Аптечний продаж в Україні в січні-вересні 2024 року зріс в грошовому вираженні на 12% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 141,17 млрд грн, у натуральному скоротився на 4,97% – майже до 862,731 млн упаковок.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії “Бізнес Кредит”, згідно з даними її дослідження, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 163,64 грн – на 17,9% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас аптечний продаж лікарських засобів у січні-вересні 2024 року становив 110,667 млрд грн, що на 12,3% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, проте в натуральному вираженні аптечний продаж ліків скоротився на 5,48% – до 602,525 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-вересні 2024 року становила 183,67 грн за одиницю товару, що на 18,8% більше, ніж роком раніше.
Аптечний продаж БАДів за дев’ять місяців у грошовому вираженні зріс на 13,16% – до 14,378 млрд грн, у натуральному скоротився на майже на 3,17% до 72,098 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками першого півріччя зросла на 16,87% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 199,42 грн за одиницю товару.
Як повідомлялося, у січні-червні 2024 року аптечний продаж в Україні зріс у грошовому вираженні на 12,67% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 94,784 млрд грн, у натуральному скоротився на 4,7% – до 583,21 млн упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 162,52 грн – на 18,25% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас аптечний продаж лікарських засобів у січні-червні 2024 року становив 74,258 млрд грн, що на 12,68% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, проте в натуральному вираженні скоротився на 5,13% – до 408,796 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-червні 2024 року становила 181,65 грн за одиницю товару, що на 18,67% більше, ніж роком раніше.
Проєкт USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» підписав чотири угоди з українськими підприємствами про співінвестування на суму $6 млн за програмою підтримки зростання бізнесу, повідомила пресслужба проєкту у Facebook.
«Метою програми була підтримка компаній, які зможуть швидко наростити експорт, продажі та створити нові робочі місця», – підкреслили в програмі.
Серед одержувачів агропромислова група Delta Food (ТМ Гуляй-поле), яка виробляє понад 90% майонезної продукції на українському ринку. Компанія отримала фінансування $1 млн для розвитку виробництва соусів у скляній тарі з подальшим експортом до країн Балтії та для реалізації на внутрішньому ринку.
ТОВ «Ютерм Україна» (Біла Церква Київської обл.), провідний український виробник сталевих радіаторів опалення, отримало $2 млн на розширення виробництва після релокації. Очікується, що компанія зможе створити 250+ нових робочих місць.
Група компаній Suziria Group, яка спеціалізується на виробництві зоотоварів, також отримала $2 млн на розширення мережі виробничих приміщень. За фінансової підтримки проєкту та $4,5 кредиту від Ощадбанку компанія замовила нове обладнання і готується до запуску заводу з виробництва вологого корму для котів.
Крім того, ТОВ «Карат», виробник килимів, отримав $1 млн від проєкту і залучив додаткове банківське фінансування для закупівлі сировини. Це дало змогу компанії зберегти 725 робочих місць, відновити експортну діяльність і наблизитися до довоєнних показників виробництва.
Проєкт USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» (IBR) – це п’ятирічна програма, впроваджувана компанією DAI Global, що підтримує системні зміни в економіці України та збільшує пропозицію фінансування, доступного для українського бізнесу.
НЕК «Укренерго» на сьогоднішній день не бачить підстав для введення графіків обмеження споживання електроенергії для населення, повідомила компанія в Телеграм.
«Зниження температури повітря на початку наступного тижня дійсно прогнозовано призведе до зростання рівня енергоспоживання. Але чи знадобиться при цьому застосування відключень (зокрема, побутових споживачів) – може спрогнозувати тільки НЕК «Укренерго», яка прогнозів щодо застосування заходів обмеження наразі не надавала», – ідеться в її повідомленні в п’ятницю.
Підкреслюється, що «Укренерго» спільно з Міністерством енергетики, обласними військовими адміністраціями та енергокомпаніями робить усе можливе для того, щоб необхідності застосовувати відключення зараз не було.
Як повідомлялося, незалежний член наглядової ради «Центренерго» Володимир Величко в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» висловив думку, що погодинні графіки вимкнення електроенергії можуть розпочатися вже з наступного тижня зі значним зниженням температури.
У відповідь на це «Центренерго» назвало припущення про можливі відключення е/е особистою думкою члена своєї наглядової ради.
Графіки обмеження енергопостачання для населення запроваджують після того, як вичерпано інші заходи балансування енергосистеми – внутрішні резерви, імпорт, аварійна допомога, графіки обмеження для промисловості.
