80 держав і чотири організації підтримали підсумкове комюніке Глобального саміту миру, що проходить у Швейцарії, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
“Це означає прихильність суверенітету нашої держави, необхідність діяльності ЗАЕС під повним контролем України, неприпустимість нападів на торговельні судна в морях, що омивають Україну, заклик до репатріації полонених за формулою “всіх на всіх” і безумовне повернення українських дітей!”, – написав Лубинець у Телеграм у неділю.
Як повідомляє інтернет-видання “20 minuten”, комюніке не підписали представники 13 країн: Вірменія, Бахрейн, Бразилія, Колумбія, Ватикан, Індія, Індонезія, Лівія, Мексика, Саудівська Аравія, Південно-Африканська Республіка, Таїланд, Об’єднані Арабські Емірати, Ватикан.
За повідомленням Reuters, у попередньому тексті комюніке саміту щодо України зафіксовано згоду учасників саміту за такими 3 аспектами.
Зокрема, необхідно забезпечити безпеку в галузі використання ядерної енергії – зокрема на Запорізькій АЕС, яка має працювати відповідно до вимог МАГАТЕ та під його наглядом.
Необхідно також гарантувати безпеку торговельного судноплавства в Чорному та Азовському морях. Атаки на торгові судна і цивільні торгові порти неприйнятні, і продовольча безпека не повинна використовуватися у військових цілях.
По-третє, всі військовополонені мають бути звільнені за допомогою обміну “всіх на всіх”, всі депортовані українські діти і дорослі цивільні особи мають повернутися додому.
Крім того, учасники саміту вважають, що “досягнення миру вимагає участі та діалогу між усіма сторонами”; тому вирішено “вжити в майбутньому конкретних кроків у вищезгаданих областях за подальшої участі представників усіх сторін”.
“Статут ООН, включно з принципами поваги до територіальної цілісності та суверенітету всіх держав, може і слугуватиме основою для досягнення всеосяжного, справедливого і міцного миру в Україні”, – йдеться у проєкті комюніке саміту.
Як повідомлялося, на Саміті миру в Швейцарії був представлений 101 учасник, включно з вісьмома міжнародними організаціями.
Норвегія заявила, що вже ухвалено рішення про те, що 120 мільйонів крон з 1,1 мільярда крон підуть на ремонт у Харківській області, яка останнім часом особливо сильно постраждала від російських атак.
Норвегія виділить Україні 1,1 мільярда крон (103 мільйони доларів) на ремонт енергетичної інфраструктури та забезпечення електропостачання країни перед наступною зимою, оголосила країна в неділю, 16 червня. “Росія проводить масовані, систематичні атаки, щоб паралізувати енергосистему, але українці працюють день і ніч, щоб забезпечити населення електроенергією”, – йдеться в заяві прем’єр-міністра Йонаса Гара Сторе.
За новими оцінками, понад 50 % потужностей з виробництва електроенергії в Україні було зруйновано, заявив уряд. “Ми ведемо тісний діалог з Україною про те, як вона може найефективніше використовувати ці кошти. Самі українці краще за всіх розуміють, що потрібно”, – сказав Сторе, додавши, що важливо почати ремонт інфраструктури до настання зими.
Норвегія повідомила, що вже ухвалено рішення про те, що 120 мільйонів крон підуть на ремонт у районі Харкова, який останнім часом особливо сильно страждає від російських атак. Сонячні панелі встановлять у семи пологових будинках та операційних у Харківській області, йдеться в заяві Сторе, яку опублікували під час його участі в мирному саміті щодо України у Швейцарії.
У 2022 році Норвегія виділила українському енергетичному сектору 2,1 мільярда крон, а минулого року – 1,9 мільярда крон. Скандинавська країна взяла на себе зобов’язання надати Україні 75 мільярдів крон у вигляді військової та цивільної допомоги на п’ятирічний період 2023-2027 років, причому кошти виділятимуть щороку відповідно до потреб України.
В Україні в неділю, 16 червня, очікується погіршення погодних умов, повідомляє Укргідрометцентр.
“У більшості південних, центральних та Харківській областях сильні дощі, вдень в окремих районах град та шквали 15-20 м/с (I рівень небезпеки, жовтий)”, – зазначається в повідомленні.
Майже мільярд мусульман світу відзначають цієї неділі головне ісламське свято – День жертвопринесення, відоме також під назвами Курбан-байрам та Ід аль-Адха.
