Підприємства об’єднання “Укртрубопром” у січні-червні поточного року збільшили виробництво труб на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 253,5 тис. тонн.
Згідно з даними об’єднання в четвер, у січні поточного року було вироблено близько 30 тис. тонн трубної продукції (44,9% до січня-2022), у лютому – 39,5 тис. тонн (80,4% до лютого-2022). тонн (80,4% до лютого-2022), у березні – 57 тис. тонн (1631,4% до березня-2022), у квітні – 42,3 тис. тонн (228,6% до квітня-2022), у травні – 49,6 тис. тонн (96,5% до травня-2022), у червні – 35 тис. тонн (67,8% до червня-2022).
При цьому наголошується, що в першому півріччі-2023 трубні підприємства продемонстрували різноспрямовану динаміку. Зокрема, “Інтерпайп Ніко Тьюб” і НВП з ІІ “Укртрубоізол” збільшили випуск безшовних труб на 12,4% і 81,8% відповідно, тоді як “Трубосталь” скоротила на 69,4%, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 3%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 79,5%. Виробництво труб ВО “Оскар” знизилося на 27,7%.
Генеральний директор об’єднання “Укртрубопром” Георгій Польський зазначив, що “результати 1 півріччя загалом можна назвати для галузі позитивними, хоча необхідно відзначити ефект низької бази порівняння за аналогічний період минулого року”.
“Очевидно, що виробничі потужності підприємств не завантажені до довоєнного рівня”, – констатував гендиректор.
Проте, додав він, українські компанії навіть у таких складних, воєнних умовах шукають клієнтів і замовлення, встановлюють взаємодію з партнерами на зовнішніх ринках, головним чином, у Європі, яка близька до України логістично.
“Крім того, ми утримуємо позиції на Близькому Сході та в Середній Азії, незважаючи на агресивну конкуренцію з боку виробників з Китаю”, – додав Польський.
Як повідомлялося, підприємства “Укртрубопрому” в першому кварталі наростили випуск труб на 5,9%, до 126,5 тис. тонн. І зазначалося, що сильне занепокоєння трубних підприємств викликає ситуація із забезпеченням металобрухтом українських виробників безшовних труб, які використовують його як основну сировину. Так, перший квартал 2023 року характеризувався сильним дефіцитом брухту в Україні, обсяг якого загалом по ГМК сягнув 20%.
“Очевидно, що цей фактор призвів до втрат у виробництві на трубних підприємствах. Ба більше, ситуація залишається напруженою, оскільки в Україні вже понад 20 років спостерігається стратегічна нестача брухту, а інструментів для підвищення брухтозаготівлі зараз немає. Погіршують стан справ рекордні обсяги експорту брухту, які вивозяться з країни без сплати мита за допомогою непрозорих схем, що завдає шкоди державному бюджету”, – наголошував Польський.
Підприємства “Укртрубопрому” у 2022 році скоротили виробництво труб на 37,9% порівняно з 2021 роком – до 449,7 тис. тонн. Минулого року всі заводи продемонстрували негативну динаміку. “Інтерпайп Ніко Тьюб” і “Трубосталь” знизили випуск безшовних труб на 31,1% і 61,6% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 38,3%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 67,1%. Виробництво труб ВО “Оскар” впало на 20%, і тільки НВО з ІІ “Укртрубоізол” вийшов на рівень виробництва позаминулого року. Дніпропетровський трубний завод простоює і перебуває в стані ліквідації.
Україна у 2022-2023 маркетинговому році (МР) зібрала 70 млн тонн зерна і змогла вивезти заплановані до експорту дві третини врожаю навіть з урахуванням рекордно високих перехідних залишків, міністр аграрної політики і продовольства Микола Сольський повідомив в ефірі марафону “Єдині новини”.
“Минулого року ми зібрали всього близько 70 млн тонн. Все, що планували вивезти, вивезли. Це приблизно дві третини. У нас перехідні залишки на початок липня – кілька мільйонів тонн. Якщо порівнювати з перехідними залишками торік, то це в кілька разів менше, – тоді було 22 млн тонн. Це пояснюється тим, що кілька місяців ми не їхали і мали величезний урожай 2021 року”, – пояснив він.
Сольський нагадав, що в травні в Мінагрополітики прогнозували, що врожай зернових цього року буде на 10% нижчим за минулорічний. Однак зараз очікування змінилися і в міністерстві очікують, що врожай зернових буде меншим приблизно на 6% у зв’язку зі сприятливими погодними умовами.
“Аграрії вирішили кукурудзу сіяти не в такому обсязі (як раніше – ІФ-У), а посіяти більше соняшнику та сої. Це в грошах може бути той самий дохід, але витрат на логістику менше, і займатися цим потрібно менше, тому що умовно врожайність кукурудзи на гектар удвічі-втричі більша, ніж у сої та соняшнику”, – пояснив міністр.
Сольський зазначив, що фермерам до труднощів не звикати, і висловив упевненість, що українські аграрії впораються з викликами, які постійно виникають перед ними.
Основною проблемою українських фермерів міністр назвав не складнощі з реалізацією виробленої продукції, а з ціною на неї.
“У найближчі місяці робота всіх, хто має відношення до державної влади, буде пов’язана з тим, щоб вони (аграрії – ІФ-У) змогли продавати дорого. Це пов’язано зі зменшенням логістичних витрат, з розширенням можливостей, куди це може їхати, в які країни продавати”, – резюмував він.
