Національний банк України (НБУ) оштрафував ТДВ “СК “Кредо” (Запоріжжя) на суму 153 тис. грн за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу.
Як повідомляють на сайті регулятора, штраф накладено, зокрема, за неналежне виконання обов’язків розробляти та впроваджувати внутрішні документи щодо запобігання та протидії, за незабезпечення навчальних заходів для агентів установи (їхніх працівників) з метою розуміння ними покладених на них обов’язків і порядку дій.
А також за порушення положень НБУ, в частині надання до Національного банку інформації (статистичної звітності) з питань запобігання та протидії з помилками, та в частині неналежного виконання обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід.
Серед порушень також названо неналежне виконання обов’язку на постійній основі формувати та запровадити в електронному вигляді перелік клієнтів зі встановленими установою рівнями ризику ділових відносин та фактами встановлення належності клієнта до категорії політично значущих осіб, членів сім’ї або осіб, пов’язаних із політично значущою особою.
СК “Кредо” зареєстрована 2004 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
За даними компанії на початок поточного року її акціонерами є ТОВ “Стілброк” -41,984%, Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “Неон” -14,149%, Віктор Кривцун -12,287% і Віталій Чайка -33,835%.
Управління Служби безпеки України (СБУ) 12 серпня оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” (Київ) договір на обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з даними системи електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становила 508,238 тис. грн проти очікуваної вартості закупівлі послуг у 1,369 млн грн.
У тендері також брали участь страхові компанії “Саламандра” -522,5 тис. грн, “Оранта” -690,2 тис. грн, “Інтер-Поліс” -119,159 млн грн, “Арсенал Страхування” -126,226 млн грн.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Первинні реєстрації електромобілів в Україні в липні 2023 року зросли майже на 11,5% порівняно з червнем поточного року і вдвічі до липня минулого року – до 3464 од., зокрема 586 нових і 2878 старих, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Левову частку реєстрацій, як і раніше, займають легкові авто – 3389 од. (зокрема 581 нових і 2808 старих), комерційних зареєстровано 75 од. (зокрема п’ять нових).
До ТОП-5 нових електромобілів на ринку в липні увійшли Volkswagen ID.4 – 214 од.; Volkswagen ID.6 – 44 од.; FAW Toyota BZ4X – 38 од.; Honda E – 36 од. і Dongfeng/Honda M-NV – 32 од.
П’ятірку лідерів серед уживаних авто сформували Nissan Leaf – 535 од.; Volkswagen e-Golf – 394 од.; Tesla Model 3 – 289 од.; Tesla Model Y – 190 од. і Renault Zoe – 155 од.
За даними асоціації, загалом у січні-липні поточного року першу реєстрацію в Україні пройшли понад 16 тис. од. автотранспорту на акумуляторних джерелах живлення, що майже втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Раніше український ринок легкових електрокарів (нових і уживаних) проаналізувала і Федерація автопрому (ФАУ) на підставі даних МВС (первинних реєстрацій і реєстрацій ввезених з-за кордону за посвідченням митниці або вантажної митної декларації (ВМД).
Згідно з цими даними, у липні зареєстровано 3260 легкових електрокарів, що стало новим рекордом реєстрацій на місяць, перевищивши показник червня-2023 на 3,3%, а липня-2022 – удвічі.
Загалом за січень-липень реєстрації таких авто зросли у 2,8 раза до аналогічного періоду 2022 року – до 15,932 тис. од., перевищивши показник за весь минулий рік.
При цьому частка нових авто зросла до 21,4% порівняно з 16,6% у січні-липні минулого року.
П’ятірку лідерів у сегменті легкових електрокарів за підсумками семи місяців сформували Volkswagen – 24,5% ринку (+1 позиція порівняно із сімома місяцями 2022 року), Tesla – 18,3% (+1 позиція), Nissan – 16,3% (-2), Honda – 7,7% (+2) і Renault – 5,1% (-1).
При цьому реєстрації Volkswagen зросли майже вчетверо, Tesla – у 3,3 раза, Nissan – у 2,3 раза, Honda – у 4,7 раза, Renault – у 2,1 раза.
Як повідомлялося, за даними “Укравтопрому”, українці 2022 року придбали 13,6 тис. електромобілів (нових і старих) – у 1,5 раза більше, ніж роком раніше, водночас частка нових зросла до 17% із 14%.
Туристичний збір Івано-Франківської області за січень-липень 2023 року становив 10,4 млн грн, що на 6% нижче, ніж за аналогічний період 2022 року.
“Поки що мінус 6% (сім місяців 2022/2023) і мінус 21% (місяць до місяця 2022/2023). Ці цифри демонструють падіння турпотоку”, – написав у Facebook начальник відділу туризму управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської ОДА Віталій Передерко.
За його словами, найбільші надходження за вказаний період отримали Поляницька (5,99 млн грн), Яремчанська (1,953 млн грн), Івано-Франківська (1,081 млн грн), Ворохтянська (529,71 тис. грн) і Верховинська (138,84 тис. грн) територіальні громади.
Чистий прибуток Універсал Банку (mono) за січень-червень 2023 року становив 1 млрд 564,7 млрд грн, що майже в 6,3 раза перевищує цей показник за аналогічний період 2022 року, повідомляється в неконсолідованому піврічному звіті банку.
