Аптечні продажі в Україні за підсумками першого півріччя 2025 року у грошовому виразі зросли на 11% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 105,214 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,78% – до 567,02 млн упаковок, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” дані проведеного дослідження компанія “Бізнес Кредит”.
Згідно з ними, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками першого півріччя склала 185,56 грн за упаковку, що на 14,17% більше, ніж було в аналогічному періоді торік.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у січні-червні 2025 року зросли в грошовому виразі на 10,33% – до майже 81,929 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,32% – до майже 399,292 млн грн.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками першого півріччя року становила 205,19 грн за упаковку, що майже на 13% більше ніж рік тому.
Аптечний продаж БАДів у січні-червні у грошовому виразі зріс на 17,67% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, до майже 11,679 млрд грн, а в натуральному скоротився на 1,5% – до 49,479 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті зросла на 19,5% – до 236,03 грн за одиницю товару.
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками 2024 року зросли в грошовому вираженні на 10,67% порівняно з 2023 роком – до 192,843 млрд грн, в натуральному скоротилися на 5% – до понад 1,157 млрд упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками 2024 року становила 166,59 грн – на 16,53% більше ніж у 2023 році.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів у 2024 році зросли до 151 млрд грн, або на 10,83% порівняно з попереднім роком, проте в натуральному виразі скоротилися на 5,64% – до 810,155 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 2024 року становила 186,39 грн за одиницю товару, що на 17,45% вище за рівень 2023 року.
Аптечний продаж БАДів у 2024 році у грошовому виразі збільшився на 11,06% – до 19,992 млрд грн, в натуральному скоротився майже на 3,06% – до 99,012 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками 2024 року підвищилася на 14,56% порівняно з 2023 роком – до 201,92 грн за одиницю товару.
У лютому президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО від 12 лютого про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців, згідно з яким уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік 100 препаратів, на які з 1 березня буде знижено ціни на 30%. Також передбачалося встановити з 1 березня заборону на здійснення маркетингових послуг та послуг із промоції лікарських засобів, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, до впровадження Кабінетом Міністрів окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби.
Економіка єврозони з високою ймовірністю сповільниться в III кварталі 2025 року через невизначеність у зовнішній торгівлі та згортання «авансових» закупівель, заявила президент Європейського центрального банку Крістін Лагард, виступаючи в Женеві на майданчику Всесвітнього економічного форуму. За її словами, в I півріччі експортно орієнтована економіка регіону отримала короткочасну підтримку за рахунок поповнення запасів партнерами перед введенням мит в США, але цей фактор «розгортається назад», і уповільнення вже було помітно в II кварталі.
Лагард уточнила, що в рамках досягнутої угоди між ЄС і США «ефективна середня ставка» тарифів на імпорт з єврозони оцінюється між 12% і 16%, що трохи вище передумов червневого базового прогнозу ЄЦБ, але значно нижче стрес-сценарію (понад 20%). Вплив угоди буде враховано у вересневих макропрогнозах ЄЦБ, зазначила вона.
За оцінкою Eurostat, ВВП єврозони в II кварталі зріс лише на 0,1% кв/кв (після +0,6% в I кварталі), а липнева інфляція трималася на цільовому рівні 2% рік до року. Обидва фактори підкріплюють сценарій низьких темпів зростання при стабільно «якорній» інфляції.
Ринок в цілому очікує, що ЄЦБ збереже депозитну ставку на рівні 2,00%, продовжуючи оцінювати вплив тарифів і зовнішньої кон’юнктури на перспективи зростання. (Графік засідань — на сайті ЄЦБ; діюча ставка підтверджується офіційною статистикою і національними регуляторами.)
Поєднання факторів — відступаючий ефект «фронтлоадінгу», нові торгові витрати (12–16% за ефективною середньою ставкою) і помірні PMI — підвищує ймовірність стагнаційного сценарію в II півріччі: економіка балансує біля нульової позначки, а імпульс зростання залежатиме від стійкості внутрішнього попиту та ясності щодо галузевих тарифів (фармацевтика, напівпровідники залишаються зонами невизначеності).
ТОВ «Харчові технології Закарпаття» інвестує понад 43 млн грн у будівництво сучасного спортивного комплексу в с. Великі Ком’яти (Виноградівська громада) у Закарпатській області, повідомив керівник обласної військової адміністрації Володимир Микита в Телеграмі. Він зазначив, що проєкт передбачає будівництво футбольного поля, трибун, спеціальних приміщень і бігових доріжок для занять легкою атлетикою. В основу концепції покладено необхідність створення умов для занять спортом дітей, які навчаються та проживають у місцевій громаді, а також сусідніх населених пунктах. Ініціатива дасть змогу охопити понад тисячу дітей різних вікових груп.
“Це перший подібний проєкт на цих територіях, який реалізується за часи незалежності України. Інвестиція підприємства ТОВ «Харчові технології Закарпаття» в будівництво становить понад 43 млн грн. Громада виділила територію для створення інфраструктури та забезпечить функціонування ДЮСШ із відповідним штатом тренерів”, – написав очільник ЗОВА.
