погодних умов: якщо в минулому кварталі про цей фактор повідомили 12% опитаних компаній, то зараз їхня кількість зросла до 45%.

Скорочення кількості працівників у січні-березні очікує близько 29% опитаних компаній, тоді як 57% вважають, що їх кількість залишиться незмінною, а 14% прогнозують розширення штату.

За даними Держстату, 40% респондентів відзначили зростання обсягу виконаних будівельних робіт у минулому кварталі, 27% заявили про скорочення обсягів.

Опитування показало, що для 98% українських будівельних компаній досить складно передбачити майбутній розвиток бізнес-ситуації.

Статистичні дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.

 

,

Виробництво ліфтів «Євроформату» зросло на 20% минулого року

Завод “Євроформат” у 2025 році збільшив виробництво ліфтів на 20% порівняно з 2024 роком, насамперед за рахунок державних програм підтримки національного виробника, повідомив CEO групи компаній «Євроформат Ліфти» Ігор Ткаченко.

«Ми розцінюємо програму компенсації 15% вартості української техніки в рамках »Зроблено в Україні« і введення вимоги про мінімальну частку локалізації для товарів, що беруть участь у публічних закупівлях, як дієві інструменти сприяння національному виробництву», – зазначив він агентству «Інтерфакс-Україна».

Ткаченко не уточнив кількість вироблених заводом ліфтів, посилаючись на військовий контекст, але зазначив, що кожен десятий ліфт, встановлений протягом року, – виробництва «Євроформату», а серед ліфтів, які відповідають чинним вимогам будівництва, – кожен третій, оскільки імпортні ліфти, що поставляються в рамках разових поставок, найчастіше мають серйозні відхилення від стандартів і вимог.

Характеризуючи ринок ліфтів в Україні, сформований протягом останніх років, Ткаченко зазначив, що раніше він мав велику кількість імпорту, часто у вигляді разових контрактів на невеликі партії.

“У 2022 році з 80 компаній, які імпортували ліфти, 46 завезли не більше 10 одиниць, а 38 – не більше п’яти. Більшість таких постачальників (76%) привозили ліфти з Туреччини та Китаю. Ситуація в 2023 році тільки ускладнилася: ліфти імпортували вже 97 компаній тільки з Туреччини. При цьому в більшості випадків імпортери не могли забезпечити належне гарантійне обслуговування, технічну підтримку або регулярну поставку запчастин”, – розповів він.

Ткаченко додав, що очікування від програм підтримки в цілому виправдалися: зростання виробництва українських ліфтів у 2025 році приблизно на 25% і збільшення частки на внутрішньому ринку до близько 40% свідчать про ефективність цих механізмів.

«У той же час імпорт, як і раніше, займає більше половини ринку, що означає наявність значного потенціалу для подальшого зростання в наступні роки», – зазначив СЕО групи компаній.

За його словами, національні виробники мають невикористані виробничі можливості: сукупна потужність українських підприємств дозволяє виробляти до близько 5 тис. ліфтів на рік, проте фактичне завантаження виробництва залишається істотно нижчим.

«Зокрема, на заводі »Євроформат” у 2025 році рівень завантаженості склав близько 35%. Цей показник все ще нижчий, ніж був до 2022 року, але ми бачимо позитивну динаміку”, – підкреслив Ткаченко.

Водночас він вважає, що, коли ліфт виробляється в Україні, разом з ним формується відповідальність виробника за весь життєвий цикл обладнання – від монтажу до сервісу протягом десятиліть.

«Для кінцевого споживача це означає менше простоїв, швидше відновлення роботи ліфта, вищу безпеку і прогнозовані витрати на експлуатацію», – підкреслює Ткаченко.

Він також розповів, що паралельно з виробничою діяльністю компанія інвестувала в виробничу базу: запущені нові ділянки лазерного різання і зварювання, розширено модельний ряд інвалідних підйомників і впроваджено десятки конструктивних поліпшень в ліфтовому обладнанні.

«Важливо, що мова йде не про разове зростання, а про формування стабільного виробничого циклу – з плануванням, прогнозованими обсягами і розвитком сервісної інфраструктури», – підкреслив Ткаченко.

За його словами, обсяг інвестицій у модернізацію виробництва в 2025 році перевищив 12 млн грн без залучення грантів, тоді як у 2024 році вони становили 60% з інвестованих 25 млн грн.

Серед знакових проєктів, реалізованих у 2025 році, Ткаченко назвав два проєкти з виготовлення та встановлення лікарняних ліфтів у медичні заклади. В одному з них працювали в будівлі-пам’ятці архітектури і розробляли ексклюзивний ліфт з індивідуальними розмірами кабіни. Перед тим, як ввести його в експлуатацію, проводили додаткові випробування.

Що стосується іншого об’єкта, то тут компанія працювала над запитом від розробки проекту до введення в експлуатацію.

«Ці кейси підтверджують, що національний виробник здатний задовольняти складні, кастомні та інклюзивні потреби українських медичних установ», – підкреслює Ткаченко.

Як повідомлялося з посиланням на заступника голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, українські виробники ліфтів у 2025 році збільшили обсяги виробництва на 25%, наростивши свою частку на внутрішньому ринку до 40% з 30% рік тому.

За словами нардепа, участь у програмі компенсації 15% вартості української техніки вимагає рівня локалізації не менше 40%, і всі провідні українські виробники ліфтів відповідають цим вимогам, зокрема ліфти заводу «Євроформат» мають локалізацію 60%.

Компанія «Євроформат» заснована в 2002 році як металообробне підприємство. З 2006 року займається виробництвом ліфтів для житлового та комерційного секторів. Компанія має єдину в Україні і найбільшу в Східній Європі випробувальну вежу висотою 40 м з двома шахтами. До групи компаній «Євроформат Ліфти» разом із заводом «Євроформат» входить низка сервісних компаній.

За даними YouControl, у січні-вересні 2025 року завод «Євроформат» отримав 2,98 млн грн чистого прибутку, що майже дорівнює показнику за 9 місяців 2024 року, при зростанні виручки на 27,3% – до 236,5 млн грн.

 

,