Підвищення торговельної активності стимулює зростання цін на моркву в українських господарствах, повідомляють аналітики проекту EastFruit. За словами самих виробників, наразі цей коренеплід активно закуповують як оптові компанії, які закладають її на зберігання, так і населення, яке формує запаси на зиму. Крім того, досить стабільним залишається збут і в роздрібні мережі.
Сьогодні фермери в основних регіонах виробництва відвантажують якісну моркву по 18-25 грн/кг ($0,16-0,22/кг), що в середньому на 12% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. Однак при цьому галузеві експерти підкреслюють, що тенденція зростання цін спостерігається виключно в сегменті моркви високої якості, яку закуповують для закладання в сховища.
Зазначимо, що наразі ціни на якісну моркву в Україні вже в середньому в 3,3 раза вищі, ніж в аналогічний період минулого року. При цьому деякі виробники планують і далі підвищувати ціни на моркву за умови збереження сьогоднішніх темпів збуту.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку моркви та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
https://east-fruit.com/novosti/v-ukraine-rastut-tseny-na-kachestvennuyu-morkov/
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів зернові та олійні культури, станом на 25 жовтня вже намолотили 66,7 млн тонн нового врожаю з 18,6 млн га порівняно з 63,7 млн тонн і 18,1 млн га тижнем раніше.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства в п’ятницю, вже зібрано 47,2 млн тонн (45,1 млн тонн) зернових і зернобобових, 18,8 млн тонн (18,6 млн тонн) олійних і 9,5 млн тис. тонн (8,3 тис. тонн) цукрових буряків.
У міністерстві уточнили, що завершено жнива пшениці, якої отримано 22,3 млн тонн із 4,9 млн га за врожайності 42,4 ц/га, ячменю – 5,5 млн тонн із 1,4 млн га за врожайності 39,2 ц/га, гороху – 465,3 млн тонн із 212,2 тис. га за врожайності 21,9 ц/га та ріпаку – 3,5 млн тонн із 1,3 млн га за врожайності 27,3 ц/га.
Триває збирання кукурудзи, якої отримано 18,3 млн тонн (15,4 млн тонн тижнем раніше) з 3,07 млн га (76% від плану), гречки – 126,9 тис. тонн (124,8 тис. тонн) з 87,5 тис. га (98%), проса – 160,2 тис. тонн (159,5 тис. тонн) з 85,9 тис. га (92%).
В Україні завершується збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 5,73 млн тонн сої (тижнем раніше – 5,6 млн тонн) з 2,52 млн га (95%), соняшнику – 9,599 млн тонн (9,5 млн тонн) з 4,67 млн га (95%).
Водночас за збиранням зернових лідирують аграрії Одещини, які обмолотили 4,4 млн га, Полтавщини – 4 млн тонн, Чернігівщини – 3,7 млн тонн. За врожайністю першість утримують аграрії Хмельницької області з показником 72,3 ц/га, Чернігівської – 67 ц/га та Чернівецької – 65,6 ц/га.
Китай скасував усі обмеження на доступ іноземних інвесторів до обробної промисловості країни, що стало знаковим кроком для другої за величиною економіки світу, повідомляє агентство «Сіньхуа». У п’ятницю набув чинності новий список, в якому перераховані заборонені для іноземних інвестицій сектори економіки, і з нього було виключено останні два пункти, пов’язані з виробництвом. Кількість «закритих» галузей скоротилася до 29.
Новий документ передбачає, що виробнича галузь Китаю досягла лідируючого у світі рівня відкритості. Майже всі країни, що розвиваються, запроваджують обмеження на іноземні інвестиції в цей сектор, і навіть деякі розвинені держави продовжують зберігати певні обмеження, зазначають експерти Державного комітету в справах розвитку і реформ (NDRC).
У 2010 році обсяг доданої вартості в обробній промисловості КНР вперше перевищив аналогічний показник США. У 2023 році на його частку припало приблизно 30% загальносвітового обсягу, що дає змогу країні залишатися в статусі найбільшого виробника у світі протягом 14 років поспіль.
Останніми роками в Китаї спостерігається стійке зростання прямих іноземних інвестицій (FDI, ПІІ) у високотехнологічне виробництво. У січні-вересні цього року в галузі з виробництва медичного обладнання та приладобудування, а також у сектор виробництва комп’ютерної та офісної техніки обсяг фактично використаних зарубіжних інвестицій зріс відповідно на 57,3% і 29,2% у річному порівнянні.