ТОВ «Харчові технології Закарпаття» засновано 2010 року в Берегові Закарпатської області. Спеціалізується на виробництві готових кормів для домашніх тварин, які реалізує під ТМ «Пан Пес-Пан Кот», «Miss Kis – Mister Gaff», «Carpatian Pet Food». Бенефіціаром підприємства є бізнесмен Андрій Хрипта, який також є власником ТОВ «Екогрінпарк», ТОВ «ВДЕ Закарпаття», ТОВ «Резидентс Авеню Молл», ТОВ «Транс Логістик Закарпаття».
Україна нарощує експорт соняшникової олії до Індії, в липні 2025 року вона постачила її цій країні 78 тис. тонн, що на 57% більше ніж у червні, повідомило аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт “.
Агентство послалося на дані індійських джерел, згідно з якими частка української олії становила 39% в загальному імпорті у липні цього продукту до Індії, обсяг якого становив 200 тис. тонн. Таким чином, Україна вперше з початку війни обійшла тут РФ, чий експорт до Індії становив у цьому сегменті 49 тис. тонн, або 25% в загальних обсягах, ввезених в країну.
“Протягом останніх сезонів РФ домінувала на індійському ринку соняшникової олії, тоді як частка України коливалася між 13% і 34%. Однак у другій половині сезону-2024/25 російські виробники скоротили обсяги виробництва через низьку рентабельність, що призвело до зменшення пропозиції на зовнішніх ринках. Додатковим фактором стало не нульове експортне мито на російську олію “, – пояснили експерти.
За інформацією аналітиків, Україна впродовж вересня 2024-го – липня 2025 року експортувала до Індії 767 тис. тонн соняшникової олії, що на 55% більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону.
“Цей показник є рекордним з 2022 року, підтверджуючи позицію Індії як ключового імпортера української олії. Зростання експорту відображає стабільне відновлення позицій України на світовому ринку “, – резюмували в “УкрАгроКонсалт “.
Україна в 2024 році увійшла до ТОП-3 світових лідерів з експорту меду і посіла третє місце із 85,8 тис. тонн, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики зазначили, що в ТОП-5 найбільших світових експортерів меду в світі торік перші позиції займають Китай із обсягом 169,6 тис. тонн та Індія (94,8 тис. тонн). Четверту та п`яту сходинку обіймають Аргентина (78,1 тис. тонн) і В’єтнам (48,2 тис. тонн).
“Мед – це, мабуть, один із небагатьох компонентів українського аграрного експорту, який не постраждав від блокування морських портів російськими військами, оскільки в основному споживачі – європейські країни. Раніше квоти щодо цього продукту для безмитного ввезення, котрі виділялися в межах Угоди про асоціацію з ЄС, вичерпувалися українськими експортерами за лічені дні — іноді це ставалося вже 4 січня. Після скасування мит та зборів з українського експорту Європейським Союзом, в українські бджолярі мали рентабельні експортні можливості”, – пояснили експерти.
За їхньою інформацією, найбільшими покупцями українського меду в 2024 році стали Німеччина (18,9 тис. тонн), США (12,1 тис. тонн), Польща (9,7 тис. тонн), Франція (9,6 тис. тонн), Бельгія (7,1 тис. тонн). Крім цього, український мед був присутній на інших ринках, а саме в Туреччині, Великій Британії, Японії, Швейцарії, Канаді, Катарі, Йорданії тощо.
Проте у 2025 році ЄС знову запровадив квоти на український мед, що створює додаткові перешкоди на шляху експорту.
“Хоча квоти значно перевищують попередні, вони все ще не покривають весь експортний потенціал України. Водночас це важливий крок, який допомагає українським виробникам зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку, який залишається ключовим для збуту українського меду”, – резюмували в УКАБ.
Нове дослідження в The Lancet Planetary Health (ISGlobal, 654 регіони, 32 країни Європи, 2004–2022) показало: дрібні частинки диму від пожеж (PM₂.₅) сильніше підвищують ризик смерті, ніж такий самий за розміром «звичайний» міський аерозоль. На кожен +1 мкг/м³ «пожежного» PM₂.₅ загальна смертність зростає на 0,7%, респіраторна — на 1%, серцево-судинна — на 0,9%. Раніше смертність від диму недооцінювали на 93%: замість ≈38 випадків на рік по Європі — ≈535.
Україна — у фокусі результату
Аналіз охоплює 32 європейські країни і показує більш виражений ефект у Східній Європі — висновки безпосередньо стосуються України, де сезонні ландшафтні пожежі та перенесення диму з сусідніх регіонів призводять до «пікових» днів забруднення.
У «димні» дні навіть невелике зростання PM₂.₅ дає вимірюваний ефект по смертності у вразливих груп (літні люди, астма/серцево-судинні захворювання). Містам варто заздалегідь готувати оповіщення та зони з очищеним повітрям (лікарні, школи, хаби), а мешканцям — при перевищеннях закривати вікна, використовувати очищувачі повітря, обмежувати навантаження на відкритому повітрі та носити FFP2/FFP3 на вулиці.
Аерозоль від пожеж містить інший профіль токсикантів і діє сильніше, ніж частинки від транспорту/промисловості — тому «складати» його зі звичайним PM₂.₅ некоректно: ризики вищі, заходи реагування повинні бути окремими.
Первинне джерело: The Lancet Planetary Health / ISGlobal (дослідження про короткострокові ефекти «пожежного» PM₂.₅ на смертність в Європі). ISGLOBAL
