ТОВ “Вуглепромтранс”, що входить до групи “Метінвест”, від початку року перевіз 2 млн тонн коксівного вугілля і вугільного концентрату в межах ПрАТ “Метінвест Покровськвугілля”, що управляє підприємствами Покровської вугільної групи (ПВГ).
Згідно з інформацією компанії, поїзди “Вуглепромтрансу” опікуються доставкою преміального концентрату замовникам. Незважаючи на війну, залізничники працюють у стабільному режимі, нарощують темпи і збільшують кількість маневрової роботи.
Крім того, повідомляється, що на станції “Шахтна” локомотивні бригади забезпечують вагонами під навантаження вугільного концентрату своїх основних замовників – шахтоуправління “Покровське” і збагачувальну фабрику “Свято-Варваринська”.
Нині в службі рухомого складу працюють 63 працівники, фактично кожен четвертий серед них – машиніст тепловоза.
Як повідомлялося, 2023 року залізничники “Вуглепромтрансу” побудували 68 м колії та три стрілочні переводи. У планах на цей рік – укласти ще один стрілочний перевід і 60 м колії, будівництво яких полегшить доступ до гаража дизелевозів.
Директор “Вуглепромтрансу” Микола Вишневський зазначав, що в умовах повномасштабного вторгнення “Метінвест” своєчасно трансформував свій бізнес і налагодив логістику, щоб утримати ключові виробничі потужності, а найголовніше – зберіг персонал.
“Метінвест” створив компанію “Метінвест Покровськвугілля”, яка управляє підприємствами Покровської вугільної групи. До неї входять, зокрема, шахтоуправління “Покровське” і Свято-Варваринська збагачувальна фабрика.
Свято-Варваринська збагачувальна фабрика – виробник вугільного концентрату преміум-класу в Україні. Її виробнича потужність становить близько 8 млн тонн рядового коксівного вугілля на рік з можливістю збагачення п’яти різних класів вугілля.
Ш/у “Покровське” (раніше – “Червоноармійська-Західна №1”) – найбільший в Україні виробник коксівного вугілля.
Основними акціонерами Metinvest B.V. є група “СКМ” (71,24%) і група “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
В Україні видано дві перші ліцензії на виробництво спиртових дистилятів і спиртних напоїв малим виробникам з Одеської та Київської областей, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Міністерство нагадало, що малі підприємці отримали можливість ліцензувати виробництво після ухвалення урядом постанови, що спрощує отримання ліцензії на виробництво. Наприклад, малі виробники отримали право подавати замість атестата виробництва декларацію відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв дистилятів вимогам законодавства, зареєстровану Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту (Держспоживслужба).
«До ухвалення нормативних актів крафтовий сегмент спиртних напоїв в Україні був відсутній або функціонував у тіні через складну регуляторну базу. Тепер виробники мають можливість створити свою власну справу та переробити сільськогосподарську продукцію на продукцію з доданою вартістю, що матиме попит на внутрішньому та зовнішньому ринках», – зазначається в повідомленні.
Крім того, чинне законодавство дає підґрунтя для розвитку напоїв з особливими якостями та характеристиками, що можуть бути зареєстровані як географічні зазначення та стати візитною карткою України, стимулювати розвиток гастротуризму.
Продовженням розвитку малого підприємництва у сфері виробництва алкогольних напоїв є нещодавно підписаний президентом України закон «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних системах». Документ, зокрема, передбачає спрощення регулювання діяльності малих виробництв виноробної продукції, малих виробників дистилятів та малих виробників пива, звернули увагу в Мінагрополітики.
Національний банк України 26 липня ухвалив рішення про анулювання ліцензії на здійснення діяльності зі страхування та виключення з Державного реєстру фінансових установ ПрАТ «СК “Велтлінер” (Київ).
Як повідомляється на сайті регулятора, рішення ухвалено за заявою компанії.
Раніше НБУ 12 липня 2024 року надав дозвіл СК «Велтлінер» на добровільний вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля.
Рішення про вихід СК «Велтлінер» з ринку та затвердження плану виходу було прийнято на загальних зборах акціонерів 27 червня 2024 року.
Згідно з наданою товариством звітністю за 2023 рік, страховий портфель формувався переважно за рахунок платежів за договорами КАСКО – 64%, страхування відповідальності власників наземного транспорту – 7%.
Обсяг страхових премій у зазначеному періоді склав 47,497 млн грн, сформовані страхові резерви – 17,645 млн грн, виплати відшкодувань – 15,363 млн грн. Частка компанії за страховими преміями на страховому ринку становить 0,1%;
Як повідомлялося, акціонери страхової компанії «Велтлінер» у зв’язку з економічною ситуацією в Україні ухвалили рішення про об’єднання бізнесу і команди фахівців зі страховою компанією «АСКО – Донбас Північний» (СК «АСКО ДС», Дружківка Донецької обл.).
СК «Велтлінер» було засновано 12 листопада 1997 року. З 2012 року є правонаступником ПрАТ «Страховий дім “Європейський світ”. Мала 28 ліцензій з добровільних та обов’язкових видів страхування, пропонує клієнтам понад 100 страхових продуктів.
АТ «Харківобленерго» 26 липня оголосило про намір укласти з СК «ВУСО» (Київ) договір на закупівлю послуг з обов’язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ і ДЦВ). Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель ProZorro, загальна очікувана вартість становить 2,154 млн грн, цінова пропозиція компанії, єдиного учасника тендеру, така сама.
СК «ВУСО» заснована в 2001 році. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Набирають чинності Закони України № 3853-IX та №3854-IX від 16.07.2024, з 00:00 год. 27 липня, які передбачають запровадження звільнення від сплати мита та ПДВ при ввезенні в Україну: електрогенераторного обладнання; обладнання для вітро- та сонячної генерації; акумуляторів (крім акумуляторів малої потужності), повідомляє Державна митна служба України в п’ятницю.
Служба окремо звертає увагу на те, що під пільгове ввезення в Україну підпадають такі важливі для населення товари, як: електрогенератори, інвертори, літій-іонні акумулятори та зарядні станції на їхній основі, а також сонячні панелі для ремонту та/або заміни від ушкоджень і розширення потужності діючих сонячних електростанцій.
Також у відомстві наголошують, що в переліку товарів, які звільняються від сплати митних платежів під час імпорту, зазначено обладнання для виготовлення засобів протидії технічним розвідкам та/або ремонту машин механізованого розмінування, і таке оборонне обладнання, як засоби радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам.
«Змінами передбачено на період дії воєнного стану в Україні звільнення від сплати митних платежів товарів, ввезених задля енергетичної безпеки, у тому числі тих, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їхні частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8411 (крім турбогвинтових і турбореактивних двигунів та їхніх частин), 8501 64 00 00 00, 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 00 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та окремих літій-іонних осередків місткістю менш як 200 А-год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок), комплектуючих для організації власного виробництва та ремонту в Україні машин механізованого розмінування, що класифікуються в товарних позиціях 8427, 8430, 8479 згідно з УКТ ЗЕД, а також для виготовлення підприємствами України активних засобів протидії технічним розвідкам, що класифікуються в товарних позиціях 8517, 8525, 8543 згідно з УКТ ЗЕД», – уточнили в Держмитслужбі.