Кількість банкрутств американських компаній у січні-липні 2023 року сягнула 402, що є максимальним значенням для цього періоду з 2010 року, не враховуючи “ковідного” 2020 року, йдеться у звіті S&P Global Market Intelligence.
“Високі процентні ставки і проблемне операційне середовище продовжують призводити до краху американських компаній”, – написали аналітики.
Кількість банкрутств за сім місяців майже вдвічі перевищує показник за аналогічний період 2022 року. У січні-липні 2020 року показник становив 407, оскільки пандемія коронавірусу призвела до закриття багатьох фірм.
Тільки в липні документи на банкрутство у США подали 64 компанії, що стало максимумом із березневих 70. Найбільшою з них стала авіалізингова Voyager Aviation Holdings LLC, обсяг заборгованості якої перевищує $1 млрд. У червні компаній із заборгованістю понад $1 млрд, які подали на банкрутство, було четверо.
ПАТ “Черкасиобленерго” в першому півріччі 2023 року під час підготовки до осінньо-зимового періоду відремонтувало понад 430 повітряних ліній електропередач 0,4-20 кВт і 35-154 кВ, а також 96 трансформаторних підстанцій, повідомили у пресслужбі.
Як наголошується в його релізі в четвер, крім того, відремонтовано та приведено в належний стан 64 трансформатори 6-20 кВ, відновлено 187 пошкоджених кабельних ліній напругою вище 1000 В, розчищено приблизно 1800 км повітряних ліній.
“Наразі всі планові завдання виконуються вчасно та в повному обсязі, тому орієнтовно роботи завершаться до старту опалювального сезону”, – прокоментував голова правління ПАТ Олег Самчук, слова якого наводяться в релізі.
У пресслужбі додали, що триває накопичення аварійних запасів матеріалів та обладнання.
Чистий прибуток державного ПриватБанку (Київ) за січень-червень 2023 року становив 29,75 млрд грн, що в 4,7 раза перевищує цей показник за аналогічні період 2022 року, повідомляється в неконсолідованому піврічному звіті банку.
Згідно з ним, зокрема, у другому кварталі цього року чистий прибуток сягнув 13,7 млрд грн, що в 5,3 раза перевищує чистий прибуток за другий квартал минулого року.
Зазначається, що чистий процентний дохід ПриватБанку за перше півріччя збільшився на 81,4% – до 27,86 млрд грн, зокрема в другому кварталі зростання становило 74,2% – до 14,09 млрд грн.
Тим часом чистий комісійний дохід у січні-червні цього року збільшився на 41,3% – до 11,64 млрд грн, зокрема в другому кварталі – на 43,65%, до 5,94 млрд грн.
Значний внесок у поліпшення фінансового результату банку зробило зниження збитку від скорочення корисності в першому півріччі цього року до 769 млн грн, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 7,54 млрд грн. За даними звіту, у другому кварталі цього року за цією статтею було навіть отримано 51 млн грн прибутку проти 5,67 млрд грн збитку в другому кварталі минулого року.
ПриватБанк також повідомляє, що його сукупний прибуток за перше півріччя цього року сягнув 35,89 млрд грн, що в 7,4 раза перевищує показник за січень-червень минулого року, зокрема, у другому кварталі-2023 сукупний прибуток становив 19,325 млрд грн проти 4,85 млрд грн за аналогічний період 2022 року.
Згідно зі звітом, за перше півріччя 2023 року активи банку зросли на 5%, досягнувши 568,84 млрд грн станом на 30 червня.
Таке зростання пояснюється збільшенням обсягу готівки та коштів у НБУ з 96,4 млрд до 148,23 млрд грн і кредитів та авансів клієнтам – з 68,08 млрд грн до 76,53 млрд грн, у той час як інвестиції в цінні папери підвищилися незначно – з 239,75 млрд грн до 240,64 млрд грн, а заборгованість інших банків скоротилася на 24,6% – до 78,3 млрд грн.
Кошти клієнтів ПриватБанку за перше півріччя-2023 збільшилися з 471,97 млрд грн до 488,06 млрд грн, водночас капітал зріс із 57,79 млрд грн до 69,52 млрд грн.
За даними Нацбанку України на 1 червня 2023 року, ПриватБанк є лідером за загальними активами (742,433 млрд грн) серед 65 діючих банків країни.
Згідно з даними НБУ, за другий квартал Приват закрив 79 відділень, скоротивши мережу до 1131 підрозділу на території України, хоча в його звіті йдеться про те, що на середину року він мав вісім філій і 1199 діючих відділень, що всього на одне менше, ніж на початок року.
Президент України Володимир Зеленський упевнений, що “Закарпаття буде одним із драйверів економічного і соціального зростання”.
Про це він написав у Телеграм-каналі за підсумками координаційної наради щодо безпекової та соціальної ситуації на Закарпатті, що відбулася в середу в Ужгороді.
“Стратегічні для регіону питання кордону. Релокація бізнесу та створення нових робочих місць у різних громадах області – це важливий напрям роботи. Потужності для реабілітації наших воїнів – правильні проєкти. Багато ініціатив щодо розвитку економіки Закарпаття – тих можливостей, які десятиліттями не використовувалися”, – наголосив глава держави.
“Закарпаття буде одним із драйверів економічного та соціального зростання. Дякую всім на Закарпатті, хто працює на благо України та допомагає наближати нашу перемогу”, – написав Зеленський.