Принести в жертву тварину зобов’язаний кожен мусульманин, що має на це кошти, причому одна людина може обмежитися вівцею, а на групу до десяти прихильників ісламу достатньо однієї голови великої рогатої худоби. При цьому тварина має бути досить молодою і без фізичних вад. Дві третини м’яса жертви слід роздати незаможним, решта йде на святкову трапезу сім’ї.
Жертвопринесення здійснюють мусульмани на згадку про те, як пророк Ібрагім готовий був принести в жертву Всевишньому свого сина Ісмаїла, щоб довести відданість Богові. Однак Всевишній, випробувавши Ібрагіма, зупинив занесену над сином руку і послав Ібрагіму біле ягня, яке і було принесено в жертву.
У дні Курбан-байраму заведено вдягати найкращий одяг, ходити в гості, дарувати подарунки і відвідувати могили близьких.
У Саудівській Аравії свято жертвопринесення є кульмінацією хаджу – щорічного паломництва мусульман до святинь Мекки і Медини. Цього року там зібралося понад 1,5 млн вірян.
Sotheby’s наступного тижня проведе найбільший в історії аукціон елітних шампанських вин, пише Financial Times.
Аукціонний дім виставить на торги в Парижі близько 1,5 тис. пляшок вінтажного шампанського з колекції тайванського мільярдера П’єра Ченя.
Серед раритетів буде представлено лот із п’яти пляшок Salon Le Mesnil, Blanc de Blancs 1971 року, вартість якого оцінюють у 18 тис. євро. Також учасники аукціону зможуть поборотися за шампанське провідних марок, зокрема Krug, Dom Perignon, Salon і Roederer, зокрема 1950-х років.
Це другий з п’яти міжнародних аукціонів з продажу 25 тис. пляшок вин Ченя. Перший відбувся в листопаді минулого року в Гонконзі і приніс $16,8 млн.
Рентабельність основних видів сільгоспкультур із 2023 року стабільно покращується, але виробництво зернових досі не досягло беззбитковості, а прибутковість олійних культур залишається мінімальною, 2024 року рентабельність олійних буде вищою, ніж прогнозувалося раніше, а виробництво зернових залишиться збитковим. Відповідний прогноз міститься в дослідженні Міністерства аграрної політики і продовольства та Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
“Поліпшення рівня рентабельності порівняно з попереднім періодом пов’язане з відновленням експортних морських шляхів. Це знизило вартість логістики та дало змогу збільшити закупівельні ціни на внутрішньому ринку, навіть незважаючи на зниження світових цін на всі види зернових та олійних культур”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, за останні шість місяців ціни на елеваторах зросли на 38% для зернових культур і на 14% для олійних порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ціни в українських портах також збільшилися, але не так відчутно, адже вартість логістики залишається досить високою. При цьому закупівельні ціни на українському ринку ще значно відстають від світових.
З початку 2024 року змінилася структура експортних маршрутів. Логістика агропродукції через річкові порти Дунаю відігравала важливу роль для України, коли глибоководні порти Одеси не працювали. Але на сьогодні потенціал експортного шляху Дунаєм не використовується на повну через більшу вартість логістики в цьому напрямку порівняно з глибоководними портами Одеси, нагадали експерти.
Тенденція до зниження середніх норм внесення добрив у галузі триває. Хоча восени 2023 року і було зафіксовано збільшення норм внесення добрив під озимі культури, навесні 2024 року норми внесення знову скоротилися – в середньому на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основними причинами зменшення норм внесення добрив є брак обігових коштів і подорожчання їхньої вартості через зміни до Митного Кодексу та загальну ситуацію невизначеності в галузі у зв’язку з війною.
Аналітики звернули увагу, що великі виробники практично не знизили норми внесення добрив, в той час, як дрібні аграрії були змушені їх скоротити в середньому на 10-15%. Норми внесення засобів захисту рослин залишилися на тому ж рівні, адже зменшення використання ЗЗР може призвести до погіршення врожайності та якості зернових і олійних культур.
За результатами 2024 року Мінагрополітики та УКАБ прогнозують вищий рівень рентабельності рослинництва порівняно з попереднім прогнозом. Прибутковість соняшнику очікується на рівні $45 за тонну (-$4/т у 2023 році), сої – на рівні $83/т ($69), ріпаку – на рівні $78/т ($5/т). Виробництво ж зернових залишиться збитковим.
“На результати галузі рослинництва цьогоріч найбільше впливатимуть такі фактори, як зменшення норми внесення добрив і, як наслідок, незначне зменшення врожайності, а також зниження вартості експортної логістики, зменшення цінового розриву між ціною на елеваторах та українських портах завдяки налагодженню експортних відвантажень, що сприятиме більш активному відновленню внутрішніх закупівельних цін”, – констатували аналітики.