Згідно з ним, зокрема, у другому кварталі цього року банк спрацював із чистим прибутком 740,65 млн грн, що майже у 2,1 раза краще, ніж у другому кварталі минулого року.
Зазначається, що чистий процентний дохід Універсал Банку за перше півріччя цього року збільшився на 62,6% – до 5 млрд 517,0 млрд грн, зокрема в другому кварталі зростання становило 89,6% – до 2 млрд 763,5 млн грн.
Чистий комісійний збиток у січні-червні цього року в 2,9 раза перевищив збиток за січень-червень 2022 року, становивши 611,1 млн грн, зокрема у квітні-червні – на 40,3%, становивши 381,2 млн грн.
Значний внесок у поліпшення фінансового результату банку внесло зниження збитку від скорочення корисності в першому півріччі цього року до 682,1 млн грн, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 3 млрд 753,6 млн грн. За даними звіту, у другому кварталі цього року збиток за цією статтею дорівнював 271,8 млн проти 2 млрд 531,4 млн грн у другому кварталі минулого.
Чистий прибуток від операцій з іноземною валютою знизився в першому півріччі цього року до 1 млрд 923,8 млн грн з 2 млрд 395,0 млн грн у першому півріччі минулого, зокрема в другому кварталі – до 806,99 млн грн з 2 млрд 75,0 млн грн.
Сукупний прибуток банку за перше півріччя 2023 року сягнув 1 млрд 846,6 млн грн проти 201,2 млн грн за аналогічний період минулого року.
Згідно зі звітом, за січень-червень поточного року активи банку зросли на 6,14 млрд грн, досягнувши 92,71 млрд грн.
Таке зростання пояснюється збільшенням обсягу готівки та коштів у НБУ з 19,72 млрд до 26,44 млрд грн, кредитів та авансів клієнтам – з 17,8 млрд грн до 22,02 млрд грн і заборгованості інших банків з 2,93 млрд грн до 4,14 млрд грн.
Водночас інвестиції в цінні папери скоротилися з 34,35 млрд грн до 30,89 млрд грн.
Кошти клієнтів Універсал Банку за перше півріччя 2023 року зросли на 11,6% – до 77,43 млрд грн, власний капітал банку – з 9,20 млрд грн до 11,05 млрд грн, тоді як нерозподілений прибуток знизився на 27,5% – до 1,56 млрд грн.
Універсал Банк був заснований у січні 1994 року, з 2016 став членом фінансово-промислової групи “ТАС” Сергія Тігіпка, а з 2017 її учасником. На базі Універсал Банку діє віртуальний monobank, який обслуговує близько 7,44 млн клієнтів.
За даними НБУ на 1 червня, Універсал входив до десятки найбільших банків країни, посідаючи дев’яте місце серед 65 діючих українських банків за розміром загальних активів (100,24 млрд грн). На початок червня мережа банку складалася з 13 відділень. Середньозвітна кількість співробітників за перше півріччя 2023 року становила 2168 осіб, порівняно з 2216 на закінчення звітного періоду 31 грудня 2022 року.
Національне агентство з питань протидії корупції (НАЗК) відновило статус п’яти грецьких компаній-перевізників у списку “Міжнародні спонсори війни” на підставі невиконання компаніями умов, погоджених під час переговорів щодо їхнього виключення зі списку, повідомила пресслужба НАЗК.
Йдеться про п’ять грецьких компаній, Dynacom Tankers Management (DTM); Delta Tankers LTD; Thenamaris Ships Management Inc.; Minerva Marine; TMC Tankers LTD, які не засудили публічно російську агресію.
“Нещодавно українська та грецька сторона розпочали переговори, на яких запропонували компаніям виконати такі умови: припинити практики вимкнення транспондерів, перевантаження з борту на борт, публічно засудити російську агресію. Проблема вимкнення транспондерів і перевалки з борту на борт була вирішена в 11-му пакеті санкцій Євросоюзу. Однак ці п’ять грецьких компаній-перевізників не виконали в зазначений термін вимогу публічно засудити російську агресію. Тому НАЗК відновило їхній статус у списку “Міжнародні спонсори війни”, – повідомила пресслужба НАЗК.
П’ять грецьких компаній було внесено до списку “спонсорів війни” влітку 2022 року. На підставі даних застосунку для моніторингу військово-морського руху Marine Traffic детективи розрахували, що грецькі судновласники вивезли з Росії третину обсягу нафти, що прямувала на експорт навесні минулого року – 19 млн т на $16 млрд.
За даними НАЗК, із цього обсягу в березні-травні 2022 року 31 танкер об’ємом 3,4 млн т перевезла TMS Tankers Ltd, 28 танкерів (2,68 млн т) Minerva Maritime (Minerva Marine Inc.), 22 танкери (1,43 млн т) Thenamaris Ships Management Inc., 11 танкерів (1,3 млн т) Delta Tankers Ltd, 12 танкерів (1,04 млн т) Dynacom Tankers Management Ltd.
У НАЗК нагадали, що список “Міжнародних спонсорів війни” на порталі “Війна і санкції” є потужним репутаційним інструментом для досягнення доброчесності в ланцюжку постачань у міжнародному вимірі, виходу міжнародного бізнесу з РФ і, відповідно, зменшення фінансової та технологічної спроможності країни-терориста вбивати українців. Одним із “важелів тиску” платформи є співпраця з базою даних World-Check, яка використовується банками та страховими компаніями для оцінки ризиків.
